Перша системна праця з висвітлення перекладацького доробку шістдесятників : рецензія на монографію О. Г. Павленко “«Розмикання меж…» (авторські концепції перекладацтва другої половини ХХ століття: компаративний аспект)” (К. : Логос, 2015. – 452 с.)

Abstract

Сучасні процеси міжкультурної комунікації вимагають від філологів глибокої й ґрунтовної підготовки, обізнаності у сфері літературного процесу інших країн. Чимало для знайомства із творчістю світових літературних класиків роблять перекладачі, які не лише вводять іншомовний художній текст в український літературний дискурс, а й створюють власні авторські концепції перекладацтва. Проблема перекладацтва чи перекладознавства (до речі, цікаво було б почути від авторки, чи розрізняє вона ці терміни, чи вважає синонімами) виходить за коло власне літературних проблем, стосуючись питань лінгвістичних та культурологічних. Тому досить важливими є наукові розвідки, які б давали цілісний аналіз особливостей авторських концепцій перекладацтва, зокрема англомовної літератури як найбільш поширеної. Власне, ця проблема й зацікавила О. Г. Павленко, яка закцентувала увагу на сучасних українських перекладах англомовної прози В. Фолкнера, Ч. Діккенса, Е. По, А. Конан-Дойл, М. Твейн, Е. Гемінгвей, Р. Д. Бредбері та ін. Актуальність теми переконливо сформульована О. Г. Павленко у “Вступі” та підтверджена подальшим розгортанням дослідження.