Образ Парижа у романі Е. Хемінгуея “Фієста” (про метаморфози святкового міста)

Abstract

У статті досліджується феномен святкового міста як культурного архетипу та процес його трансформації в літературі модернізму (на матеріалі роману Е. Хемінгуея “Фієста”). В якості основи використовується виокремлена нами естетична модель міста-свята в культурологічних концепціях Й. Хейзінги та М. Бахтіна. В естетичній моделі святкового міста Хейзінги наголошується на її візуальному аспекті, в якому ключовою характеристикою образу міста є його унаочнення. Модель святкового міста у М. Бахтіна вибудовується на естетиці майданного слова та карнавальної культури. Ключовою складовою архетипу міста-свята є святкове світовідчуття як стан міської свідомості. У романі Хемінгуея аналізується процес десакралізації свята як світовідчуття в образі Парижа на рівні тексту та підтексту – святковість та веселість являє форму забуття, що приховує стан тривоги, самотності та туги.