Перегляд за Автор "Брюховецька, І."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Цифрова компетентність педагога як важлива складова підготовки здобувачів до сучасного цифрового світу
    (Інноваційна педагогіка, 2023) Семеняко, Юлія Борисівна; Миронова, Л.; Брюховецька, І.
    Стаття присвячена визначенню поняття «цифрова компетентність», яке набуло важливого значення в освітньому контексті, будучи однією з ключових компетенцій, якими викладачі повинні володіти в сучасному суспільстві. Авторами зазначено, вибух цифрових технологій призвів до найзначнішого розриву між поколіннями, що призвело до дискусій про те, як найкраще підготувати студентів до мінливого набору навичок, необхідних для досягнення успіху в 21-му столітті. Заклади освіти всіх рівнів, відповідно до міжнародних і національних стандартів стали значною мірою відповідальними за забезпечення того, щоб здобувачі освіти (громадяни) розвивали в контексті навчання навички, які дозволяють їм ефективно функціонувати в суспільстві. Тобто цифрові компетентності викладача та здобувача тісно пов’язані між собою і безперервне навчання як частина професійного розвитку покращує технологічні навички викладачів, що впливає на навчання здобувачів. Використання ІКТ в процесах викладання та навчання дозволяє використовувати цифрові види діяльності, які підвищують обізнаність і уважність здобувачів. Авторами в статті визначені основні аспекти та роль цифрових компетентностей в сучасній освіті. В процесі дослідження було проведено опитування в закладах вищої освіти для визначення рівня цифрової компетентності педагогів, викладачів та науково-педагогічних співробітників. Інструментом, використаним для цього дослідження був опитувальник, створений в Google Form та адаптований під респондентів Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та Бердянського державного педагогічного університету. Це дослідження оцінювало цифрові компетенції викладачів та інтеграцію технологій у викладання та навчання. Після проведення опитування та аналізу відповідей, автори відзначають, що цифровізація освіти суттєво змінила відносини викладачів та здобувачів, і передача знань наразі не обмежується традиційними методами лекцій, але завдяки новим технологіям інформація доступна експоненціально
  • Ескіз
    Документ
    Цифровізація у вищій освіті: інституційні підходи до викладання та навчання
    (Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2023) Семеняко, Юлія Борисівна; Брюховецька, І.; Бохонько, Є.
    В статті авторами досліджується цифровізація викладання та навчання, яка розуміється як зовнішні процеси під впливом урядових інстанцій та міжнародних тенденцій, а також внутрішні процеси в закладах освіти України. Цифровізація освіти включає різні аспекти якості, починаючи від організаційних питань, технологічної інфраструктури і закінчуючи педагогічними підходами. Авторами встановлено, що цифрова освіта відіграє важливу роль в Україні через широке використання сучасних технологій та революційних змін в освітньому секторі. Заклади освіти по всій країні почали впроваджувати сучасні методи передачі знань здобувачам, включаючи смарт-дошки, LCD-проектори тощо. Четверта промислова революція, оцифрування промисловості, стимулює бізнес-ландшафт і пов’язаний з ним розвиток навичок, зокрема вищої освіти. Заклади вищої освіти перетворилися на технологічні центри, що розвиваються і надають навички майбутнього. Держави та інституції реагують на ці зміни та проводить активну політику щодо розвитку цифрової інфраструктури та освіти зокрема. Авторами проаналізовані Розпорядження, Платформи, Форуми, які повинні забезпечити якісний розвиток та цифрових рух в закладах освіти. Зазначено, що в Україні цифровізацію було ухвалено одним із пріоритетів державної політики в 2019 р., та створено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації і Міністерство цифрової трансформації України. Відповідно до Стратегії розвитку вищої освіти, ЗВО повинні активно застосовувати цифрові інструменти та до 2032 року мають перейти до нових цифрових моделей навчання; створити умови для забезпечення конкурентоспроможності освітньої та науково-дослідної діяльності. Визначено, що основними завданнями, які стоять перед ЗВО України є: цифровізації внутрішніх процесів в закладах освіти окремо; розвиток цифрового маркетингу для взаємодії різних груп (викладачів, здобувачів, адміністрації, абітурієнтів); розвиток цифрової компетентності здобувачів і викладачів.