Логічний принцип класифікації частин мови у мовознавстві 40-х рр. – кінця ХХ ст.

Abstract

У статті проаналізовано студії учених Копенгагенського лінгвістичного гуртка та концепцію І. І. Мєщанінова. Було встановлено, що поряд із синтаксичними категоріями, які залежать від структури тієї або іншої мови, наявні ще позамовні, універсальні категорії, що мають логічний характер (О. Єсперсен). Спроба класифікувати частини мови з логічних позицій належить і В. Брьондалю, який стверджував, що розподіл слів за частинами мови заснований виключно на тому, що слова підводяться під одну з чотирьох логічних категорій: сутності, відношення, якості та кількості, або спостерігається поєднання цих категорій. Ідею понятійних категорій О. Єсперсена розвинув російський лінгвіст І. І. Мєщанінов. Він упроваджував принцип залежності частин мови від синтаксичних функцій у реченні, зумовлених їхньою інваріантною семантикою.