Перегляд за Автор "Сичікова, Яна Олександрівна "
Зараз показуємо 1 - 18 з 18
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАкадемічна свобода в Україні під час війни: виклики університетів окупованих міст та напрями відновлення(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Попова, Анастасія Сергіївна; Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна Олександрівна; Сичікова, Яна ОлександрівнаУ статті детально досліджується вплив окупації та військового конфлікту на академічну свободу в Україні. Особливий акцент зроблено на ті виклики та обставини, які виникли перед освітянами та студентами Бердянського державного педагогічного університету в період окупації. При цьому основний акцент робиться на прямих порушеннях академічної свободи та базових її принципів – свободи досліджень, викладання та отримання знань. Детально аналізуються різні аспекти цих порушень, зокрема такі, як затримання вчених і студентів, примусова релокація університету, обмеження в доступі до освітніх ресурсів та наукової інформації, а також психологічний та фізичний тиск, що застосовувався проти академічної спільноти. Стаття також акцентує увагу на потенційних стратегіях та механізмах захисту академічної свободи, пропонуючи конкретні рекомендації та напрями дій, що включають реінтеграці та підтримку академічних працівників і здобувачів, правову рамуа, транспарентність та залученість, громадську участь, підтримку науково-дослідницьких проєктів, розвиток громадської освіти, цілісний підхід до академічної свободи, а також механізми дій, що включають моніторинг та звітність, механізми реагування, міжнародну співпрацю, зміцнення академічних спільнот, підтримку ініціатив молоді, наголос на міждисциплінарності, цілісний підхід до академічної свободи та освіти як інструменту миру. Ця стаття підкреслює, що подолання системних порушень академічної свободи вимагає спільних зусиль національного та міжнародного співтовариства, а також створення механізмів, що захищали б і підтримували освітян в умовах конфлікту.
- ДокументВпровадження дистанційної та змішаної освіти в університетах Україні: вплив пандемії та війни(БДПУ, 2023) Попова, Анастасія Сергіївна; Сичікова, Яна Олександрівна; Ковачов, Сергій СергійовичУ статті проаналізовано впровадження дистанційного та змішаного навчання в систему вищої освіти України, ураховуючи вплив пандемії COVID-19 та війни. Дослідження розглядає три ключові етапи: вимушене дистанційне навчання, змішаний формат навчання і змішано-дистанційний формат. Аналізуються виклики, з якими стикаються українські університети та студенти в контексті динаміки змін у навчальному процесі.
- ДокументДистанційне та змішане навчання в університетах України: рефлексії щодо їх впровадження у мирний та воєнний час(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Попова, Анастасія Сергіївна; Сичікова, Яна Олександрівна; Цибуляк, Наталя Юріївна; Лопатіна, Ганна Юріївна; Ковачов, Сергій Сергійович; Попов, ПилипУ статті схарактеризовано особливості організації дистанційного та змішаного навчання в університетах України на основі внутрішніх рефлексій та систематизації загальнонаціонального досвіду їх упровадження у мирний час та в контексті війни. Проаналізовано підходи до розуміння дистанційного й змішаного навчання та визначено специфіку українського контексту. Визначено етапи розвитку дистанційного та змішаного навчання в Україні, починаючи з 2000 р. У фокусі дослідження виділено три основні етапи: примусове дистанційне навчання, змішаний формат навчання та змішаний формат дистанційного навчання. Досліджено специфіку використання дистанційно-змішаного навчання для різних груп університетів, поділ яких обумовлено картою бойових дій. Доведено, що стрімкий перехід до дистанційного та змішаного навчання дозволив чітко окреслити як переваги цих форм (доступність та гнучкість, розширення можливостей університетів, викладачів та здобувачів, перехід на сучасні технології), так і оголити недоліки (недостатність фінансування, брак технічних ресурсів, доступу до ліцензованого програмного забезпечення, адаптація навчальних курсів до дистанційного формату з урахуванням специфіки та можливостей кожного університету) й виклики (якість освіти, наявність технічної інфраструктури, соціальна взаємодія, підготовка викладачів та здобувачів). Визначено, що український контекст упровадження дистанційного та змішаного навчання має свою специфіку, яка наразі обумовлена стрімкістю, невизначеністю й нерівністю умов, у яких опинилися учасники освітнього процесу. Результати дослідження свідчать, що дистанційна та змішана освіта в університетах України є потужним інструментом для покращення доступності та якості освіти, однак у той же час складним процесом, який вимагає глибокого аналізу, узгодженості, підготовки та залучення всіх зацікавлених сторін задля його зосередженості на потребах учасників освітнього процесу.
- ДокументЗасоби та методи асинхронного навчання при підготовці наноінженерів до професійної діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Ковачов, Сергій Сергійович; Сичікова, Яна Олександрівна; Попова, Анастасія Сергіївна; Богданов, Ігор ТимофійовичСтаття присвячена розгляду сучасних досягнень технологій асинхронного навчання та можливостей їх застосування при підготовці майбутніх наноінженерів до продуктивної професійної діяльності в сучасних умовах. У статті розглядається низка інноваційних технологій, включаючи онлайн-навчання, віртуальну та доповнену реальність, штучний інтелект та машинне навчання, технологію блокчейн та Інтернет речей (IoT). Метою статті є оцінка доцільності та ефективності цих технологій у активізації підготовки наноінженерів до професійної діяльності. Ми прагнули проаналізувати потенційні переваги та недоліки кожної технології та те, як їх можна інтегрувати в процес підготовки майбутніх наноінженерів для створення новітніх матеріалів подвійного призначення в умовах асинхронного навчання. Стаття також прагне надати практичні рекомендації та ідеї щодо ефективного використання асинхронного навчання у підготовці майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства особливо враховуючи нові реалії, у яких опинилася Україна. Ґрунтовний аналіз показав, що асинхронне навчання має потенціал бути ефективним і результативним засобом надання профільної освіти в галузі наноінженерії, пропонуючи гнучкість, масштабованість і здатність пристосовуватися до напружених графіків. У статті розглядається наявна література з даної теми з урахуванням останніх досягнень і сучасного стану галузі. На основі аналізу та порівняння різних джерел автори приходять до висновків про потенціал кожної технології для підтримки асинхронного навчання при підготовці наноінженерів. У статті також надано рекомендації щодо подальших досліджень у цій галузі та щодо розробки більш ефективних освітніх програм для майбутніх наноінженерів, які дозволять їм залишатися конкурентоспроможними та готовими до викликів і можливостей майбутнього.
- ДокументКонцептуальні засади підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Богданов, Ігор Тимофійович; Сичікова, Яна Олександрівна; Бардус, Ірина ОлександрівнаСтаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме розробленню концептуальних засад побудови відповідної методичної системи. У статті запропоновано концептуальну ідею дослідження, яка передбачає, що підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій підвищиться за умови системної філософського-природничо-математичної фундаменталізації змісту навчання, а також залучення до продуктивної діяльності із синтезу інноваційних зразків наноматеріалів на засадах дуальної освіти. У статті висвітлено концептуальні засади підготовки майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій до продуктивної професійної діяльності. Зокрема наведено методологічні та теоретичні засади розроблення методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців до продуктивної професійної діяльності. Методологічними засадами визначено загальнонаукові методи пізнання, а також системний, компетентнісний, діяльнісний, інтегративний, прогностичний, синергетичний методологічні підходи. Теоретичними засадами обґрунтування й розроблення методичної системи визначено філософські положення теорії пізнання, загальнонаукові положення системного підходу, психологічні положення теорії особистості, теорії творчості, моделі репрезентації знань, педагогічні закони, закономірності та принципи навчання. На основі концептуальної ідеї та теоретико-методологічних засад визначено організаційно-педагогічні умови, дотримання яких при розробленні цілей, змісту, методів, засобів та форм навчання методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності виконувати продуктивну діяльність.
- ДокументМистецтво в окупації. Рефлексія(2023) Сичікова, Яна Олександрівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Цибуляк, Наталя Юріївна; Попова, Анастасія Сергіївна; Лопатіна, Ганна ОлександрівнаЦей проєкт був спрямований на дослідження мистецтва в умовах окупації, на виявлення викликів, які постали перед митцями з окупованих міст, а також на дослідження ефекту вигорання. Ми висвітлили неймовірні історії митців та діячів культури, які проживали в окупації, а зараз є внутрішньо переміщеними особами. Ця книга зосереджена на митцях міста Бердянськ, який все ще окупований на день її видання. На основі проведених інтерв'ю ми показали роздуми, рефлексії, а також твори митців, які певний час знаходились в окупації. Ми не могли мовчати мали говорити про складні умови, в яких опинилося мистецтво під час війни. Це необхідно для розуміння людством глобальної потреби збереження культурної спадщини. Також ми розмірковували про тренди мистецтва України під час боротьби за свою незалежність. У цьому проєкті ми продемонстрували, як змінювались цінності та мотиви українських митців під час війни. Тепер сюжети мистецьких творів розказують про боротьбу українського народу проти загарбників. Тепер меседжами творчості є заклики про підтримку України в ці важкі часи. Все більше у творах українських митців присутня українська символіка, що свідчить про ідентичність української культури. Війна закінчиться, і поступово будуть з'являтися інші сюжети, суспільство повернеться до звичних цінностей, однак ще довго в роботах українських авторів будуть присутній біль та незламність українського народу.
- ДокументОхорона праці : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Сичікова, Яна ОлександрівнаМета курсу: формування у майбутніх фахівців здатностей здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у здобувачів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях. Предмет курсу: вивчення факторів виробничого середовища, організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умов, у яких здійснюється трудова діяльність людини, а також системи правових заходів щодо виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони праці.
- ДокументПоговори зі мною: діалог зі штучним інтелектом про використання його в навчанні та наукових дослідженнях(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Ковачов, Сергій Сергійович; Сичікова, Яна ОлександрівнаСтаття досліджує використання штучного інтелекту (AI) в освітньому процесі, написанні наукових статей, та етичні проблеми, які виникають при його застосуванні. Основою дослідження є аналіз діалогу з чат-ботом ChatGPT, що розглядає можливості використання AI в навчанні та науці. Результати аналізу, а також вивчення релевантних літературних джерел, призводять до висновку про необхідність обережної поведінки при використанні мовних моделей на основі AI. У статті розглядаються питання академічної доброчесності при застосуванні штучного інтелекту для генерації текстів. Вказується на те, що ці питання та етичні аспекти ще не врегульовані на законодавчому та академічному рівнях, адже ChatGPT існує лише декілька місяців, і відповідні механізми регулювання все ще тільки формуються. Зокрема, висвітлюється, що ChatGPT володіє технологією генерації текстів, однак іноді допускає помилки та надає неправдиву інформацію. Це може створювати труднощі для користувачів, які розраховують на точність та достовірність отриманої інформації. Результати статті мають на меті допомогти читачам краще зрозуміти потенціал штучного інтелекту в освіті та дослідженні, а також проблеми, пов'язані з його застосуванням. Визначаються можливі шляхи до оптимізації використання AI-технологій в академічному середовищі, а також наголошується на важливості розвитку критичного мислення та навичок оцінювання достовірності інформації. Акцент ставиться на необхідності підвищення обізнаності студентів, викладачів та науковців щодо можливих викликів та обмежень, які AI може мати у науково-дослідній діяльності. Окрім того, у статті обговорюється роль університетів та наукових спільнот у розробці стратегій, які б сприяли етичному використанню AI в освіті та наукових дослідженнях. Наголошується, що сьогодні важливо враховувати як позитивні сторони AI, так і потенційні ризики для академічної доброчесності та якості досліджень. Так, одним з рішень може бути впровадження спеціальних курсів з AI-етики, що допоможуть студентам та науковцям краще розуміти різні аспекти AI-технологій, включаючи їхні практичні та етичні сторони. Також рекомендується активне співробітництво між академічними установами та компаніями-розробниками AI, з метою розробки більш безпечних та відповідальних мовних моделей. Враховуючи швидкість розвитку AI, автори закликають до прискорення роботи над створенням національних та міжнародних нормативно-правових актів, які б врегулювали використання штучного інтелекту в освіті та наукових дослідженнях. Стаття підкреслює необхідність широкої дискусії серед представників наукової спільноти, законодавців та громадськості щодо етичних проблем і можливих наслідків використання AI в академічному світі.
- ДокументПрофесійна діяльність фахівця в галузі наноматеріалознавства зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Бардус, Ірина Олександрівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Богданов, Ігор Тимофійович; Сичікова, Яна ОлександрівнаСтаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме аналізу його професійної діяльності зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників. У статті проаналізовано предмети, продукти, засоби, процеси та умови професійної діяльності фахівця з синтезу наноструктур на поверхні напівпровідників і визначено властивості вихідного та синтезованого наноматеріалу, умови, технології, засоби їх створення. Описано чинники, які пливають на характеристики наноструктур під час їх синтезу (ресурсні, технологічні), властивості вихідних та синтезованих наноматеріалів (фізичні, хімічні, біологічні, морфологічні, екологічні, механічні, технологічні, патентно-правові, економічні та функціональні). Наведено найпопулярніші методи (хімічного, електрохімічного травлення, літографії) та засоби синтезу наноструктур на поверхні напівпровідникової пластини. На основі узагальненої структури виробничого процесу визначено зміст професійної діяльності наноінженера з організації процесу виробництва наноматеріалів (виявлення кореляцій між умовами та результатом синтезу, вибір оптимальних технологічних рішень, складання методики експерименту, підготовка устаткування, зразків та засобів контролю, нагляд за плином процесів і режимів, контроль за хімічними реакціями, умовами синтезу); із реалізації технологічного процесу (проєктування майбутнього наноматеріалу, його виготовлення та вдосконалення); з управління виробничим процесом (урахування впливу чинників на характеристики, планування ресурсів, оцінка правильності вибору матеріалів, режимів, методів, а також регулювання процесу синтезу шляхом проведення аналогічних досліджень на інших зразках, аналіз впливу неврахованих раніше чинників, коректування умов синтезу, ресурсів, усунення небажаних явищ).
- ДокументПрофесійна компетентність фахівця у галузі наноматеріалознавства зі створення інноваційних наноструктур на поверхні напівпровідників(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Бардус, Ірина Олександрівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Богданов, Ігор Тимофійович; Сичікова, Яна ОлександрівнаСтаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме визначенню системи його професійної компетентності зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників. У статті на основі структури виробничого процесу із синтезу інноваційних наноструктур на поверхні напівпровідника визначено кваліфікаційні вимоги до фахівця в галузі наноматеріалознавства. Встановлено, що фахівцю в галузі наноматеріалознавства необхідно володіти проєтною, технологічною, експлуатаційною, науково-дослідною, організаційно-управлінською компетентностями. Проєктна компетентність передбачає моделювання нової наноструктури на поверхні напівпровідника для набуття ним бажаних функціональних властивостей, вибір оптимальних технологічних рішень стосовно синтезу цих наноструктур та складання методики експерименту відповідно до обраної технології. Технологічна компетентність забезпечує ефективність професійної діяльності із синтезу нової наноструктури на поверхні напівпровідника на основі обраної технології. Організаційно-управлінська компетентність дозволяє фахівцю здійснювати технічну підготовку, контроль та регулювання процесу синтезу наноструктур на поверхні напівпровідника із заданою якістю. Сформована науково-дослідна компетентність дозволяє здійснювати науковий пошук морфологічних властивостей структури наноматеріалу для надання йому необхідних функціональних властивостей, розробляти нові технології та відповідне обладнання для синтезу наноструктур на поверхні напівпровідника. У статті також описано структуру та зміст проєктної, технологічної, науково-дослідної та організаційно-управлінської компетентностей фахівців у галузі наноматеріалознавства, які є основою для розроблення фундаментальної системи їх підготовки в закладах вищої освіти.
- ДокументРефлексивний аналіз сучасних викликів вищої освіти в сфері нанотехнологій: український контекст та глобальні перспективи(Katowice, Silesia Province, Poland, 2023) Сичікова, Яна Олександрівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Несторенко, Олександр; Макаренко, Тамара ПетрівнаВ Україні війна стала неприємним фоном повсякденного життя — постійні удари артилерії, сім’ї переселенців і геополітика. Ця похмура реальність поглинає публічний дискурс, відсуваючи інші нагальні питання в тінь. Серед цих прихованих криз є одна, яка рідко обговорюється, але має глибокі наслідки: стан вищої освіти в таких спеціалізованих галузях, як нанотехнології. Поки бореться з екзистенційними загрозами, освітня система, яка повинна підготувати наступне покоління до технологічної війни, сама перебуває в стані кризи, яка виникла ще до початку повномасштабної війни.
- ДокументСоціально-освітні домінанти професійної підготовки фахівців соціальної сфери та інклюзивної освіти(БДПУ, 2023) Григор'єв, Ігор; Григор'єва, Вікторія Вікторівна ; Загуіна-Візер, Яна ; Зінченко, Тетяна ; Калініна, Світлана; Сизко, Ганна Іванівна; Кара, Віолета; Ковальова, Ольга; Зінченко, Юлія ; Кругліна, Надія; Маслянка, Ольга; Мельник, Владислава; Онуферко, Юлія ; Удич, Зоряна; Останіна, Ніна; Очеретенко, Поліна ; Григор'єва, Наталя ; Єськова, Тетяна Леонідівна; Малярчук, Наталя; Попова, Анастасія Сергіївна; Линдіна, Євгенія Юріївна; Романовська, Людмила; Самойленко, Інна Олександрівна; Старинська, Олена Віталіївна; Бузюк, Мар'яна ; Петрочко, Жанна ; Романенко, Світлана ; Захарова, Наталя Миколаївна; Межуєва, Любов; Мищак, Людмила; Сердюченко, Анастасія; Петровська, Катерина Володимирівна; Супрун, Дар'я; Подаваленко, Алла ; Зеленська, Людмила ; Білера, Наталія; Порядін, Євгеній ; Вайнола, Ренате; Скіпальська, Галина ; Суровцева, Ірина ; Хлєбік, Світлана; Баранник, Лілія ; Ковбаса, Леся ; Николаєва, Валентина; Рубль, Наталя ; Солод, Анастасія; Тургенєва, Анастасія Олександрівна; Мельничук, Алла Богданівна; Червона, Катерина ; Кузьмін, Віктор ; Кузьміна, Марія ; Шепель, Надія ; Коваль, Соломія ; Лопатинська, Наталія ; Лазаренко, Вікторія ; Мицик, Ганна Михайлівна; Лахно, Наталія ; Анастасова, Наталя Миколаївна; Литв'яков, Михайло ; Єфименко, Микола Миколайович; Олійник, Катерина ; Побережна, Олена ; Ревуцька, Олена Володимирівна; Малуєва, Тетяна; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Кашкарьова, Анна; Омельченко, Ірина ; Кобильченко, Вадим ; Біленька, Вікторія ; Вусик, Ганна Леонідівна; Когут, Анна ; Козакова, Аліна ; Кот, Надія Андріївна; Мацейко, Наталія Володимирівна; Михайловська, Оксана ; Байдарова, Ольга; Лопатіна, Ганна Олександрівна; Цибуляк. Наталя Юріївна; Сичікова, Яна Олександрівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Співак, Любов МиколаївнаДо збірника увійшли матеріали Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції Соціально-освітні домінанти професійної підготовки фахівців соціальної сфери та інклюзивної освіти», які виявляють та обґрунтовують тенденції підвищення ефективності підготовки фахівців соціальної сфери та інклюзивної освіти. Матеріали збірника будуть корисними для дослідників, науковців, аспірантів, пошукачів, викладачів, здобувачів.
- ДокументТеоретико-методичні засади підготовки фахівців педагогів технологічного профілю в умовах освітньо-інформаційного середовища(ВД «Освіта України», 2019) Онищенко, Сергій Вікторович; Бєлова, Юлія Юріївна; Буянов, Павло Георгійович; Вертипорох, Дмитро Якович; Даннік, Людмила Анатоліївна; Пелагейченко, Микола Леонідович; Перегудова, Валентина Іванівна; Рогозіна, Ольга Василівна; Савицька, Олена Станіславівна; Сичікова, Яна Олександрівна; Черемісіна, Таїсія ОлександрівнаМонографія містить узагальнені результати наукових досліджень, виконаних у межах комплексної кафедральної теми "Теоретико-методичні засади підготовки фахівців-педагогів фізико-математичного та технологічного профілю в умовах освітньо-інформаційного середовища». Усі представлені наукові результати було апробовано на всеукраїнських та міжнародних конференціях і опубліковано у фахових виданнях України.
- ДокументУніверситет без стін: збереження академічного потенціалу в умовах війни(ФОП Самченко А. М., 2023) Богданов, Ігор Тимофійович; Гуренко, Ольга Іванівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Лопатіна, Ганна Олександрівна; Попова, Анастасія Сергіївна; Сичікова, Яна Олександрівна; Цибуляк, Наталя ЮріївнаМонографія досліджує вплив війни на академічний потенціал університетів України, аналізує виклики, які виникли перед університетською спільнотою в умовах окупації, та представляє стратегії відновлення наукової та освітньої діяльності. Зокрема, розглядаються питання академічної свободи, дистанційної та змішаної освіти, а також соціокультурна роль університету та його третя місія. Через детальний аналіз конкретного кейсу Бердянського Державного Педагогічного Університету, автори намагаються висвітлити ширший контекст впливу війни на вищу освіту в Україні, розкриваючи при цьому значущість академічної спільноти в перебудові суспільства. Монографія є важливим джерелом для освітян, дослідників та всіх, хто цінує нескінченний потенціал знань та освіти як засобу перебудови та прогресу.
- ДокументЄвропейський досвід тьюторства в освіті(ЦФЕНД, 2022) Лопатіна, Ганна Олександрівна; Сичікова, Яна Олександрівна; Цибуляк, Наталя ЮріївнаНадана характеристика та роль тьютора в системі сучасної європейської освіти.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2022 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Сичікова, Яна ОлександрівнаНаука є одним із найбільш вразливих аспектів діяльності університету, оскільки потребує значних ресурсів, натхнення та внутрішньої мотивації від науково-педагогічного персоналу. Бердянський державний педагогічний університет відновив свою діяльність у форматі «Університет без стін» після 53 днів роботи в окупації в статусі тимчасово переміщеного до м. Запоріжжя. Важливою передумовою стабілізації діяльності переміщеного Бердянського державного педагогічного університету стало оновлення стратегії його розвитку, заснованої на якісному аналізі нових умов управління університетом через трифазову реакцію: первинна реакція, прийняття управлінських рішень та планування нової реальності. Основними заходами цих управлінських рішень були прямота та прозорість управління університетом, що створювало відчуття присутності та безпеки для всієї університетської спільноти, незалежно від того, наскільки складною була ситуація; збільшення інструментів внутрішньої та зовнішньої комунікації; підтримка університетської спільноти, всієї громади та суспільства шляхом постійного спілкування, інформаційно-роз’яснювальної роботи, а також поширення інформації. Для моніторингу наукової ефективності професорсько-викладацького складу університету було проведено три пули опитування у квітні, липні та грудні 2022 року та визначено основні перешкоди для активізації наукової діяльності та розроблено план дій у надзвичайних ситуаціях. Очікувалося, що місяці окупації, втрата матеріально-технічної бази, переїзд університету на нову локацію та активна міграція професорсько-викладацького складу суттєво вплинуть на видавничу активність викладачів. Для активізації видавничої діяльності професорсько-викладацького складу університетське фахове видання видавалось безплатно, а для подальшої активізації грантової та проєктної діяльності викладачів і студентів було організовано та проведено низку наукових семінарів та тренінгів. Крім того, було запущено проєкт OpenDoors «ProScopus», а Центр педагогічної майстерності «ArsDosendi» запровадив новий модуль «Наукометрія. Перші кроки». Для оперативного інформування викладачів університету про наявні наукові можливості було створено Telegram-канал «Наука. Перезавантаження». Така підтримка дозволила науково-педагогічному складу університету швидко відновити наукову діяльність. Професорсько-викладацький склад університету залишався ініціативним та відповідальним, що дозволило йому шукати нові можливості під час війни. Зокрема аналіз баз даних Scopus і Web of Science показав зниження публікаційної активності науково-педагогічного персоналу лише на 9 %. За звітний рік університет втратив 15 % від загальної кількості студентів, 13 % співробітників, а його фінансування зменшилося на 17 % порівняно з 2021 роком. За загальним фондом фінансування науки у 2022 році зросло вдвічі (на 210 %). У 2023 році – на 180 % порівняно з 2022 роком, і на 379 % – порівняно з 2021 роком. Проте відбулося зменшення за спецфондом на 45 % порівняно з 2021 роком. Це зрозуміло, адже більшість грантових програм були заморожені. Виконання наукових послуг і сільськогосподарських контрактів було ускладнено, а то й неможливо в наявних умовах. Проте, для відновлення наукової діяльності співробітників університету у 2023 році було залучено 1 млн. 172 тис. грн. грантових коштів. Вісім викладачів підтвердили наукове звання доцента, двоє – стали професорами. Оскільки університет не міг використовувати власні лабораторії, науковці проводили дослідження в лабораторіях і наукових центрах по всьому світу. Отже, підсумовуючи наукову та науково-технічну діяльність переміщеного Бердянського державного педагогічного університету за 2022 рік, можна зазначити, що університет гідно продовжує виконувати свої задачі та реалізує їх на достатньому рівні. Зокрема університет продовжує активно працювати над розвитком наукових напрямків, залучаючи до цього процесу як власних науковців, так і відомих фахівців з інших установ. Здійснюються важливі наукові дослідження, які мають практичне значення для розвитку різних галузей науки та техніки. Університет також активно співпрацює з іншими установами у реалізації спільних наукових проєктів. Завдяки антикризовим управлінським рішенням під час війни та в умовах дистанційної роботи переміщений Бердянський державний педагогічний університет зміг зберегти автономію, відновити всі види діяльності та згуртувати громаду, що дає змогу йому залишатись затребуваним серед абітурієнтів та займати гідне місце в рейтингах серед провідних наукових установ та закладів вищої освіти України.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2021 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Сичікова, Яна ОлександрівнаЗ 2021 році в Бердянському державному педагогічному університеті виконується держбюджетне фундаментальне наукове дослідження 0117U003860 “Теоретико-методичні засади системної фундаменталізації підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності” (керівник – доктор педагогічних наук, професор, ректор БДПУ Ігор Богданов). Вагомі наукові результати держбюджетного дослідження полягають у тому, що 1. Вперше на основі аналізу розроблених нами методологічних та природничоматематичних і психолого-педагогічних концептуальних засад було сформульовано провідні організаційно-педагогічні умови, дотримання яких при розробленні цілей, змісту, методів, засобів та форм навчання методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності виконувати продуктивну діяльність. 2. Встановлено та науково обгрунтовано принципи та засоби системної фундаменталізація змісту навчання професійно спрямованих дисциплін на основі філософсько-природничо-математичних законів і категорій, які визначають властивості, склад, структуру та галузеве призначення наноматеріалу і технологію його синтезу. Це дозволить систематизувати і узагальнити знання майбутніх фахівців із величезної кількості існуючих типів наноматеріалів і технологій їх синтезу. Більш глибоке розуміння природи творення наноструктур дозволить студентам прогнозувати властивості й підбирати відповідні технології синтезу інноваційних наноматеріалів. 3. Вперше розроблено засади переорієнтації навчально-пізнавальної діяльності студентів із теоретичної репродуктивної на продуктивну науково-дослідну в лабораторії на замовлення підприємств, у результаті якої вони набувають досвід реальної професійної діяльності із синтезу наноматеріалів, у тому числі інноваційних, визначення їх властивостей і галузей застосування, а також створення необхідного обладнання. 4. Вперше запропоновано та апробовано використання методу аналізу ієрархій для оптимального вибору методу синтезу наноструктур майбутніми наноінженерами, що дозволить значно скоротити час на проведення технологічних операцій, здешевити виготовлення наноматеріалів та сприятиме конкурентоспроможності вітчизняного спеціаліста та країни у світовому масштабі. 5. Вперше електрохімічними методами обробки було одержано нові типи складних наноматеріалів на основі таких напівпровідників InP, GaAs, Si, GaP, ZnSe, ZnS, ZnO, CdS, CdTe тощо. Досліджено утворення оксидних металевих кристалітів та їхні функціональні і структурні показники.
- ДокументІнформація про наукову та науково-технічну діяльність Бердянського державного педагогічного університету за 2023 рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Сичікова, Яна ОлександрівнаІнформація про наукову та науково-технічну діяльність за 2023 рік. Визначні результати фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук, зокрема наукові досягнення світового рівня: а) важливі результати за усіма закінченими у 2023 році фундаментальними науководослідними роботами, які виконувались за рахунок коштів державного бюджету (якщо таких не виконувалось, то зазначити наукові результати фундаментальних науково-дослідних робіт, які виконувались за кошти з інших джерел) (зазначити пріоритетний напрям, визначений Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»; пріоритетний тематичний напрям, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 № 942; зазначити назву роботи, наукового керівника, фактичний обсяг фінансування за повний період, зокрема на 2021 рік; коротко описати одержаний науковий результат, його новизну, науковий рівень, значимість та практичне застосування); Фундаментальне дослідження № 0117U003860 «Теоретико-методичні засади системної фундаменталізації підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності», керівник – доктор педагогічних наук, професор Ігор Богданов, обсяг фінансування за 2023 р. - 323976,29 грн. 1. На основі аналізу стану науково-методичного забезпечення підготовки фахівців, розроблених нами методологічних та природничо-математичних і психолого-педагогічних концептуальних засад, було сформульовано провідні організаційно-педагогічні умови, дотримання яких забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності. 2. Розроблено та впроваджено в освітній процес низку навчальних курсів: «Основи електрохімії», «Прикладна електрохімія», «Сучасні наноматеріали», «Основи наноматеріалознавста», «Матеріали електронної техніки», «Функціональні матеріали» тощо. 3. Розроблено дієві інструменти навчання майбутніх наноматеріалознавців, прийняття оптимальних рішень, а саме вибір технології синтезу наноматеріалів методом аналізу ієрархій. 4. На основі проведених досліджень було встановлено умови формування фахових компетенцій. 5. Апробовано залучення майбутніх фахівців до продуктивної діяльності, а саме: разом зі здобувачами було синтезовано нові типи наноматеріалів, досліджено їхні морфологічні, структурні, фазові, оптичні властивості; на основі цього підготовлено патенти на корисні моделі. Опубліковано: 15 публікацій, що індексуються в Scopus та/або Web of Science (8 статей, 7 матеріалів конференцій), 10 фахових статей, 18 тез доповідей конференцій, 2 колективні монографії, 2 аналітичні звіти, 1 інформаційно-ілюстративний довідник, 2 науково-популярних видання. б) найважливіші наукові результати, отримані в результаті виконання перехідних науково-дослідних робіт (зазначити назву роботи, наукового керівника, обсяг фінансування за повний період, зокрема на 2023 рік; коротко описати одержаний науковий результат, його новизну, науковий рівень, значимість та практичне застосування).