Інституційний репозитарій
Бердянський державний педагогічний університет
Приєднуйтесь до команди Бердянського державного педагогічного університету.
Наші ресурси:
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Мистецтво та мистецька освіта в сучасному європейському соціокультурному просторі
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025-04) Омельченко, Анетта Іванівна; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Бузова, Олена Дмитрівна; Замашнюк, Віктор Олександрович; Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Бакум, Вікторія Ахмаджанівна; Вовк, М. П.; Королик-Бойко, Леся; Зубчук, А. І.; Петрик, Кристина Юріївна; Коваль, Карина Валентинівна; Качерова, Ольга Георгіївна; Софроній, З. В.; Шевцова, О. Б.; Шершова, Т. В.; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Попова, Ольга Іванівна; Очеретенко, Полина Віталіївна; Кочерга, Євгенія Володимирівна; Добровольська, Р. О.; Швець, І. Б.; Фатьянова, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, І. О.; Сюй, Бінцзе; Барболін, М. О.; Дудник, Є. І.; Кулікова, С. В.
До збірника увійшли доповіді та повідомлення, у яких відповідно до заявлених секцій розглядаються такі проблеми: «Актуальні дискурси методики викладання мистецтв:
традиції та європейська інтеграція», «Міжкультурна комунікація та популяризація національно-патріотичних цінностей в умовах формальної, неформальної та інформальної освіти», «Сучасні аспекти розвитку цифрових технологій в мистецькій освіті», «Штучний інтелект та майбутнє мистецької освіти: теорія і практика», «Виконавська майстерність майбутнього вчителя мистецьких дисциплін».
Документ
Людина в мовному просторі: історична спадщина, проблеми, перспективи розвитку
(БДПУ, 2025) Салюк, Богдана Анатоліївна; Богдан, Валерій Володимирович; Balosache Daniela Dumitra; Барболіна, Ганна; Богданова, Марія Ігорівна; Коробов, Михайло; Дедухно, Алла; Коробова, Ольга; Кочубей, Вікторія; Мороз, Андрій Анатолійович; Рябуха, Анастасія; Талавіра, Наталія; Халабузар, Оксана Анатоліївна; Шиманович, Ірина Вікторівна; Бодик, Остап; Булах, Вікторія; Виженко, Юлія; Дементій, Марина; Кондратьєва, Олена Михайлівна; Косюхно, Леся; Морозов, Максим; Панченко, Віолетта; Пилипенко, Тетяна; Пономаренко, Ольга; Давиденко, Олена; Прокопчук, Наталія; Савченко, Дарина; Сизоненко, Наталія; Созанський, Ростислав; Татарін, Володимир Петрович; Хоменко, Алла; Школа, Ірина Вікторівна; Буравенко, Анжеліка; Дамянов, Кирил; Захарова, Наталя Миколаївна; Кірнос, Марина; Колінько, Олена Петрівна; Кондратьєва, Тетяна; Харлан, Ольга Дмитрівна; Khvastova, Marta; Дубров, Іван; Дуброва, Oксана Володимирівна; Бобошко, Марія; Zahnitko, Liliia; Малишівська, Ірина; Оганян, Армаїс; Pelivanova-Petrova, Liudmyla; Черняк, Юлія; Смелянська, Вікторія; Федорова, Устина; Іванісова, Вікторія; Літвіх, Андрій; Єгоров, Євгеній; Матвієнко, Леся
До збірника увійшли матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Людина в мовному просторі: історична спадщина, проблеми, перспективи розвитку” (Запоріжжя, 24-25 квітня 2025 р.). Матеріали збірника можуть бути корисними для дослідників, науковців, аспірантів, пошукувачів, викладачів і студентів.
Документ
Педагогічний потенціал генеративного сторітелінгу із застосуванням штучного інтелекту в навчанні історії як засіб цифрової трансформації освітнього процесу
(Вісник науки та освіти. Серія: Педагогіка, 2025) Демещик, Олена; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Хоменко, Віктор Віталійович; Хоменко, Світлана Валеріївна
У статті досліджується педагогічний потенціал генеративного сторітелінгу із застосуванням штучного інтелекту як інноваційного інструменту цифрової трансформації навчального процесу з історії у середній школі. У контексті сучасної освітньої реальності України, що характеризується впровадженням дистанційного та гібридного навчання, а також потребою в розвитку цифрової компетентності як учнів, так і вчителів, актуальним стає використання генеративних моделей ШІ для створення навчальних наративів. Метою дослідження є вивчення впливу формулювання запитів до моделей ШІ на якість історичних наративів, а також аналіз символіки, образності й моральних акцентів, що виникають у таких історіях. Здійснено порівняльне оцінювання дев’яти історичних казок, згенерованих моделями ChatGPT, Gemini та Claude, за п’ятьма критеріями: історична точність, емоційна залученість, художня виразність, етичність, адаптація до віку учнів. Проведено емпіричне дослідження з учнями 8-го класу, яке підтвердило високий рівень засвоєння історичного матеріалу й емоційного залучення. Запропоновано педагогічно обґрунтовані підходи до оптимального формулювання запитів до ШІ, що дозволяють створювати збалансовані навчальні історії з урахуванням вікових, психологічних і дидактичних особливостей. Матеріали статті можуть бути використані викладачами сучасних інформаційних технологій, учителями історії та методистами для впровадження новітніх цифрових практик у навчальний процес. Генеративний сторітелінг із ШІ розглядається як ефективний інструмент не лише для передачі знань, а й для формування критичного мислення, історичної пам’яті та емоційної компетентності учнів.
Документ
Лего-технології у системі логопедичної роботи з дітьми старшого дошкільного віку з дизартрією
(БДПУ, 2023) Мамич, Анна
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність впливу використання Lego-технологій в діагностико-корекційній роботі з дітьми з дизартрією в системі логопедичної роботи.
Працюючи з дітьми з дизартрією і стикаючись з проблемами в їхньому навчанні, вихованні та корекції, доводиться шукати допоміжні засоби, що полегшують, систематизують і спрямовують процес засвоєння дітьми знань. Застосування Lego на логопедичних заняттях позитивно відбивається на якості корекції та навчання, оскільки сприяє:
● розвитку лексико-граматичних засобів мовлення в рамках певних тем;
● формування граматичної складової мови (обробки навичок узгодження числівників з іменниками, прикметників з іменниками в роді, числі і відмінку, формоутворенню іменників з прийменниками і без, словотвору дієслів з використанням різних приставок, а також утворення складних слів);
● формування та розвитку правильного тривалого видиху. Причому чим химерніші декорації для даного етапу роботи, побудовані самим дитиною, тим швидше проходить ця робота.
● постановці та автоматизації звуків під час гри (вибудовування «чарівних» сходинок, драбинок, доріжок, якими дитина «проходить», називаючи відповідні склади та слова);
● формування графічного образу букв під час навчання грамоті, а також розвитку тактильних відчуттів, граючи із заплющеними очима на навпомацки;
● оволодіння звуко-літерним аналізом та складно-звуковим складом слів (застосовуються кубики з традиційним колірним позначенням голосних, твердих та м'яких приголосних);
● формування просторової орієнтації та схеми власного тіла – це класична профілактика порушень письма;
● розвитку та вдосконаленню вищих психічних функцій (пам'яті, уваги, мислення);
● тренування тонких диференційованих рухів пальців та кистей рук (Lego надає стимулюючий вплив на розвиток мовленнєво-рухових зон кори головного мозку, що у свою чергу стимулює розвиток мови).
Документ
Ігрові технології як засіб розвитку зв'язного мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення
(БДПУ, 2023) Кітаєва, Ганна
Метою дослідження є розробка та впровадження системи лого-корекційної роботи з розвитку зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення засобами ігрових технологій.
Ігрові технології є складовою частиною педагогічних технологій. Проблема застосування ігрових технологій в освітньому процесі викликає величезний інтерес у роботі з дітьми дошкільного віку, особливо з дітьми з мовленнєвими порушеннями. Ігрова форма піднесення матеріалу найбільше відповідає психологічним можливостям цієї категорії дітей.
Вправи, які репрезентують дітям під час гри, не втомлюють їх, не викликають негативних реакцій та відмову від виконання у разі невдачі. Ігрові технології допомагають довго утримувати інтерес дитини, підвищує мотиваційну готовність дітей, підтримує позитивний емоційний настрій дитини. Методичні рекомендації, дозволяють логопеду організувати логопедичну роботу з розвитку зв’язного мовлення у дітей із ЗНМ набагато краще та досягти максимально можливого розвитку таких дітей.