Перегляд за Автор "Голуб, Олена Вікторівна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Педагогічні умови соціальної адаптації першокласників – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – до умов інтернатного закладу
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Голуб, Олена Вікторівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна
    У статті акцентовано увагу на розкритті педагогічних умов соціальної адаптації першокласників – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – до умов інтернатного закладу. Авторами на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено суть поняття “соціальна адаптація” та виокремлені його компоненти. На підставі теоретико-емпіричних досліджень, аналізу практики виховної діяльності шкіл-інтернатів зазначено, що процес соціальної адаптації вихованців до умов школи-інтернату є надзвичайно гострою проблемою, оскільки вихованці інтернатних закладів становлять специфічну категорію школярів, яким властиві проблеми як особистісного, так і міжособистісного характеру. Проживання, виховання і навчання учнів в установах інтернатного типу має гарантувати можливості освіти і розвитку особистості кожному з них такими, як і в дітей, що виховуються в родині. Успішно досягти такого рівня можна при створенні сприятливих педагогічних умов входження першокласника до школи-інтернату. Дослідниками визначено педагогічні умови успішної соціальної адаптації першокласників – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – до умов інтернатного закладу, а саме: глибоке вивчення педагогами індивідуальних особливостей учнів та створення розвивального освітнього середовища. Першою педагогічною умовою успішної адаптації першокласників є глибоке вивчення педагогами інтернатного закладу індивідуальних здібностей учнів, їх нахилів, психологічних особливостей. Педагоги школи-інтернату мають ознайомитися з особистими справами дітей, а на основі цих даних оформити щоденники педагогічного спостереження і скласти плани індивідуальної виховної роботи з кожним першокласником. Другою педагогічною умовою успішної адаптації першокласників до інтернатного закладу є створення розвивального освітнього середовища, а саме: організація просторово-предметного поля освітньо-розвивального середовища школи-інтернату (архітектура будівлі школи, дизайн інте’єрів, просторова структура навчальних і рекреаційних приміщень, зовнішнє оточення школи, символічний простір); соціально-комунікаційний компонент розвивального освітнього середовища (створення комфортних умов співпраці, взаєморозуміння, взаємоповаги, формуванню в першокласників вищої форми спілкування – позаситуативно-особистісної, яка призводить до перебудови в усій складній системі різноманітних видів активності дитини).
  • Ескіз
    Документ
    Шляхи удосконалення пізнавальної самостійності майбутніх учителів
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Щербакова, Надія Миколаївна; Голуб, Олена Вікторівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна
    У статті висвітлюється одна з актуальних проблем сучасної педагогічної науки – удосконалення пізнавальної самостійності майбутніх учителів початкової школи. Значущість і можливість розв’язання її в теоретичному аспекті визначається в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених. З’ясовано, що пізнавальна самостійність є важливою і необхідною якістю сучасного педагога, яка забезпечить йому можливість здійснювати ефективну професійно-педагогічну діяльність, в основі якої ‒ активність і самостійність, творча реалізаця здобутих знань у розв’язанні різноманітних професійних завдань. У статті наголошується, що формування визначеної якості може здійснюватись у процесі вивчення майбутніми педагогами дисциплін педагогічного циклу, зокрема історії педагогіки. Ця наука забезпечує можливість здобувачам освіти в процесі пізнання педагогічних істин логічно мислити, глибоко приникати в освітні проблеми, що сприяє формуванню механізмів їх самореалізації, саморозвитку, прагненню до творчого пошуку. У статті актуалізується положення, що в процесі викладання цієї дисципліни діяльність студентів необхідно спрямовувати на формування вміння творчо застосовувати отриману інформацію й інтерпретувати її, продуктивно використовувати набутий досвід у реальних життєвих ситуаціях. Авторами запропоновано застосовувати інтерактивні методи навчання під час вивчення студентами історії педагогіки для вдосконалення пізнавальної самостійності. Схарактеризовано особливе значення дискусійних та ігрових методів. Визначено, що саме ці методи забезпечують активізацію діяльності студентів шляхом виявлення істини через зіставлення різних поглядів у контексті вирішення педагогічних проблем на основі врахування часових викликів суспільства певного історичного періоду. Наголошено, що відповідно організована робота студентів створює умови для самостійного пошуку, забезпечує інтенсивну роботу думки, сприятливі умови для розвитку здатності майбутніх педагогів самостійно, усебічно розглядати предмет вивчення.