Перегляд за Автор "Урись, Тетяна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Плантитативні й бестіарні образи-символи у творчості сучасних українських поетів
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Урись, Тетяна
    Художня література, зокрема і деяка сучасна поезія, відіграє особливу роль у процесі збереження національної культури. Націотворчий дискурс сучасної поезії базується на наявних у ній концептах, що передають основні національно-духовні смисли, і є системотворчим чинником формування національної ідеї, утвердження її в середовищі етносу чи народу та оприявненні в бутті нації. Одним із таких концептів є образ-символ, що зберігає у своїй конотації історичний досвід народу, культурно-естетичні цінності нації, її психологічно-ментальні риси. Вони у ліриці сучасних українських поетів (І. Андрусяка, П. Вольвача, П. Гірника, В. Герасим’юка, І. Павлюка та ін.), крім всього іншого, відбивають ще й національну специфіку й підкреслюють національно-культурну основу художнього мислення поетів кін. ХХ – поч. ХХІ ст. Зокрема, калина в період цвітіння у поезіях І. Павлюка уособлює рідний край, родину, благополуччя; образ полину, асоціюючись зі степом та колишньою козацькою славою, у ліричного героя П. Вольвача формує в душі образ рідної Батьківщини-України, схожі функції виконує й образ коня (символ відданості й волелюбності); культовими птахами для українців залишились журавлі, які асоціюються з відданістю рідному краю, а їх курликання – з тугою за Батьківщиною, та лелеки, що символізують щасливе родинне життя. Флористичні (калина, волошка, ковила, полин, мальва) та бестіарні (кінь, лелека, журавель та ін.) образи-символи, вплетені у тексти сучасних поетів, що розглядаються у роботі, часто набувають яскраво вираженого національного характеру, відбиваючи національні традиції, звичаї, обряди, вірування, національні риси характеру українського народу та й, зрештою, рівень національної свідомості самих митців.