Перегляд за Автор "Аносов, Іван"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Антропологічний вимір освіти у творчій спадщині провідників української педагогіки
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Аносов, Іван
    У статті узагальнено основні антропологічні положення в поглядах на освітньо-виховний процес, розкриті у творчий спадщині українських педагогів-провідників К. Ушинського, А. Макаренка та В. Сухомлинського. Встановлено, що вчені намагались визначити предмет педагогіки й сутність виховання; значна увага приділялась виховній роботі колективу як духовного середовища; питанню співвідношення біологічного й соціального. Доведено, що творчість видатних педагогів наповнена позиціями демократизму, гуманізму, патріотизму у вихованні підростаючого покоління, орієнтована на майбутнє і краще в людині, що підтверджує провідницький характер їх діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Реальний педагогічний експеримент як віддзеркалення суспільних взаємовідносин
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Елькін, Марк; Аносов, Іван; Бєльчева, Тетяна
    У статті розглядаються педагогічні та організаційні умови створення у м. Мелітополі Запорізької області школи-комплексу №9 нового типу. Підкреслено, що завдяки спільним зусиллям обласної і міської ради, обласного і міського відділу освіти, Обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти, Мелітопольського державного педагогічного інституту, колективу заводу МЗТГ, батьків та мешканців одного із соціально напружених районів м. Мелітополь (Новий Мелітополь) вдалося за півроку створити принципово новий загальноосвітній навчальний заклад. Науковою основою школи став експериментальний педагогічний майданчик, який очолили його ініціатори: наукові керівники професор Є. Павлютенков, професор В. Крижко та адміністративний керівник директор школи М. Елькін. Розкрито педагогічні умови навчання, відпочинку і проведення гурткової роботи, групової та індивідуальної діяльності учнів у другій половині дня. Підкреслена роль науковців (професорів, доцентів, викладачів), заступників директора, педагогічного колективу, інших фахівців, які працювали з педколективом та учнями школи. Окреслено нові предмети та спецкурси, які було додано до змісту освіти, а також навчальні, науково-методичні видання редакційної колегії ЄПП. На закінчення експерименту вплинула (незважаючи на ефективність та соціальну значимість), зміна керівництва міста, міськвно, їх некомпетентність. “Младо-реформатори” зробили свою “чорну справу”. Відтепер Нову українську школу треба відбудовувати спочатку.