Перегляд за Автор "Школа Олександр Васильович"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Методика розв’язування графічних задач на ізопроцеси в шкільному курсі фізики
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Школа Олександр Васильович; Камуля Світлана
    У статті розглядаються теоретико-методичні аспекти реалізації авторського методичного підходу до розв’язування графічних задач на ізопроцеси як одного з ключових питань шкільного курсу фізики та невід’ємного компоненту предметної компетентності учнів. Зазначено, що, незважаючи на наявність різноманітних літературних джерел з методики навчання фізики, важливим питанням сучасного освітнього процесу з фізики взагалі та розв’язування задач зокрема є реалізація в шкільній практиці активних методів, прийомів і форм навчання, які максимальною мірою спонукають учнів до активної мисленнєвої діяльності, розвивають пізнавальний інтерес, формують культуру розумової праці і самостійних практичних дій. Зазначено, що ефективному засвоєнню основних питань відповідної теми шкільного курсу фізики з урахуванням принципів науковості, наочності та генералізації сприятиме змістовна компактність, єдність та чітка послідовність навчально-пізнавальних дій учнів під час розв’язування на перших уроках саме графічних задач. Пропонований алгоритм дій учнів включає в себе такі етапи: 1) систематизація інформації про основні газові закони та їх графічне зображення; 2) з’ясування учнями характеру зміни одного невідомого з трьох параметрів стану газу; 3) побудова замкненого процесу з ідеальним газом на двох інших діаграмах для випадків коли окремі ділянки є та не є ізопроцесами (тобто передбачати зміну усіх трьох параметрів газу); 4) розв’язування графічних задач на ізопроцеси, які не є замкненими фігурами; 5) розв’язування графічних задач на ізопроцеси, що містять на вихідних діаграмах замкнені процеси у вигляді кіл. Власний педагогічний досвід авторів свідчить, що організація освітнього процесу на основі пропонованого методичного підходу є ефективним і результативним, що підтверджується рівнем пізнавальної активності та навчальної успішності як учнів, так здобувачів вищої освіти протягом останніх років.
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток пізнавальної активності студентів у навчанні теоретичної фізики
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Школа Олександр Васильович
    У статті розглядаються теоретичні аспекти та практична реалізація авторського методичного підходу щодо системної підтримки і розвитку пізнавальної активності студентів у навчанні теоретичної фізики в педагогічному університеті як визначального чинника підвищення якості освітнього процесу. Зазначено, що проблема підвищення рівня та якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики відповідно до вимог державних нормативних документів в сучасних освітніх умовах є актуальною, складною і багатогранною. Проаналізовано основні чинники формування стійкої внутрішньої мотивації студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності. У відповідності з дидактичним принципом фундаментальності і професійної спрямованості запропоновано методичні засади особистісно орієнтованого навчання теоретичної фізики в педагогічному університеті. Висвітлено методичні аспекти формування, підтримки і розвитку пізнавальної активності студентів у навчанні теоретичної фізики на основі застосування активних методів, прийомів і форм навчання, які максимальною мірою спонукають їх до активної мисленнєвої діяльності, формують культуру розумової праці і самостійних практичних дій. Серед них: створення проблемних ситуацій, обговорення фізичних парадоксів, реалізація у навчанні принципу історизму, математичне моделювання досліджуваних об’єктів і розв’язування цікавих нестандартних задач, складання за літературними джерелами опорних конспектів, структурно-логічних схем, порівняльних таблиць; використання сучасних ІКТ навчання і програмно-педагогічних засобів різного дидактичного призначення (демонстраційні, імітаційні, моделюючі, контролюючі, тестові), застосування інтерактивних технологій (навчальні дискусії, кругли столи, робота у великих і малих групах) і методичних прийомів фахового спрямування («Знайомство». міні-лекція студентів, «Гра в нерозуміння», «Скажи це простіше», «Гіперпосилання»). Наголошено на принциповому значенні у вирішенні зазначеної проблеми власної мотивації педагога до роботи і професійного самовдосконалення, адже, як відомо, до свого найкращого уроку справжній учитель готується все своє життя.