Перегляд за Автор "Пелипенко, Микола"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЕкспериментальна робота з перевірки педагогічних умов та моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки вишів Державної служби України з надзвичайних ситуацій(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Пелипенко, Микола; Ножко, Ігор; Гончар, СергійУ даній статті перераховано теоретичні аспекти проведеного дослідження формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зокрема етапи проведення експериментального дослідження (організаційний, процесуальний та інтерпретаційний), а також структурні компоненти даної компетентності (ціннісно-мотиваційний, діяльнісний та когнітивний), за якими аналізувалися його результати. Метою статті є представлення характеру, особливостей та результатів педагогічного експерименту з перевірки педагогічних умов та моделі формування досліджуваної компетентності. Коротко схарактеризовано методи проведеного дослідження, отримані результати експериментальної роботи описано та презентовано за допомогою діаграм. Для досягнення окресленої мети було поставлено завдання провести констатувальний та формувальний експерименти, для чого відповідно до методик їх проведення було сформовано контрольну та експериментальну групу курсантів. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що після формувального експерименту в експериментальній групі зросла кількість досліджуваних з високим і середнім рівнем сформованості усіх компонентів досліджуваної компетентності, водночас зменшилась кількість курсантів цієї групи з низьким рівнем його сформованості. Таким чином, за усіма компонентами експериментальна група зросла якісно, її кількісні показники значуще перевищують відповідні показники на етапі констатувального експерименту. Позитивна динаміка констатована і в розвитку дослідницької компетентності представників контрольної групи, проте вона виявилась не значущою. Таким чином, отримані дані експериментального дослідження вперше підтвердили доцільність реалізації окреслених педагогічних умов і моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій із пожежної безпеки у процесі професійної підготовки.
- ДокументОрганізаційні педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців з пожежної безпеки ЗВО ДСНС України(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Пелипенко, Микола; Ножко, Ігор; Лагно, ДенисУ статті доведено важливе значення формування дослідницької компетентності фахівців з пожежної безпеки закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Зазначено, що формуванню їхньої готовності до науково-дослідницької діяльності, що і є в широкому сенсі завданням представленого дослідження, сприятиме розробка педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх рятувальників. Проведено теоретичний аналіз тлумачення понять «умова» та «педагогічна умова». Виявлено три класи педагогічних умов, що забезпечують формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки у професійній підготовці, зокрема: організаційні, психолого-педагогічні та методичні. Детально проаналізовано сутність педагогічних умов організаційного класу. До них віднесено такі педагогічні умови: евалюація освітнього простору; забезпечення академічної доброчесності; створення інформаційного забезпечення наукових досліджень фахівців; забезпечення участі фахівців у конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах тощо, обов’язковість публікації результатів досліджень. Усебічно схарактеризовано кожну з виокремлених умов, а саме: розкрито сутність поняття «евалюація», описано розвиток евалюаційного руху у світі та в нашій державі, розглянуто можливість та перспективи використання позитивного зарубіжного досвіду в українській освіті, показано особливості евалюації в контексті введення компетентнісного підходу в освіті та формування дослідницької компетентності; на основі нормативно-правових актів розкрито поняття «академічна доброчесність» та обґрунтовано її важливе значення у системі освіти, на основі проведеного опитування вказано на недостатній рівень заходів з академічної доброчесності та знань про неї у здобувачів вищої освіти, запропоновано теоретичні шляхи вирішення цієї проблеми; обґрунтовано важливу роль інформаційних технологій у сучасній освіті, описано переваги їх активного використання в освітньому процесі та особливості інноваційного розвитку професійної освіти; підкреслено важливість дотримання вимог до написання наукових публікацій, звернено увагу на характерні помилки при підготовці таких матеріалів.
- ДокументРеалізація педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки ЗВО ДСНС України(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Пелипенко, Микола; Ножко, Ігор; Лагно, ДенисУ представленій статті описано процес дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки закладів вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій, розкрито теоретичне підґрунтя та практичну реалізацію педагогічних умов формування в рамках експериментального дослідження. Усі заходи, проведені під час цього процесу, були організовані для здобувачів вищої освіти експериментальної групи для оцінки їх ефективності у порівнянні з контрольною групою. Перераховано етапи експериментального дослідження, зокрема організаційний (констатувальний етап експерименту), процесуальний (формувальний етап експерименту) та інтерпретаційний (систематизація і узагальнення отриманих результатів). Детально теоретично обґрунтовано необхідність, описано процес та окреслено результат реалізації заходів для забезпечення впровадження кожної педагогічної умови формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки трьох класів умов, а саме: організаційний клас (умови: евалюація освітнього простору; забезпечення академічної доброчесності; створення інформаційного забезпечення наукових досліджень курсантів; забезпечення участі курсантів у конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах тощо; обов’язковість публікації результатів досліджень); психолого-педагогічний клас (умови: активізація навчальної діяльності; підвищення уваги викладацького колективу до самостійної роботи курсантів; забезпечення взаємозв’язку дисциплін зі змістом професійної діяльності фахівців із пожежної безпеки у процесі набуття ними знань, умінь та здатностей вирішення дослідницьких завдань; залучення курсантів до дослідницької діяльності в межах роботи випускових кафедр); методичний клас (умови: орієнтованість технологій професійної підготовки на створення сприятливих умов для самовдосконалення; забезпечення єдності теоретичної та практичної підготовки; упровадження в освітній процес факультативних курсів; урахування результатів пролонгованої діагностики рівнів сформованості дослідницької компетентності). Визначено, що напрямком подальших досліджень є отримання результатів дослідницько-експериментальної роботи з перевірки педагогічних умов та моделі формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців із пожежної безпеки.
- ДокументСамозбереження майбутнього рятувальника як аспект сталого розвитку суспільства(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Пелипенко, МиколаУ статті узагальнюється поняття сталого розвитку суспільства, визначено його сутність та коротко описується його походження. Обґрунтовується роль готовності майбутніх рятувальників до самозбереження в реалізації моделі сталого розвитку. Розглядаються психологічні, управлінські, моральні аспекти самозбереження майбутніх рятувальників в екстремальних умовах професійної діяльності, його зв’язок з відповідною поведінкою. Доводиться значення самозбереження в контексті виконання рятувальниками своїх професійних обов’язків. Наголошується на специфіці ставлення суспільства до збереження життя та здоров’я рятувальників, розкривається відповідна етична суперечність. Обґрунтовується природність самозберігаючої поведінки рятувальника, як з біологічної, так і з психологічної точки зору. Проаналізовано деякі нормативні документи минулого і сучасності, на основі яких описується і обґрунтовується трансформація офіційної позиції держави щодо необхідності збереження життя і здоров’я рятувальників. Підбито підсумки щодо необхідності формування самозберігаючої поведінки майбутніх рятувальників в контексті розвитку ідеї сталого розвитку суспільства.