Перегляд за Автор "Семеняко Юлія"
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВивчення обізнаності вихователів з проблеми виховання культури споживання медіа-продукції(Миколаїв: МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2017) Семеняко ЮліяСтаття присвячена проблемі виховання культури споживання в підростаючого покоління громадян України. Автор аналізує рівень усвідомлення педагогами значущості виховання культури споживання медіа-продукції, значення шляхів її формування на етапі дошкільного дитинства. Розкрито зміст діагностичного обстеження, представлено кількісний та якісний аналіз обстеження педагогів дошкільних закладів. Подано аналіз чинних програм навчання, виховання й розвитку дітей дошкільного віку щодо наявності у у них завдань з виховання культури споживання медіапродукції у дітей старшого дошкільного віку
- ДокументВизначення рівнів вихованості основ культури використання медіапродукції дітей у старшого дошкільного віку(Актуальні питання гуманітарних наук, 2018) Семеняко ЮліяСтаття присвячена вивченню актуальної проблеми дошкільної освіти – вихованню основ культури використання медіапродукції у дітей дошкільного віку. Це зумовлено постійним розвитком засобів масової інформації, інформаційних технологій, які вимагають від дитини особливих умінь, зокрема з медіапродукцією, і сформованості культури її використання. Автор пропонує критерії, показники та завдання для визначення складових частин виховання основ культури використання медіапродукції у дітей старшого дошкільного віку. Розкрито зміст діагностичного обстеження, представлено кількісний аналіз рівнів вихованості основ культури використання медіапродукції у старших дошкільників
- ДокументВиховання у дітей дошкільного віку культури споживання медіапродукції: теоретичний аспект(Молодий вчений, 2016) Семеняко ЮліяУ статті розкривається актуальна проблема сучасності – виховання медіаспоживання у дітей дошкільного віку. Автор указує на основні надбання в педагогічній теорії та зазначає практичні недоліки визначеної проблеми. Визначені наукові здобутки з проблеми культури медіаспоживання в різних галузях науки (економіка, соціологія, психологія, педагогіка). Відзначено необхідність виховання культури споживання медіапродукції у дітей дошкільного віку, як найбільш сензитивному періоді для зовнішніх впливів, що забезпечить збереження фізичного та психічного здоров’я, озброїть підростаюче покоління навичками безпечного використання медіа засобів
- ДокументЕмпіричне дослідження виховання культури споживання медіапродукції у дітей старшого дошкільного віку в сім’ї(Рівне: РДГУ, 2017) Семеняко ЮліяВзаємодія підростаючого покоління з медіа-засобами вимагає від наукового співтовариства відповідей на питання про умови безпеки їх використання, визначення якісної медіа-продукції, формування критичного мислення тощо. Стаття присвячена актуальній проблемі вихованню у дошкільників культури споживання медіа-продукції. Головним фактором становлення культури споживання медіа-продукції особистості є соціальна група, в якій вона виховується, та цінності, які в ній панують. Тому своєчасна увага і позитивний приклад дорослих сприяють прищепленню дітям навичок грамотної споживчої поведінки. У статті подано результати анкетування батьків дітей старшого дошкільного віку щодо їхньої обізнаності з проблемою виховання культури споживання медіа-продукції у дітей, виявлення виховного потенціалу сім’ї та її можливостей щодо здійснення роботи в означеному напрямку
- ДокументЗмістовне забезпечення виховання у дітей старшого дошкільного віку основ культури використання медіапродукції у закладах дошкільної освіти(Хмельницький : ФОП Мельник А. А., 2020) Семеняко ЮліяУ статті доведено, що особливе значення у вихованні основ медіакультури особистості належить дошкільній освіті. Це потребує, своєю чергою, оновлення її змісту, методів та прийомів виховання у дітей дошкільного віку основ культури використання медіапродукції. Автором запропоновано факультативний курс для дітей старшого дошкільного віку «Діти у медіасвіті». Доведено ефективність реалізації розробленого змісту впродовж трьох етапів (інформаційно-пізнавальний, репродуктивно-збагачувальний, практично-творчий).
- ДокументКультура медіа-споживання в сім’ї: сучасний стан дослідження проблеми(Молодь і ринок, 2016) Семеняко ЮліяСтаття присвячена актуальній проблемі виховання культури споживання медіа-продукції у дітей дошкільного віку. Проблема є важливою, не тільки для педагогів і психологів, а й для батьків, адже саме в родині закладаються основи культури медіа-споживання. У статті наведено деякі погляди фахівців у галузі медіа-освіти дошкільників, які доводять, що медіа-засоби можуть як позитивно, так і негативно впливати на підростаюче покоління. Статтю спрямовано на визначення за допомогою проведення анкетування особливостей споживання медіа-інформації у сучасних сім’ях та тлумачення основних понять споживчої культури з точки зору батьків дітей дошкільного віку
- ДокументОсобливості організації освітнього процесу в закладі вищої освіти в умовах воєнного стану(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Донченко Ольга; Пшенична Наталя; Семеняко ЮліяСтаття присвячена проблемі дослідження особливостей організації освітнього процесу в закладі вищої освіти в умовах воєнного стану. Автори визначають проблему пошуку особливостей освітнього процесу в умовах військового часу надзвичайно актуальною. Зауважено, що попереднє перебування здобувачів вищої освіти під час COVID-19 на дистанційному навчанні значно полегшило їх адаптацію до нових освітніх умов. Одним з головних недоліків дистанційного навчання названо роз'єднання здобувачів вищої освіти з одногрупниками та викладачами, як наслідок, відсутність закономірних групових процесів, утруднення у формуванні близьких стосунків, згуртованості. Авторами з метою дослідження психоемоційного стану здобувачів вищої освіти, а також особливостей освітнього процесу, які вони спостерігають у зв’язку із воєнним станом, було проведено опитування студентів Бердянського державного педагогічного університету. Досліджувані дали відповідь стосовно власного місцезнаходження, оцінили почуття власної безпеки, домінуючі емоційні переживання, визначили, хто для них є джерелом підтримки, проаналізували начальну успішність та її залежність від воєнного стану, визначили основні труднощі навчання під час війни. Особлива увага приділялась психологічному стану респондентів. За результатами опитування авторами було визначено низку чинників, спрямованих на розв’язання завдання адаптації освітнього процесу до умов воєнного стану за допомогою підбору відповідних методів та засобів, які допоможуть мінімізувати пережитий травматичний досвід, знизити стресовий поріг, негативний емоційно-психологічний стан та продовжити освітній процес відповідно до освітніх програм. Серед них запропоновано: детальне планування всіх етапів навчання в нових умовах; ознайомлення з новими організаційними моментами здобувачів освіти; турбота про емоційний стан всіх учасників освітнього процесу; врахування впливу стресу на когнітивні здібності людини; створення адресних освітніх дорожніх карт для постраждалих внаслідок війни здобувачів освіти; налагодження роботи психологічної служби для допомоги здобувачам освіти та педагогічним працівникам у подоланні впливу травматичних подій на психологічний стан та ін.
- ДокументПроблемне навчання у закладах вищої освіти як засіб формування професійної компетентності майбутніх педагогів(Актуальні питання гуманітарних наук, 2022) Семеняко Юлія; Валент'єва Тетяна; Смолянко ЮліяУ статті визначено педагогічні особливості формування у студентів комплексу знань та умінь, навичок та ціннісних орієнтацій, формування професійної компетентності на основі використання методів, засобів та новітніх технологій, зокрема застосування проблемного навчання як ефективної освітньої технології в процесі викладання лекції за спеціальністю 012 Дошкільна освіта. Застосовано методи системного аналізу наукових праць з означеної проблеми, а також використання методів аналізу та синтезу, дослідницького, пояснювального та описового методу для визначення сутності досліджуваної проблеми та метод узагальнення для визначення результатів. Запропоновано авторське дослідження, що полягає в уточненні поняття проблемного навчання як ефективної освітньої технології. Стаття висвітлює особливості проблемного навчання як технології в контексті отримання вищої освіти в процесі викладання курсів «Педагогіка дошкільна» та «Виховання почуття комічного у старших дошкільників». На основі теоретикометодологічного аналізу проаналізовано сутнісні ознаки проблемного навчання як освітньої технології, визначено особливості проведення лекції з проблемним викладанням, а також проаналізовано структурні компоненти проблемного викладання. Розглянуто особливості проблемної ситуації як одного з елементів технології, а також визначено проблемні завдання та питання. Узагальнено педагогічні особливості проблемного навчання в процесі викладання лекції. У статті відображено основні компоненти заняття з проблемним викладанням. Обґрунтовано доцільність проведення проблемного викладання лекції як найбільш ефективного педагогічного засобу для досягнення навчальної цілі. Актуальність дослідження обумовлена визначенням ефективних технологій навчання у процесі здобуття вищої освіти в сучасний період становлення інформаційного постіндустріального суспільства
- ДокументПідготовка майбутніх вихователів до формування навичок сталого розвитку у дітей дошкільного віку засобом медіапродукції(Katowice, 2021) Семеняко ЮліяАвтором доведено, що сучасною тенденцією суспільства є перехід до сталого розвитку у всіх сферах людської діяльності. Глобального значення в цих умовах набуває освіта, яка орієнтована на сталий розвиток і спрямована на засвоєння людьми різного віку надзвичайно важливих навичок екологічної, економічної й соціально доцільної поведінки, без чого неможливе створення та існування благополуччя суспільства, відображає соціальний досвід взаємодії з довкіллям на принципах гуманізації і гармонізації. Зазначено, що недостатньо вивченими є можливості використання медіапродукції з метою підготовки майбутнього педагога до формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток у дітей дошкільного віку. Розкрито ефективність збагачення дисципліни «Технологія формування екологічної культури дітей дошкільного віку» медіапродукцією, що сприятиме формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток. Схарактеризовано потенціал медіапродукції в контексті можливостей її впливу на розвиток світосприймання дитини. схарактеризовано роботу на заняттях з курсу «Технологія формування екологічної культури дітей дошкільного віку», яка сприятиме якісному покращенню фахової підготовки майбутніх вихователів до роботи з формування навичок, орієнтованих на сталий розвиток у дітей дошкільного віку засобом медіапродукції
- ДокументРозвиток «soft skills» у процесі фахової підготовки майбутніх вихователів як необхідний компонент їх конкурентоспроможності(Видавнича група «Наукові перспективи», 2022) Семеняко ЮліяПроблема оптимізації процесу професійного розвитку педагогів закладів дошкільної освіти нині загострюється новими фаховими викликами, суспільними запитами, вимогами конкурентного професійного середовища. У зв’язку з цим, на основі теоретичного аналізу літератури, автором доведено актуальність розгляду проблеми формування надпрофесійних навичок у здобувачів вищої освіти. У статті розглядається проблема розвитку soft skills майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Актором акцентовано увагу на розвиток soft skills майбутніх педагогів, оскільки вони у значній мірі вливають на соціалізацію дитини, формування її життєвої компетентності. З’ясовано роль інтерактивних технологій у процесі фахової підготовки здобувачів вищої освіти та їх вплив на такі якості особистості як: креативність, критичність мислення, цілеспрямованість, емоційний інтелект, здатність розв’язувати складні питання, проявляти лідерські якості, працювати в команді, йти на компроміс, аргументувати власну позицію, самостійно робити висновки тощо. Розкрито сутність поняття «soft skills» майбутніх фахівців, шляхи їх формування у закладі вищої освіти. Автор статті розглядає можливості розвитку у здобувачів вищої освіти «soft skills», використовуючи 4 групи технологій інтерактивного навчання за класифікацією науковців Л. Пироженко та О. Пометун. Визначено особливості інтерактивних методів «Робота в малих групах», «Дебати», «Мозковий штурм», «Мікрофон» та їх значення з метою розвитку комунікативних навичок здобувачів, готовності до вирішення проблем, здатності аналізувати та планувати результати своєї діяльності. Дані методи займають особливе місце в процесі фахової підготовки конкурентоспроможних фахівців дошкільної освіти.
- ДокументРозвиток критичного мислення у майбутніх вихователів під час вивчення дисципліни «Формування soft skills сучасного фахівця дошкільної освіти»(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Семеняко ЮліяНеобхідність формування та розвитку критичного мислення привертає все більшої уваги з боку зарубіжних та вітчизняних учених. З’ясовано, що це пов’язано, насамперед, з відсутністю самостійності, соціальної спрямованості, вмотивованості та результативності мислення підростаючого покоління. Спостерігається тенденція збільшення потоку інформації, з якою щоденно взаємодіє особистість, але постає питання не лише сприйняття і запам’ятовування цієї інформації, а й критичного осмислення, виділення важливих характеристик, досягнення істинності знань. Розвиток критичного мислення стає головним завданням освіти, зокрема вищої, – це важливий складник інтелектуального розвитку майбутніх педагогів. У статті розглянуто необхідність розвитку навичок критичного мислення в майбутніх вихователів. Розкрито дидактичні особливості зазначеного феномену в здобувачів вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта під час вивчення дисципліни «Формування soft skills сучасного фахівця дошкільної освіти». Навчання, орієнтоване на розвиток критичного мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної освіти. Прийоми розвитку критичного мислення дозволяють отримати позитивні результати у формуванні активної розумової діяльності студентів. Зазначений тип мислення спрямований на розвиток навичок роботи з інформацією, умінь аналізувати та застосовувати інформацію у вирішенні професійних ситуацій. Висвітлено тлумачення поняття «критичне мислення» в психолого-педагогічній науці, а саме погляди дослідників минулого та сучасних науковців. Автором описано методи та прийоми розвитку критичного мислення. Виявлено, що ефективними серед них є: «INSERT», «Відкритий мікрофон», «Мозковий штурм», «Дерево припущень», «Письмова дискусія», «Товсті та тонкі питання», «PRES-formula», «Риб’яча кістка». Зазначені методи та прийоми привчають студентів до самостійного мислення, критичного погляду на альтернативні варіанти вирішення проблем, вибору обґрунтованої аргументації. Акцентовано увагу на застосуванні проблемного підходу в освітньому процесі, який є основним інструментом розвитку критичного мислення, тому що в ньому криється суперечність, що дає змогу студентам сформувати власне ставлення до питань, що розглядаються. Доведено, що ефективними методами розвитку критичного мислення є поділ студентів на групи і командна робота під час підготовки до дебатів, а також проаналізовано важливу роль написання есе.
- ДокументСоціально-педагогічні проблеми сучасності: медіабезпека дітей дошкільного віку(Освітній простір України: науковий журнал ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, 2016) Семеняко ЮліяУ статті обгрунтовано актуальність медіабезпеки як соціально-педагогічної проблеми. Впровадження медіаосвіти в практику роботи дошкільних навчальних закладів автором визначено як одну зі стратегій подолання негативних впливів медіа на підростаюче покоління. Розкрито поняття “інформаційна безпека”, “дошкільна медіаосвіта ”, “медіаінформаційна безпека ” та визначено основні завдання медіаосвіти на сучасному етапі в Україні. Схарактеризовані основні проблеми, подолання яких може забезпечити медіабезпеку дошкільників
- ДокументТеорія і практика медіаосвіти дітей: вітчизняний і зарубіжний досвід(Ніжин: НДУ імені М. Гоголя, 2015) Семеняко ЮліяСтаття присвячена проблемі розвитку медіаосвіти в зарубіжних країнах. На основі аналізу теоретичної літератури визначено термін "медіаосвіта". Визначено специфіку та характерні особливості розвитку медіаосвітньої теорії і практики у різних країнах. Автор зосередив увагу на розвитку медіаосвіти як специфічного напряму педагогічної науки в Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині. Відображено розвиток медіаосвіти в Україні на сучасному етапі. Розглянуто проблеми та перспективи удосконалення роботи з медіаосвіти в Україні
- ДокументФормування цифрових компетентностей педагога під впливом кризових ситуацій в Україні(Академічні студії, 2022) Семеняко Юлія; Степаненко О.; Цапко А.У статті розглядається проблема формування цифрових компетентностей педагога під час кризових ситуацій в Україні – COVID-19 та війни в Україні. Вимушений перехід до дистанційного навчання спричинив трансформації в освітньому процесі, до яких педагоги, безумовно, повинні підлаштуватись. Адже формування мотивації та створення умов для їх навчання й саморозвитку упродовж професійної діяльності, модернізація на всіх рівнях освіти змісту, форм, методів та технологій навчання відповідають вимогам інформаційного громадянського полікультурного суспільства. Цифрові компетентності викладача набувають нового значення – це необхідність удосконалення, поглиблення знань, освоєння сучасних ефективних технологій, оновлення змісту освіти, комунікація в системі «викладач – студент». Авторами були розглянуті вимоги та обов’язки педагога, розроблені декілька опитувальників, оформлених у Google-формах. Цей варіант був найпростішим і найзручнішим з точки зору потенційних респондентів. В опитуванні взяло участь близько 130 педагогів та викладачів, різних закладів освіти – від шкільної до вищих навчальних закладів. Адже опитування були проведені під час Всеукраїнських конференцій та майстер-класів. Опитування показало, що більша частина педагогів впевнена в перерозподілі форм навчання та переважна більшість вважає, що буде панувати змішана форма навчання. Фактори, які спонукають викладача покращувати свої цифрові компетентності, були представлені в другому опитуванні. Респонденти зазначили, що збільшення фінансування, внутрішня мотивація та перспективи свого майбутнього саме в професії (в теорії та практиці викладанні) є найбільш вагомими факторами для них. Усе це пояснюється тим, що багато вчителів залишили територію, на якій проживали, або навіть виїхали за кордон під час війни. Тому розуміння людьми, що вони потрібні, що їхня професія має вагомий внесок та цінність для держави, спонукає людину шукати різні методи та способи до цифрового навчання, до свого саморозвитку, самовдосконалення, а відтак – до пошуку тих цифрових платформ та засобів навчання, які є актуальними на даний момент
- ДокументХмарні технології в змішаному навчанні: перспективи та проблеми(2022) Семеняко Юлія; Фонарюк О. В.; Чорниш Ю. І.Авторами було проведено опитування серед викладачів ЗВО – Житомирського державного університету імені Івана Франка, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності та Бердянського державного педагогічного університету. Було встановлено, що більшість викладачів використовують в своїй роботі хмарні технології, проведено опитування, які саме переваги вони вбачають. Вказано, що навчальний процес заснований на спілкуванні за допомогою месенджерів – Gmail, Viber, Telegram, зберіганні на ресурсі Google диск, роботі з навчальним відео на YouTube, проведення онлайн-занять у Google Meet чи Zoom, створення публікацій у будь-якій із соціальних мереж (Facebook, Instagram, TikTok), створення мультимедійних презентації в Prezi, Canvа.
- ДокументЦифрова компетентність педагога як важлива складова підготовки здобувачів до сучасного цифрового світу(Інноваційна педагогіка, 2023) Семеняко Юлія; Миронова Л.; Брюховецька І.Стаття присвячена визначенню поняття «цифрова компетентність», яке набуло важливого значення в освітньому контексті, будучи однією з ключових компетенцій, якими викладачі повинні володіти в сучасному суспільстві. Авторами зазначено, вибух цифрових технологій призвів до найзначнішого розриву між поколіннями, що призвело до дискусій про те, як найкраще підготувати студентів до мінливого набору навичок, необхідних для досягнення успіху в 21-му столітті. Заклади освіти всіх рівнів, відповідно до міжнародних і національних стандартів стали значною мірою відповідальними за забезпечення того, щоб здобувачі освіти (громадяни) розвивали в контексті навчання навички, які дозволяють їм ефективно функціонувати в суспільстві. Тобто цифрові компетентності викладача та здобувача тісно пов’язані між собою і безперервне навчання як частина професійного розвитку покращує технологічні навички викладачів, що впливає на навчання здобувачів. Використання ІКТ в процесах викладання та навчання дозволяє використовувати цифрові види діяльності, які підвищують обізнаність і уважність здобувачів. Авторами в статті визначені основні аспекти та роль цифрових компетентностей в сучасній освіті. В процесі дослідження було проведено опитування в закладах вищої освіти для визначення рівня цифрової компетентності педагогів, викладачів та науково-педагогічних співробітників. Інструментом, використаним для цього дослідження був опитувальник, створений в Google Form та адаптований під респондентів Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та Бердянського державного педагогічного університету. Це дослідження оцінювало цифрові компетенції викладачів та інтеграцію технологій у викладання та навчання. Після проведення опитування та аналізу відповідей, автори відзначають, що цифровізація освіти суттєво змінила відносини викладачів та здобувачів, і передача знань наразі не обмежується традиційними методами лекцій, але завдяки новим технологіям інформація доступна експоненціально
- ДокументЦифровізація у вищій освіті: інституційні підходи до викладання та навчання(Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2023) Семеняко Юлія; Брюховецька І.; Бохонько Є.В статті авторами досліджується цифровізація викладання та навчання, яка розуміється як зовнішні процеси під впливом урядових інстанцій та міжнародних тенденцій, а також внутрішні процеси в закладах освіти України. Цифровізація освіти включає різні аспекти якості, починаючи від організаційних питань, технологічної інфраструктури і закінчуючи педагогічними підходами. Авторами встановлено, що цифрова освіта відіграє важливу роль в Україні через широке використання сучасних технологій та революційних змін в освітньому секторі. Заклади освіти по всій країні почали впроваджувати сучасні методи передачі знань здобувачам, включаючи смарт-дошки, LCD-проектори тощо. Четверта промислова революція, оцифрування промисловості, стимулює бізнес-ландшафт і пов’язаний з ним розвиток навичок, зокрема вищої освіти. Заклади вищої освіти перетворилися на технологічні центри, що розвиваються і надають навички майбутнього. Держави та інституції реагують на ці зміни та проводить активну політику щодо розвитку цифрової інфраструктури та освіти зокрема. Авторами проаналізовані Розпорядження, Платформи, Форуми, які повинні забезпечити якісний розвиток та цифрових рух в закладах освіти. Зазначено, що в Україні цифровізацію було ухвалено одним із пріоритетів державної політики в 2019 р., та створено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації і Міністерство цифрової трансформації України. Відповідно до Стратегії розвитку вищої освіти, ЗВО повинні активно застосовувати цифрові інструменти та до 2032 року мають перейти до нових цифрових моделей навчання; створити умови для забезпечення конкурентоспроможності освітньої та науково-дослідної діяльності. Визначено, що основними завданнями, які стоять перед ЗВО України є: цифровізації внутрішніх процесів в закладах освіти окремо; розвиток цифрового маркетингу для взаємодії різних груп (викладачів, здобувачів, адміністрації, абітурієнтів); розвиток цифрової компетентності здобувачів і викладачів.