Перегляд за Автор "Сухомлинов, О. М."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Особливості воєнної прози Леопольда Бучковського
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сухомлинов, О. М.
    Самобутня та провокаційна проза Леопольда Бучковського стала ідеальним матеріалом для верифікацій нових філософсько-естетичних концепцій і художніх засобів креації фікційного світу літератури від психоаналізу до постмодернізму. Універсалізм прози письменника ідеально вписується як у канони світової літератури, так і у рамки письменництва польськоукраїнського пограниччя.
  • Ескіз
    Документ
    Про літературну польськомовну сарматію XVII ст. Рецензія на монографію Сухарєвої С. В. “Риторичний простір польськомовної прози XVII ст.” (Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 370 с.)
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сухомлинов, О. М.
    Для сучасного читача, інтелектуала, науковця питання духовної сарматії залишається відкритим з огляду на велику кількість недомовок, тим паче, якщо йдеться про сарматію літературну. У межах давньої Речі Посполитої зосереджувалося декілька слов’янських народів, завдяки чому ідея сарматизму протягом століть набула значного поширення, тож ввела у коло пошуків сарматського ідеалу практично всю державну еліту, незважаючи на її релігійну чи національну приналежність. Звідси виник стереотип польського сармата-воїна, захисника державних кордонів та королівських інтересів, зодягненого в орієнтальні шати, задивленого у бік Кресів і наскрізь проникнутого романтизмом. Однак ця стереотипна картина світу, що дійшла до наших днів, дає лише приблизне уявлення про світ ідей та образів у давній літературі, зокрема її польськомовному варіанті. Вивченню цієї ідейної спрямованості та структурної співзалежності давніх польськомовних прозових творів з суспільним аспектом присвячена монографія Сухарєвої С. В. “Риторичний простір польськомовоної прози XVII ст.”. У новому виданні дослідниця зробила успішну спробу у межах одного століття, позначеного знаменом барокової культури, запрезентувати власне сарматський та сарматсько-роксолянський стиль, які водночас різнилися і мали багато спільного, як і барокова символіка досліджуваної доби.
  • Ескіз
    Документ
    Як Гомер став Сімпсоном: інтерпретація класичної літератури в сучасному літературному та медіапросторі
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2025-09) Адамчук, Н. В.; Бітківська, Г. В.; Богданова, М. І.; Варецька, С. О.; Маценка, С. П.; Тарасюк, Я. П.; Вещикова, О. С.; Вишницька, Ю. В.; Гальчук, О. В.; Головань, Т. П.; Горбач, Н. В.; Гурдуз, А. І.; Гуцалюк, А. В.; Донська, М. І.; Дроздовський, Д. І.; Дуброва, О. В.; Зарва, В. А.; Кобилко, Н. А.; Конєва, М. І.; Костромицький, Р. І.; Литовська, О. В.; Мельнікова, Ю. О.; Микитин, І. Я.; Нікоряк, Н. В.; Овсяницька, Г. В.; Перепльотчикова, С. Є.; Петрова, Озель Л. П.; Сажина, А. В.; Скорина, Л. В.; Сніговська, О. В.; Малахіті, А. В.; Сопіна, О. А.; Сухомлинов, О. М.; Тверітінова, Т. І.; Федоренко, О. Б.; Харлан, О. Д.; Хоменко, Г. І.; Школа, В. М.; Школа, І. В.; Штейнбук, Ф.
    У збірнику вміщено матеріали доповідей і повідомлень міжнародної наукової конференції, що відбулася на базі соціально-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Конференцію було присвячено питанням інтерпретації класичної літератури в сучасному літературному та медіапросторі; проблематика доповідей спирається на потреби наукового літературознавства та практики викладання літератури у контексті інтерпретації класичного письменства. Матеріали збірки можуть бути використані вчителями та студентами-філологами, викладачами, аспірантами, а також усіма, хто цікавиться сучасними проблемами дослідження літератури.