Інституційний репозитарій
Бердянського державного педагогічного університету
Berdyansk State Pedagogical University Institutional Repository (BSPUIR)
Електронний архів BSPUIR накопичує та зберігає електронні версії наукових публікацій, науково-методичних і навчальних матеріалів, створених науковцями, аспірантами й студентами БДПУ, забезпечуючи їх відкритий і довгостроковий доступ.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Item type:Publication, Корекційно-розвивальні методики мовленнєвого розвитку дітей з ооп в системі інклюзивної освіти(Актуальні питання у сучасній науці, 2026) Діра, Надія Олександрівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Коваль, Карина ВалентинівнаУ статті здійснено теоретичне обґрунтування та систематизацію сучасних корекційно-розвивальних методик мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами в системі інклюзивної освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості дітей з мовленнєвими порушеннями,спричиненими соціально-психологічними трансформаціями, воєнними подіями, вимушеною міграцією та обмеженням соціальної взаємодії, що потребує науково обґрунтованих підходів до організації корекційної роботи в освітньому середо-вищі.Проаналізовано психолого-педагогічні характеристики дітей з різними видами особливих освітніх потреб (мовленнєвими, когнітивними, сенсорними та комунікативними порушеннями), визначено вікові та індивідуальні особливості формування мовлення, які зумовлюють необхідність диференційованого та індивідуалізованого підходу до добору корекційно-розвивальних методик. Окреслено провідні теоретичні концепції та наукові підходи до мовленнєвої корекції (системний, компетентнісний, акмеологічний, культурологічний), що забезпечують комплексність і цілісність корекційного впливу. Здійснено порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних корекційно-розви-вальних методик(комплексних, спеціалізованих, інтегративних, комунікативно-орієнтованих) за критеріями ефективності, адаптивності до інклюзивного освітнього середовища та відповідності типам особливих освітніх потреб. Розкрито методологічні аспекти організації освітньо-корекційної роботи, поєднання індивідуальних і групових форм занять, інтеграції традиційних та інноваційних методів (ігрових, інтерактивних, логоритмічних, сенсорних практик), а також значення міждисциплінарної взаємодії педагогів, логопедів, психологів і батьків.Запропоновано систему критеріїв оцінювання результативності мовленнє-вого розвитку дітей з ООП (фонетичного, лексичного, граматичного та комуніка-тивного рівнів), що дозволяє здійснювати комплексний моніторинг динаміки мовленнєвих змін. Визначено основні проблеми та обмеження впровадження корекційно-розвивальних методик у реальних умовах інклюзивного навчання та окреслено перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі.Item type:Publication, Лінгводидактичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів(Česká republika: Mezinárodní Ekonomický Institut, 2026) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Попова, Ольга ІванівнаУ статті теоретично обґрунтовано лінгводидактичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах діяльності внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти. Уточнено сутність і зміст лінгводидактичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, визначено провідні лінгводидактичні принципи (науковості, професійної спрямованості, комунікативності, інтегративності, гнучкості та адаптивності), що забезпечують ефективність професійної мовної підготовки майбутніх педагогів в умовах освітніх трансформацій. Окреслено напрями реалізації лінгводидактичних засад у системі вищої педагогічної освіти з урахуванням специфіки організації освітнього процесу внутрішньо переміщених ЗВО. Розкрито методологічне підґрунтя дослідження, яке становлять компетентнісний, комунікативно-діяльнісний та інтегративний підходи. Схарактеризовано зміст і структуру лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів початкових класів, представлену когнітивним, операційно-діяльнісним, ціннісно-мотиваційним і рефлексивним компонентами. Експериментально перевірено ефективність реалізації лінгводидактичних засад у процесі вивчення обов'язкових освітніх компонентів «Українська мова за професійним спрямуванням», «Сучасна українська мова з практикумом», «Методика навчання української мови в початковій школі» та вибіркового курсу «Професійне мовлення майбутніх учителів початкових класів». Результати педагогічного експерименту засвідчили позитивну динаміку у сформованості мовної та мовленнєво-комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти, зростання усвідомленості мовленнєвої діяльності та готовності до професійної педагогічної комунікації.Item type:Publication, Трансформація освітньої парадигми на засадах партнерської взаємодії(Вісник науки та освіти, 2026) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Подзигун, Олена Анатоліївна; Ткачук, Наталія Петрівна; Коваль, Карина ВалентинівнаУ статті проаналізовані трансформації освітньої парадигми в Україні на засадах партнерської взаємодії в контексті реалізації Концепції Нової української школи. Обґрунтовано, що сучасні суспільні виклики, зумовлені глобалізаційними процесами, цифровізацією та переосмисленням ціннісних орієнтирів освіти, актуалізують перехід від традиційної знаннєвої моделі навчання до компетентнісної, особистісно орієнтованої та діяльнісної парадигми. Доведено, що ефективність освітнього процесу залежить не лише від професійної компетентності педагогів, а й від рівня залученості та взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу, зокрема учнів, батьків, адміністрації закладів освіти та громади. На основі аналізу нормативно-правових документів, зокрема Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Концепції Нової української школи, встановлено, що педагогіка партнерства виступає системоутворювальним принципом сучасної освітньої парадигми. Визначено, що партнерська взаємодія реалізується на двох взаємопов’язаних рівнях: мікрорівні, який охоплює безпосередню педагогічну взаємодію між учителем, учнем і батьками, та макрорівні, пов’язаному з інституційними, управлінськими та соціальними аспектами функціонування освітньої системи. Акцентовано увагу на ролі педагогіки партнерства у формуванні позитивного освітнього середовища, розвитку навчальної мотивації, відповідальності та активної суб’єктної позиції здобувачів освіти. Виявлено наявність суперечностей між нормативно задекларованими принципами партнерства та практикою їх упровадження, що зумовлює потребу в подальших наукових дослідженнях, спрямованих на формування партнерської культури як важливого складника професійної компетентності педагога Нової української школи.Item type:Publication, Національно-патріотичне виховання учнів молодшого шкільного віку у позаурочній діяльності(Česká republika : Mezinárodní Ekonomický Institut, 2026) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Канішевська, Любов ВікторівнаУ статті теоретично обґрунтовано педагогічні умови національно-патріотичного виховання здобувачів початкової освіти у позаурочній діяльності. Уточнено сутність понять «національно-патріотичне виховання молодших школярів» та «національно-патріотична вихованість здобувачів початкової освіти». Розкрито компонентний склад національно-патріотичної вихованості молодших школярів, який охоплює когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий компоненти. Визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні (високий, середній, початковий) національно-патріотичної вихованості здобувачів початкової освіти. За результатами діагностики встановлено, що високий рівень виявили 28,2 % молодших школярів, середній – 33,3 %, початковий – 38,5 %, що засвідчило необхідність цілеспрямованої виховної роботи. Обґрунтовано педагогічні умови національно-патріотичного виховання молодших школярів у позаурочній діяльності: залучення ресурсів позаурочної діяльності в контексті національно-патріотичного виховання; залучення дітей молодшого шкільного віку до проєктної діяльності національно-патріотичної спрямованості; партнерська взаємодія закладу освіти та родинного середовища у національно-патріотичному становленні особистості молодшого школяра. Схарактеризовано форми й методи реалізації визначених умов, зокрема бесіди, круглі столи, тематичні дискусії, індивідуальне та дистанційне консультування батьків, проєкти «Наша допомога ЗСУ», «Я і мій родовід, родинні реліквії», «Пізнай Україну», родинні свята «Нехай квітує дерево родинне» та «З Україною в серці». Доведено, що реалізація окреслених педагогічних умов сприяє підвищенню рівня національно-патріотичної вихованості молодших школярів, зокрема збагаченню знань про малу й велику Батьківщину, державні та народні символи України, власний родовід, посиленню усвідомлення причетності до рідної країни, інтересу до історії, традицій і культури України, любові до батьків, родини та рідного краю, ініціативності й активності.Item type:Publication, Академічна доброчесність як ціннісна основа професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти(Перспективи та інновації науки, 2026) Попова, Ольга Іванівна; Лесик, Анжеліка СергіївнаУ статті обґрунтовано академічну доброчесність як ціннісну основу професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти в умовах сучасних трансформацій вищої педагогічної освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги до якості освітнього процесу, формування академічної культури та професійної відповідальності майбутніх учителів початкових класів. Метою статті є теоретичне обґрунтування академічної доброчесності як ціннісної основи професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти та окреслення освітнього потенціалу відповідного освітнього компонента у системі магістерської підготовки. У ході дослідження використано теоретичні методи аналізу, синтезу, узагальнення наукових джерел, а також елементи констатувально-узагальнювального дослідження. Проаналізовано вітчизняні й зарубіжні наукові підходи до розуміння академічної доброчесності та акцентовано її аксіологічний характер у професійній підготовці майбутніх педагогів. Розкрито освітній потенціал освітнього компонента «Академічна доброчесність університетської спільноти» у формуванні академічної культури, дослідницької компетентності та професійної відповідальності магістрантів. Представлено результати пілотного емпіричного дослідження, які засвідчили переважання достатнього та високого рівнів сформованості ціннісного ставлення до академічної доброчесності у майбутніх магістрів початкової освіти.Зроблено висновок, що академічна доброчесність є важливим чинником забезпечення якості магістерської підготовки та формування професійно відповідального вчителя початкових класів, здатного реалізовувати освітню діяльність на засадах академічної культури.