Перегляд за Автор "Пірковець, Сергій"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументСтан сформованості м’яких навичок у майбутніх бакалаврів з професійної освіти (цифрових технологій)(Суспільство та національні інтереси, 2026) Пірковець, Сергій; Алєксєєва, Ганна МиколаївнаДослідження спрямоване на визначення стану сформованості м’яких навичок у майбутніх бакалаврів з професійної освіти (цифрових технологій) у процесі їхньої професійної підготовки. Актуальність роботи зумовлена зростанням вимог до рівня розвитку soft skills як важливої складової професійної компетентності фахівців в умовах цифрової трансформації освіти. Особливої значущості проблема набуває в умовах дистанційного та змішаного навчання, що впливають на характер міжособистісної взаємодії та формування соціально-комунікативних умінь. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні педагогічного аналізу та методів математичної статистики. Емпіричну основу становить анкетування здобувачів освіти спеціальності 015 Професійна освіта (Цифрові технології), що дозволило оцінити рівень сформованості м’яких навичок за трьома критеріями: мотиваційно-смисловим, когнітивно-операційним і рефлексивно-оцінювальним. Отримані дані було проаналізовано із застосуванням статистичних методів, що забезпечило виявлення структури навичок, їх взаємозв’язків і факторів впливу. Результати дослідження показали, що загальний рівень сформованості м’яких навичок у студентів є переважно середнім, що свідчить про наявність базових уявлень за відсутності системного розвитку. Виявлено нерівномірність сформованості окремих компонентів, а також розрив між усвідомленням значущості м’яких навичок і рівнем їх практичного застосування. Встановлено вплив освітнього середовища, інтерактивних методів навчання та практичного досвіду на рівень розвитку soft skills. Показано, що впровадження практико-орієнтованих і проєктних форм навчання сприяє підвищенню ефективності їх формування. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні підходів до інтеграції м’яких навичок у зміст професійної підготовки, що дозволяє підвищити якість освітнього процесу та адаптивність майбутніх фахівців до вимог сучасного ринку праці. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм і розроблення інструментів оцінювання сформованості soft skills. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розширенням вибірки, удосконаленням діагностичних методик і розробленням моделей розвитку м’яких навичок у цифровому освітньому середовищі.
- ДокументТеоретичні моделі емоційного інтелекту та його значення для успіху фахівців інформаційних технологій(Запоріжжя : БДПУ, 2025) Пірковець, Сергій; Алєксєєва, Ганна МиколаївнаВ умовах дедалі більшої ролі інформаційних технологій у сучасному світі, успіх професіоналів цієї сфери визначається не лише їхніми технічними знаннями та вміннями, а й здатністю ефективно взаємодіяти, адаптуватися та керувати емоціями – як власними, так і інших людей. У зв’язку з цим концепція емоційного інтелекту набуває особливої ваги. Це дослідження зосереджене на аналізі ключових теоретичних моделей емоційного інтелекту та оцінює їхнє значення для досягнення успіху фахівцями інформаційних технологій. Розуміння складної природи емоційного інтелекту та його впливу на професійну діяльність може сприяти підвищенню продуктивності, покращенню комунікації та формуванню сприятливого робочого середовища в IT-індустрії.
- ДокументІнтеграція критичного мислення в steam-освіту через проєктне навчання(Актуальні питання у сучасній науці, 2025) Пірковець, Сергій; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Семененко, АнастасіяСучасна освіта потребує нових підходів до формування компетентностей учнів, здатних відповідати викликам інформаційного суспільства. Особливу актуальність набуває інтеграція критичного мислення в STEAM-освіту, яка поєднує науку, технології, інженерію, мистецтво та математику, оскільки ця навичка дозволяє аналізувати інформацію, знаходити інноваційні рішення та адаптуватися до швидкозмінних умов. Недостатня увага до розвитку критичного мислення в традиційних методах навчання та обмежена підготовка вчителів до впровадження міждисциплінарних підходів ускладнюють підготовку учнів до реальних життєвих завдань. Проєктне навчання, як один із таких підходів, створює умови для активного залучення учнів до вирішення практичних задач, сприяючи розвитку аналітичних і творчих навичок. У статті досліджено потенціал методу проєктного навчання для розвитку критичного мислення в STEAM-освіті та обґрунтовано його ефективність у формуванні аналітичних, творчих і комунікативних навичок. Проаналізовано особливості організації проєктної діяльності, приклади STEAM-проєктів, таких як проєкт «Розумний дім», що передбачає розробку енергоефективного макета з використанням Arduino, де учні аналізують енергоспоживання, обґрунтовують вибір матеріалів і презентують результати. Цей процес вимагає аналізу даних, оцінки альтернативних рішень і прогнозування наслідків, що розвиває аналітичні та рефлексивні навички. Працюючи в групах, учні обмінюються ідеями, аргументують пропозиції щодо дизайну чи функціональності системи, що сприяє розвитку логічного мислення та вміння оцінювати різні перспективи. Запропоновані рекомендації, такі як організація тренінгів для вчителів і створення мережі STEAM-центрів, спрямовані на подолання викликів, пов’язаних із недостатньою підготовкою педагогів і обмеженими ресурсами. Отримані висновки мають значення для вдосконалення освітнього процесу та можуть бути застосовані в системі підготовки вчителів і розробки навчальних програм.