Перегляд за Автор "Папка, Світлана"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Психолого-педагогічні особливості розвитку комунікативної компетентності у дітей із оcобливими освітніми потребами
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Кордонець, Вікторія; Назаренко, Маргарита; Папка, Світлана; Малій, Поліна
    Авторами розглянуто питання розвитку комунікативної компетенції дітей з особливими освітніми потребами. Комунікативна компетентність містить такі компоненти: психофізичні особливості особистості; соціальну характеристику та статус; культурний фонд особистості; мовну компетенцію; прагматикон особистості. Комунікативна компетентність є однією з ключових складників адаптацій особистості до постійно змінювальних умов навколишньої дійсності, яка має велике значення в психічному розвитку та процесі соціальної підготовки учнів. Орієнтуючись на психолого-педагогічні особливості навчання дітей з особливими освітніми потребами, можна говорити про те, що рівень розвитку їхньої комунікативної компетентності низький. Дослідники підкреслюють, що ця категорія учнів ухиляються від спілкування. Мовний контакт характеризується нетривалістю і неповноцінністю. Це зумовлено швидкістю випробовування соціальної відповідальності, низьким рівнем словникового запасу, що перешкоджають формуванню висловлювання; нерозуміння співрозмовника. Комунікація є найважливішим фактором загального психічного розвитку дітей, який відіграє вирішальну роль у збагаченні змісту і структури людської свідомості. Через комунікацію людина набуває всіх своїх вищих пізнавальних здібностей та якостей, сприяє обміну інформацією і передачі поколінням. Розвиток особистості багато в чому залежить від соціального оточення людини. Через взаємодію дитина задовільняє свою найважливішу потребу – в спілкуванні, удосконалює психічні та когнітивні можливості і виходить на більш високий рівень в своєму розвитку. При порушеннях мови у дітей відзначаються труднощі в задоволенні і розвитку таких потреб. Встановлення мовної комунікації є однією з головних умов повноцінного розвитку дитини. Спілкування впливає на всі досягнення дошкільного віку: розвиток пізнавальної сфери та формування основ дитячого світогляду; виникнення довільної поведінки, уміння діяти відповідно до правил; формування особистої самосвідомості. Для дітей з особливими освітніми потребами навчання спілкуванню має важливе значення. Якщо дитина здатна висловити свої бажання, потреби, попросити про допомогу і прореагувати на слова оточення, вона зможе увійти в суспільство.