Перегляд за Автор "Попова, Лариса Петрівна"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументКвест-технології як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Попова, Ольга Іванівна; Попова, Лариса ПетрівнаУ статті розглядається проблема використання квест-технології на уроках мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. Розкривається поняття «квест», сутність цієї технології, основні цілі, освітні ефекти від застосування на уроках української мови та літературного читання; представлена структура проведення квестів; обґрунтовується ефективність використання в освітньому процесі. Як висновок, квест-технологія буде сприяти урізноманітненню форм освітнього процесу в сучасній початковій школі, створюватиме умови для продуктивної пізнавальної діяльності кожного здобувача освіти з урахуванням інтересів і здібностей; мотивуватиме й активізуватиме всі сфери розвитку особистості, формуватиме вміння вчитися, а значить допоможе сучасному педагогові відійти від звичних стереотипів організації уроку. Серед переваг застосування квесту є те, що він забезпечить раціональне інформаційне наповнення, поєднання колективної роботи класу з індивідуальною діяльністю учнів.
- ДокументЛінгвістичні ігри як засіб формування комунікативної компетентності учнів в умовах Нової української школи(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Попова, Ольга Іванівна; Попова, Лариса ПетрівнаУ статті зроблено спробу з’ясувати роль лінгвістичних ігор як засобу формування комунікативної компетентності молодших школярів, що сприяє підтриманню інтересу до навчання української мови та спрямований на отримання учнями знань за рахунок власних зусиль, розкриття особливостей будови та функціонування мови. Лінгвістична гра сприяє розвитку в здобувачів початкової освіти уяви про основні граматичні категорії та граматичне значення слова, які як абстрактні поняття дуже важко сприймаються в цьому віці. Вона також допомагає зрозуміти процес утворення нових слів та засвоїти основні словотворчі моделі. Ігрове засвоєння слова сприяє розвитку загальної мовленнєвої культури особистості, формує підсвідоме розуміння мовної норми та розвиває лінгвістичне мислення, що є основою комунікативної компетентності. Систематизація досвіду педагогів, представленого на особистих сайтах, у журнальних статтях та методичних публікаціях дозволила виділити найбільш популярні лінгвістичні ігри, які використовуються педагогами на уроках української мови в початковій школі, та розподілити їх на такі групи: фонетичні, лексико-фразеологічні, морфологічні, орфографічні, синтаксичні. Ураховуючи те, що молодшим школярам характерні емоційність, пізнавальна активність, бажання фантазувати, прагнення показати свою кмітливість і вправність, зростає роль використання лінгвістичних ігор на уроках української мови як засобу формування комунікативної компетентності. Сучасні лінгвістичні ігри передбачають змагальність, добровільність, що дозволяє учням задовольнити свої потреби в рухливості, отримати позитивні емоції радості, захоплення, задоволення, реалізувати свої інтереси, оволодіти навичками комунікації тощо. При проведенні лінгвістичних ігор здобувачі початкової освіти не лише засвоюють мовні норми, правила, а й залучаються до системи різноманітних суб’єкт-суб’єктних відносин, формують уміння взаємодіяти в команді, приймати рішення, доводити свою думку, що сприятиме формуванню комунікативної компетентності.
- ДокументМистецтво та мистецька освіта в сучасному соціокультурному просторі : матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції(Полтава : Сімон, 2021) Бурназова, Віра Володимирівна; Зінич, О.В.; Литвиненко, А.І.; Мартиненко, Олена Володимирівна; Омельченко, Анетта Іванівна; Плахотнюк, О.А.; Погребняк, Марина Миколаївна; Полянська, Г.М.; Терешко, І.Г.; Бутенко, В.; Горковенко, О.С.; Драч, Т.Л.; Козубенко, М.О.; Марфіян, К.М.; Микитюк, К.; Михайлова, О.; Найденко, Т.О.; Павленко, Руслан Валентинович; Павленко, Юлія Сергіївна; Скиба, Ю.Ю.; Топорков, Д.А.; Бартая, М.М.; Заець, С.С.; Кашуба, Ю.І.; Косінова, О.М.; Орел, Д.В.; Попова, Ольга Іванівна; Степанюк, К.І.; Тараненко, Юлія Петрівна; Барбашова, Ірина Анатоліївна; Бикова, О.В.; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Зубань, В.М.; Єгорова-Скобєлєва, У.В.; Качерова, Ольга Георгіївна ; Кирпа, В.В.; Косенко, Павло Борисович; Кривунь, Наталя Сергіївна; Кулик, Д.А.; Лиманська, О.В.; Маркіна, В.В.; Ревенко, Н.В.; Семичова, Н.О.; Сергієнко, Світлана Михайлівна; Сизоненко, В.А.; Смаковський, Юрій Васильович; Ткаченко, М.В.; Філімонова, Х.; Попова, Лариса Петрівна; Леіна, Ван; Панькова, А.М.До збірника увійшли доповіді та повідомлення, в яких, відповідно до заявлених секцій розглядаються такі проблеми: «Теоретичні та історичні рефлексії міжкультурних зв’язків в контексті глобалізаційних процесів», «Професійна підготовка майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: новітні підходи та технології», «Формування художньо-творчої компетентності здобувачів освіти».
- ДокументПсихолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості в системі неперервної професійної освіти(Бердянськ : БДПУ, 2020) Акімова, Олена; Бєляєв, Сергій; Буянов, Павло Георгійович; Ваня, Ганна; Глазкова, Ірина Яківна; Голік, Олександр Борисович; Горбатюк, Роман; Білан, Наталія; Жигірь, Вікторія Іванівна; Жигула, Олена; Єфімова, Анастасія Ігорівна; Дніпровська, Єва; Коваль, Людмила Вікторівна; Козловський, Юрій; Кондратенко, Юлія Ігорівна; Крижко, Василь Васильович; Данилова, Наталія; Лебедик, Леся; Лісіна, Лариса Олександрівна; Бондаренко, Владислав; Краснікова, Аліна; Марченко, Олена; Андрюшина, Любов; Мойсеєнко, Раїса; Петрик, Крістіна Юріївна; Попова, Ольга Іванівна; Попова, Лариса Петрівна; Розумна, Тетяна; Сергєєва, Ірина; Стрельніков, Віктор; Хоменко, Алла; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Чередник, Лідія; Таран, Тетяна; Школа, Олександр Васильович; Юр`єва, Світлана; Яковлєва, Вікторія; Ярощук, Лілія Григорівна; Яловега, Крістіна; Вєнцева, Надія Олександрівна; Задорожна-Княгницька, Леніна; Козловська, Ірина; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Стельмах, Марина; Сергеєва, Олена; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Кортез, Хосе Італо; Андрєєв, Андрій; Тихонська, Наталія; Венгерська, Наталя; Голуб, Олена; Коваленко, Валерія; Гомонюк, Олена; Дольнікова, Любов; Житник, Ніна; Кучинова, Наталя; Іваницький, Олександр; Акєнтьєва, Наталія; Пилипенко, Людмила; Бистрова, Аліна; Качерова, Ольга Георгіївна; Кінах, Неля; Кожевникова, Алла; Куцериб, Володимир; Левко, Мар’яна; Ячменьова, Олександра; Максимчук, Борис; Максимчук, Ірина; Мороз, Юлія; Мичка-Левченко, Юлія; Нестеренко, Марина Миколаївна; Сенченко, Яна; Гавриленко, Дмитро; Нетреба, Марина; Чорна, Єлизавета; Огібалова, Олена; Петрук, Віра; Клєопа, Ірина; Пріма, Раїса; Степанюк, Алла; Тимофєєва, Ірина; Толкачова, Ганна; Хаджинова, Ірина; Чельцова, Євгенія; Щербакова, Надія Миколаївна; Перчиць, Оксана; Безкоровайна, Лариса; Венгерська, Наталя; Короленко, Карина; Голобородько, Ганна; Бурназова, Віра Володимирівна; Вітюк, Валентина; Майструк, Дар’я; Воєвутко, Наталя; Гречановська, Олена; Ліщун, Олена; Гура, Олександр; Даннік, Людмила Анатоліївна; Гапон, Людмила; Нортенко, Анастасія; Кривенко, Юлія; Савицька, Олена Станіславівна; Лупаренко, Світлана; Маковецька, Наталія; Волобуєв, Андрій; Мокляк, Володимир; Коваль, Карина Валентинів; Павлюк, Наталія; Пак, Олена; Попова, Анастасія Сергіївна; Пріма, Дмитро; Рославець, Руслана; Расторгуєва, Ірина Сергіївна; Гатілов, Альберт; Рузяк, Тетяна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Савін, Євген; Щербакова, Катерина Йосипівна; Макаренко, Лілія; Зінькуєва, Дарина; Кльопова, Вікторія; Дудник, Валерія; Горецька, Олена Віталіївна; Мартиненко, Олена Володимирівна; Парфілова, Світлана; Панкратова, Анастасія; Пасько, Віктор; Каковкіна, Ольга; Черезова, Ірина Олександрівна; Шатіло, Дар’я; Малюга, Оксана; Печеневська, Дар’я; Удовенко, Анна; Андрюшина, Любов; Родіна, Юлія; Валах, Юлія; Барбашова, Ірина Анатоліївна; Васейко, Юлія; Костриця-Лавринюк, Людмила; Мороз, Ксенія; Руденко, НаталіяУ збірнику вміщено доповіді учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості в системі неперервної професійної освіти» (26–27 листопада 2020 року).
- ДокументФормування в здобувачів початкової освіти орфографічної компетентності на уроках української мови(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Попова, Ольга Іванівна; Попова, Лариса ПетрівнаУ статті зроблено спробу на основі аналізу наукових джерел узагальнити поняття орфографічної компетентності як уміння користуватися правилами, а відтак безпомилково писати всі слова з орфограмами, які не перевіряються. У процесі формування правописної пильності слід дотримуватися таких етапів: познайомити молодших школярів з основними орфографічними поняттями; на основі їх сформувати орфографічні вміння; навчити писати слова з орфограмами, які не перевіряються; привчити звертатися до довідкових видань (орфографічний словник); створити необхідне освітнє середовище. Набуття здобувачами початкової освіти орфографічної компетентності, зокрема орфографічної пильності, безумовно, є однією з головних. Від того, наскільки будуть стійкими навички правопису в молодших школярів, залежить подальше їхнє навчання та комфортне освітнє середовище, здатність до комунікації. У психологічній і методичній літературі описано два шляхи оволодіння правописною навичкою. Перший – як процес повільного нагромадження зорових образів слів унаслідок довготривалого механічного списування; другий шлях формування орфографічної компетентності пов'язаний з роботою мислення, виконанням різних видів лінгвістичного аналізу, усвідомленням правил правопису. Орфографічна пильність розвивається поступово й формується в результаті постійних повторень молодшими школярами певних дій. Під час систематичного тренування дії автоматизуються і стають частиною орфографічної навички. Не менш важливим засобом формування орфографічної пильності молодших школярів на уроках української мови, на нашу думку, є правильне та своєчасне формування понять про орфограму. При цьому вироблення уміння знаходити орфограми – перший етап у навчанні правопису, який має свою методику і спеціальні вправи. Зроблено висновок про те, що поступово зменшуючи роль усвідомлення власних дій, згортання розумових операцій та вдосконалення цього процесу, можна забезпечити високий рівень грамотності здобувачів початкової освіти.