Семантична організація з’ясувальних конструкцій у романі Василя Шкляра “Ключˮ
Вантажиться...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація
У статті виокремлено та описано семантичні різновиди з’ясувальних конструкцій у романі Василя Шкляра “Ключ”: 1) з’ясувальні речення інтелектуальної діяльності, що формуються опорними словами зі значенням мислення, судження; знання; висновку, рішення; 2) з’ясувальні речення психічної діяльності, що формуються опорними словами зі значенням відчуття, сприймання; віри; 3) з’ясувальні речення мовленнєвої діяльності; 4) з’ясувальні речення волевиявлення.
Зацікавлення вчених з’ясувальними складнопідрядними реченнями обумовлено тим, що подібні конструкції включають структурно й семантично неоднорідні одиниці, які є причиною постійних дискусій навколо цього питання. Набуття й засвоєння лінгвістичних знань щодо способів вираження з’ясувальних відношень у складнопідрядному реченні пояснюється структурною складністю й семантичною різноманітністю цих конструкцій.
У синтаксичній традиції критерії виділення семантичних різновидів складнопідрядних речень піддаються постійному перегляду. Важливим фактором визначення семантичних різновидів речень прислівного типу є лексичне навантаження опорного слова головної частини, засоби зв’язку між частинами, а також валентна зумовленість та частиномовні ознаки, які передбачають обов’язкову наявність підрядної частини.
Головна частина з’ясувальних складнопідрядних речень інформаційно неповна й потребує певного конкретизатора, яким і виступає підрядна частина. Тому видається доречним конструкції зазначеного типу розмежовувати за семантикою опорного слова головної частини.
У ролі опорного слова головної частини складнопідрядного з’ясувального речення найчастіше функціонують дієслова, дієприслівники, рідше – похідні від них іменники, прикметники, предикативи, що належать до певних семантичних типів лексики лексеми зі значенням інтелектуальної, психічної, мовленнєвої діяльності, буття та виявлення, волевиявлення).
Доведено, що з’ясувальні конструкції об’єднуються в один структурно-семантичний тип на основі незаміщеності в головній частині граматичної позиції, обумовленої валентними властивостями опорних слів, що потребують з’ясування та доповнення їхньої структурно-змістової недостатності.
Опис
The article outlines and describes the semantic varieties of clarifying structures in Vasyl Shklar’s novel “The Key”: 1) clarifying sentences of intellectual activity, formed by supporting words with the meaning of thinking, assessment; knowledge; conclusion, decision; 2) clarifying sentences of mental activity, formed by supporting words with the meaning of sensation, perception; belief 3) clarifying sentences of speech activity; 4) clarifying sentences of expression of will.
The interest of scientists in clarifying complex sentences is due to the fact that such constructions include structurally and semantically heterogeneous units, which are the cause of constant discussions around this issue. Acquisition and assimilation of linguistic knowledge elucidative on ways of expressing clarifying relations in a complex sentence is explained by the structural complexity and semantic diversity of these constructions.
The criteria for the allocation of semantic varieties of complex sentences are constantly reviewed in the syntactic tradition. An important factor in determining the semantic varieties of predicative sentences is the lexical loading of the reference word of the main part, the means of communication between the parts, as well as the valence precondition and the part-language features that require the obligatory presence of the contracting part.
The main part of the clarifying complex sentences is informatively incomplete and needs a definite concretizer, which acts as a dependent part. It is appropriate to delineate the construction of this type by the semantics of the reference word of the main part.
In the role of the reference word of the main part of the complex clarifying sentence most often are verbs, adverbs, rarely they are derived from them nouns, adjectives, predicates belonging to certain semantic types of vocabulary (lexemes with the meaning of intellectual, psychic, speech activity, being and discovery, expression of will).
It is proved that the clarifying constructions are united into one structural-semantic type on the basis of indistinguishability in the main part of the grammatical position due to the valence properties of the supporting words, which need to be clarified and supplemented with their structural and substantive insufficiency.
Ключові слова
З’ясувальні конструкції, мислення, судження, знання, висновок, рішення, відчуття, сприймання, віра, мовленнєва діяльність, волевиявлення
Бібліографічний опис
Олійник Е. Семантична організація з’ясувальних конструкцій у романі Василя Шкляра “Ключˮ / Еліна Олійник // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : БДПУ, 2019. – Вип. 18. – С. 177–185.