Код робінзонади в оповіданні «Пригоди професора Вільяма Вокса на острові Ципанго» Л. Чернова
Вантажиться...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація
У статті подано результати дослідження особливостей використання фабули Дефо в українській літературі. Об’єктом дослідження є авантюрно-пригодницьке оповідання Леоніда Чернова (Малошийченка). Розглянуто характер художнього моделювання образів, розвиток мотивів, жанрові домінанти, що наближають твір письменника до жанру робінзонади. З’ясовано, що типові для робінзонади мотиви рятування від смерті під час кораблетрощі, ізольованого острова, вибудовування на острові культурного суспільства в мініатюрі в українському інваріанті зчеплені з мотивами протистояння природних / гуманістичних і псевдоістинних цивілізаційних основ. Мотиву морально-етичної катастрофи серед острів’ян, підпорядковано мотив християнського гріхопадіння, однак окреслена біблійна тема всіляко профанізується, набуваючи знижено-комічного звучання. Підкреслено, що життєві перипетії тубільців Ципанго є виразною ремінісценцією на класику сатири на всесвітню історію, у якій європейці традиційно поставали як світочі для колонізованих народів. Оповідання Л. Чернова можна означити як квазіробінзонада, адже в ньому переструктуровується / заперечується міф, який створила робінзонада (позитивний досвід виживання в малопристосованих умовах, перемога культурного виховання над тваринними інстинктами), і задається новий вектор – духовна деградація людини в технічно оснащеному світі. За структурними особливостями (рубрикація на частини і розділи, наявність у кожної рубрики своєї назви, панорамне зображення дійсності, уповільнений виклад) твір віднесено до жанру романів. Текст побудовано з урахуванням компетентності читача, без якої розуміння прихованого змісту буде неможливим. Акцентовано, що оповідання Л. Чернова є своєрідною трансформацією дискурсу Дефо, однак, при позірному використанні загальновідомої фабульної схеми, український письменник порушує зовсім інше філософське питання: як вижити людині в умовах цивілізації.
Опис
The article presents the study’s results of the use of peculiarities of Defoe’s plot in Ukrainian literature. The object of the study is the adventure story by L. Chernov (Maloshyichenko). The nature of artistic modeling of images, development of motives, genre, which draw the writer’s work closer to the genre of the Robinsonade are considered.
It has been cleared up that the typical for Robinsonade rescuing motives from the death during a shipwreck, motives of an isolated island and building on an island of cultural society in its miniature in the Ukrainian invariant are linked with the motives of confrontation with true and pseudo-true civilizational bases. Besides the plot analogies, the details in the text by L. Chernov are generously scattered, sending the reader to the sacred letter. It is elicited that in comparison with the English pretext, the plot of the Ukrainian Robinsonade is characterized by a sexual component, which is, in general, a distinctive feature of risky and adventurous narrative.
It is emphasized that the life experiences of the natives of Tsipango are an expressive reminiscence on the classics of satire, on world history, in which Europeans traditionally appeared as guides for colonized peoples. The Ukrainian writer ironically shows how the ordinary life of the indigenes is aggravated and worsened in the result of their inclusion in the “benefits of universal culture”. In accordance with the canonical Robinsonade, the protagonist must escape and return to his world. In the artistic reception by L. Chernov minus-pattern is used: the natives expel a stranger from their world, but he returns with a group of other white people. With the arrival of “civilizators”, the natives have nowhere to escape from the absurd and terrible civilized world, in order to survive morally and physically. Leonid Chernov’s story can be described as a quasirobinsonade, because the myth reorganizes the typical elements of Robinsonade such as a positive experience of survival in poorly adapted conditions, the victory of cultural upbringing over animal instincts. However, in Chernov’s story a new vector is given – the spiritual degradation of a person in a technically equipped world. Despite the author’s genre definition, according to its structural features (division of parts and chapters, the presence in each division of a title, the panoramic image of reality, the slow narration) the story should be attributed to the genre of novels, but, taking into account its intertextuality and parability, boldly call the “roman a clef”. The writer built a text based on the competence of the reader, without which, the understanding of hidden content would be impossible.
It is emphasized that L. Chernov’s story is a kind of transformation of Defoe’s discourse, however, with the apparent use of the well-known plot structure, the Ukrainian writer violates a completely different philosophical question: how to survive in a civilized environment. If Defoe’s novel is about the victory of man over his animal instincts outside of the civilization, Chernov’s work is about the demoralization of man in conditions of civilization.
Ключові слова
Робінзонада, авантюрно-пригодницький жанр, подорож, авантюрний герой
Бібліографічний опис
Кулакевич Л. Код робінзонади в оповіданні «Пригоди професора Вільяма Вокса на острові Ципанго» Л. Чернова / Людмила Кулакевич // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : зб. наук. пр. – Бердянськ : БДПУ, 2019. – Вип. 19. – С. 85–94.