Перегляд за Автор "Канішевська, Любов"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВиховний аспект у моделюванні професійно орієнтованого іншомовного освітнього простору в умовах університету(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Канішевська, ЛюбовМонографія є комплексним міждисциплінарним дослідженням, у якому розкрито теоретико-методичні засади реалізації принципу єдності навчання і виховання у формуванні професійно орієнтованого іншомовного навчального середовища (ПОІНС) в умовах університету, з огляду на те, що соціальні, економічні та політичні зміни в сучасній Україні передбачають активний пошук нових шляхів підвищення ефективності цього процесу. Тому поява рецензованої монографії є вагомою подією у вітчизняній педагогічній науці, а її актуальність і своєчасність – беззаперечною. Рецензованому науковому дослідженню притаманна логічна стрункість, концептуальна цілісність і глибина проникнення в суть досліджуваної проблеми. Монографія добре проілюстрована рисунками, фото, прикладами вправ і завдань. Баззаперечною є наукова новизна проведенного дослідження, що засвідчує високу кваліфікацію автора, сучасне бачення досліджуваної проблеми. Цільовою аудиторією рецензованої монографії є науковці, викладачі, аспіранти, магістри, студенти закладів вищої освіти, педагогічні працівники, усі ті, хто цікавиться проблемами виховання і навчання іноземних мов та розвитку особистості.
- ДокументОсобливості формування комунікативної компетентності учнів почактових класів у позаурочній діяльності інтернатних закладів(Yunona Publishing, New York, USA, 2020) Канішевська, Любов; Лесик, Анжеліка СергіївнаВизначено особливості формування комунікативної компетентності молодших школярів у позакласній роботі шкіл-інтернатів, що потребує врахування двох груп факторів. До першої групи факторів належать: сензитивність молодшого шкільного віку до формування комунікативної компетентності молодших школярів; потенціал позакласної роботи шкіл-інтернатів у контексті досліджуваної проблеми. Друга група факторів пов'язана з перебуванням дітей у закритих корпоративних групах, де середовище їхнього спілкування обмежене; емоційна простота спілкування; відсутність навичок позаситуативного спілкування: дефіцитне, дефектне, деструктивне, серед яких визначальним є дефіцитне. Ця група факторів суттєво ускладнює процес формування комунікативної компетентності в учнів початкових класів шкіл-інтернатів.
- ДокументПедагогічні умови виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності(Перспективи та інновації науки, 2024) Канішевська, Любов; Лесик, Анжеліка СергіївнаРозглянуто поняття «соціальна зрілість» як інтегративна властивість особистості, яка виявляється у сформованості соціальних настановлень, спрямованих на свідому реалізацію суспільних норм і цінностей; проявів соціальних якостей (соціальної активності, соціальної відповідальності, толерантності, солідарності); оволодіння сукупністю основних соціальних ролей (громадянин-патріот, фахівець, сім’янин), що дозволяють особистості компетентнісно діяти в усіх сферах суспільного життя. Критерієм когнітивного компонента є «знання про соціальну дійсність», критерієм емоційно-ціннісного компонента – «ціннісні орієнтації», критеріями поведінково діяльнісного компонента – «соціальне самовизначення», «реальна соціальна поведінка». Метою статті є теоретичне обґрунтування педагогічних умов виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності. З метою досягнення поставленої мети були використані наступні методи: синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, експертна оцінка. Схарактеризовано педагогічні умови виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності: організація соціально-культурної діяльності старшокласників, спрямованої на формування соціального досвіду; розроблення змістового та методичного забезпечення процесу виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності; використання потенціалу позаурочної діяльності закладів загальної середньої освіти у контексті проблеми виховання соціальної зрілості старшокласників; організація методичної роботи з педагогами щодо виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності. Означено шляхи реалізації вищезазначених педагогічних умов. Одержані результати не вичерпують багатоаспектної проблеми виховання соціальної зрілості старшокласників у позаурочній діяльності. Перспективу подальших досліджень убачаємо в розробленні методичних засад виховання соціальної зрілості у старшокласників; педагогічному осмисленні технологічних аспектів цього питання. Стаття буде корисна науковим працівникам та практичним педагогами, які займаються проблемами виховання учнівської молоді.
- ДокументПідготовка майбутніх педагогів у контексті впровадження Концепції Нової української школи(Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2021) Коваль, Людмила Вікторівна; Качерова, Ольга Георгіївна; Харебіна, Ольга; Нестеренко, Марина Миколаївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Попова, Ольга Іванівна; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Муращенко, Вікторія; Павленко, Юлія Сергіївна; Стельмах, Марина; Ячменьова, Олександра; Подмаска, Віктор; Спіріна, Ірина; Чорна, Єлизавета; Гуркова, Тетяна; Сальнікова, Марія; Коштовна, Ганна; Замятіна, Вікторія; Коваль, Карина Валентинівна; Фатьянова, Тетяна; Шатило, Олена; Бальоха, Альона; Барбашова, Ірина Анатоліївна; Голік, Олександр Борисович; Горецька, Олена Віталіївна; Колпакчи, Олена Сергіївна; Лісіна, Лариса Олександрівна; Толмачова, Ірина; Чередник, Лідія; Черезова, Ірина Олександрівна; Щербакова, Надія Миколаївна; Ярощук, Лілія Григорівна; Голуб, Олена; Канішевська, Любов; Карпець, Надія; Кравченко, Дар’я; Ситникова, Лариса; Стахєєва, Олена; Волик, Ірина; Крячко, Марія; Шатіло, Дар’я; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Чернявська, Вікторія; Косенко, Павло Борисович; Беліцька, Асія; Забіяка, Владислав; Діхтеренко, Юлія; Івлєва, Олена; Мартиненко, Олена Володимирівна; Пасько, Оксана; Петруха, Надія; Рись, Анастасія; Сергієнко, Світлана; Тараненко, Юлія Петрівна; Шовкун, Анастасія; Омельченко, Анетта ІвнівнаЗбірка тез присвячена розкриттю проблем підготовки майбутніх педагогів у контексті впровадження Конценції Нової української школи.
- ДокументФормування готовності до відповідального батьківства в старшокласників інтернатних закладів як науково-педагогічна проблема(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Канішевська, ЛюбовУ статті розкрито особливості формування готовності до відповідального батьківства старшокласників інтернатних закладів, що зумовлені: 1) специфікою контингенту вихованців (соціальне сирітство, наявність деприваційного синдрому; відсутність можливості засвоєння позитивного соціального досвіду батьків); 2) особливостями організації життєдіяльності вихованців шкіл-інтернатів (вимушена адаптація до великої кількості однолітків; звуження діапазону статевих ролей); 3) урахуванням потенційних можливостей позаурочної діяльності інтернатних закладів; 4) сенситивністю раннього юнацького віку в контексті зазначеної проблеми (вироблення ідеалів жіночності та мужності, зверненість у майбутнє, побудова життєвих планів). Визначено структуру поняття «готовність до відповідального батьківства у старшокласників інтернатних закладів», що включає такі компоненти: когнітивний – знання основ законодавства про сім’ю та шлюб; знання про функції сім’ї; про сутність батьківства; усвідомлення значущості батьківства; знання та вміння з основ репродуктивної культури і сімейної педагогіки; емоційно-ціннісний – цінності, потреби, позитивні мотиваційні установки на створення сім’ї, народження дітей у майбутньому; збагачення емоційної сфери почуттями радості, любові, переживання за інших; поведінково-діяльнісний – вміння гармонійної взаємодії з іншими людьми; потреба у вдосконаленні себе як майбутнього батька/матері; вміння, спрямовані на збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я. Критеріями готовності старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів до відповідального батьківства визначено такі, які відповідають компонентам готовності до відповідального батьківства в зазначеного контингенту учнів, а саме: когнітивний (знання про функції сучасної сім’ї; щодо сутності відповідального батьківства; з основ репродуктивного здоров’я), емоційно-ціннісний (позитивні мотиваційні установки на створення сім’ї, на народження дитини у майбутньому; здатність до емпатії; потреба в спілкуванні та міжособистісній взаємодії), поведінково-діяльнісний (вміння гармонійної взаємодії з іншими людьми; набуття вмінь, спрямованих на зміцнення репродуктивного здоров’я; здатність до самовдосконалення себе як майбутнього батька/матері). Результати дослідження свідчать, що високий рівень готовності до відповідального батьківства виявили 25,8 % старшокласників інтернатних закладів; середній рівень – 34,4 %, низький рівень – 39,8 %.