Перегляд за Автор "Хатунцева, Світлана Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 22
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАктуальні аспекти тактичної медицини : силабус навчальної дисципліни за освітньою програмою«Середня освіта (Захист України)» на 2023-24 н. р. (1 курс)(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Хатунцева, Світлана МиколаївнаМетою навчальної дисципліни «Актуальні аспекти тактичної медицини» є формування у майбутніх фахівців знань та практичних навичок з надання домедичної допомоги постраждалим при пораненнях, травмах, ураженнях в повсякденних, екстремальних і бойових умовах. Предметом навчальної дисципліни є невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров‘я.
- ДокументАктуальні питання впливу довкілля, фізичного виховання та спорту на здоров'я людини(Бердянський державний педагогічний університет, 2023-09) Cavcaliuc, A.S.; Базильчук, В.Б.; Журавльов, Ю. Г; Баришников, А. О.; Ляхова, І. М.; Верітов, О.І.; Пономарьов, В.О.; Петров, В.О; Голуб, Д.О; Дишкант, М.В.; Кара, Світлана Іванівна; Караулова, С.І.; Козицька, А.П.; Плющакова, О.В; Кононенко, М.О.; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Ляхова, І.М; Маленюк, Т.В.; Павлевич, Л.М; Поліщук, К.В.; Пономаренко, К. С.; Примак, Є.Г; Пристинський, В.М.; Пристинська, Т.М.; Швець, О.А.; Сватьєв, А.В.; Булах, С.М.; Симонік, А.В.; Собко, Н.Г.; Станчевський, М.М.; Шевченко, О.В.; Мельнік, А.О.; Шевчук, О.П.; Філатова, З.І; Євтушок, М.В; Баранов, В.В; Безкоровайна, Л.В.; Білик, В.Г; Василенко, К.С; Браниште, Г.C; Гальченко, Л.В.; Іванська, О.В.; Румянцев, С.С; Голінка, О.В.; Дутчак, Ю.В.; Сущенко, Л.П.; Каплун, М.О; Сухарєв, Р.С; Митяненко, Юлія Володимирівна; Омельчук, О.В; Шеремет, І.В.; Василенко, К.С; Самойленко, Вадим Леонідович; Самсутіна, Наталя Михайлівна; Семенова, І.В; Ситнік, Д.М.; Согоконь, О.А; Степанова, Н.А.; Хатунцев, О.О.; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Савін, Є.В; Черезова, Ірина Олександрівна; Khatuntseva, S.М.; Cheremisina, I.М.; Yudin, O.О.; Lungu, E.M.; Nicolaiciuc, N.I; Onoi, M.P; Андреєва, О.Б.; Бугай, Б.А.; Єфімова, Анастасія Ігорівна; Дніпровська, Є.В.; Зоріна, Л.В.; Корх-Черба, О.В; Пшенічна, Л.П.; Кузьменко, В.Ю.; Коваленченко, В. Ф.; Ладиженська, К.О.; Мегалінська, Г.П; Білик, Ж.І.; Даниленко, Є.В; Ткачук, І. О.; Мерзлікіна, О.А.; Бобровник, Л.П; Некрасов, Григорій Григорович; Расторгуєва, Ірина Сергіївна; Самойленко,Інна Олександрівна; Сіренко, П.О; Жіденс, Я.; Качур, Є. Ю.; Хлібойко, Ю.В.; Внукова, О.М.; Лупійко, А.П.; Дроздова, В.М.; Загоренко, Н.О.; Гнатюк, Віталій Васильович; Нікітенко, Н.М.; Синегуб, Є.Л.; Павлевич, Я.О.; Бабаліч, В.А; Величко, М.В.; Вусик, Г.Л; Гжегожевський, Р.В.; Грибан, Г.П.; Завальнюк, О.В.; Співак, Л.М.; Григор’єва, Вікторія Вікторівна; Григор’єв, І.Ю.У збірнику вміщено наукові статті, які висвітлюють актуальні питання теоретико-методичних, валеологічних та психолого-педагогічних аспектів фізичного виховання і спорту різних верств населення, професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання, фітнесу, фізичної реабілітації, туризму й рекреації, сучасних аспектів фізичної реабілітації та адаптивної фізичної культури, еколого-біологічні проблеми формування здорового способу життя студентської молоді, а також проблеми довкілля, фізичного виховання та спорту в суміжних наукових сферах: міждисциплінарних зв'язках.
- ДокументАктуальність впровадження програми «Лікувальна фізична культура для дітей молодшого шкільного віку з функціональними порушеннями постави в умовах загальноосвітніх навчальних закладів»(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Єфімова, Анастасія Ігорівна; Хатунцева, Світлана Миколаївна ; Расторгуєва, Ірина Сергіївна; Пшенична, Наталя СергіївнаУ статті актуалізовано та досліджено першорядність корекційних занять у школах для дітей з порушеннями постави. Лікувальна фізична культура (ЛФК) – це не тільки медична дисципліна, яка застосовує засоби фізичної культури (в основному вправи) з метою лікування та реабілітації учнів та профілактики захворювань. Для підвищення ефективності вправ до завдань ЛФК входить використання педагогічних засобів впливу: вироблення впевненості у своїх силах, свідоме ставлення до занять і необхідності брати у них активну участь. Форма лікувальної фізичної культури – це та організаційна форма, у межах якої застосовуються засоби лікувальної фізкультури та здійснюються методи ЛФК. Методи (методики) ЛФК насправді є завданнями ЛФК. У найменуванні методики ЛФК вказують те захворювання чи патологічний стан, у якому цей метод застосовується. Засоби ЛФК – це діючі лікувальні фактори, такі, як гімнастичні фізичні вправи, фізичні вправи у воді, ходьба, заняття на тренажерах тощо. У статті досліджено теоретичні питання підготовки викладачів фізичного виховання до впровадження програми «Лікувальна фізична культура для дітей молодшого шкільного віку з функціональними порушеннями постави в умовах загальноосвітніх навчальних закладів», розкрито вікові анатомо-фізіологічні особливості розвитку молодших школярів, основні причини функціональних порушень постави в молодших школярів в умовах закладів загальної середньої освіти та вдома, описано завдання програми, перспективи формування знань, умінь, навичок та компетентностей у процесі вивчення програми.
- ДокументАнатомія, фізіологія та патологія мовленнєвих та сенсорних систем : силабус навчальної дисципліни освітньої програми «Логопедія. Спеціальна психологія» на 2023-2024 н. р (1 курс)(2023) Хатунцева, Світлана МиколаївнаМетою викладання навчальної дисципліни «Анатомія, фізіологія та патологія мовленнєвих та сенсорних систем» є розкрити анатомо-фізіологічні особливості організму людини, мовленнєвих та сенсорних систем та їх порушень. Предметом навчальної дисципліни є закономірності функціонування організму людини, мовленнєвих та сенсорних систем.
- ДокументВивчення функціональної системи рухів на засадах індивідуалізації професійної підготовки фахівців(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Хатунцева, Світлана Миколаївна; Хоменко, ОленаУ статті розкрито основні результати дослідження актуальних проблем вивчення функціональної системи рухів на засадах індивідуалізації професійної підготовки фахівців у вищій школі. Зауважено, що сутність поняття «індивідуалізація» ґрунтується на модерних тенденціях поступового розвитку освітнього процесу, методах та формах педагогічного впливу з урахуванням індивідуальних особливостей людини. Наголошено, що розуміння механізмів індивідуалізації сприяє виявленню утруднень професійної підготовки фахівців та дозволяє модифікувати та координувати зв'язки між елементами цієї складної динамічної структури, створюючи цим умови для досягнення бажаного результату. Зазначено, що індивідуалізація інтенсифікує вмотивованість здобувача вищої освіти, активує його цілеспрямованість, сприяє формуванню потреби в професійному самовдосконаленні. На основі одержаних результатів зроблено висновок, що в широкому значенні індивідуалізація професійної підготовки – це: по-перше, форма взаємозв’язку елементів освітнього процесу, що ґрунтується на доборі заходів, спрямованих на поліпшення професійної підготовки майбутнього фахівця, засобів та темпу засвоєння та узагальнення нової інформації зазначеної тематики, враховуючи індивідуальні особливості здобувачів вищої освіти; по-друге, низка навчальних і методичних заходів, що забезпечують індивідуальний підхід, подолання педагогічних бар’єрів. Зазначено, що у вузькому значенні індивідуалізація професійної підготовки є дієвим інструментом розширення уявлення здобувачів вищої освіти про будову, нормальний та індивідуальний розвиток людського організму та його рухові функції, вивчення морфо-функціональної організації опорно-рухового апарату, оцінки функціонального стану всіх органів і систем тіла людини. До подальших напрямів дослідження цієї проблеми належить вивчення еволюції наукових уявлень про формування професійних компетентностей майбутніх фізичних терапевтів, учителів-реабілітологів на засадах індивідуалізації професійної підготовки.
- ДокументЗабезпечення безбар’єрного доступу до здоров’язбережувального освітнього середовища(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Хатунцева, Світлана Миколаївна; Глазкова, Ірина Яківна; Ляхова, ІннаУ статті розкрито основні результати дослідження актуальних питань забезпечення безбар’єрного доступу учасників освітнього процесу до здоров’язбережувального освітнього середовища з урахуванням сучасних міграційних процесів. Зауважено: на законодавчому рівні акцентовано увагу на тому, що необхідним є пошук шляхів удосконалення процесу збереження, зміцнення й формування здоров’я. Наголошено, що одним з таких шляхів є забезпечення безбар’єрного доступу учасників освітнього процесу до здоров’язбережувального освітнього середовища. Встановлено, що на формування здоров’язбережувального освітнього середовища впливають групи чинників: по-перше, соціально-політичні, психолого-педагогічні, культурні, організаційні, управлінські; по-друге, медичні, гігієнічні, валеологічні, реабілітаційні; по-третє, природні та антропогенні. Доведено, що процес створення здоров’язбережувального освітнього середовища базується на принципах зміцнення, примноження та відновлення здоров’я учасників освітнього процесу, що передбачає комплекс заходів, спрямованих на перебудову традиційної системи освіти та формування культури здоров’я студентської молоді. Зауважено, що створення здоров’язбережувального середовища передбачає з одного боку – реалізацію діагностично-профілактичних, оздоровчих, реабілітаційних, коригувальних заходів, з іншого – вимагає від фахівців розроблення й упровадження в освітній процес спеціальних методик та сучасних оздоровчих освітніх технологій, які б забезпечили безбар’єрний доступ учасників освітнього процесу до здоров’язбережувального освітнього середовища. Вказано, що одним з механізмів забезпечення безбар’єрного доступу учасникам освітнього процесу до здоров’язбережувального середовища є створення освітнього хабу «Безбар’єрний доступ до здоров’язбережувального освітнього середовища», з використанням сучасних інформаційних технологій. Пріоритетними напрямами роботи освітнього хабу є розширення уявлень про безбар’єрне середовище, політику безбар’єрності в світі, передові практики інклюзивності. Окреслено деякі принципи забезпечення роботи освітнього хабу: партнерства, співробітництва та діяльності. Наголошено, що важливим чинником розвитку та імплементації державної політики щодо забезпечення безперешкодного доступу населення до різних сфер життєдіяльності, є безбар’єрний доступ українцям – вимушеним мігрантам до здоров’язбережувального освітнього середовища.
- ДокументЗміст та структура професійної компетентності майбутнього фахівця з фізичної терапії та ерготерапії(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Кара, Світлана Іванівна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Пшенична, Наталя СергіївнаУ статті проаналізовано особливості професійної діяльності, зміст та структуру професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії. Визначено, що професійна компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії – це здатність особистості ефективно виконувати професійну діяльність на основі володіння фаховими знаннями, уміннями та навичками, професійно значущими особистісними якостями; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Розроблено зміст та структуру професійної компетентності майбутніх фахівців з фiзичнoï тepaпiï та ерготерапії, які складають основу для його професійного розвитку та самовдосконалення. Професійну компетентність фахівця з фізичної терапії та ерготерапії розглядаються як єдність трьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-рефлексивного, кожен з яких містить структурні складові та одночасно є аспектами особистості. Мотиваційно-ціннісний компонент є інтегральною якістю та стрижневою складовою у структурі професійної компетентності фахівця. Він передбачає наявність соціальних установок, ціннісних орієнтацій та мотивів; інтерес та позитивне ставлення до діяльності; прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення. Когнітивний компонент професійної компетентності фахівця з фізичної терапії та ерготерапії включає загальнонаукову та діагностичну компетентності. До важливих професійних умінь та навичок віднесено: гностичні, конструктивні, діагностичні, організаційно-методичні, інформаційні, дослідницькі. Bиoкpeмлeнo професійно важливі якості фізичного терапевта та ерготерапевта: мopaльнi, комунікативні, кoгнiтивнi, eмoцiйнo-вoльoвi, рефлексивні. Діяльнісно-рефлексивний компонент професійної компетентності передбачає вміння використовувати засоби фізичної терапії та ерготерапії; володіння методами організації реабілітаційної діяльності, планування завдань і способів їх вирішення; вміння планувати, прогнозувати, аналізувати, адекватно оцінювати результати власної діяльності. Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії полягає в набутті та розвиткові у здобувачів вищої освіти інтегральної, загальних та спеціальних (фахових) компетентностей.
- ДокументМетодологія наукового дослідження : силабус навчальної дисципліни за освітньою програмою "Середня освіта. Біологія та здоров'я людини" на 2024-2025 н. р. (1 курс)(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Хатунцева, Світлана МиколаївнаМета курсу: розкрити основні положення методології науково-педагогічного дослідження, теоретичні засади експериметально-дослідницької діяльності в освітній галузі, підготувати до виконання самостійного наукового дослідження у галузі педагогіки. Предметом вивчення навчальної дисципліни «Методологія наукового дослідження» є сучасні технології наукових педагогічних досліджень у сукупності їх методологічних засад та системи методів.
- ДокументМовленнєві та сенсорні системи та їх порушення : силабус навчальної дисципліни за освітньою програмою Фізична терапія, ерготерапія в ортопедії та травматології на 2023-24 н.р. (4 курс)(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Хатунцева, Світлана МиколаївнаМета та предмет курсу: Метою викладання навчальної дисципліни «Анатомія, фізіологія та патологія мовленнєвих та сенсорних систем» є розкрити анатомо-фізіологічні особливості організму людини, мовленнєвих та сенсорних систем та їх порушень. Предметом навчальної дисципліни є закономірності функціонування організму людини, мовленнєвих та сенсорних систем.
- ДокументНауково доказова практична діяльність у фізичній терапії та ерготерапії : силабус навчальної дисципліни освітньої програми «Фізична терапія, ерготерапія у травматології та ортопедії» на 2023-2024 н. р. (4 курс)(2023) Хатунцева, Світлана МиколаївнаМета курсу: розкрити основні положення методології наукового дослідження, теоретичні засади експериметально-дослідницької діяльності в галузі, підготувати до виконання самостійного наукового дослідження. Предметом навчальної дисципліни є сучасні технології наукових досліджень у сукупності їх методологічних засад та системи методів.
- ДокументНеврологічне забезпечення мовленнєвої діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Козак, Максим; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Кара, Світлана Іванівна; Юдін, Олексій ОлеговичУ статті розкрито основні результати дослідження актуальних питань вивчення механізмів неврологічного забезпечення мовленнєвої діяльності. Зауважено, що розуміння механізмів неврологічного забезпечення мовленнєвої діяльності базується, по-перше, на знаннях морфо-функціональної організації органів периферичного мовленнєвого апарату, відділів та структурних утворень мозку, що забезпечують моторний рівень мовнорухового механізму мовлення; по-друге, уміннях проводити диференційну діагностику, визначати симптоматику та механізми мовнорухових розладів при органічних ураженнях центральної нервової системи (ЦНС); по-третє, уміннях визначати зумовлені органічними патологіями центральної нервової системи особливості порушень формування фонетичного компоненту мовленнєвої системи при різних формах дизартрії; по-четверте, знаннях принципів функціонування вищої нервової діяльності людини та особливостей протікання патологічних процесів при органічних ураженнях кори головного мозку, що призводять до порушень мовлення; по-п’яте, усвідомленні схеми організації центральної нервової системи, її ролі у забезпеченні мовленнєвого акту; по-шосте, на знаннях етіології та патогенезу, структури мовленнєвого дефекту при різних формах дизартрії, афазії, характеристик диференціальної діагностики патологій, ознак парезів та паралічів, основних симптомів рухових порушень; по-сьоме, володінні методами діагностики сформованості мовнорухової функції, відповідними методиками обстеження звуковимовного аспекту мовлення у людей з патологіями та інтерпретації виявленої симптоматики тощо. Встановлено, що вищі психічні функції ґрунтуються на злагодженій роботі складних функціональних систем, а не окремих «центрів». Наголошено, що в основі мовлення полягає умовно-рефлекторна діяльність. Вказано, що характер дозрівання мозку як багаторівневої ієрархічної організованої системи проявляється в тому, що еволюційно більш старі структури дозрівають раніше. Завдяки двом видам зворотного зв'язку – слухового та кінестетичного, кора головного мозку бере участь у забезпеченні запам’ятовування правильної вимови певних складів. Мовленнєвий процес здійснюється завдяки складній злагодженій взаємодії різних рівнів нервової системи, органів дихання, фонації та артикуляції. Обґрунтовано, що вивчення нейрофізіологічного підґрунтя функціонування мовленнєвих систем, сприяє формуванню уявлення про механізми породження та сприйняття мовленнєво-мовних висловлювань людиною та патогенез порушень мовлення при локальних органічних ураженнях кори головного мозку та інших патологій.
- ДокументНейробіологія : силабус навчальної дисципліни освітньої програми освітньої програми «Фізична терапія, ерготерапія у травмотології та ортопедії» на 2023-2024 н. р. (3 курс)(2023) Хатунцева, Світлана МиколаївнаМетою навчальної дисципліни дисципліни «Нейробіологія» є розкрити зміст основних понять нейробіології, з’ясувати особливості вищої нервової діяльності людини. Предметом навчальної дисципліни є теоретичні та практичні основи нейробіології.
- ДокументОсобливості формування фахових компетентностей з біологічної хімії у майбутніх вчителів біології(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2022) Пшенична, Наталя Сергіївна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Книш, Світлана; Шаповалова, ТетянаУ статті проаналізовано особливості формування фахових компетентностей з біологічної хімії у майбутніх учителів біології. Знання з біологічної хімії є важливою ланкою формування предметних та ключових компетентностей здобувачів освіти загальноосвітніх закладів. Методична складність викладання питань з біохімії для вчителя біології полягає в тому, що формувати поняття про найважливіші класи органічних сполук – білки, жири, вуглеводи – він має раніше, ніж учитель хімії. За таких обставин від вчителя біології слід очікувати не тільки методичної спритності, зумовленої необхідністю пояснити досить складну міждисциплінарну тему, а й глибокого ґрунтовного розуміння теоретичного матеріалу щодо будови, фізичних, хімічних та біологічних властивостей білків, жирів, вуглеводів та нуклеїнових кислот. Проблема викладання біологічної хімії у вищих навчальних закладах досліджувалася вітчизняними науковцями, проте питання особливостей викладання біологічної хімії у студентів вищих навчальних педагогічних закладів є недостатньо проаналізованим у аспекті, який стосується методичних тонкощів формування ключових та предметних компетентностей учнів ЗЗСО увзаємозв’язку із фаховими компетентностями здобувачів освіти ЗВО.
- ДокументПедагогічні умови формування готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій в закладах загальної середньої освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Кара, Світлана Іванівна; Хатунцева, Світлана МиколаївнаУ статті проаналізовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій в закладах загальної середньої освіти. Під педагогічними умовами готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій розуміється сукупність особливостей функціонування освітнього середовища, які впливають на розвиток професійних якостей майбутнього вчителя, забезпечують результативність його фахової підготовки та формують готовність до застосування здоров’язбережувальних технологій в закладах загальної середньої освіти. На основі аналізу наукових досліджень виокремлено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій в закладах загальної середньої освіти: 1) формування позитивної мотивації майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій; 2) удосконалення змісту освітніх компонентів, форм та методів фахової підготовки, орієнтованої на підготовку майбутніх учителів біології та основ здоров’я до здійснення здоров’язбережувальної діяльності. Зазначено, що реалізація першої педагогічної умови формування готовності майбутніх учителів біології та основ здоров’я до застосування здоров’язбережувальних технологій залежатиме від розвитку усвідомлення необхідності створення здоров’язбережувального освітнього середовища та розуміння особливостей формування здоров’язбережувальної компетентності учнів. Вона спрямована на осмислення майбутніми вчителями значущості збереження здоров’я підростаючого покоління та розуміння потреби підвищувати власну здоров’язбережувальну компетентність. Реалізація другої умови залежатиме від використання в освітньому процесі закладу вищої освіти інноваційних форм, методів та засобів навчання. Визначено фахові компетентності та програмні результати навчання, які дозволять майбутньому вчителю проєктувати освітній процес як здоров’язбережувальний.
- ДокументПроблема формування готовності до самовдосконалення у майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів під час клінічної практики(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Хатунцева, Світлана Миколаївна; Кара, Світлана ІванівнаУ статі зазначено, що клінічна практика є частиною освітньо-професійної підготовки здобувачів вищої освіти, яка забезпечує системність і послідовність розвитку практичних умінь і навичок та сприяє формуванню готовності в майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів до самовдосконалення. Розкрито особливості організації та змісту клінічної практики майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів у процесі професійної підготовки. Здійснено аналіз науково-теоретичного підґрунтя проблеми формування в майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів готовності до самовдосконалення під час клінічної практики. Окреслено мету, основні форми організації практичної діяльності здобувачів вищої освіти, завдання та зміст клінічної практики майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів. Зазначено, що клінічна практика є засобом забезпечення ефективності та якості підготовки майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів та одним із інструментів формування готовності до професійного самовдосконалення і включає три етапи. Зауважено, що практика доповнює та поглиблює теоретичну підготовку здобувачів вищої освіти, створює умови для формування компетентностей, якими повинен оволодіти здобувач – майбутній фахівець у галузі охорони здоров’я. Обґрунтовано, що готовність до самовдосконалення є, з одного боку, складним, динамічним утворенням особистості майбутнього фізичного терапевта, ерготерапевта, з іншого, – результатом його підготовки на засадах як теоретичних знань про сутність, структуру, зміст самовдосконалення, так і його особистісних якостей та практичної діяльності. З’ясовано, що особливості організації та змісту клінічної практики майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів у процесі професійної підготовки полягають у тому, що її практичний складник має бути зорієнтована на особистість здобувача вищої освіти та поєднувати навчально-методичну, аналітико-пошукову, науково-дослідну діяльність. Важливою теоретичною засадою забезпечення ефективної професійної підготовки майбутнього фізичного терапевта, ерготерапевта під час клінічної практики постає визнання здобувача вищої освіти як суб’єкта навчальної діяльності, здатного до самоосвіти, самовиховання та саморозвитку в процесі індивідуалізації його професійної підготовки за умови формування потреби в самовдосконаленні. Виокремлено умови формування в майбутнього фізичного терапевта та ерготерапевта готовності до самовдосконалення під час клінічної практики.
- ДокументПсихолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості в системі неперервної професійної освіти(Бердянськ : БДПУ, 2020) Акімова, Олена; Бєляєв, Сергій; Буянов, Павло Георгійович; Ваня, Ганна; Глазкова, Ірина Яківна; Голік, Олександр Борисович; Горбатюк, Роман; Білан, Наталія; Жигірь, Вікторія Іванівна; Жигула, Олена; Єфімова, Анастасія Ігорівна; Дніпровська, Єва; Коваль, Людмила Вікторівна; Козловський, Юрій; Кондратенко, Юлія Ігорівна; Крижко, Василь Васильович; Данилова, Наталія; Лебедик, Леся; Лісіна, Лариса Олександрівна; Бондаренко, Владислав; Краснікова, Аліна; Марченко, Олена; Андрюшина, Любов; Мойсеєнко, Раїса; Петрик, Крістіна Юріївна; Попова, Ольга Іванівна; Попова, Лариса Петрівна; Розумна, Тетяна; Сергєєва, Ірина; Стрельніков, Віктор; Хоменко, Алла; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Чередник, Лідія; Таран, Тетяна; Школа, Олександр Васильович; Юр`єва, Світлана; Яковлєва, Вікторія; Ярощук, Лілія Григорівна; Яловега, Крістіна; Вєнцева, Надія Олександрівна; Задорожна-Княгницька, Леніна; Козловська, Ірина; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Стельмах, Марина; Сергеєва, Олена; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Кортез, Хосе Італо; Андрєєв, Андрій; Тихонська, Наталія; Венгерська, Наталя; Голуб, Олена; Коваленко, Валерія; Гомонюк, Олена; Дольнікова, Любов; Житник, Ніна; Кучинова, Наталя; Іваницький, Олександр; Акєнтьєва, Наталія; Пилипенко, Людмила; Бистрова, Аліна; Качерова, Ольга Георгіївна; Кінах, Неля; Кожевникова, Алла; Куцериб, Володимир; Левко, Мар’яна; Ячменьова, Олександра; Максимчук, Борис; Максимчук, Ірина; Мороз, Юлія; Мичка-Левченко, Юлія; Нестеренко, Марина Миколаївна; Сенченко, Яна; Гавриленко, Дмитро; Нетреба, Марина; Чорна, Єлизавета; Огібалова, Олена; Петрук, Віра; Клєопа, Ірина; Пріма, Раїса; Степанюк, Алла; Тимофєєва, Ірина; Толкачова, Ганна; Хаджинова, Ірина; Чельцова, Євгенія; Щербакова, Надія Миколаївна; Перчиць, Оксана; Безкоровайна, Лариса; Венгерська, Наталя; Короленко, Карина; Голобородько, Ганна; Бурназова, Віра Володимирівна; Вітюк, Валентина; Майструк, Дар’я; Воєвутко, Наталя; Гречановська, Олена; Ліщун, Олена; Гура, Олександр; Даннік, Людмила Анатоліївна; Гапон, Людмила; Нортенко, Анастасія; Кривенко, Юлія; Савицька, Олена Станіславівна; Лупаренко, Світлана; Маковецька, Наталія; Волобуєв, Андрій; Мокляк, Володимир; Коваль, Карина Валентинів; Павлюк, Наталія; Пак, Олена; Попова, Анастасія Сергіївна; Пріма, Дмитро; Рославець, Руслана; Расторгуєва, Ірина Сергіївна; Гатілов, Альберт; Рузяк, Тетяна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Савін, Євген; Щербакова, Катерина Йосипівна; Макаренко, Лілія; Зінькуєва, Дарина; Кльопова, Вікторія; Дудник, Валерія; Горецька, Олена Віталіївна; Мартиненко, Олена Володимирівна; Парфілова, Світлана; Панкратова, Анастасія; Пасько, Віктор; Каковкіна, Ольга; Черезова, Ірина Олександрівна; Шатіло, Дар’я; Малюга, Оксана; Печеневська, Дар’я; Удовенко, Анна; Андрюшина, Любов; Родіна, Юлія; Валах, Юлія; Барбашова, Ірина Анатоліївна; Васейко, Юлія; Костриця-Лавринюк, Людмила; Мороз, Ксенія; Руденко, НаталіяУ збірнику вміщено доповіді учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості в системі неперервної професійної освіти» (26–27 листопада 2020 року).
- ДокументПсихолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості в системі неперервної професійної освіти(Бердянськ : БДПУ, 2021) Коваль, Людмила Вікторівна; Безкоровайна, Лариса; Васильєва, Марина; Ільченко, Олена; Лебедик, Леся; Лупаренко, Світлана; Пріма, Раїса; Голік, Олександр Борисович; Голованова, Тетяна; Кінах, Неля; Козич, Ірина; Коробчук, Людмила; Коробчук, Тетяна; Афанасьєва, Наталя; Іотова, Юлія; Полякова, Анастасія; Попова, Ольга Іванівна; Рудчик, Ольга; Щербакова, Надія Миколаївна; Ярощук, Лілія Григорівна; Кондратенко, Юлія Ігорівна; Костенко, Ганна Петрівна; Голуб, Олена Вікторівна; Дімітрова, Олена; Панова. Тетяна; Вовченко, Ілона; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Дерев'янко, Ольга; Фатьянова, Тетяна; Гоменюк, Дар’я; Малиш, Яна; Чечета, Альбіна; Лісіна, Лариса Олександрівна; Іваницька, Світлана; Голубєва, Ірина; Бородін, Олексій; Комкова, Олена; Куленко, Анастасія; Сальнікова, Марія; Долгіх, Ірина; Соловйова, Ольга; Маєвська, Світлана; Василюк, Алла; Іваницький, Олександр; Андрєєв, Андрій; Білоус, Поліна; Тихонська, Наталія; Ачкан, Віталій Валентинович; Лебідь, Ольга; Поздєєва, Тетяна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Бузова, Олена Дмитрівна; Вагіна, Наталя Степанівна; Коваленко, Валерій Миколайович; Акєнтьєва, Наталія; Григор’єва, Вікторія Вікторівна; Григор’єв, Юрій; Маленко, Світлана; Качерова, Ольга Георгіївна; Кондратець, Інна; Григор’єва, Анна; Нестеренко, Марина Миколаївна; Скробака, Юлія; Турбар, Тетяна; Романюк, Оксана; Василюк, Валерія; Корнєєв, Дмитро; Кривенко, Юлія; Лавніков, Олег; Руденко, Анастасія; Віштак, Світлана; Дугельна, Альона; Замятіна, Вікторія; Чорна, Наталія; Лупир, Діана; Барбашова, Ірина Анатоліївна; Рубцова, Ангеліна; Ткаченко, Мілена; Собко, Наталія; Чорна, Єлизавета; Безумова, Ольга; Бондаренко, Вікторія; Жижева, Анастасія; Ісланкіна, Євгенія; Жученко, Дар’я; Маджарова, Софія; Гречановська, Олена; Ліщун, Олена; Глазкова, Ірина Яківна; Пріма, Дмитро; Степанюк, Алла; Калаур Світлана; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Кравченко, Наталя Володимирівна; Горбанюк, Лариса Василівна; Овсянніков, Олександр Сергійович; Антоненко, Олександр Володимирович; Десятник Катерина; Коваль Марта; Кондратець Інна; Янко Ангеліна; Попова, Анастасія Сергіївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Філь Олена; Чемоніна, Лада Вячеславівна; Щербакова, Катерина; Макаренко Лілія; Кушнір, Юлія Вікторівна; Дернова, Анна; Голендяєв, Гeoргiй; Беженарь, Лілія; Патика, Вікторія; Чорна, Вікторія; Коваль, Карина Валентинів; Решетова, Яна; Ніколайчук, Катерина; Сяська, Інна; Ковергіна, Олександра; Руденко, Кароліна; Турченко, Наталя; Бондарева, Катерина; Алексінцева, Тетяна; Овсяннікова, Вікторія; Горецька, Олена Віталіївна; Кочкурова, Ольга; Свідерська, Галина; Вей, Марія-Андріана; Черезова, Ірина Олександрівна; Джеджера, Ольга; Дячкова, Валерія; Сипленко, Ірина; Гаркуша, Марія; Довгань, Антон; Дудка, Артем; Лавренюк, Ольга; Кізіль, Наталя; Петренко, Сергій; Рубльова, Наталія; Чорна, Віра; Юріна, Анастасія; Федорик, Вікторія Володимирівна; Самофалова, Яна; Владімірова, Ольга; Дмухайло, Інна; Сапожников, Станіслав; Курись, Софія; Манько, Карина; Борисова, Олена; Сапранкова, Катерина; Стрельніков, Віктор; Бурназова, Віра Володимирівна; Кочерга, Євгенія Володимирівна; Тернавська, Лілія; Келембет, Раїса; Сироватко, Олена; Веренікіна, Ольга; Арсенюк, Діана; Клішко, Юлія; Самойлова, СофіяУ збірнику вміщено доповіді учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості в системі неперервної професійної освіти» (25–26 листопада 2021 року).
- ДокументТехнологія формування готовності майбутніх учителів до самовдосконалення в процесі професійної підготовки(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Хатунцева, Світлана МиколаївнаПроаналізовано науково-теоретичне підґрунтя проблеми становлення й розвитку технологічних основ формування в майбутніх учителів готовності до самовдосконалення та охарактеризовано технологічні основи цього процесу. З’ясовано, що освітня домінанта, яка постійно розвивається, є основою системи вищої освіти, головне завдання якої – самоосвіта та саморозвиток особистості. Наголошено, що інновації в галузі вищої педагогічної освіти вимагають соціального та цивілізаційного процесу, спрямованої трансформації суспільств, модернізації та впровадження нових педагогічних технологій. Використання педагогічних технологій підвищує мотивацію здобувачів вищої освіти, а також сприяє формуванню в майбутніх учителів готовності до самовдосконалення в процесі індивідуалізації професійної підготовки. У статті порівняно з іншими, спорідненими за тематикою та цільовим призначенням, з’ясовано значення творчої самореалізації та самоорганізації в процесі формування готовності майбутніх учителів до професійного самовдосконалення. Акцентовано увагу на вивченні технологій навчання, по-перше, як аспекта педагогічної науки, що досліджує і розробляє цілі, зміст, методи освіти; модель педагогічного процесу та алгоритм педагогічної діяльності, що поєднує компоненти педагогічного процесу; по-друге, як реалізацію технологічного процесу навчання, що містить функціонування усіх особистісних, інструментальних, методологічних та методичних засобів навчання. Технологія формування готовності майбутнього вчителя до самовдосконалення в процесі індивідуалізації професійної підготовки ґрунтується на науковому, процесуально-описовому та процесуально-діяльнісному складових. Запровадження означеної технології сприяє підвищенню ефективності і якості процесу самовдосконалення майбутнього педагога за рахунок реалізації можливостей та індивідуальних особливостей, усвідомленого створення нових значень, прагнень; виявленню і використанню стимулів активізації пізнавальної діяльності.
- ДокументФормування готовності до інноваційної професійної діяльності майбутніх фахівців: теорія і практика(Запоріжжя : БДПУ, 2024-05) Барбашова, Ірина Антоліївна; Гусак, Людмила; Маленицький, Денис; Іваницька, Світлана; Кривильова, Олена Анатоліївна; Голік, Олександр Борисович; Мирошниченко, Володимир Олександрович; Прищак, Микола; Іваницька, Тетяна; Коваль, Карина Валентинівна; Саркісян, Тетяна; Іванова, Катерина; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Кононенко, Марина; Парханова, Олена; Бикова, Вікторія; Поліщук, Катерина; Татарін, Володимир Петрович; Чмельова, Наталія; Шалатов, Денис; Гречановська, Олена; Атаманенко, Олена; Хаустова, Олена; Неборак, Катерина; Кіш, Валерій; Соловйова, Ольга; Ярощук, Лілія Григорівна; Ляхова, Інна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Бєлоконь, Олексій; Школа, Олександр Васильович; Бут, Анастасія; Котило, Альона; Пермінова, Людмила; Кутєпова, Альона; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Хоменко, Віталій Григорович; Прищепа, Валерія; Підгурська, Валентина; Глазкова, Ірина Яківна; Лісіна, Лариса Олександрівна; Коломоєць, Ганна Геннадіївна; Співак, Любов Миколаївна; Братюк, Віра; Горецька, Олена Віталіївна; Сапранкова, Катерина; Попова, Ольга Іванівна; Черезова, Ірина Олександрівна; Дегтярьова, Альбіна; Долгіх, Ірина; Качерова, Ольга Георгіївна; Білоконь, Анастасія; Крючкова, Юлія В'ячеславівна; Мельниченко, Оксана; Поплавська, Алла; Лебідь, Ольга; Теплова, Марина; Рославець, Руслана; Швед, Олена; Карпова, Марина; Ільченко, Олена; Кузнєцова, Олена Яківна; Філоненко, Оксана; Бузова, Олена Дмитрівна; Вусик, Ганна Леонідівна; Голованова, Тетяна; Цуканова, Наталія; Щербакова, Надія Миколаївна; Кошляк, Михайло; Беженарь, Лілія; Біжко, Ірина; Буткевич, Антон; Єгорова, Ніна; Іваницька, Юлія; Мартинов, Антон; Іваницький, Олександр; Очеретенко, Поліна; Передерій, Катерина; Рожнова, Марія; Руденко, Марина; Рябов, Андрій; Хоменко, Світлана Валеріївна; Худик, Валерія; Рудчик, Ольга; Ягубян, Таїсія; Меліхова, Валерія; Фролова, Ольга Василівна; Хвостик, Ярослав; Фатьянова, Тетяна Олександрівна; Кононова, Олена; Бородін, Олексій; Галушкова, Марія; Федорченко, АнастасіяУ збірнику вміщено доповіді учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Формування готовності до інноваційної професійної діяльності майбутніх фахівців: теорія і практика» (17 травня 2024 року).
- ДокументФормування готовності до інноваційної професійної діяльності майбутніх фахівців: теорія і практика(Запоріжжя : БДПУ, 2025) Бащеванжи, Артем; Лісіна, Лариса Олександрівна; Беженарь, Лілія; Коваль, Карина Валентинівна; Бучко, Наталія; Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Дегтярьова, Альбіна; Нестеренко, Марина Миколаївна; Кетков, Роман; Онищенко, Сергій Вікторович; Козлова, Катерина; Петрик, Крістіна Юріївна; Куза, Андріан; Кунь, Ці; Чередник, Лідія; Лиша, Тетяна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Коломоєць, Ганна Геннадіївна; Лозовська, Ганна; Старокожко, Ольга Миколаївна; Науменко, Анастасія; Немировська, Олена; Новик, Гліб; Подяков, Данило; Резніченко, Віталій; Свір, Марина; Сердюченко, Антон; Петровська, Катерина Володимирівна; Середняк, Оксана; Смоляк, Павло; Тихненко, Альбіна; Тищук, Артем; Мельнікова, Юлія Олександрівна; Цзінькуан, Чжу; Швець, Романна; Верхола, Наталія; Коробов, Михайло; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Лазарук, Андрій; Макієвська, Юлія; Сеньків, Дарія; Сидоренко, Наталія; Сироєжко, Ольга; Хоменко, Алла; Шевчик, Світлана; Бояринова, Катерина; Бут, Анастасія; Головко, Анастасія; Закалюжна, Юлія; Іваницький, Олександр; Ілійчук, Любомира; Караїм, Анна Марія; Поручинська, Тетяна; Качерова, Ольга Георгіївна; Лебідь, Ольга; Лесик, Володимир; Малєєва, Діана; Малофеєва, Ольга; Міснік, Златослава; Омельченко, Анетта Іванівна; Пентко, Юлія; Слижук, Анатолій; Сябрюк, Євген; Татарін, Володимир; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Фатьянова, Тетяна Олександрівна; Федорченко, Анастасія; Чмельова, Наталія; Швед, Ольга; Щербак, Андрій; Бідник, Анна; Кочерга, Євгенія Володимирівна; Борода, Ольга; Локарєва, Галина; Власюк, Катерина; Голованова, Тетяна; Гончаренко, Юліана; Кузьмін, Костянтин; Горяніна, Вероніка; Демещик, Олена; Дьоріна, Ангеліна; Рудчик, Ольга; Іванова, Лариса; Захарчук, Аліна; Захарчук, Марина; Івденко, Вікторія; Щербакова, Надія Миколаївна; Качур, Мілана; Величко, Вікторія; Кононенко, Марина; Костинюк, Василь; Кравченко, Дмитро; Попова, Ольга Іванівна; Ольшанська, Катерина; Поліщук, Катерина; Прокопенко, Ярослав; Рубцова, Ангеліна; Семивол, Яна; Суховерша, Марина; Тютюнник, Сергій; Холод, Анна; Черезова, Ірина Олександрівна; Ірідчина, Наталія; Коробова, Ольга; Вєнцева, Надія Олександрівна; Лущій, Володимир; Постол, Наталя; Андрєєва, Олена; Дем’янчук, Катерина; Козич, Ірина; Ніколенко, Марина; Носулько, Катерина; Хрисостоміді, Олексій; Черненко, Тетяна; Шульженко, СергійУ збірнику вміщено доповіді учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Формування готовності до інноваційної професійної діяльності майбутніх фахівців: теорія і практика» (16 травня 2025 року)