Інституційний репозитарій
Бердянський державний педагогічний університет
Приєднуйтесь до команди Бердянського державного педагогічного університету.
Наші ресурси:
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Нові педагогічні виміри професійного розвитку майбутніх учителів: сучасні реалії та виклики
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025-11) Боярчук, Вадим; Костинюк, Василь; Гах, Дарина; Чередник, Лідія; Григор'єв, Ігор; Григор'єва, Вікторія Віторівна; Звєкова, Вікторія; Іванісов, Денис; Чемоніна, Лада В'ячеславівна; Коробов, Михайло; Коробова, Ольга; Логвінова, Альона; Макарова, Тетяна Михайлівна; Манєва, Цезарина; Москаленко, Єлизавета; Білоусова, Надія; Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Нестеренко, Марина Миколаївна; Носулько, Катерина; Николишин, Назарій; Пінтійська, Анастасія; Поліщук, Катерина; Петрик, Крістіна Юріївна; Помомаренко, Кирило; Рудчик, Ольга; Селезньов, Руслан; Скляр, Ірина; Старокожко, Ольга Миколаївна; Ячменьов, Роман; Мозуль, Ірина; Присташ, Анна; Перетяга, Людмила; Токар, Ірина; Бобро, Артур; Федунишин, Павло; Будник, Олена; Агаларова, Олександра; Андрейченко, Богдан; Стрільчук, Оксана Володимирівна; Візнюк, Олена; Гайденко, Аліна; Гриценко, Владислав; Кочерга, Сергій; Дев'ятко, Вікторія Олегівна; Єрмашова, Марія; Єфименко, Наталія; Ковінькіна, Аліна; Кроленко, Володимир; Крючкова, Юлія В'ячеславівна; Лисак, Ганна Григорівна; Литовченко, Віталій Петрович; Логійко, Анастасія; Мініна, Оксана; Самойленко, Юліана; Сапранкова, Катерина Володимирівна; Семчук, Тетяна; Кочерга, Євгенія Володимирівна; Хомік, Ірина; Федорик, Вікторія Володимирівна; Чалій, Ірина; Черезова, Ірина Олександрівна; Щербань, Маргарита; Алейкіна, Тетяна; Анютіна, Валерія; Голубовська, Ірина; Бородін, Олексій Іванович; Бут, Анастасія; Бучко, Наталія; Верхола, Наталія; Гаращенко, Олена; Головко, Анастасія; Гордієнко, Тетяна; Грищенко, Любов; Качерова, Ольга Георгіївна; Гук, Єлизавета; Щербакова, Надія Миколаївна; Гулієнко, Анастасія; Коваль, Карина Валентинівна; Дегтярьова, Альбіна; Делікатна-Гринь, Катерина; Кіт, Галина; Дем'янчук, Катерина; Дудка, Артем; Івденко, Вікторія; Кононенко, Марина; Короїд, Анастасія; Котенко, Катерина; Кочубей, Катерина; Креніда, Анна; Куза, Андріан; Кульбач, Лариса; Литвин, Наталія; Лобода, Вікторія; Макарук, Ольга; Максютенко, Діана; Малофеєва, Ольга; Міса, Уляна; Ніколенко, Марина; Олексієнко, Анна; Білоусова, Надія; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Попова, Ольга Іванівна; Різниченко, Маргарита; Рогатин, Сергій; Сай, Марія; Сайко, Віталій; Семивол, Яна; Сеньків, Дарія; Сініцька, Аліна; Підгурська, Валентина; Смолка, Анастасія; Ткачук, Інна; Томась, Катерина; Тюпа, Юлія; Федоренко, Дар'я; Федорченко, Анастасія; Хмельниченко, Мар’яна; Черкаська, Оксана; Черноброва, Алла; Швед, Ольга; Юнак, Ірина; Байдак, Алла; Кільчинська, Поліна; Комочкіна, Діана; Бузова, Олена Дмитрівна; Полтавець, Вікторія; Чернік, Тетяна; Швець, Наталія
У збірнику вміщено матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції , що відбулася на базі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету. Збірка тез присвячена розкриттю проблем професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти у контексті сучасних освітніх реформ. Основі положення стануть в нагоді майбутнім педагогам, вчителям початкової школи та всім, хто цікавиться поданою проблемою.
Документ
Пілотне впровадження авторської комп’ютерної гри як засобу формування дослідницької компетентності дітей старшого дошкільного віку
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Панченко, Оксана; Соловей, Юлія; Бондар, Вікторія
У статті розкрито науково-теоретичні та прикладні засади формування дослідницької компетентності дітей старшого дошкільного віку в контексті цифровізації сучасної освіти. Обґрунтовано, що дослідницька компетентність є складовою пізнавальної сфери дитини, що включає вміння ставити запитання, висувати гіпотези, планувати і проводити прості експерименти, аналізувати результати. Підкреслено значення раннього розвитку дослідницьких навичок для формування критичного мислення, самостійності й допитливості дитини в умовах стрімкої трансформації освітнього середовища.
У межах дослідження представлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування дослідницької компетентності: інтеграція ІКТ у зміст навчально-пізнавальної діяльності, використання ігрових і віртуальних методів, підвищення цифрової грамотності педагогів. Центральним елементом дослідження є розроблення та експериментальне впровадження авторської комп’ютерної гри «Дитяча лабораторія», яка моделює ситуації дослідження явищ природи у віртуальному середовищі, зокрема, властивостей води. Гра забезпечує дитині можливість самостійно або у взаємодії з педагогом проводити спостереження, досліди, формулювати висновки, спираючись на ігровий сюжет, анімаційний супровід та візуальні підказки.
Методика дослідження включає теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, анкетування педагогів, діагностику рівнів сформованості дослідницької компетентності в дітей, педагогічний експеримент. Усього до участі було залучено 270 дітей дошкільного віку і 30 вихователів з регіонів Черкащини та Івано-Франківщини. Результати засвідчили суттєве зростання рівня дослідницької компетентності у дітей експериментальної групи порівняно з контрольною.
Значну увагу приділено також професійному розвитку вихователів, зокрема формуванню їхньої ІК-компетентності через створення віртуального освітнього середовища, що включає методичні рекомендації, відеоінструкції, шаблони для занять із дослідницької діяльності. Впровадження цифрових рішень сприяло не лише покращенню педагогічної взаємодії, а й зростанню мотивації дітей до пізнавальної діяльності.
Установлено, що інтеграція цифрових засобів, зокрема авторської комп’ютерної гри, в освітній процес сприяє ефективному формуванню дослідницької компетентності дітей старшого дошкільного віку, активізує їхню пізнавальну діяльність і дозволяє реалізувати особистісно орієнтований підхід в умовах цифрової трансформації дошкільної освіти.
Документ
Інтеграція інструментів штучного інтелекту у викладання англійської мови студентам журналістських спеціальностей
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Миколайчук, Аліса
У статті розглянуто інтеграцію інструментів штучного інтелекту (ШІ) у викладання англійської мови для студентів, які здобувають освіту за спеціальностями у сфері журналістики, видавничої справи, реклами та медіавиробництва. Наголошено на необхідності оновлення традиційних підходів до мовного навчання, які не завжди враховують специфіку комунікативних і лінгвістичних вимог сучасної медіапрофесії. Метою дослідження є вивчення потенціалу цифрових технологій для розвитку професійно орієнтованих мовних компетентностей у майбутніх журналістів.
У статті проаналізовано функціональні можливості інструментів ШІ, що застосовуються в освіті: генеративні платформи для створення текстів, симулятори інтерв’ю, системи корекції мовлення, інструменти машинного перекладу, тренажери усного мовлення. Особливу увагу приділено трансформації ролі викладача, формуванню цифрових та педагогічних навичок, розвитку критичного мислення студентів і дотриманню етичних норм взаємодії з технологіями.
Запропоновано модель використання ШІ у викладанні, яка орієнтована на моделювання автентичних професійних ситуацій, характерних для журналістської практики. Описано переваги, серед яких персоналізація навчання, автоматизований зворотний зв’язок, гейміфікація, індивідуальна адаптація матеріалів. Разом з тим, досліджено ризики: зниження академічної доброчесності, штучність мови, надмірна технологічна залежність, нерівний доступ до цифрових ресурсів.
Стаття містить практичні рекомендації щодо ефективної інтеграції інструментів ШІ у курси англійської мови для журналістських спеціальностей та сприяє оновленню методичних підходів у фаховій мовній освіті.
Документ
Педагогічні умови формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Данильченко, Ірина; Загородній, Ігор
Стаття присвячена характеристиці педагогічних умов формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури.
Виховання свідомих громадян країни, які віддані своїй Батьківщині, поважають свій народ, цінують і творять національну історію, готові робити впевнені, самовіддані кроки для її майбутнього починається ще з дошкільного дитинства. Війна в Україні, сучасні соціально-економічні процеси в країні, а також ворожа пропаганда, актуалізували проблему формування соціально-громадянської компетентності в дітей дошкільного віку, адже цей процес є підґрунтям для становлення молодого покоління громадян, які мають активну громадянську позицію, а також здатні налагоджувати соціальне партнерство у розв’язанні суспільних проблем.
Мета статті полягає у виокремленні й характеристиці педагогічних умов формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури.
З’ясовано сутність понять «умова», «педагогічні умови». На основі результатів аналізу низки наукових досліджень, присвячених проблемі соціального, морального і громадянського виховання виокремлено й схарактеризовано такі педагогічні умови формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури: створення літературно-розвивального середовища; компетентність вихователя щодо використання художньої літератури у формуванні соціально-громадянської компетентності дітей старшого дошкільного віку; інтеграція літературних творів у різні види дитячої діяльності; налагодження конструктивної, партнерської батьківсько-виховательської взаємодії.
Закцентовано увагу на тому, що виокремлені й схарактеризовані педагогічні умови тісно між собою пов'язані, а їх забезпечення в закладі дошкільної освіти сприятиме покращенню процесу формування соціально-громадянської компетентності в дітей старшого дошкільного віку.
Новим є власне визначення понять «літературно-розвивальне середовище» і «компетентність вихователя щодо використання художньої літератури в процесі формування соціально-громадянської компетентності дітей старшого дошкільного віку», а також погляд на створення літературно-розвивального середовища, компоненти означеної компетентності вихователя.
Документ
Особливості організації та проведення психологічного консультування учасників освітнього процесу в закладі дошкільної освіти
(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Тітаренко, Світлана
У статті висвітлено актуальність психологічного консультування в закладах дошкільної освіти як важливої складової забезпечення психічного здоров’я та гармонійного розвитку дитини. В умовах змін у суспільстві, освіті, а також зростання кількості психоемоційних навантажень на дітей, педагогів і батьків, потреба у кваліфікованій психологічній допомозі суттєво зростає. Автор розглядає психологічне консультування як системну професійну діяльність, спрямовану на підтримку всіх учасників освітнього процесу – дитини, її родини та педагогів.
У публікації проаналізовано основні завдання консультування в закладах дошкільної освіти, серед яких: сприяння емоційному благополуччю дитини, корекція поведінкових труднощів, розвиток соціально-комунікативних навичок, профілактика тривожності, підтримка у процесі адаптації до нових умов. Наголошується на важливості раннього виявлення психоемоційних порушень та своєчасного реагування на запити батьків або педагогів.
Особлива увага приділена специфіці психологічного консультування дітей дошкільного віку, що обумовлює використання непрямих, м’яких форм впливу (ігрова терапія, арт-терапія, казкотерапія, проективні методики). Всі ці підходи спрямовані на створення безпечного простору для дитини, де вона може проявити себе, свої почуття та переживання. Водночас, у роботі з батьками й педагогами акцент робиться на роз’ясненні вікових особливостей дитини, формуванні ефективної моделі виховання, зниженні рівня тривожності дорослих і зміцненні їхньої взаємодії з дитиною.
Розкрито основні форми консультування в закладах дошкільної освіти – індивідуальне, групове, консультативно-просвітницьке, профілактичне, корекційно-розвивальне, сімейне. Наголошується на важливості співпраці психолога з педагогами, медичними працівниками, соціальними службами задля комплексного підходу до потреб дитини.