Інституційний репозитарій
Бердянський державний педагогічний університет
Приєднуйтесь до команди Бердянського державного педагогічного університету.
Наші ресурси:
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Поліфункціональність творчо-виконавської діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва
(Суспільство та національні інтереси, 2026) Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна
У статті здійснено аналіз наукових праць з проблеми дослідження. Зазначено, що мистецтво, як невід’ємна складова становлення духовно розвиненої особистості, має бути важливим предметом навчання і виховання у закладах загальної середньої освіти. Поліфункціональність мистецтва, спираючись на ідею гуманності, людяності, самоцінного значення особистості, її глибокої соціалізації, індивідуального світосприйняття, самовираження, само-розвитку, самотворення трансформується у творчо-виконавській діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва.
Підкреслено, що функції мистецтва взаємозумовлені й взаємопов’язані, оскільки мистецькі твори існують як цілісне явище, виконують роль засобу спілкування, способу ціннісної орієнтації, інструменту пізнання, знаряддя практичної зміни світу, що загалом становить організовану комунікативну систему, яка функціонує як специфічний «канал зв’язку», завдяки якому здійснюється обмін думками, почуттями, прагненнями людей, відбувається зближення духу людського «Я» з позицією «художнього Я» автора, перетворення внутрішнього світу суб’єкта художнього діалогу.
Узагальнено, що залучення до художнього сприйняття, інтерпретації, творчості розширює і гармонізує духовний світ особистості, узагальнює ієрархію її цінностей та сенсів, сприяє розвитку емоційно-вольової, рефлексивно-оцінювальної, інтелектуально-когнітивної, творчо-діяльнісної сфер майбутнього фахівця.
Поліфункціональність творчо-виконавської діяльності забезпечує інтеграцію педагогічної, музично-виконавської, художньо-комунікативної складових професійної підготовки, охоплює світоглядну, комунікативну, культурологічну,виховну, пізнавальну, творчу, соціально-педагогічну, гедоністичну, катарсичну функції, які формують професійну компетентність, духовні якості, готовність майбутнього вчителя музичного мистецтва до практичної діяльності у закладах загальної середньої освіти.
Документ
Формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Мерзлікін, Назар
Обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування музично-виконавської культури майбутніх учителів музичного мистецтва. Проведено педагогічний експеримент, який включав констатувальний і формувальний етапи, спрямовані на перевірку результативності запропонованих педагогічних умов у процесі професійної підготовки студентів. Експериментальну базу дослідження становив факультет педагогіки, психології та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету.
У роботі уточнено сутність поняття «музично-виконавська культура майбутнього вчителя музичного мистецтва», розроблено критерії та показники визначення рівнів її сформованості (найнижчий, низький, достатній, високий), а також здійснено їх семантичну інтерпретацію. Подальшого розвитку набули методи, прийоми та засоби діагностики й формування музично-виконавської культури майбутніх учителів музичного мистецтва. Практичне значення дослідження полягає у розробці методики формування музично-виконавської культури студентів, оновленні змісту фахових дисциплін та залученні майбутніх учителів до активної соціокультурної діяльності. Результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі підготовки майбутніх фахівців мистецької галузі.
Документ
Формування художніх орієнтацій учнів засобами ансамблевого співу
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Саматова, Катерина
У магістерській роботі досліджено проблему формування художніх орієнтацій школярів засобами ансамблевого співу. Проаналізовано стан розробленості проблеми художніх орієнтацій у науковій літературі та визначено сутність поняття «художні орієнтації» у контексті музично-педагогічної діяльності. Визначено критерії, показники та рівні сформованості художніх орієнтацій учнів.
У роботі обґрунтовано педагогічні умови формування художніх орієнтацій школярів та розроблено методику їх формування засобами ансамблевого співу у позакласній діяльності. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, використано теоретичні методи (аналіз і синтез наукової літератури, порівняння, узагальнення, моделювання педагогічних ситуацій), емпіричні методи (спостереження, опитування, бесіди, проведення констатувального та формувального експериментів), а також методи кількісного та якісного аналізу й математичної статистики для обробки результатів дослідження.
Експериментальна робота проводилася на базі закладів загальної середньої освіти з залученням учнів та педагогів. Результати дослідження можуть бути використані у процесі навчання дисциплін «Теорія і методика навчання мистецтва» та у практичній діяльності учителів музичного мистецтва, керівників вокальних ансамблів, музичних студій, а також для подальших наукових розробок проблеми формування художніх орієнтацій школярів.
Документ
Формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музичного мистецтва
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Пономаренко, Яна
У магістерській роботі досліджено проблему формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі професійної підготовки. Проаналізовано стан розробленості проблеми художньо-образного мислення у науковій літературі та розкрито сутність поняття «художньо-образне мислення» у контексті професійної діяльності вчителя музичного мистецтва. Визначено критерії, показники та рівні сформованості художньо-образного мислення майбутнього фахівця.
У роботі обґрунтовано педагогічні умови формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва та розроблено методику його формування в процесі професійної підготовки. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, використано теоретичні методи (аналіз і синтез наукової літератури, порівняння, узагальнення, моделювання педагогічних ситуацій), емпіричні методи (педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, проведення констатувального та формувального експериментів), а також методи кількісного та якісного аналізу й математичної статистики для підтвердження достовірності експериментальних результатів.
Експериментальна робота проводилася на базі Бердянського державного педагогічного університету. Результати дослідження можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в закладах вищої освіти та у практичній діяльності педагогів мистецьких дисциплін.
Документ
Розвиток творчого потенціалу майбутнього вчитетя музичного мистецтва засобами цифрових технологій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Нетеча, Світлана
У магістерській роботі досліджено проблему розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва засобами цифрових технологій у процесі професійної підготовки. Розкрито теоретичні засади розвитку творчого потенціалу студентів мистецьких спеціальностей, проаналізовано науково-педагогічні підходи до формування креативності в умовах сучасної мистецької освіти. Визначено сутність поняття «творчий потенціал майбутнього вчителя музичного мистецтва», охарактеризовано його структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості з урахуванням цифрового компонента.
Обґрунтовано педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва із застосуванням цифрових технологій у навчальному процесі закладу вищої освіти. Розроблено та апробовано методичну модель інтеграції цифрових засобів у мистецьку підготовку студентів, що передбачає використання музично-комп’ютерних технологій, інтерактивних методів навчання та проєктної діяльності. Представлено результати педагогічного експерименту, які підтверджують ефективність запропонованих педагогічних умов і методичних рекомендацій щодо розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва.
Отримані результати можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в закладах вищої освіти, а також у практичній діяльності викладачів мистецьких дисциплін.