Перегляд за Автор "Петровська Катерина"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Особливості розвитку медіаторської компетентності майбутнього фахівця в галузі соціальної роботи
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Петровська Катерина; Тургенєва Анастасія
    У статті визначено актуальність проблеми професійної підготовки фахівців із соціальної роботи, здатних проявляти медіаторську компетентність. Представлена освітньо-професійна програма «Соціальна медіація» за спеціальністю 231 Соціальна робота створена з урахуванням міжнародних стандартів і вітчизняного досвіду навчальних та тренінгових центрів, провайдерів освітніх послуг у сфері освіти дорослих, які здійснюють навчання у галузі медіації, організацій, спілок та інших об’єднань медіаторів, Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації), Закону України «Про медіацію», Кодексу етики медіатора та інших нормативних документів. Розкрито мету та основний фокус освітньо-професійної програми «Соціальна медіація». Відповідно до навчального плану підготовки майбутнього фахівця із соціальної роботи з фокусом на формування конфліктологічної компетентності передбачено вивчення низки освітніх компонент з циклу професійної підготовки (соціальна робота в громаді, теорія соціальної медіації, супервізія в соціальній роботі та ін.). Подано перелік фахових компетентностей та результатів навчання, який було сформовано з урахуванням «Основних засад навчання базовим навичкам медіатора». Засади розроблено в межах проєкту «Забезпечення якості послуг з медіації шляхом стандартизації вимог до навчання базовим навичкам медіатора», реалізованого ГО «Національна асоціація медіаторів України» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відзначається, що освітньо-професійна програма призначена для здобувачів вищої освіти, готових здійснювати надання допомоги у врегулюванні конфлікту/спору як посередника (медіатора), допомагати сторонам вести переговори з установкою на партнерство, спільне вирішення проблем, сприяти здоровому добробуту населення.
  • Ескіз
    Документ
    Реалізація технологічного аспекту соціальної підтримки шукачів тимчасового захисту від війни в Україні: досвід Німеччини
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Петровська Катерина
    У статті проаналізовано досвід Німеччини щодо реалізації технологічного аспекту соціальної підтримки шукачів тимчасового захисту від війни в Україні. З’ясовано, що сучасна військово-політична ситуація у світі призводить до збільшення кількості мігрантів та біженців, розширення категорій населення, які потребують надання соціальних послуг, що робить необхідним розширення переліку їх видів, поліпшення якості та забезпечення адресності. Аналіз статистичних даних показав, що Німеччина знаходиться на другому місці за кількістю українських біженців, що знайшли тимчасовий прихисток саме в цій країні. З’ясовано, що практика реалізації Німеччиною технологічного аспекту соціальної роботи з шукачами тимчасового захисту від війни в України потребує реформування. Однією зі складових такої реформи є вдосконалення системи надання соціальних послуг. Важливого значення набуває пошук додаткових ресурсів для соціального обслуговування, зокрема з недержавного сектору економіки. Подано результати дослідження рівня задоволеності запитів біженців з України чинною системою соціальної підтримки шукачів тимчасового захисту в Німеччині. У результаті дослідження було з’ясовано деякі проблемні питання щодо реалізації соціальної політики відносно шукачів притулку, що ускладнюють цей процес (бюрократичні перепони, труднощі інтеграції, акцент на велику роль мовної політики при інтеграції мігрантів у життя країни, обов’язковість курсів з права, історії та культури Німеччини), та які потребують вдосконалення (мультидисциплінарності та узгодженості дій між різними соціальними установами, закладами та організаціями громадянського суспільства; визначення потреб осіб, груп та родин; розробки інформаційного буклету для новоприбулих, де б було позначено чіткий алгоритм їхніх дій; наявності в достатній кількості суб’єктів допомоги; уніфікації та зменшення кількості заповнення різноманітних анкет, форм; цифровізації процесу документообігу; організації психологічної підтримки).