Інституційний репозитарій
Бердянський державний педагогічний університет
Приєднуйтесь до команди Бердянського державного педагогічного університету.
Наші ресурси:
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Університети з окупованих територій Запорізької області: вибір в умовах невизначеності
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Несторенко, Тетяна Петрівна; Пеліова, Яна; Несторенко, Олександр
У статті розглядається питання вибору закладами вищої освіти (ІІ–IV рівнів акредитації) між релокацією та залишенням в окупації після захоплення російськими військами частини території Запорізької області. Аналізуються рішення щодо переміщення з тимчасово окупованих міст до Запоріжжя державних університетів (Бердянський державний педагогічний університет, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького та Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного). Розглянуто стратегії та також результати їх адаптації до нових реалій попри втрату матеріальної бази та необхідність провадження освітньої та наукової діяльності в евакуації. Важливим аспектом дослідження є аналіз діяльності приватних закладів, таких як Бердянський університет менеджменту і бізнесу, Енергодарський та Мелітопольський інститути державного управління Класичного приватного університету, які обрали шлях релокації, на відміну від Бердянського інституту державного управління, що залишився на окупованій території. Аналіз фактів релокації вказує на різницю між університетами Мелітополя та Бердянська. Всі університети Мелітополя, серед яких два державних та один приватний, після окупації міста перемістили свою діяльність до Запоріжжя. Водночас з Бердянська у 2022 році перемістилися два університети: один державний та один приватний, але один приватний (Бердянський інститут державного управління Класичного приватного університету) залишився на окупованій території та згорнув свою діяльність. Аналіз адаптації переміщених університетів на основі їхніх позицій у консолідованому рейтингу українських закладів вищої освіти за 2023 і 2024 роки дозволяє оцінити їхню ефективність у нових умовах. Використання даних з провідних національних рейтингів, таких як «Топ-200 Україна», «Scopus» і «Бал НМТ на контракт», забезпечує комплексний огляд якості освітньої діяльності вишів.
Документ
Технічні освітньо-наукові кластери: соціально-економічний аспект
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Бажан, Сергій
В соціально-економічних умовах розвитку України від університетів держава вимагає збільшення випуску фахівців за пріоритетними для економіки країни напрямками. Університети мають задіяти ефективні інструменти щодо підвищення рівня підготовки здобувачів освіти, які відповідатимуть запитам ринку праці. Модернізація освіти в такому контексті може включати впровадження нових методів викладання (онлайн-навчання, гейміфікація), використання сучасних цифрових інструментів, а також тісну співпрацю з роботодавцями в аспекті розробки нових програм практичної підготовки, запровадження дуальної освіти тощо. Такий підхід не тільки сприятиме підвищенню конкурентоспроможності випускників, але й стимулюватиме розвиток інноваційної економіки та сприятиме вирішенню гострих соціальних проблем.
Стимулювання наукової роботи викладачів та студентів через залучення грантового фінансування наукових проектів, має створити сприятливі умови для досліджень, що в майбутньому може перетворити Україну на лідера в галузі наукових розробок. Це не тільки сприятиме розвитку інноваційних підприємств та створенню нових робочих місць, а й підвищить привабливість українських університетів для іноземних студентів та викладачів. Державна підтримка, що спрямована на розвиток науки, є ключовим фактором успіху в цій справі.
Модернізація матеріально-технічної бази закладів освіти, включаючи оновлення лабораторного обладнання, комп'ютерних класів та бібліотек, є основою для впровадження сучасних цифрових технологій в освітній процес, де тісна співпраця з бізнесом, є вирішальним аспектом для створення необхідних соціальних-економічних умов розвитку системи освіти країни. Це дозволить задовольнити потреби здобувачів освіти у набутті компетентностей, що відповідають запитам ринку праці та підвищити якість освіти.
У контексті глобалізації та цифрової трансформації, українська система освіти потребує радикальної модернізації. Створення локальних освітніх мереж, які об'єднують навчальні заклади, бізнес та громадські організації, є перспективним напрямком розвитку, де кластерний підхід сприятиме інтеграції освіти з виробництвом, яке фокусується на використанні цифрових технологій, а заклади освіти, на розвитку ключових компетентностей здобувачів освіти, що дозволять їм, як майбутнім фахівцям, здійснювати інноваційний розвиток економіки. Важливим компонентом в процесі інтеграції освіти і бізнесу, це освітні програми, які забезпечують набуття студентами знань, умінь та навичок, що відповідають вимогам суспільства та ринку праці.
Документ
Особливості організації логопедичної допомоги дітям із мовленнєвими труднощами в системі освіти, охорони здоров’я та соціального захисту України
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Тичина, Катерина; Бабич, Наталія; Кушнір , Юлія
Стаття присвячена дослідженню особливостей організації логопедичної допомоги дітям із мовленнєвими труднощами в системах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту України. Метою роботи є аналіз існуючих моделей логопедичної допомоги та визначення ключових критеріїв ефективної взаємодії між цими системами з метою створення єдиної, комплексної системи підтримки дітей із порушеннями мовлення. В ході дослідження проведено аналіз нормативно-правових документів, що регулюють надання логопедичної допомоги, та опрацьовано наукові джерела, присвячені цій проблематиці.
Основним результатом роботи є створення порівняльної таблиці, яка детально демонструє ключові аспекти організації логопедичної допомоги в межах трьох систем: освіти, охорони здоров’я та соціального захисту. У таблиці відображені такі критерії, як місце надання послуг, вимоги до фахівців, підвищення їхньої кваліфікації, педагогічне навантаження, облаштування кабінетів та фінансування. Також було виявлено, що однією з основних проблем є відсутність чіткої координації між міністерствами, що ускладнює надання своєчасної допомоги дітям із мовленнєвими труднощами. Запропоновано вирішення цієї проблеми шляхом розмежування сфер відповідальності між міністерствами, що забезпечить ефективніший розподіл ресурсів і сприятиме наданню цільової допомоги дітям.
Оригінальність статті полягає в комплексному підході до проблеми організації логопедичної допомоги, що дозволяє інтегрувати різні системи надання послуг і забезпечити міждисциплінарну взаємодію для підвищення якості послуг. Стаття може бути корисною для фахівців у галузі спеціальної освіти, медицини та соціального захисту, які зацікавлені в удосконаленні системи підтримки дітей із мовленнєвими порушеннями.
Документ
Заклад вищої освіти як соціокультурне середовище професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Тюльпа, Тетяна
У статті розглядаються питання формування особистості майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей, ознакою професійності яких є вміння активно адаптуватися до соціального середовища, що дозволяє досягти високих результатів у всіх сферах життя та соціально-культурному портреті студента. Надається характеристика освітнього простору закладу вищої освіти в системі понять «простір-середовище-соціальне середовище-соціально-культурне середовища», його потенціалу та важливості відродження історичних, громадських та культурних традицій з метою підвищення загальної та професійної культури студентів.
Дослідженням виявлено можливості використання культуротворчого потенціалу соціокультурного середовища закладу вищої освіти на основі залучення закладених вітчизняних традицій культуротворення особистості, активного введення у зміст освіти досягнень культури, її загальнолюдських та національних цінностей. Представлений авторський погляд на педагогічний аспект реалізації процесу професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей в умовах соціокультурного середовища закладу вищої освіти. Визначені фактори впливу соціокультурного середовища на процес професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей, які реалізуються в процесі залучення до поведінкової соціальної активності через аксіологічний, середовищний, культуровідповідний, діяльнісний, індивідуально-особистісний контекст.
Проаналізовано теоретичні передумови успішного формування та динамічного розвитку соціокультурного середовища до яких відносимо таку сукупність положень: соціокультурне середовище закладу вищої освіти є інтегративним фактором особистісного становлення студента; є саморозвиваючою, динамічною системою, у її структурних елементах йде внутрішній розвиток, здійснює процес накопичення культурного досвіду; може розглядатися як відкрита система, що взаємодіє із зовнішнім середовищем; це системна освіта, що включає низку структурно-функціональних компонентів, які мають власну організацію; забезпечує гуманістичну спрямованість формування духовного світу особистості, що базується на світоглядному гуманітарному знанні та гуманістичних цінностях особистості та суспільства.
Документ
До питання соціально-психологічного супроводу та його місця у сучасній науковій парадигмі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Синиця, Аліна Олександрівна
У статті здійснено теоретико-методичний аналіз поняття «соціально-психологічний супровід» у контексті сучасної наукової парадигми. Здійснено детальний огляд статистичних даних щодо внутрішньо переміщених осіб в Україні за останні роки, що дало можливість окреслити основні виклики, з якими стикаються люди, вимушені покинути свої домівки. Визначено стратегії соціально-психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб, зауважено на його необхідності та соціальній значущості в умовах сучасної кризи. Здійснений аналіз та співставлення понять, таких як «допомога», «підтримка» та «супровід», із подальшим дослідженням різних підходів до визначення дефініції «соціально-психологічний супровід». Запропоновано авторське визначення цього терміну, яке враховує сучасні реалії та специфіку роботи з внутрішньо переміщених осіб.
Окреслено структуру соціально-психологічного супроводу, до складу якого входять такі компоненти: діагностико-цільовий, операційно-інструментальний, спільно-комунікативний та оцінно-корекційний. Детально проаналізовано функціональні аспекти супроводу, які охоплюють психологічну підтримку, соціальну адаптацію, психосоціальну реабілітацію, консультативну допомогу, сприяння взаємодії з іншими соціальними службами, відновлення родинних та громадських зв’язків, а також сприяння самодостатності й самореалізації осіб. Окремо наголошено на важливості моніторингу та оцінки результатів соціально-психологічного супроводу. У дослідженні зосереджено увагу на особливостях забезпечення соціально-психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у сучасних умовах на основі законодавчої бази України. Підкреслено необхідність реалізації та вдосконалення практик соціально-психологічного супроводу як важливого інструменту інтеграції внутрішньо переміщених осіб у суспільство. Доведено автономне місце поняття «соціально-психологічний супровід» у сучасній науковій парадигмі.