Перегляд за Автор "Пасько Оксана"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументМетодика викладання дисципліни «Виготовлення моделей»: етнокультурний контекст(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Пасько ОксанаУ статті коротко представлені теоретичні та практичні аспекти методики викладання дисципліни «Виготовлення моделей», розкритий інноваційний підхід у формуванні проєктно-образного та композиційно-конструктивного мислення студентів, набуття ними навичок практичної роботи у процесі дизайнерського проєктування – втілення творчих ідей в матеріалі на прикладі моделей одягу (костюмів), різних за системою формотворення та асортиментом на основі етнокультурних традицій. Творчість модельєрів України сьогодні важко уявити без фольклорно-етнічного спрямування. Культурна спадщина кожного народу завжди була джерелом натхнення для дизайнерів-модельєрів. Застосування сучасних технологій виконання етноодягу в різних техніках дає можливість розробляти сучасний, стильний і конкурентоспроможний асортимент, створюючи як промислові колекції класу прет-а-порте, так і авторські, ексклюзивні колекції, які виражають ідею трансферу національного українського орнаменту в сучасний європейський дизайн костюма. Успішне просування у формуванні професійних навичок дизайнерів одягу можливе при виявлені комплексного впливу всіх аспектів національної культури, коли методика викладання дисципліни «Виготовлення моделей» базується на поєднанні технічних аспектів вивчення роботи в матеріалі та прийомів художньо-образного підходу на основі стилізації, вивчення художньо-історичних аспектів образів етнокультур. Значну увагу слід приділяти методикам викладання та проєктам на основі матеріалів національної культури з урахуванням специфіки різних регіонів нашої країни. На нашу думку, діяльність педагогів новаторів і проєкти вітчизняних дизайнерів в руслі національних традицій мають більш широко висвітлюватися в ЗМІ і підтримуватися на державному рівні. Необхідно формувати комплексні програми, цільові проєкти до яких, крім науковців і дизайнерів, залучати керівників державних, приватних підприємств і безпосередньо працівників. Це може значно зміцнити наукові зв’язки, сприятиме впровадженню розробок у виробництво, розвивати етнодизайн, представляти гідно українські бренди в зарубіжних країнах.
- ДокументНавчальне проєктування: принципи, задачі, моделі(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пасько Оксана; Бондаренко НаталіяУ статті розглянуті питання використання технологій навчального проєктування. Навчальне проєктування за своєю конструкцію та змістом – складний процес, що включає ідеї, проблему, цілі, педагогічні технології та процедури аналізу, розробку способів вирішення зазначених проблеми та завдань, упровадження педагогічних технологій в освітній процес, а також оцінку ефективності такої діяльності. Висвітлено принципи педагогічного дизайну, що визначають основи якісної й планомірної розробки навчального курсу та максимально повну передачу потрібної інформації в доступній для студентів формі. Педагогічний дизайн як технологія чи метод роботи з інформацією в сучасних умовах дає відповідь на виклики, що змінюють систему освіти, пошуку інструментів розвитку базових компетенцій, мотивації студентів, спрямованості на досягнення якості освітнього результату. Визначено роль і місце педагогічного дизайну в сучасному освітньому просторі, зокрема на основі мультимедійних технологій. Розглянуто поняття «мультимедійний педагогічний дизайн». Саме мультимедійні засоби лежать в основі створення навчальних систем сьогодення та слугують для презентації навчального матеріалу, його перетворення й розповсюдження. Зроблено спробу визначити місце педагогічних дизайнерів у системі сучасної освіти, виявити зміст та специфіку цієї професії. Перед педагогічним дизайнером стоїть багато завдань, вирішити які можна, підібравши відповідну модель педагогічного проєктування. Педагогічний дизайн розглядається з позиції системного підходу до проєктування освітнього процесу, в якому зміст, методика та умови організації підпорядковані загальній педагогічній меті. Проаналізовано моделі навчального проєктування та можливості їх використання. Кожна модель навчального проєктування чітко орієнтується на певну аудиторію і здатна вибудовувати моделі дистанційного навчання з урахуванням потреб цієї аудиторії. Навчальне проєктування є неодмінною складовою при створенні нових сучасних засобів навчання. Побудовані на основі моделей навчального проєктування, освітні системи зможуть найбільш ефективно передавати навчальний матеріал та створювати умови для його якісного засвоєння особами, які навчаються.
- ДокументПозакласна робота з математики як складова професійно-педагогічної діяльності вчителя-математика(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пасько Оксана; Бондаренко НаталіяСтаттю присвячено теоретичному аспекту поняття «позакласна робота» як складової професiйно-педагогiчної діяльності вчителя-математика. Проаналізовано зміст поняття «позакласна робота», подано аналіз змісту завдань та функцiй позакласної роботи з математики. З’ясовано значення, необхідність та доцільність проведення позакласної роботи з математики. Виокремлено та описано методичні особливості позакласної роботи, котрі необхідно враховувати вчителю при організації та проведенні занять з учнями загальноосвітніх навчальних закладів для формування й розвитку творчого потенціалу школярів, виробленню в них важливих умінь і навичок пошукової, дослідницької діяльності, самостійного здобуття необхідних знань. Позакласна робота з математики є важливою складовою з навчально-виховного процесу загалом і навчання математики зокрема. Добре організована підготовка вчителем до проведення такої роботи, пробуджує та розвиває інтерес учнів до математики. Завдяки позакласній роботі школярі вчаться самостійно відшукувати нестандартні способи вирішення математичних проблем. Позакласна робота є тим дієвим засобом, який стимулює учнів до пошуку знань, сприяє повнішому задоволенню їхніх інтересів, гарантує успіх й озброює елементами самопізнання. Позакласна робота з математики дозволяє розглядати питання, які виходять за рамки офіційної навчальної програми, що сприяє формуванню в учнів математичної культури. Ця робота дуже різноманітна за видами і змістом, носить відтінок цікавості, формує інтерес до предмету. Специфіка позакласної роботи потребує відповідних професійно-особистісних якостей педагога, індивідуального стилю мислення, спрямованого на творчий пошук оригінальних рішень, розвиток математичних здібностей школярів у позаурочний час. Відповідно, це вимагає від учителя-математика готовності до постійного прояву творчості, моделювання та проектування позакласної роботи в системі математичної освіти з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, мотивів, нахилів та інтересів.