Перегляд за Автор "Жукова, Анна Робертівна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Формування цифрової компетентності педагогів в умовах упровадження технологій штучного інтелекту в освіті
    (Вісник науки та освіти, 2025) Пшенична, Наталя Сергіївна; Смирнова, Ірина Михайлівна; Жукова, Анна Робертівна
    У процесі дослідження автори провели теоретичний аналіз та опитування викладачів щодо умов формування цифрової компетентності в контексті масштабного впровадження технологій штучного інтелекту в освітній процес. Актуальність теми зумовлена інтенсивною цифровою трансформацією педагогічної діяльності та необхідністю етичного використання інструментів штучного інтелекту. Встановлено, що 92,5 % респондентів уже активно використовують ШІ у професійній діяльності, а понад половина (51,5 %) робить це регулярно для виконання ключових завдань. Показано, що цифрова компетентність виходить за межі технічної обізнаності та охоплює інформаційну, медійну, комунікаційну, безпекову грамотність і здатність до розв'язання проблем. Обґрунтовано, що ефективне формування цифрової компетентності педагогів потребує системного підходу закладів вищої освіти, який поєднує формальне навчання з підтримкою неформального професійного розвитку та збереженням гуманістичних цінностей освітнього процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Інтеграція технологій штучного інтелекту в освітній процес як чинника формування критичного мислення здобувачів ЗВО
    (Вісник науки та освіти, 2025) Стрільчук, Оксана Володимирівна; Жукова, Анна Робертівна; Товма, Ігор Миколайович
    У статті авторами проаналізовано стан наукової розробки проблеми інтеграції штучного інтелекту в освітній процес, визначено сутність та структуру критичного мислення в контексті цифрової освіти. Зазначено, що тривалий технологічний прогрес, зокрема розвиток штучного інтелекту, вимагає адаптації та модернізації освітньої системи. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в умовах стрімкої діджиталізації та повсюдного впровадження технологій штучного інтелекту здатність до критичного мислення стає однією з ключових компетентностей, необхідних для успішної професійної та соціальної адаптації здобувачів закладів вищої освіти. Традиційні методи навчання, орієнтовані на репродуктивне засвоєння інформації, не в повній мірі відповідають сучасним викликам, що вимагає розробки нових підходів до освітнього процесу. Зазначено, що критичне мислення передбачає рефлексивне мислення, коли людина оцінює кілька тверджень і після роздумів доходить висновку. У статті сфокусовано увагу на доцільності інтеграції штучного інтелекту в освітній процес як на ефективному засобі, що сприяє розвитку критичного мислення. До того ж, взявши до уваги своєрідність досліджуваного конструкту, принципово важливо не лише вдосконалювати існуючі методики, а й імплементувати інноваційні підходи, які використовують потенціал ШІ для активізації пізнавальної діяльності здобувачів. На основі аналізу наукової літератури та педагогічного досвіду авторами виокремлено та обґрунтовано методичні засади використання ШІ- інструментів, які спрямовані на переведення освітнього процесу з пасивного на активний та діяльнісний. Отже, можна стверджувати, що ШІ є не просто допоміжною технологією, а потужним інструментом для формування аналітичних навичок, медіаграмотності та рефлексивного мислення. Ефективна імплементація цих підходів забезпечить якісну підготовку здобувачів освіти, здатних критично мислити, приймати обґрунтовані рішення та успішно адаптуватися до вимог інформаційного суспільства.