Перегляд за Автор "Куза, Андріан Андрійович"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументМетодика проведення фізкультурних хвилинок у початковій школі(Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2025) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Куза, Андріан АндрійовичУ дослідженні здійснено теоретичний аналіз проблеми збереження та зміцнення здоров’я молодших школярів у процесі навчання. Обґрунтовано актуальність упровадження фізкультурних хвилинок у початковій школі як ефективного засобу профілактики втоми, гіподинамії та зниження працездатності учнів. Розкрито сутність поняття «фізкультхвилинка», її оздоровче та психолого-педагогічне значення, визначено основні завдання й умови результативного використання в освітньому процесі. Охарактеризовано вплив фізкультурних хвилинок на фізичний стан, емоційне самопочуття та навчальну активність здобувачів початкової освіти. Проаналізовано основні види фізкультхвилинок, їх тривалість, частоту проведення та методичні особливості застосування залежно від вікових можливостей дітей. Зроблено висновок про доцільність систематичного використання фізкультурних хвилинок як складника здоров’язбережувального освітнього середовища початкової школи.
- ДокументПраксеологічні аспекти диференційованого навчання учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному освітньому просторі(Перспективи та інновації науки, 2025) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Коваль, Карина Валентинівна; Куза, Андріан АндрійовичУ статті проаналізовано становлення та реалізацію диференційованого навчання учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного освітнього простору як пріоритетного напряму модернізації сучасної освіти України. З’ясовано, що перехід від сегрегаційних практик до інклюзивної моделі навчання актуалізує потребу у впровадженні гнучких методичних рішень, зорієнтованих на індивідуальні освітні потреби, можливості та потенціал кожної дитини. Визначено, що нормативно-правовою основою впровадження інклюзивної освіти є Закон України «Про освіту», Закон України «Про повну загальну середню освіту» та підзаконні акти, які легітимізують індивідуальну освітню траєкторію, регламентують організацію інклюзивних класів і діяльність команди психолого-педагогічного супроводу. Розкрито сутність диференціації як стратегії організації навчання в межах спільного класу, що забезпечує досягнення спільних освітніх цілей через варіативні шляхи та індивідуалізовані темпи засвоєння навчального матеріалу. Систематизовано основні сфери реалізації диференціації: зміст навчання, процес навчальної діяльності та продукт освітньої діяльності з урахуванням завдань соціалізації. Обґрунтовано праксеологічне значення науково коректного розмежування стратегій адаптації та модифікації, що забезпечує збереження якості освіти та об’єктивність оцінювання навчальних досягнень. Охарактеризовано інструментарій практичного впровадження диференційованого навчання, зокрема скрайбінг як інтерактивний засіб візуалізації, скаффолдинг як метод тимчасової педагогічної підтримки та мнемотехніку як корекційно-розвиткову технологію, а також показано їх узгодженість із принципами універсального дизайну в освіті.
- ДокументЦифрова трансформація фізичної культури: нові горизонти для української школи(Актуальні питання у сучасній науці, 2025) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Коваль, Карина Валентинівна; Куза, Андріан АндрійовичУ статті проаналізовано сучасні тенденції цифровізації фізич-ного виховання в контексті реалізації концепції Нової української школи, що орієнтована на формування ключових компетентностей учнів, зокрема цифрової та здоров’язбережувальної. Визначено, що цифрові технології виступають не лише інструментом модернізації уроків фізичної культури, а й чинником зміни педагогічної парадигми, методології та підходів до оцінювання навчальних результатів. Охарактеризовано основні напрями інтеграції цифрових засобів у систему фізичного виховання, серед яких: використання екзергеймів, цифрових платформ, застосунків для персоналізованого навчання, а також технологій доповненої (AR) і віртуальної реальності (VR). Проаналізовано наукові джерела, що підтверджують позитивний вплив цифрових технологій на розвиток рухових і когнітивних навичок учнів, підвищення мотивації до занять і формування навичок самооцінювання та самоконтролю.Обґрунтовано доцільність упровадження моделі TPACK (Technological Pedagogical Content Knowledge) як концептуальної основи формування цифрової компетентності вчителя фізичної культури. Розкрито зміст трьох її ключових компонентів –технологічного, педагогічного та змістового знання і визначено, що саме їхня інтеграція забезпечує ефективне та педагогічно доцільне викорис-тання технологій на уроках. Підкреслено, що високий рівень сформованості TPACK-компетентності педагога корелює з підвищенням навчальної мотивації та академічних досягнень учнів. Висвітлено потенційні ризики цифровізації фізичного виховання, серед яких зниження рівня реальної рухової активності, ризики кібербезпеки, переван-таження учнів екранним контентом та ймовірне зменшення розвитку соціальних навичок унаслідок надмірної індивідуалізації навчання. Визначено необхідність пошуку балансу між технологічними інноваціями та традиційними формами фізичної активності.Узагальнено результати дослідження, які підтверджують, що цифрова трансформація фізичної культури є закономірним етапом розвитку освітнього процесу, спрямованим на підвищення його ефективності, інклюзивності та мотиваційної привабливості.