Інституційний репозитарій
Бердянський державний педагогічний університет
Приєднуйтесь до команди Бердянського державного педагогічного університету.
Наші ресурси:
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Емоційний розвиток дітей з порушеннями мовлення в умовах інклюзії
(БДПУ, 2025) Отенко, Лариса Василівна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню емоційного розвитку дітей з порушеннями мовлення в умовах інклюзії. У роботі обґрунтовано актуальність проблеми в контексті повномасштабної війни в Україні, зростання психоемоційного навантаження на дітей, особливо в прифронтових громадах, а також необхідності створення безпечного, підтримувального й травма-інформованого інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти.
У теоретичній частині проаналізовано сутність, структуру та вікові особливості емоційного розвитку дітей дошкільного віку, психолого-педагогічні особливості дітей з порушеннями мовлення та специфіку їхнього емоційного розвитку, а також роль інклюзивного освітнього середовища закладу дошкільної освіти як умови емоційного розвитку дітей з порушеннями мовлення в період воєнного стану.
Емпіричне дослідження проведено на базі Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 40 «Дельфін», м. Суми, Сумської області. Для досягнення мети використано спостереження за поведінкою та емоційними проявами дітей у природних умовах ЗДО, авторську карту спостереження за емоційним розвитком дитини у групі ЗДО, методику «Діагностика емоційної сфери дитини» Л. Стрєлкової, колірний тест емоційних станів, малюнкові проективні методики, методику «Сходинки» О. В. Дяченко, опитувальник для батьків щодо емоційних проявів дитини та особливостей її воєнного досвіду, а також логопедичне обстеження мовлення.
За результатами дослідження розроблено та апробовано програму супроводу емоційного розвитку дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення в ЗДО в умовах воєнного стану. Програма побудована на засадах безпеки, дитиноцентризму, інклюзивності, інтеграції емоційного й мовленнєвого розвитку та травма-інформованого підходу. Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів педагогами, асистентами вихователя, практичними психологами, логопедами, фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів і закладів дошкільної освіти для підтримки емоційного розвитку дітей з порушеннями мовлення в інклюзивному середовищі.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг PDF-файлу становить 134 сторінки, основний обсяг у тексті роботи зазначено як 120 сторінок. Список використаних джерел містить 77 найменувань. Практична база дослідження — Сумський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 40 «Дельфін», м. Суми, Сумська область.
Документ
Особливості співпраці педагогів і батьків у процесі розбудови інклюзивного освітнього середовища
(БДПУ, 2025) Киян, Юлія Андріївна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей співпраці педагогів і батьків у процесі розбудови інклюзивного освітнього середовища. У роботі обґрунтовано актуальність проблеми в умовах повномасштабної війни в Україні, зростання кількості дітей з особливими освітніми потребами, підвищеного рівня стресу в сім’ях і закладах освіти, а також необхідності створення безпечного, підтримувального й інклюзивного шкільного середовища.
У теоретичній частині проаналізовано інклюзивне освітнє середовище як педагогічну категорію, співпрацю педагогів і батьків як наукову проблему, а також роль партнерства школи й сім’ї у розбудові інклюзивного освітнього середовища. Особливу увагу приділено педагогіці партнерства, суб’єкт-суб’єктній взаємодії, спільній відповідальності педагогів і батьків за підтримку дитини, а також специфіці співпраці в умовах воєнного стану.
Емпіричне дослідження проведено на базі Бучанського ліцею № 5 м. Бучі Київської області. Для досягнення мети використано теоретичні методи аналізу, синтезу, порівняння й узагальнення наукових джерел і нормативно-правових документів, а також емпіричні методи: анкетування педагогів і батьків, педагогічний експеримент, кількісну обробку даних, порівняння результатів констатувального і формувального етапів експерименту.
За результатами дослідження теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс педагогічних умов і форм роботи, спрямованих на підвищення ефективності співпраці педагогів і батьків у процесі розбудови інклюзивного освітнього середовища. Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів класними керівниками, асистентами вчителів, практичними психологами, соціальними педагогами, адміністрацією закладів освіти та фахівцями системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 131 сторінку, основний обсяг — 112 сторінок. Практична база дослідження — Бучанський ліцей № 5 м. Бучі Київської області.
Документ
Особливості соціально-комунікативної компетентності дітей дошкільного віку з порушеннями слуху
(БДПУ, 2025) Слепаньова, Ганна Анатоліївна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей соціально-комунікативної компетентності дітей дошкільного віку з порушеннями слуху. У роботі обґрунтовано актуальність проблеми в контексті повномасштабної війни в Україні, ризиків соціальної ізоляції, емоційної вразливості, вимушеного переміщення сімей, руйнування звичних соціальних зв’язків та необхідності забезпечення якісної інклюзивної дошкільної освіти.
У теоретичній частині проаналізовано поняття та структуру соціально-комунікативної компетентності дітей дошкільного віку, психолого-педагогічні особливості дошкільників з порушеннями слуху, а також підходи до формування соціально-комунікативної компетентності цієї категорії дітей. Соціально-комунікативну компетентність розглянуто як інтегральну характеристику особистості, що поєднує мотиваційний, когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий і рефлексивно-оцінний компоненти.
Емпіричне дослідження проведено на базі Комунального закладу дошкільної освіти № 240 (ясла-садок) Дніпровської міської ради. Для досягнення мети використано теоретичні методи аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації психолого-педагогічної, сурдопедагогічної й методичної літератури, а також емпіричні методи: педагогічне спостереження за поведінкою та спілкуванням дітей, спеціально організовані діагностичні ігрові ситуації, бесіди й опитування вихователів і батьків, аналіз продуктів діяльності дітей, педагогічний експеримент.
За результатами дослідження обґрунтовано комплекс педагогічних умов формування соціально-комунікативної компетентності дітей дошкільного віку з порушеннями слуху в умовах закладу дошкільної освіти. До таких умов віднесено поєднання вербальних і невербальних засобів спілкування, організацію систематичної ігрової та сюжетно-рольової взаємодії, створення емоційно безпечного комунікативного середовища, а також активне залучення сім’ї до процесу соціально-комунікативного розвитку дитини. Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів педагогами, асистентами вихователя, вчителями-дефектологами, логопедами, практичними психологами та фахівцями закладів дошкільної освіти.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг PDF-файлу становить 115 сторінок; у тексті роботи зазначено 114 сторінок, основний обсяг — 104 сторінки. Список використаних джерел містить 77 найменувань. Практична база дослідження — Комунальний заклад дошкільної освіти № 240 (ясла-садок) Дніпровської міської ради.
Документ
Особливості формування усного мовленнєвого висловлювання у дітей з різними формами дислалії
(БДПУ, 2025) Бас, Лідія Олексіївна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей формування усного мовленнєвого висловлювання у дітей старшого дошкільного віку з різними формами дислалії. У роботі обґрунтовано актуальність проблеми в контексті значення усного мовлення для пізнання, спілкування, емоційно-особистісного розвитку та соціальної адаптації дитини, а також в умовах сучасних воєнних викликів, які підсилюють потребу в підтримці мовленнєвого й психоемоційного розвитку дошкільників.
У теоретичній частині проаналізовано поняття усного мовленнєвого висловлювання, підходи до класифікації дислалії в сучасній логопедії, а також значення усного мовленнєвого висловлювання в логопедичній діагностиці та корекції при дислалії. Усне мовленнєве висловлювання розглянуто як багатокомпонентне утворення, що охоплює мотиваційно-комунікативний, смисловий, лексико-граматичний, фонетико-фонематичний і просодичний компоненти.
Емпіричне дослідження проведено на базі Комунального закладу дошкільної освіти № 240 (ясла-садок) Дніпровської міської ради. Для досягнення мети використано теоретичні методи аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації наукових джерел, а також емпіричні методи: педагогічне спостереження за спонтанним мовленням і комунікативною поведінкою дітей, логопедичне обстеження усного мовлення за комплексною психолінгвістичною схемою, аналіз продуктів мовленнєвої діяльності, бесіди з батьками й педагогами, педагогічний експеримент.
За результатами дослідження розроблено та апробовано корекційно-розвивальну програму формування усного мовленнєвого висловлювання у дітей старшого дошкільного віку з різними формами дислалії. Програма спрямована на розвиток зв’язного, змістовно насиченого, граматично оформленого й емоційно виразного мовлення, поєднуючи роботу над звуковимовою з формуванням смислової організації висловлювання, розширенням словника, розвитком мовленнєвої мотивації та впевненості дитини у власних комунікативних можливостях. Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів учителями-логопедами, фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів, вихователями та практичними психологами закладів дошкільної освіти.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 109 сторінок, основний обсяг — 88 сторінок. Список використаних джерел містить 54 найменування. Робота містить 2 таблиці, рисунки відсутні, 1 додаток. Практична база дослідження — Комунальний заклад дошкільної освіти № 240 (ясла-садок) Дніпровської міської ради.
Документ
Кінестетична диспраксія у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення
(БДПУ, 2025) Вишневська, Світлана Леонідівна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню кінестетичної диспраксії у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення. У роботі обґрунтовано актуальність проблеми порушень праксису як чинника, що впливає на формування мовлення, звуковимови, артикуляційної моторики, навичок самообслуговування, ігрової діяльності та загального психомоторного розвитку дитини.
У теоретичній частині проаналізовано поняття праксису й диспраксії у логопедії та суміжних науках, психофізіологічні механізми порушень праксису у дітей, класифікацію диспраксій, характеристику кінестетичної диспраксії, а також особливості мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями праксису. Розглянуто вітчизняні й зарубіжні дослідження проблеми та обґрунтовано необхідність комплексного підходу до діагностики й корекції кінестетичної диспраксії.
Емпіричне дослідження проведено на базі приватної логопедичної практики у місті Славутич Київської області. Вибірку склали 20 дітей віком від 4 до 6 років. У роботі використано теоретичні методи аналізу, синтезу й узагальнення наукових даних з логопедії, психології, нейропсихології та фізіології, а також емпіричні методи: констатувальний і формувальний експерименти, проби за адаптованою методикою Ю. Рібцун, педагогічне спостереження, бесіди з батьками, якісна й кількісна оцінка рівня розвитку праксису та мовлення.
За результатами дослідження розроблено та експериментально перевірено комплексну корекційно-розвивальну програму, спрямовану на подолання кінестетичної диспраксії у дітей дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями. Програма інтегрує класичні логопедичні методи, елементи сенсорної інтеграції, нейропсихології, кінезіології та су-джок терапії. Практичне значення роботи полягає в можливості використання запропонованої програми логопедами, корекційними педагогами, фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів і приватних корекційних практик.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Експериментальною базою дослідження стала приватна логопедична практика у місті Славутич Київської області. У дослідженні взяли участь 20 дітей віком від 4 до 6 років.