Перегляд за Автор "Павленко, Лілія Василівна"
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВикористання дистанційних технологій навчання в сучасних умовах(Запорізький національний університет, 2021) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим ПетровичСтаття присвячена проблемі вдосконалення підходів до використання дистанційних технологій навчання з урахуванням досвіду, отриманого викладачами та студентами протягом уведення карантинних обмежень. У статті визначено, що головними проблемами, з якими стикаються викладачі під час упровадження дистанційних технологій, є неготовність учасників освітнього процесу до осмислення й опанування сучасних педагогічних та інформаційних технологій для організації навчального процесу; проектування навчального процесу обмежилося лише оцифруванням готових традиційних лекцій та запровадженням автоматизованої системи тестування; не враховувались педагогічні умови ефективного впровадження технології дистанційного навчання в освітній процес. У статті визначено, що засобами подолання цих проблем є інтеграція методів дистанційного навчання та сучасних інформаційних технологій, які дозволять покращити ефективність дистанційного навчання та перевести його на новий рівень. У статті розглянуто яким чином під час вимушеного карантину протягом пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 викладачі перейшли до використання цілої низки нових інформаційних технологій, зокрема засобів організації та проведення відеоконференцій, різноманітних платформ дистанційного навчання, месенджерів для спілкування зі студентами, хмарних сервісів обміну файлами. У статті розглянуто один із варіантів практичного використання сучасних інформаційних технологій для організації дистанційного навчання з дисципліни «Сучасні інформаційні технології». Перехід до вимушеної дистанційної освіти надав новий поштовх учасникам освітнього процесу до опанування сучасних педагогічних та інформаційних технологій. Викладачі та студенти стали активно впроваджувати дистанційні технології навчання для різних форм організації освітнього процесу. У статті доведено, що викладачі кардинально змінили підходи до проектування навчального процесу. Більш активно почали застосовувати різноманітні інформаційні технології, що підтверджено результатами дослідження.
- ДокументВпровадження засобів віртуалізації для адаптивного навчання студентів ЗВО(ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2020) Павленко, Максим Петрович; Павленко, Лілія ВасилівнаПідготовка майбутніх інженерів має ґрунтуватися на використанні сучасних педагогічних та інформаційних технологій. Загальносвітовою тенденцією є постійний розвиток апаратного та програмного забезпечення, поява нових та удосконалення старих технологій в галузі комп’ютерних мереж та серверного устаткування. Ця проблема актуалізується у підготовці майбутніх інженерів з дисципліни «Адміністрування комп’ютерних систем та мереж», адже функціонування глобальних мереж, хмарних технологій неможливе без якісного адміністрування та налагодження відповідних програмних та апаратних засобів. Одним із напрямків розв’язання визначеної проблеми є впровадження в навчальний процес технологій та засобів віртуалізації у поєднанні з модульним об'єктно-орієнтованим динамічнім навчальним середовищем Moodle. Освітній процес передбачає постійний моніторинг освітніх досягнень здобувачів вищої освіти з використанням навчального середовища Moodle для адаптивного вибору віртуального серверу під освітні потреби здобувача відповідно до одержаних результатів тестування проведених з використанням виду діяльності «урок». Для кожного етапу виконання завдань пропонується використовувати спеціалізований набір програмного забезпечення встановленого на віртуальний сервер у Proxmox Virtual Environment. Такий підхід дозволяє використовувати різноманітні віртуальні серверні конфігурації адаптовані саме під ті освітні питання, які розв’язуються кожним студентом індивідуально.
- ДокументДослідження необхідності впровадження технологій DevOps у навчання майбутніх вчителів інформатики(2023) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим Петрович; Павленко, ЄвгенУ статті досліджено проблему впровадження технологій DevOps у навчання майбутніх вчителів інформатики, що виникла у зв’язку з розвитком та розширенням можливостей цифрових технологій та підвищення вимог стейкголдерів до майбутніх вчителів інформатики. З використанням наукових методів аналізу та систематизації наукових публікацій вивчено сучасний стан розвитку технологій DevOps, та їх вплив на процес інформатизації та цифровізації суспільства. Визначено до професійна спільнота IT-фахівців активно впроваджує та популяризує технології DevOps. Проведений аналіз публікацій засвідчив, що сьогодні майже відсутні освітньо-професійні програми, які передбачають вивчення DevOps. Окремо відзначені освітньо-професійні програми зі спеціальності «Середня освіта (Інформатика)». У переважній більшості зміст цих програм не передбачає вивчення елементів DevOps. Сучасні напрямки удосконалення змісту шкільного курсу інформатики передбачають поліпшення його практико-орієнтованості, а технології DevOps зможуть допомогти в цьому. У дослідженні визначені ряд змістових компонентів технологій DevOps які можуть бути впроваджені в підготовку вчителів інформатики, а саме: інфраструктура як код; управління конфігурацією; контейнери; управління контейнерами; безпека інфраструктури; конвеєр розгортання; архітектура мікросервісів; постпродакшн; особливості DevOps для конкретного домену. Вивчення елементів технологій DevOps майбутніми вчителями інформатики має ґрунтуватися на потребах стейкголдерів. Вчителі інформатики не мають володіти всіма технічними та технологічними аспектами впровадження та використання технологій DevOps, але необхідний рівень професійних компетентностей має бути сформований для подальшого успішного працевлаштування. Результати проведеного констатувального експерименту дозволили підтвердити необхідність вивчення технологій DevOps майбутніми вчителями інформатики. Стейкголдери також обрали найбільш актуальні для сучасного вчителя інформатики технології DevOps: інфраструктура як код, контейнери, управління контейнерами.
- ДокументДослідження функціональних можливостей онлайн застосунків для організації й проведення онлайн анкетування та тестування(Суми : ФОП Цьома С. П., 2019) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим ПетровичУ статті розглянуті функціональні можливості онлайн застосунків для організації й проведення анкетування та тестування. Визначені недоліки та можливості в існуючих застосунках для організації й проведення анкетування та тестування.
- ДокументКомп’ютерні графічні пакети : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(2023-09-01) Павленко, Лілія ВасилівнаЦей курс навчальної дисципліни «Комп’ютерні графічні пакети» спрямований на формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів у сфері комп’ютерного дизайну. Студенти здобудуть практичні навички роботи з відомими графічними програмами, такими як Adobe Photoshop, Illustrator. Крім технічних аспектів, курс розглядає естетичні принципи дизайну, творчий процес та практичні аспекти реалізації ідей у візуальних проектах. Студенти отримають можливість використовувати засоби комп’ютерної графіки для створення різноманітних візуальних матеріалів, таких як логотипи, плакати, брошури, тощо. Цей курс допоможе майбутнім інженерам-педагогам розуміти та використовувати сучасні інструменти комп’ютерного дизайну в їхній професійній діяльності.
- ДокументОсобливості організації колективної роботи студентів під час дистанційного навчання(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Павленко, Лілія ВасилівнаДистанційна освіта за своєю суттю базується на цифрових технологіях, які дозволили людям взаємодіяти поза межами часу та простору. За останні кілька років онлайн-освіта зросла в геометричній прогресії. 2020–2022 роки змусили усі заклади вищої освіти запровадити дистанційне навчання, що було зумовлено початком пандемії COVID-19 а потім повномасштабною війною. Темпи зростання дистанційного навчання можна пояснити зростанням і використанням цифрових технологій, як засобу навчання для більшості вищих навчальних закладів, зростанням вартості навчання та розвитком робочої сили, яка шукає варіанти навчання протягом усього життя.
- ДокументПортфоліо, як засіб фіксації та накопичення освітніх досягнень студента(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим ПетровичУ статті розглядається проблема створення особистого портфоліо як засобу фіксації та накопичення освітніх досягнень здобувача вищої освіти й технології їх оцінювання в форматі компетенцій. Визначено, що в Україні існує значний попит на фахівців у галузі комп’ютерних та інформаційних технологій. Працедавці здійснюють відбір претендентів на посаду, починаючи з розгляду та аналізу резюме й портфоліо. Студент, навчаючись в університеті, має всі можливості для створення якісного портфоліо. На початковому етапі воно виступає як освітня технологія для мотивації до самоосвіти, розвитку самостійності, відповідальності та ініціативності. По завершенні навчання портфоліо як портфель досягнень студента дозволяє працедавцям оцінити рівень сформованості професійних компетенцій випускника ЗВО. Портфоліо здобувача вищої освіти дозволяє досліджувати процес формування особистісних компетенцій у процесі реалізації студентами певного виду діяльності та її фіксації в елементах портфоліо. Визначено, що портфоліо виконує три основні завдання: моніторинг різних видів діяльності студента; моніторинг розвитку загальних та професійних компетентностей; стимулювання освітньої активності студента. У дослідженні визначенні п’ять принципів, яким мають відповідати портфоліо студента для вирішення поставлених завдань. У дослідженні визначені організаційно-педагогічні умови впровадження портфоліо в освітній процес, відповідно до яких розроблено головні компоненти в структурі портфоліо здобувача вищої освіти: презентаційний компонент, змістовий компонент, оціночний компонент. Запропоновано використовувати спеціалізовані інформаційні системи для створення електронного портфоліо студента з метою його використання в освітньому процесі та при працевлаштуванні. До таких інформаційних систем належать FolioSpaces, LiveBinders, PortfolioVillage, WIX, Weebly та ін. Портфоліо сучасного здобувача вищої освіти є індивідуальним, персонально підібраним пакетом матеріалів, які у вигляді конкретного продукту представляють освітні та професійні результати й досягнення студента, характеризують способи аналізу і планування його освітньої діяльності та професійної кар’єри, дозволять оцінити рівень сформованості його професійних компетенцій.
- ДокументПрезентація. Від планування до виступу : силабус навчальної дисципліни на 2023–2024 навчальний рік(Бердянський нержавний педагогічний університет, 2023) Павленко, Лілія ВасилівнаКурс "Презентація: від планування до виступу" призначений для студентів, які бажають вдосконалити свої навички у створенні та проведенні ефективних презентацій. Програма курсу охоплює всі аспекти процесу презентування, починаючи зі стратегічного планування контенту і закінчуючи навичками ефективного виступу перед аудиторією. Студенти будуть ознайомлені з основними принципами побудови презентаційного матеріалу, включаючи визначення цілей презентації, адаптацію контенту до аудиторії та використання візуальних засобів для підсилення повідомлень. Крім того, учасники отримають практичні навички роботи з презентаційними програмами та інструментами дизайну для створення професійного вигляду презентацій.
- ДокументПідходи до вдосконалення змісту дисципліни «Цифрові технології в професійній діяльності» в умовах вимушеного дистанційного навчання(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Павленко, Лілія Василівна; Павленко, Максим ПетровичУ статті розглядається проблема, яка полягає в удосконаленні освітнього процесу з вивчення ІКТ при підготовці магістрів на освітньо-професійній програмі «Професійна освіта. Комп’ютерні технології» в Бердянському державному педагогічному університеті. Розглянуто уточнення змісту дисципліни «Цифрові технології в професійній діяльності», яке має ґрунтуватися на урахуванні в освітньому процесі майбутніми фахівцями професійної освіти викликів сьогодення до використання ІКТ. Проаналізовано використання шести основних категорій ІКТ, які активно застосовуються в освітньому процесі. Тренувальні ІКТ, які призначені для закріплення знань, умінь і навичок. Когнітивні ІКТ орієнтовані на засвоєння понять, які служать для забезпечення організації освітнього процесу відповідно до систем програмованого навчання. ІКТ для проблемного навчання орієнтовані на реалізацію навчально-пізнавальних задач і принципів непрямого управління освітнім процесом. Імітаційні і моделюючі ІКТ, які призначені для імітації і моделювання різноманітних процесів, явищ, ситуацій суспільного життя людини тощо. Ігрові ІКТ використовуються як форма і метод для досягнення певних навчальних цілей. Довідниково-інформаційні ІКТ надають доступ до баз знань, словників, енциклопедій, інформаційно-пошукових системи тощо. Ці категорії покладено в основу вдосконалення змісту дисципліни «Цифрові технології в професійній діяльності». Було проведено констатувальне дослідження серед стейкхолдерів, завдяки якому визначені конкретні ІКТ, які доцільно включити в зміст освітнього компонента «Цифрові технології в професійній діяльності». Отриманий перелік ІКТ є досить широким, однак необхідно відзначити, значна частина ІКТ може бути застосована для досягнення різних освітніх цілей та розв’язання різних дидактичних задач, зокрема це: Google Keep, LearningApps, MindMeister, Nearpod, OneNote Web Clipper, Pear Deck, Popplet, TheBrain. Окремою групою є ІКТ, які уособлюють цілу низку засобів та технологій і є системними ІКТ. Це Canvas, Google Classrom, LMS Moodle.
- ДокументРозробка застосунку для проведення анкетувань та тестувань в освітньому процесі мовою Python(СумДПУ ім. Макаренка, 2019) Павленко, Максим Петрович; Павленко, Лілія Василівна; Хоменко, Віталій ГригоровичФормулювання проблеми. Сучасний освітній процес передбачає всебічне використання інформаційних технологій і зокрема систем онлайн анкетування та тестування. Однак в існуючих застосунках є ряд недоліків, які потребують удосконалення, оптимізації процесів створення, редагування та модифікації завдань. Матеріали і методи. У розробці нового застосунку для організації й проведення анкетування та тестування було використано мову програмування Python, фреймворк Django та наступні модулі Python: social-auth-app-django, xlrd, xlwt, django-ckeditor, django-crispy-forms, django-rosetta. Результати. Визначенні основні параметри та характеристики, які мають бути реалізовані при створенні застосунку. З цією метою проаналізовані поширені програмні застосунки для анкетування та тестування: Anketolog, Google Форм, Survio, Testograf, Typeform. Визначено, що існуючі застосунки позбавлені можливості зручного створення опитувань з великою кількістю завдань, редагування та адаптації вже існуючих опитувань, імпорту та експорту завдань опитувань. У розробленому застосунку, з метою полегшення аутентифікації користувачів, використаний Google API. Створено динамічний фільтр для адміністрування анкет користувачів, за допомогою якого зручно знаходити необхідні відповіді, сортувати їх та збирати статистику. Реалізований механізм імпорту питань з файлу у форматі XLSX. Подальше редагування та можливість розповсюдження створених анкет, реалізовано за допомогою механізму експорту анкети та її питань у форматі XLSX. У розробленій системі анкетування та тестування передбачено механізм експорту статистичних даних у форматах CSV та XLSX. Висновки. Визначені недоліки та можливості в існуючих застосунках для організації й проведення анкетування та тестування. За результатами проведеного аналізу спроектовано та розроблено застосунок мовою програмування Python з використанням фреймворку Django. Головною особливістю застосунку є можливість створення, редагування, експорт та імпорт анкет у форматі Microsoft Excel; одночасне опитування різних респондентів в режимі віддаленого доступу; збір та зберігання результатів, експортування результатів досліджень в різних форматах даних. Наступним кроком у подальших дослідженнях є розробка методики впровадження та використання розробленого застосунку в освітній діяльності викладачів та вчителів.
- ДокументСтатистична обробка експериментальних даних : силабус навчальної дисципліни на 2023 – 2024 навчальний рік спеціалізація 015.39 Професійна освіта (Цифрові технології)(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Павленко, Лілія ВасилівнаВикладання навчальної дисципліни «Статистична обробка експериментальних даних» полягає у формуванні у майбутніх інженерів-педагогів низки професійних компетентностей, необхідних для успішного застосування статистичних методів у своїй діяльності. Ці компетентності включають: здатність до визначення мети експерименту та вибору відповідних статистичних методів для його проведення. Вміння збирати, організовувати та аналізувати експериментальні дані з використанням статистичних програмних засобів. Розуміння основних статистичних понять та методів, таких як середнє значення, стандартне відхилення, кореляція, регресія тощо. Навички використання статистичних методів для інтерпретації результатів експерименту та формулювання висновків. Здатність до критичного мислення щодо застосування статистичних методів у різних областях інженерії та педагогіки. Отже, мета викладання цієї дисципліни полягає у тому, щоб підготувати студентів до успішного застосування статистичних методів у своїй майбутній професійній діяльності, розвиваючи їхні аналітичні та критичні навички.
- ДокументСучасні інформаційні технології : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Павленко, Лілія ВасилівнаМета та предмет курсу: формування загальних та фахових компетентностей, необхідних для раціонального використання засобів сучасних інформаційних та комп’ютерних технологій в процесі розв’язання різного роду практичних задач в галузі професійної освіти та електроенергетики; ознайомлення здобувачів зі складовими частинами персонального комп’ютеру, сучасними операційними системами та програмним забезпеченням ПК, яке використовується в професійній освіті та в галузі електроенергетики.
- ДокументТехнології дистанційної освіти : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік ОП «Середня освіта (математика)»(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Павленко, Лілія ВасилівнаНавчальна дисципліна "Технології дистанційної освіти" покликана надати студентам ґрунтовні знання та практичні навички, необхідні для успішного використання дистанційних методів навчання в їхній професійній діяльності. Метою викладання навчальної дисципліни «Технології дистанційної освіти» є оволодіння компетентностями з розв’язання професійних завдань в галузі організації та методичної підтримки дистанційного навчання з використанням різноманітних платформ та засобів.
- ДокументФормування відкритого освітнього середовища з використанням технологій штучного інтелекту: аналіз та класифікація(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024-06) Круглик, Владислав; Осадчий, Вячеслав; Павленко, Лілія Василівна; Симоненко, СвітланаУ статті досліджено можливості використання технологій штучного інтелекту для формування відкритого освітнього середовища. Проаналізовано конкретні інструменти та сервіси штучного інтелекту для застосування в освітньому процесі.Автори класифікували засоби штучного інтелекту за їхньою функціональністю у таких ключових сферах, як навчання, викладання, оцінювання, адміністрування. Серед проаналізованих інструментів: Knewton, ALEKS, DreamBox, Edmodo, Grammarly, Speechify, Synthesia, ChatGPT та інші.Зроблено висновок про те, що технології штучного інтелекту дають змогу створити відкрите освітнє середовище з персоналізованим, адаптивним навчанням, автоматизованим оцінюванням, ефективним керуванням. Детально розглянуто типові способи використання штучного інтелекту в освіті для навчання (призначення персоналізованих завдань, забезпечення інтерактивного діалогу, аналіз навчальної діяльності студентів), викладання (підвищення адаптивності методів навчання, розвиток професійної компетентності викладачів), оцінювання (автоматизація процесів контролю знань, прогнозування успішності студентів, створення засобів оцінювання), адміністрування (аналіз освітніх даних, прийняття обґрунтованих управлінських рішень). kubg.edu.ua Здійснено систематизацію методів застосування проаналізованих інструментів штучного інтелекту в контексті проєктування відкритого освітнього середовища з урахуванням чотирьох ключових освітніх сфер. Окреслено перспективні напрями та виклики впровадження штучного інтелекту в освітній процес. Водночас необхідно враховувати потенційні ризики та етичні питання щодо впровадження штучного інтелекту в освіту. Для подальших досліджень запропоновано практичну апробацію підходів, аналіз економічних аспектів, вивчення галузевих особливостей застосування штучного інтелекту. Результати дослідження є цінними для визначення оптимальних стратегій інтеграції штучного інтелекту в освітнє середовище з метою підвищення якості освіти та забезпечення інноваційного розвитку галузі.