Перегляд за Автор "Линдіна Євгенія"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Педагогічна творчість як умова ефективної логопедичної допомоги дітям дошкільного віку із особливими освітніми потребами
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Донченко Ольга; Линдіна Євгенія
    Стаття присвячена проблемі дослідження педагогічної творчості як умови ефективної логопедичної допомоги дітям дошкільного віку із особливими освітніми потребами. Автори зазначають, логопедична допомога дітям із особливими освітніми потребами з’явилась в системі освіти України відносно недавно та описують історичний шлях становлення та розвитку означеного напрямку роботи. У статті обґрунтовується важливість педагогічної творчості в професійній діяльності логопеда. Зокрема, така необхідність визначається віковими та індивідуальними особливостями дітей дошкільного віку (нерозвиненість емоційно-вольової сфери, акселерація інтелектуального розвитку, зниження рівня пізнавальної діяльності, гаджеталізація дозвілля), насиченістю професійної діяльності логопеда педагогічними проблемами (стратегічними, тактичними, ситуативними), умови професійної діяльності (безперервність, систематичність, відкритість, публічність жорстка регламентованість у часі, залежність від методичного, технічного оснащення логопедичного кабінету, регламентованість педагогічною наукою та вимогами суспільства, позитивним досвідом педагогічної культури). Авторами визначається, що розв’язання завдання якісної фахової підготовки майбутніх логопедів невід’ємно пов’язано із формуванням у них здатності до творчої діяльності. Основна роль при цьому відводиться викладачам вищого закладу освіти. Фахова підготовка креативного професіонала реалізується шляхом створення оптимальних психолого-педагогічних умов, зокрема встановлення сприятливих взаємин викладача та здобувача, постановка перед здобувачами педагогічних цілей, досягнення яких потребує максимального вияву творчості, підвищення емоційної насиченості освітнього процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Ретроспективний аналіз логопедичної допомоги дітям із порушеннями інтелектуального розвитку
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Линдіна Євгенія; Козинець Олександр
    Наукова стаття присвячена проблемі надання логопедичної допомоги дітям із порушеннями інтелектуального розвитку в хронології. Зокрема, йдеться про вчених різних галузей, які займалися дослідженням дітей з інтелектуальними порушенням та іншими варіантами порушеного розвитку, починаючи з ХІХ ст. й до сьогодні: Е. Сеген, Ж Демор, К. Грачова, Ж. Філіпп, П .Гонкур, Г. Сухарєва, М. Хватцев, Г. Каше, Д. Орлова, В. Лубовський, В. Тищенко та інші. У ХІХ ст. в науці переважав педагогічний підхід (організація системи виховання для дітей з інтелектуальними порушеннями). На початку ХХ ст. активно почали досліджуватися медичні проблеми інтелектуальної недостатності. До 1913 року переважно здійснювалася приватна лікувально-виховна допомога дітям із особливостями розвитку, яку проводили за високу матеріальну плату. Проте збільшення кількості дітей з інтелектуальними порушеннями дало поштовх до відкриття державних допоміжних класів з різними схемами виховання. Важливим для історії є 1931 рік, коли Народний комісаріат освіти видав наказ про введення загального обов’язкового початкового навчання «розумово відсталих дітей і підлітків», які страждають порушеннями мовлення. З цього періоду почалась спільна робота лікарів, педагогів та психологів щодо розвитку мовленнєвої діяльності дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. З кінця 80-х – початку 90 рр. ХХ ст. проводяться дослідження особливостей регуляційної функції мовлення при інтелектуальних порушеннях. На початку 1990-х років В. Тищенко застосував психолінгвістичний підхід до вивчення мовленнєвої функції дітей з інтелектуальними порушеннями. Це дало змогу виокремити інтелектуальний компонент мовленнєвої діяльності та обґрунтувати вербальні дії та знакові операції, які забезпечують засвоєння та використання мови. Робота В. Тищенка підтвердила правомірність виділення в мовленнєвій діяльності інтелектуального компонента.