Інституційний репозитарій
Бердянський державний педагогічний університет
Приєднуйтесь до команди Бердянського державного педагогічного університету.
Наші ресурси:
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Роль біотехнологій у вирішенні сучасних глобальних проблем людства, зокрема у сільському господарстві
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-11) Пшенична, Наталя Сергіївна; Лесична, Аліна Василівна
У роботі розглянуто роль сучасних біотехнологій у вирішенні глобальних проблем людства, насамперед у сфері сільського господарства. Проаналізовано можливості використання генної інженерії, технологій CRISPR, молекулярної біології та інших біотехнологічних підходів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур, покращення їхньої стійкості до несприятливих факторів довкілля, збільшення поживної цінності продукції та забезпечення продовольчої безпеки. Висвітлено перспективи застосування генетично модифікованих культур, біотехнологічних методів селекції, виробництва їстівних вакцин і розвитку сталого сільського господарства. Наголошено, що, незважаючи на дискусії щодо використання ГМ-культур, сучасні біотехнології є одним із найважливіших інструментів подолання наслідків зміни клімату, дефіциту природних ресурсів та зростання чисельності населення світу.
Документ
Інтеграція сучасних біологічних знань у зміст магістерської підготовки майбутніх учителів біології
(Вісник науки та освіти, 2026) Хатунцева, Світлана Миколаївна; Пшенична, Наталя Сергіївна; Гнатюк, Віталій Васильович; Расторгуєва, Ірина Сергіївна; Черневич, Віта Віталіївна
У процесі дослідження авторами розглянуто особливості інтеграції сучасних біологічних знань у зміст магістерської підготовки майбутніх учителів біології в умовах трансформації освітнього простору та розвитку природничих наук. Проаналізовано теоретичні підходи до модернізації змісту педагогічної освіти, а також окреслено основні напрями оновлення навчальних дисциплін відповідно до сучасних досягнень біологічної науки. Особливу увагу приділено ролі міждисциплінарної інтеграції, що передбачає поєднання фундаментальних знань із галузей молекулярної біології, генетики у системі професійної підготовки майбутніх педагогів. Зазначено, що майбутні фахівці повинні володіти не лише ґрунтовними теоретичними знаннями з біології, а й сучасними методами наукового дослідження, умінням аналізувати біологічні процеси, застосовувати інноваційні освітні технології та формувати у здобувачів освіти науковий світогляд. У цьому контексті інтеграція сучасних біологічних знань у зміст магістерської підготовки розглядається як важлива умова формування професійної компетентності майбутніх учителів біології, розвитку їхнього критичного мислення, дослідницьких умінь і здатності до інноваційної педагогічної діяльності. До того ж принципово важливо не лише вдосконалювати зміст навчальних дисциплін, а й забезпечувати використання сучасних методів навчання, цифрових освітніх ресурсів, інтерактивних технологій та дослідницьких підходів, що сприяють формуванню цілісного уявлення про сучасну біологічну науку. Важливим аспектом є також розвиток екологічної свідомості, біологічної культури та відповідального ставлення до збереження природного середовища. Інтеграція сучасних біологічних знань у зміст магістерської підготовки майбутніх учителів біології сприяє підвищенню якості педагогічної освіти, забезпечує формування конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно здійснювати професійну діяльність у сучасному освітньому середовищі й реалізовувати інноваційні підходи до викладання біології.
Документ
Розвиток цифрової компетентності педагогів природничих дисциплін для підвищення ефективності освітнього процесу
(Актуальні питання у сучасній науці, 2025) Пшенична, Наталя Сергіївна; Моісеєва, Зоя Юріівна; Брюховецька, Ірина Володимирівна
У процесі дослідження авторами проаналізовано теоретичні основи та практичні аспекти цифровізації освітнього процесу, а також здійснено поглиблений аналіз можливостей і викликів, пов’язаних з інтеграцією цифрових технологій у викладання природничих дисциплін. Актуальність теми визначена стрімким розвитком цифрових технологій та необхідністю забезпечення якості освіти в умовах глобальних викликів (зокрема, пандемії COVID-19 та військової агресії), що вимагає від викладачів природничих дисциплін високого рівня цифрової компетентності для ефективної візуалізації складних явищ, моделювання експериментів та забезпечення інтерактивності навчання. Дослідження ґрунтується на комплексному підході та аналізі наукових джерел, які концептуалізують цифрову компетентність як багатокомпонентну структуру відповідно до Європейського фреймворку DigCompEdu. Встановлено, що природничі науки потребують специфічних цифрових інструментів, таких як віртуальні лабораторії (Labster, ChemCollective), інтерактивні симуляції (PhET, BioDigital Human, NetLogo) та елементи AR/VR, які роблять навчання більш наочним, практично орієнтованим і персоналізованим. Водночас, виокремлено системні проблеми, що гальмують цей процес: недостатня інтеграція цифрових інструментів у викладання, обмежене використання віртуальних лабораторій, невідповідність рівня компетентності педагогів сучасним вимогам, дефіцит якісного україномовного контенту, висока вартість комерційного програмного забезпечення. Для подолання цих проблем авторами запропоновано інноваційну модель CoMOOC (Collaborative Massive Open Online Course), що базується на колаборативному навчанні та взаємному оцінюванні для колективного професійного зростання педагогів. У результаті дослідження зроблені висновки, що ефективне формування цифрової компетентності є необхідною умовою для підвищення рівня засвоєння знань, розвитку дослідницьких навичок, критичного мислення здобувачів, а її успішна реалізація вимагає комплексного підходу та системної інституційної підтримки на всіх рівнях.
Документ
Формування цифрової компетентності педагогів в умовах упровадження технологій штучного інтелекту в освіті
(Вісник науки та освіти, 2025) Пшенична, Наталя Сергіївна; Смирнова, Ірина Михайлівна; Жукова, Анна Робертівна
У процесі дослідження автори провели теоретичний аналіз та опитування викладачів щодо умов формування цифрової компетентності в контексті масштабного впровадження технологій штучного інтелекту в освітній процес. Актуальність теми зумовлена інтенсивною цифровою трансформацією педагогічної діяльності та необхідністю етичного використання інструментів штучного інтелекту. Встановлено, що 92,5 % респондентів уже активно використовують ШІ у професійній діяльності, а понад половина (51,5 %) робить це регулярно для виконання ключових завдань. Показано, що цифрова компетентність виходить за межі технічної обізнаності та охоплює інформаційну, медійну, комунікаційну, безпекову грамотність і здатність до розв'язання проблем. Обґрунтовано, що ефективне формування цифрової компетентності педагогів потребує системного підходу закладів вищої освіти, який поєднує формальне навчання з підтримкою неформального професійного розвитку та збереженням гуманістичних цінностей освітнього процесу.
Документ
Стратегія інтернаціоналізації Бердянського державногопедагогічного університету на 2024-2025 роки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024)
Метою інтернаціоналізації Бердянського державного педагогічного університету є розширення дiяльностi унiверситету на мiжнароднiй apeнi, поглиблення міжнародного співробітництва у сферах освітньої й науково дослідної діяльності та формування ефективної системи міжнародних взаємозв’язків, що сприяють виконанню стратегічних завдань університету.