Інституційний репозитарій
Бердянський державний педагогічний університет
Приєднуйтесь до команди Бердянського державного педагогічного університету.
Наші ресурси:
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Клатеринг та заїкання: диференційні ознаки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Козинець, Олександр; Корнєв, Сергій
Стаття присвячена дослідженню клатерингу та його відмінностей від заїкання. Донедавна клатеринг розглядали як прояв неврозоподібного заїкання. Навіть сьогодні клатеринг вважається маловивченим порушенням та є предметом міжнародних наукових дискусій. У публікації окреслено історію вивчення клатерингу, типові ознаки, причини, мовленнєва й немовленнєва симптоматика порушення. Подано типи клатерингу, описано відмінності клатерингу та заїкання. Окреслені способи діагностики цього мовленнєвого порушення та базові напрямки корекційної роботи. Зараз тривають інтенсивні дослідження в галузі диференційного вивчення розладів темпу, ритму та плавності мовлення несудомного та судомного характеру. Потребує подальшого дослідження вивчення розладів плавності мовлення несудомного типу.
У вітчизняній логопедії до розладів темпу, ритму та плавності мовлення зазвичай відносять такі порушення, як тахілалія, брадилалія та заїкання. За кордоном до порушень темпо-ритмічної організації мовлення зазвичай відносять ще й клатеринг. У розумінні механізму цього мовленнєвого порушення також багато «білих плям». Вважається, що клатеринг є частиною загальної дезорганізації психомоторного розвитку – рухової активності, поведінкової сфери, мовленнєвої комунікації. Це свідчить про порушення діяльності стріопалідарної системи та регулювального впливу кіркових відділів ЦНС. Його найчастіше діагностують у хлопчиків у віці 7– 8 років, іноді в кількох поколінь однієї родини. Якщо порушення виявлено досить рано, мовленнєвий прогноз загалом сприятливий. Корекційна робота при клатерингові ведеться логопедом за кількома напрямками: нормалізація темпу мовлення, поліпшення мовленнєвих навичок та вдосконалення артикуляційної моторики. Оскільки клатеринг є комунікативним порушенням, це негативно впливає на якість спілкування з оточенням, успішність осіб із клатерингом у навчанні, вибір професії. Людина з клатерингом не може в момент мовлення визначити на слух, правильно вона говорить чи ні, тому і діти, і дорослі не усвідомлюють своє мовленнєве порушення, що ускладнює діагностику.
Документ
Стратегія соціальної адаптації дошкільників з порушеннями мовлення в умовах інклюзивної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Погребняк, Вікторія
Реформування системи спеціальної освіти шляхом залучення дітей з порушеннями мовлення до закладів дошкільної освіти з інклюзивною формою навчання, а також глибинний аналіз науково-методичних матеріалів, що окреслюють дослідження науковців, внесення корективів у зміст та структуру системи корекційної освіти – це один із пріоритетних напрямів сьогоднішньої наукової діяльності фахівців цієї галузі. Перехід до нової освітньої парадигми, в основі якої лежить особистісна орієнтація всього освітнього процесу, визначає орієнтацію не лише на освоєння освітніх програм різного рівня, але й на формування соціально свідомої особистості, формування життєвих та соціально значущих якостей, умінь та навичок. Відповідно до цього актуальності набуває питання соціальної адаптації дітей з порушеннями мовлення в закладі дошкільної освіти з інклюзивною формою навчання. На основі узагальнення теоретико-методологічної літератури з теми дослідження визначено стратегію впливу, яка містить низку взаємопов’язаних шляхів спрямованих на адаптацію та соціалізацію дошкільників з порушеннями мовлення в інклюзивному освітньому середовищі. Зазначені шляхи охоплюють: диференційований підхід у освітньому процесі; використання комунікаційних засобів; здійснення акценту на провідний вид діяльності; соціалізацію дошкільників; розвиток навичок самостійності та соціальної ідентичності; корекційну спрямованість фахівців в освітньо-виховному та корекційно-реабілітаційному процесі, що реалізується шляхом комплексного підходу; розвиток емоційно-вольової сфери, що включає соціально-емоційні уміння; компетентність оточення щодо особливостей розвитку дітей з порушенням мовлення. Розкрита в статті стратегія соціальної адаптації дітей з порушеннями мовлення спрямована на створення сприятливого інклюзивного середовища для соціальної взаємодії дошкільників у закладі освіти. За своїм змістом вона охоплює низку взаємопов’язаних шляхів, які сприяють розвитку комунікативної компетентності та соціальної свідомості особистості в освітньо-інклюзивному середовищі.
Документ
Проблеми та шляхи вирішення проблеми соціалізації дітей шкільного віку з порушенням мовлення
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Малій, Наталія; Дяченко, Лариса; Запорожченко, Вікторія
У статті розглянуто питання соціалізації дітей шкільного віку з порушенням мовлення в умовах спілкування та адаптації в колективі дітей та дорослих. У дітей з порушенням мовлення однією з діагностичних ознак є дисоціація між мовним та психічним розвитком. Це проявляється в тому, що психічний розвиток таких дітей, як правило, протікає благополучніше, ніж розвиток мови. Їх відрізняє критичність до мовної недостатності. Первинна патологія мови гальмує формування потенційно збережених здібностей, перешкоджаючи нормальному розвитку пам'яті, уваги, мислення. У статті проаналізовано вплив порушення мовлення на успішну соціалізацію та шляхи вирішення проблеми для повноцінного розвитку дитини та соціальної адаптації. Комплекс порушень мовного та когнітивного розвитку у дітей із мовленнєвою патологією перешкоджає становленню в них повноцінних комунікативних зв'язків із оточенням, ускладнює контакти з дорослими та може призводити до ізоляції в колективі однолітків. Механізми соціалізації дітей із порушеннями мовлення мають свої особливості. Залежно від типу діти відчувають певні труднощі в засвоєнні культури та зразків поведінки в суспільстві. Наголошується ряд специфічних особливостей соціальної поведінки: мовні контакти зводяться до мінімуму; практична діяльність і поведінка дитини залишаються безпосередньою, невербальною. Виявляється низький рівень емоційної емпатії.
Інтеграція дітей з порушеннями мовлення в суспільство не може відбуватися так само, як у їх однолітків, що нормально розвиваються. Освоєння соціального досвіду, включення в систему суспільних відносин вимагає від педагогів додаткових заходів та зусиль. Розширення сфер соціалізації учнів відбувається за рахунок можливості проявити себе в спільній діяльності.
Документ
Формування довіри дітей до дорослих в умовах війни
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Куліш, Інна
У статті розглянуто проблему формування довіри дітей дошкільного віку до дорослих, обґрунтовано актуальність проблеми у зв’язку із трансформацією людських взаємин під впливом дії воєнного стану і сенситивності цього вікового періоду. Представлено аналіз теоретико-експериментальних досліджень з проблеми формування довіри. Під «довірою» розуміють феномен, який характеризує взаємини між людьми, що ґрунтуються на добровільних взаємних зобов’язаннях, як особливий стан моральної свідомості, що включає в себе моральні почуття і переконання. Серед антропологічних наук вона розглядається як категорія етики і моралі, умова розвитку особистості та умова функціонування авторитету, базове почуття, що одним з перших з’являється в особистісній структурі людини. У практиці виховання під поняттям «довіра» розуміють метод виховання, умову формування гуманних відносин, що ґрунтуються на довірливому ставленні до партнера по спілкуванню і взаємодії. У психології сформувалося уявлення про довіру як про психологічне ставлення, цілісну систему індивідуальних, вибіркових, свідомих зв’язків особистості з різними сторонами об'єктивної дійсності. Фахівці стверджують, що довіра виявляється в певному ставленні. Довірливе ставлення – особливий стиль взаємодії, обумовлений індивідуально-психологічними та особистісними особливостями взаємодії, спрямованої на спільне подолання труднощів, творче самовираження, спільний пошук сенсу, переживань, рефлексії. Підкреслено, що формування довірливого ставлення дітей до дорослих реалізується в домінуючій формі спілкування, обумовлюється змістом комунікативної потреби і залежить від особистісних якостей дорослих. Проаналізовано вплив воєнного стану, запровадженого в Україні на вміння дітей розуміти і відчувати людей, виявляти довірливе ставлення до батьків, членів сім’ї, будувати з ними довірливі взаємини, встановлювати з незнайомими дорослими безпечну дистанцію. Обґрунтовано необхідність довірливих взаємин дітей з дорослими.
Документ
Сучасний стан сформованості іншомовної комунікативної компетентності в дітей дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Лисиця, Віталіна; Конопля, Арсен
У науковій публікації автори зазначають, що в умовах реалій сьогодення питання формування іншомовної комунікативної компетентності є надзвичайно актуальним й супроводжується підготовкою молодого покоління до комунікативної діяльності як в рідному, так і в іншомовному середовищах, що сприятиме їх успішній соціалізації в майбутньому. Підтвердженням цьому є законопроєкт № 9432 від 28.06. 2023 р. «Про застосування англійської мови в Україні». Метою авторського дослідження було представити отримані практичні результати сучасного стану сформованості іншомовної комунікативної компетентності як складника успішної міжособистісної взаємодії дошкільників; з’ясувати пріоритети, ризики та перспективи досліджуваного питання. У процесі дослідження були використані методи опитування та теоретичний метод педагогічного дослідження – аналіз наукової літератури. Автори наукової статті наголошують на важливості мов у житті людства; звертаються до історичної ретроспективи стосовно виникнення та становлення англійської мови. Окрема увага приділена розгляду питання сенситивності дошкільного періоду для вивчення іноземної мови, зокрема звертається увага на анатомо-фізіологічні основи мовлення. Розкривається питання білінгвізму: мовна політика суспільства, політичне забарвлення білінгвізму; білінгви та монолінгви і їх мовні здібності; вплив вивчення іноземної мови на загальний розвиток людини.
Цінність наукової розвідки становить авторське дослідження, результатами якого є відео-матеріали та результати анкетування, які засвідчили важливість вивчення англійської мови з дошкільного віку. Перспективи подальших наукових розвідок автори вбачають у дослідженні проблем білінгвізму та мультилінгвізму в умовах вимушеної міграції українців через повномасштабну війну з росією.