Інституційний репозитарій
Бердянський державний педагогічний університет
Приєднуйтесь до команди Бердянського державного педагогічного університету.
Наші ресурси:
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Компонент «Arts» у структурі STEM-технологій та його вплив на дивергентне мислення здобувачів початкової освіти
(2026) Петрик, Крістіна Юріївна; Поліщук, Катерина
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми розвитку креативності та пізнавальної активності здобувачів початкової освіти в контексті впровадження інноваційних технологій. Зроблено акцент на розкритті ролі та функціональному навантаженні компонента «Arts» (Мистецтво) у структурі міждисциплінарного підходу STEAM (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics). На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та нормативних документів у роботі обґрунтовується необхідність переходу від технічної моделі STEM до гуманістично орієнтованої моделі STEAM. Було з’ясовано, що виключення мистецького компонента обмежує освітній процес розвитком переважно конвергентного мислення, спрямованого на пошук єдиного правильного рішення. Натомість інтеграція «Arts» виступає головним рушієм формування дивергентного мислення – здатності до генерації великої кількості оригінальних ідей, гнучкості та варіативності поглядів.
Документ
Нейропластичність соціальної поведінки: як стрес і середовище змінюють сценарії взаємодії між людьми
(Габітус, 2026) Петрик, Крістіна Юріївна; Скляр, Ірина
У статті здійснено комплексне осмислення нейропластичності соціальної поведінки як психологічного механізму, що визначає трансформацію сценаріїв міжособистісної взаємодії в умовах тривалого стресу та змінного соціального середовища. Вихід- ним положенням дослідження є розуміння стресу не лише як реакції на окремі події, а як стійкого контексту життєдіяльності, у межах якого відбувається поступова пере- будова алгоритмів соціального реагування. За таких умов змінюється не окрема поведінкова відповідь, а загальна логіка взаємодії з соціальним оточенням, що згодом призводить до звуження спектра соціальних стратегій. У роботі показано, що тривалий стрес у поєднанні з нестабільними умовами навколишнього середовища, високим рівнем соціальної невизначеності та обмеженням підтримувальних соціальних ресурсів створює передумови для закріплення спрощених, захисних сценаріїв взаємодії. Такі сценарії первинно виконують компенсаторну функцію, спрямовану на зменшення внутрішнього напруження, однак унаслідок регулярного відтворення набувають характеру відносно стійких поведінкових патернів. У цьому контексті нейропластичність розглянуто як психологічний механізм навчання соціальним відповідям, що забезпечує стабілізацію звичних моделей поведінки та знижує їх залежність від ситуативних чинників. Проаналізовано наслідки закріплення таких патернів для міжособистісної взаємодії, зокрема спрощення комунікації, зниження емпатії та жорсткішу фіксацію соціальних ролей і очікувань. Показано, що зазначені зміни впливають не лише на форму, а й на якість соціальних зв’язків, обмежуючи їхню гнучкість і здатність до адаптації в умовах додаткових соціальних навантажень. Водночас обґрунтовано амбівалентний характер нейропластичності соціальної поведінки, яка поєднує процеси стабілізації та потенціал змін. Окреслено умови, за яких можливе поступове перепрограмування закріплених сценаріїв взаємодії та відновлення адаптивної соціальної гнучкості. Отримані результати створюють підґрунтя для подальших досліджень трансформації міжособистісної взаємодії в умовах хронічного стресу.
Документ
Психологія мистецтва : силабус навчальної дисципліни за освітньою програмою «Середня освіта (музичне мистецтво та англійська мова)» на 2025-2026 н. р.
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Григор'єва, Вікторія Вікторівна
Мета курсу формування всебічно розвиненого спеціаліста для ЗЗСО, формування знань про різні види мистецтва, їх специфіку, виразні можливості кожного з видів мистецтва, особливості їх сприйняття, основи художньо- творчої діяльності, озброєння студентів знаннями, необхідними для педагогічної діяльності в процесі формування художньої культури школярів; розвиток художнього сприйняття та художнього мислення студентів як психологічного інструментарію спілкування людини з мистецтвом.
Предмет психологічні механізми та особливості сприйняття мистецтва.
Документ
Практикум інструментально-виконавської (основний музичний інструмент, оркестровий клас) : силабус навчальної дисципліни за освітньою програмою «Середня освіта (музичне мистецтво та англійська мова) на 2025-2026 н. р. (2 курс)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Величко, Володимир Ігорович; Замашнюк, Віктор Олександрович; Бакум, Вікторія Ахмаджанівна; Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна
Мета курсу підготувати здобувачів, майбутніх учителів музичного мистецтва, до володіння музичним інструментом на рівні, необхідному для реалізації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти, сформувати уміння та навички сольного та колективного виконавства на музичному інструменті, сприяти всебічному розвитку музичних здібностей, образного творчого мислення, артистизму, розвиток навичок Soft Skills, комунікабельність, адаптивність, тайм-менеджмент, критичне мислення, емоційний інтелект та вміння працювати у команді, виховувати естетичний смак та любов до музичного мистецтва, моральні та професійні якості особистості музиканта-педагога, підвищувати його професійну ерудицію. Предметом вивчення навчальної дисципліни є система виконавських умінь та навичок, необхідних для вираження художнього задуму музичного твору в процесі індивідуального та колективного інструментального музикування.
Документ
Гармонія та аналіз музичних творів : силабус навчальної дисципліни за освітньою програмою «Середня освіта (музичне мистецтво та англійська мова)» на 2025-2026 н. р.
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Григор'єва, Вікторія Вікторівна
Мета курсу – вивчення закономірностей звуковисотної організації музики, засвоєння принципів об’єднання звуків у акорди та ладо-функціональних норм їх взаємодії; набуття знань умінь та навичок, необхідних для формотворчого аналізу музичних творів; інтелектуальний та творчий розвиток особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва.
Предметом вивчення дисципліни є закономірності тонального гармонічного багатоголосся та загальні основи композиційної будови музичних творів.