Інституційний репозитарій
Бердянський державний педагогічний університет
Приєднуйтесь до команди Бердянського державного педагогічного університету.
Наші ресурси:
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Використання EdTech-платформ у процесі формування лексичної компетентності молодших школярів на уроках іноземної мови
(Педагогічна Академія: наукові записки, 2025) Петрик, Крістіна Юріївна; Смолка, Анастасія Генадіївна
У статті досліджено можливості використання EdTech- платформ у процесі формування лексичної компетентності молодших школярів на уроках іноземної мови. Підкреслено, що лексична компетентність є ключовою складовою комунікативної компетентності, оскільки словниковий запас здобувачів початкової освіти безпосередньо впливає на успішність засвоєння граматичного матеріалу, розвиток навичок говоріння, читання, письма й аудіювання. Увесь контент ліцензовано за умовами Creative Commons BY 4.0 International license освітніх технологій у практичну підготовку в навчанні іноземної мови, зокрема завдяки їхній відповідності віковим особливостям молодших школярів, потребі у візуалізації, емоційній підтримці, гейміфікації та індивідуалізації освітнього процесу. EdTech-платформи дозволяють забезпечити високий рівень залучення здобувачів початкової освіти до навчальної діяльності, активізують пізнавальну мотивацію та сприяють створенню інтерактивного мовного середовища. У статті подано аналіз функціоналу провідних освітніх платформ (Lingokids, Novakid, Voxy, SmartyKids, ClassDojo, BBC Bitesize, Duolingo ABC, Blooket, TinyTap, Flocabulary, Read Along, Genially), які забезпечують можливості для формування словникового запасу здобувачів за допомогою ігор, відео, інтерактивних вправ імультимедійних засобів. Розглянуто приклади інтеграції платформ в освітній процес, їхню ефективність та переваги порівняно з традиційними методами навчання. Зроблено висновок про значний потенціал EdTech-інструментів для розвитку іншомовної лексичної компетентності молодших школярів в умовах сучасного цифрового освітнього середовища.
Документ
Використання технологій штучного інтелекту для розвитку професійних компетентностей майбутніх фахівців
(Луцьк : ЛНТУ, 2025-05) Воловіков, Олег; Гура, Анна; Горбатюк, Лариса Василівна
Технології штучного інтелекту (ШІ) все активніше впроваджуються в промисловість, бізнес, медицину, освіту та інші сфери. Це створює нагальну потребу у фахівцях, які здатні ефективно взаємодіяти з системами ШІ, розробляти, впроваджувати та обслуговувати їх. Професійна підготовка має враховувати цю тенденцію для забезпечення конкурентної здатності випускників на ринку праці.
Документ
Стратегії психологічної допомоги у соціальній адаптації осіб з проявами посттравматичного стресового розладу
(Івано-Франківськ : ХДУ, 2025-10) Нестеренко, Марина Миколаївна; Сапранкова, Катерина Володимирівна
У дослідженні проаналізовано стратегії психологічної допомоги у процесі соціальної адаптації осіб з проявами посттравматичного стресового розладу в умовах воєнних викликів сучасної України. Розкрито вплив травматичного досвіду на психічний стан особистості, якість життя та здатність до повноцінного соціального функціонування, зокрема у випадках, коли клінічний діагноз ПТСР не встановлений, але наявні характерні симптоми. Узагальнено наукові підходи до розуміння сутності ПТСР, його основних і додаткових симптомів, а також їх ролі у формуванні дезадаптивних моделей поведінки. Обґрунтовано значення раннього надання психологічної допомоги, зокрема першої психологічної допомоги, як базового етапу стабілізації психоемоційного стану та відновлення почуття безпеки й контролю. Проаналізовано ефективні методи психологічної підтримки осіб з проявами ПТСР, зокрема травмофокусовану когнітивно-поведінкову терапію, EMDR-терапію, тілесно-орієнтовану та групову терапію, психонавчання й соціальну підтримку. Визначено ключові стратегії формування внутрішніх ресурсів і стійкості особистості, спрямовані на подолання симптомів ПТСР та успішну інтеграцію у соціальне середовище. Зроблено висновок, що комплексний і ресурсно орієнтований підхід до психологічної допомоги сприяє відновленню адаптивного функціонування, запобігає ускладненням та підтримує повернення людини до повноцінного суспільного життя.
Документ
Застосування інтерактивних форм і методів освітньої діяльності на уроках української мови в початковій школі як одного із засобів підвищення ефективності навчання
(Запоріжжя : БДПУ, 2022-11) Сапранкова, Катерина Володимирівна; Петрик, Крістіна Юріївна
У роботі розглянуто особливості застосування інтерактивних форм і методів освітньої діяльності на уроках української мови в початковій школі як одного із засобів підвищення ефективності навчання в умовах реалізації концепції Нової української школи. Акцентовано увагу на значенні педагогіки партнерства, особистісно орієнтованої взаємодії та активної навчальної співпраці між учителем і здобувачами початкової освіти. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних дослідників щодо організації інтерактивного навчання, визначено його роль у розвитку комунікативної компетентності, критичного й креативного мислення, мотивації до навчання та пізнавальної активності молодших школярів. Обґрунтовано доцільність поєднання традиційних і інтерактивних форм та методів навчання з урахуванням принципів індивідуалізації й диференціації освітнього процесу. Зроблено висновок, що систематичне використання інтерактивних методів на уроках української мови сприяє створенню сприятливої освітньої атмосфери, розвитку мовленнєвих умінь, соціальної взаємодії та формуванню успішної, активної особистості здобувача початкової освіти.
Документ
Ознаки шкільної тривожності здобувачів початкової освіти під час освітнього процесу
(Запоріжжя : БДПУ, 2022-11) Ярощук, Лілія Григорівна; Сапранкова, Катерина Володимирівна
У дослідженні розкрито проблему шкільної тривожності здобувачів початкової освіти як одного з чинників, що негативно впливає на ефективність освітнього процесу та особистісний розвиток дитини. Проаналізовано особливості емоційної сфери молодших школярів у контексті навчальної діяльності, окреслено психологічні та соціальні умови виникнення тривожних переживань у шкільному середовищі. Узагальнено наукові підходи вітчизняних дослідників до визначення поняття тривожності, її проявів і факторів формування у дітей молодшого шкільного віку. Визначено основні ознаки шкільної тривожності, зокрема переживання соціального стресу, страх самовираження, страх перевірки знань і невідповідності вимогам оточення. Обґрунтовано необхідність створення комфортних психолого-педагогічних умов, застосування особистісно орієнтованого, інтерактивного та інтегративного підходів у роботі з молодшими школярами. Зроблено висновок, що своєчасне виявлення та подолання шкільної тривожності сприяє збереженню психічного здоров’я дітей, підвищенню їх навчальної мотивації та успішній соціалізації в освітньому середовищі.