Перегляд за Автор "Лаврик, Володимир Володимирович"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Методи впровадження фрактальної геометрії в навчальний процес і створення методичних матеріалів
    (Електронний науковий журнал “Суспільство та національні інтересиˮ, 2025) Лаврик, Володимир Володимирович; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Шакірова, Лілія; Овсянніков, Олександр Сергійович
    У статті висвітлено актуальність впровадження фрактальної геометрії в освітній процес як ефективного інструменту для вдосконалення навчання математики та суміжних дисциплін. Метою дослідження є аналіз існуючих програм і методичних матеріалів, а також виявлення потреби в розробці нових підходів до інтеграції фрактальної геометрії в навчальний процес. У роботі розглянуто сучасні методичні напрацювання, зокрема програми «Фрактали» для 9 класу та «Введення у фрактальний аналіз» для 11 класу, які спрямовані на ознайомлення учнів з основами фрактального аналізу та розширення їхніх математичних компетенцій. Результати досліджень свідчать, що фрактали, завдяки своїй візуальній привабливості та доступності для вивчення, стимулюють інтерес учнів до математики, сприяють розвитку творчого мислення та інтуїтивного розуміння складних математичних понять, таких як самоподібність, границі та розмірність. Міждисциплінарний підхід до вивчення фракталів дозволяє інтегрувати знання з математики, фізики, біології та комп’ютерної графіки, що сприяє формуванню системного мислення та розуміння взаємозв’язків між різними галузями науки. Однак виявлено низку проблем, які гальмують широке впровадження фрактальної геометрії в освіту. Серед них – недостатня кількість адаптованих навчальних матеріалів для різних рівнів освіти, відсутність уніфікованих методик викладання, а також технічні обмеження, зокрема доступ до спеціального програмного забезпечення для моделювання фракталів. Незважаючи на це, фрактальна геометрія має значний потенціал для вдосконалення освітнього процесу. Вона не лише полегшує засвоєння складних математичних концепцій, але й відкриває нові можливості для використання цифрових технологій у навчанні. У статті підкреслено необхідність подальших досліджень у галузі фрактальної геометрії, зокрема розробки інтерактивних платформ, навчальних програм і методичних рекомендацій, які враховуватимуть вікові особливості учнів, рівень їхньої математичної підготовки та можливості використання віртуальної реальності у викладанні. Впровадження таких підходів може значно підвищити ефективність навчання, зробивши його більш інтерактивним, захопливим та доступним для широкого кола учнів.
  • Ескіз
    Документ
    Інтеграція цифрових інструментів для емпіричного дослідження впливу толерантності до невизначеності на життєстійкість особистості в умовах війни
    (Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»), 2024) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Черезова, Ірина Олександрівна; Федорик, Вікторія Володимирівна; Лаврик, Володимир Володимирович
    Під час широкомасштабної військової агресії проти України, життєстійкість особистості та толерантність до невизначеності стають ключовими аспектами психологічного благополуччя. В умовах війни, швидкоплинні соціально-політичні та економічні трансформації породжують нові виклики, які вимагають від громадян здатності адаптуватися до невизначеності та ефективно долати стресові ситуації. Мета дослідження полягає у вивченні взаємозв'язків між життєстійкістю та толерантністю до невизначеності серед майбутніх психологів. Було проведено експериментальне дослідження за участю студентів-психологів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 3-4 курсів Бердянського державного педагогічного університету (БДПУ), яке включало використання таких психодіагностичних методик, як тест життєстійкості С. Мадді, шкала толерантності до невизначеності МакЛейна, опитувальник самооцінки станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності (адаптований варіант методики Г. Айзенка). Аналіз та інтерпретація результатів експериментального дослідження надали наступні важливі висновки: серед респондентів виявлено підвищений рівень тривожності та негативних емоційних реакцій; значна кількість респондентів відчувають дефіцит часу для відпочинку та виконання поставлених перед ними завдань, а також брак можливостей для самореалізації; певна кількість респондентів вказує на конфліктність їхнього оточення, переживання внутрішньоособистісних конфліктів. Зазначені особливості є наслідком впливу воєнних умов життя, ситуацій невизначеності та стресу, а також підвищеним рівнем стресу та напруги у воєнний час. Результати експериментального дослідження свідчать про важливість психологічної підтримки і розвитку стресостійкості майбутніх психологів з метою їх готовності до професійної діяльності в умовах війни та поствоєнний час.