Психофізіологічні та соціолінгвістичні фактори заїкання

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorКозинець, Олександрuk
dc.contributor.authorКорнєв, Сергійuk
dc.date.accessioned2024-10-23T07:03:00Z
dc.date.available2024-10-23T07:03:00Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню періодів інтенсивного формування мовлення, для яких характерна поява фізіологічних ітерацій у дітей із заїканням. Мета статті – описати й виділити фактори ризику, яку сприяють появі заїкання: особливості фізіологічного й мовленнєвого дихання, яке часто є поверховим чи змінним у ситуації стресу; супутні рухи, які часто мають насильницький характер, а часом і ускладнюють стан дітей із заїканням; мовленнєві хитрощі: при хроніфікації заїкання практично всі діти з цим порушенням використовують у мовленні одноманітні, багаторазово повторювальні протягом висловлювання лексеми; особливості центральної нервової системи (нерідко в людей із заїканням спостерігається органічне ураження мозку резидуального характеру, яке виникає у внутрішньоутробному пренатальному чи постнатальному періодах розвитку); особливості формування функціональної асиметрії мозку: відомо чимало спостережень, які свідчать про тісний зв’язок заїкання з ліворукістю; нейрофізіологічні реакції: усне мовлення підлітків та дорослих із заїканням зазвичай супроводжується вегетативними реакціями. Наукова новизна полягає в тому, що в статті описана роль гормонів, які виникають в дітей із заїканням під час комунікації. Зокрема, занепокоєння чи страх призводять до викиду гормонів стресу: кортизолу, адреналіну та норадреналіну. Особливості впливу цих гормонів на організм та їхній взаємозв’язок із заїканням представлено вперше у вітчизняній логопедії. Також описаний психічний бік мовлення, який у період активного формування мовлення випереджає можливості моторної реалізації мовленнєвого висловлювання і який зазвичай є причиною ітерацій. Адже, поряд із наявністю високого ступеня мовленнєвої мотивації, у дітей із заїканням є виражена несформованість внутрішньомовленнєвого програмування. Тому й виникає потреба ознайомити батьків та вчителів, які виховують або навчають дітей із порушеннями темпо-ритмічної організації мовлення, з психолінгвістичними та психосоціальними факторами ризику, які підвищують судомну готовність у дітей групи ризику та сприяють проявам та хроніфікації заїкання.uk
dc.identifier.citationКозинець О. Психофізіологічні та соціолінгвістичні фактори заїкання / Олександр Козинець, Сергій Корнєв // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : БДПУ, 2024. – Вип. 1. – С. 254-262uk
dc.identifier.issn2412-9208
dc.identifier.urihttps://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/4063
dc.language.isoukuk
dc.publisherБердянський державний педагогічний університетuk
dc.relation.ispartofseriesПедагогічні науки; 1uk
dc.subjectзаїканняuk
dc.subjectсудомні порушення мовленняuk
dc.subjectлогопедіяuk
dc.subjectлогофобіяuk
dc.subjectфункціональна асиметрія мозкуuk
dc.subjectцентральна нервова системаuk
dc.titleПсихофізіологічні та соціолінгвістичні фактори заїканняuk
dc.typeArticleen
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Kozynets_Korniev_Psychophysiological_and_sociolinguistic_factors_of_stuttering.pdf
Розмір:
228.55 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Випуск 1 (2024)