Смыслообразующая функция эвфонических элементов в сюрреалистической поэзии

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2019
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація
У статті розглядаються проблеми вивчення співвідношення звучання слова і його значення у поетичному тексті. Питання звукової організації тексту відносяться до пріоритетних напрямів сучасної лінгвістики й вивчаються фоносемантикою (роботи О. Журавльова, С. Вороніна, Л. Прокоф'євої). Особливу роль звуковий символізм грає у поетичному тексті. Аналіз семантичних можливостей звуку в статті пропонується на матеріалі поезії російського поета-іммігранта Бориса Поплавського (1903-1935), у творчості якого простежується сюрреалістична тенденція. Сюрреалістична поезія, яка являє собою абсурдний та довільний автоматичний потік асоціативних образів, надає особливо цікавий матеріал для вивчення «звукової тканини» (Р. Якобсон) творів завдяки своїй орієнтації на передачу несвідомого. Фоносемантика також має ореол підсвідомого (О. Журавльов) та може допомогти в сприйнятті цієї досить складної поезії. В ході аналізу фоносемантичних особливостей текстів збірки Автоматичних віршів Б. Поплавського розглянуті їх архітектонічні характеристики, виділені «опорні елементи» в сприйнятті поезії, розглянуто, яким чином звукова організація вірша та акустичні особливості звуків підсилюють або модифікують його змістовний рівень. Аналіз поетичного тексту показує, що співвідношення звуку і сенсу можна розглядати як принцип, що структурує поетичне враження. Значна кількість опорних елементів в тексті допомагають в сприйнятті сюрреалістичних образів. Такими опорами можуть бути типові для евфонії – асонанси, алітерації, звуконаслідувальна лексика, ономатопея, парономазія, рими (в цілому, не типові для сюрреалізму), повтори, паралельні конструкції, а також будь-які порушення ритмічної мелодики вірша – спондеї, подовження рядка великою кількістю ненаголошених складів. Потрапляючи в сильні позиції, вони допомагають читачеві інтуїтивно вловити «підводні» смисли вірша. Особливий інтерес представляють акустичні характеристики звуку в їх співвідношенні з семантичними значеннями слів, а також звукові контрасти, які створюють поети для посилення естетичного переживання читача.
Опис
The article studies the problems of the sound and meaning correlations in a poetic text. Questions of the sound organization of the text belong to the priority areas in modern linguistics and are studied by phono-semantics (works by A.P. Zhuravlev, V.V. Levitsky, S.V. Voronin, L.P. Prokofjeva). Sound symbolism acquires a special role in a poetic text. This paper offers analysis of the semantic potential of a sound in the poetic works of the Russian poet-immigrant Boris Poplavsky (1903-1935) who showed certain interest in surrealist method of writing. Surrealist poetry, which is often an absurd and arbitrary automatic flow of associative images, provides particularly interesting material for the study of the “sound tissue” (R. Jacobson) of the poetic texts due to its dream-like quality and orientation towards the verbalization of the unconscious. Phono-semantics, which also has a subliminal aura (A.P. Zhuravlev), can help in the perception of this rather complex poetry. The paper analyzes the phono-semantic features of the texts in the collection Automatic Verses by Boris Poplavsky and considers the architectonic characteristics of his poetic texts, highlights the “supporting elements” which help in the perception of this poetry, outlines the sound organization of the poems and the acoustic features of the sounds which enhance or modify the meaning of the poetic text. Analysis of the poetry shows that the ratio of sound and meaning can be viewed as an organizing principle for the study of the texts. A significant number of supporting elements in the text help in the perception of surrealist images. Such elements include typical for euphony – assonances, alliteration, onomatopoeic vocabulary, paronomasia, rhymes, repetitions, parallel constructions, as well as different violations of the rhythmic melody of the verse – spondees, lengthening the line with a large number of unstressed syllables. Getting into strong positions, they help the reader to intuitively catch the "underwater" meanings of the poem. Of particular interest are also the acoustic characteristics of sounds in their relationship with the semantic meanings of words, as well as the sound contrasts that poets create to enhance the reader's aesthetic experience.
Ключові слова
Сюрреалізм, фоносемантика, звуковий символізм, архітектоніка, Б. Поплавський
Бібліографічний опис
Прадивлянная Л. Смыслообразующая функция эвфонических элементов в сюрреалистической поэзии / Людмила Прадивлянная // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : БДПУ, 2019. – Вип. 18. – С. 102-110.
Зібрання