Перегляд за Автор "Пшенична Наталя"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Актуальність впровадження програми «Лікувальна фізична культура для дітей молодшого шкільного віку з функціональними порушеннями постави в умовах загальноосвітніх навчальних закладів»
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Єфімова Анастасія; Хатунцева Світлана; Расторгуєва Ірина; Пшенична Наталя
    У статті актуалізовано та досліджено першорядність корекційних занять у школах для дітей з порушеннями постави. Лікувальна фізична культура (ЛФК) – це не тільки медична дисципліна, яка застосовує засоби фізичної культури (в основному вправи) з метою лікування та реабілітації учнів та профілактики захворювань. Для підвищення ефективності вправ до завдань ЛФК входить використання педагогічних засобів впливу: вироблення впевненості у своїх силах, свідоме ставлення до занять і необхідності брати у них активну участь. Форма лікувальної фізичної культури – це та організаційна форма, у межах якої застосовуються засоби лікувальної фізкультури та здійснюються методи ЛФК. Методи (методики) ЛФК насправді є завданнями ЛФК. У найменуванні методики ЛФК вказують те захворювання чи патологічний стан, у якому цей метод застосовується. Засоби ЛФК – це діючі лікувальні фактори, такі, як гімнастичні фізичні вправи, фізичні вправи у воді, ходьба, заняття на тренажерах тощо. У статті досліджено теоретичні питання підготовки викладачів фізичного виховання до впровадження програми «Лікувальна фізична культура для дітей молодшого шкільного віку з функціональними порушеннями постави в умовах загальноосвітніх навчальних закладів», розкрито вікові анатомо-фізіологічні особливості розвитку молодших школярів, основні причини функціональних порушень постави в молодших школярів в умовах закладів загальної середньої освіти та вдома, описано завдання програми, перспективи формування знань, умінь, навичок та компетентностей у процесі вивчення програми.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості організації освітнього процесу в закладі вищої освіти в умовах воєнного стану
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Донченко Ольга; Пшенична Наталя; Семеняко Юлія
    Стаття присвячена проблемі дослідження особливостей організації освітнього процесу в закладі вищої освіти в умовах воєнного стану. Автори визначають проблему пошуку особливостей освітнього процесу в умовах військового часу надзвичайно актуальною. Зауважено, що попереднє перебування здобувачів вищої освіти під час COVID-19 на дистанційному навчанні значно полегшило їх адаптацію до нових освітніх умов. Одним з головних недоліків дистанційного навчання названо роз'єднання здобувачів вищої освіти з одногрупниками та викладачами, як наслідок, відсутність закономірних групових процесів, утруднення у формуванні близьких стосунків, згуртованості. Авторами з метою дослідження психоемоційного стану здобувачів вищої освіти, а також особливостей освітнього процесу, які вони спостерігають у зв’язку із воєнним станом, було проведено опитування студентів Бердянського державного педагогічного університету. Досліджувані дали відповідь стосовно власного місцезнаходження, оцінили почуття власної безпеки, домінуючі емоційні переживання, визначили, хто для них є джерелом підтримки, проаналізували начальну успішність та її залежність від воєнного стану, визначили основні труднощі навчання під час війни. Особлива увага приділялась психологічному стану респондентів. За результатами опитування авторами було визначено низку чинників, спрямованих на розв’язання завдання адаптації освітнього процесу до умов воєнного стану за допомогою підбору відповідних методів та засобів, які допоможуть мінімізувати пережитий травматичний досвід, знизити стресовий поріг, негативний емоційно-психологічний стан та продовжити освітній процес відповідно до освітніх програм. Серед них запропоновано: детальне планування всіх етапів навчання в нових умовах; ознайомлення з новими організаційними моментами здобувачів освіти; турбота про емоційний стан всіх учасників освітнього процесу; врахування впливу стресу на когнітивні здібності людини; створення адресних освітніх дорожніх карт для постраждалих внаслідок війни здобувачів освіти; налагодження роботи психологічної служби для допомоги здобувачам освіти та педагогічним працівникам у подоланні впливу травматичних подій на психологічний стан та ін.