Випуск 18 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/1425

Переглянути

Перегляд Випуск 18 (2019) за Автор "Борисенко, Катерина"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Рецепція богословсько-полемічних трактатів XVI–XVII століть у творах Іоаникія Галятовського та Теофіла Рутки
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Борисенко, Катерина
    У статті розглядаються проблеми, пов’язані з історією богословського трактату в українській літературі другої половини XVII – XVIII ст., зокрема полеміка між тогочасними православними та католицькими авторами. Провідними темами є питання Filioque, Ферраро-Флорентійський Собор, Чистилище. Об’єктом дослідження є польськомовні трактати Іоаникія Галятовського «Stary Kościoł zachodni…» та Теофіла Рутки «Budynek Chrystusow to iest Kościoł…», «Goliat swoim mieczem porazony…», «Chorągiew zgody y pokoiu…», «Herby, abo znaki kościoła prawdziwego…». Вказано, що українські православні автори, які працювали у другій половині XVII – на початку XVIII ст., майже не писали про наші полемічні трактати кінця XVI і початку XVII ст. Це відбувалося тому, що в ранньобарокових текстах переважали емоції, а факти часто фальсифікували. Проте були винятки. Це можна простежити в богословсько-полемічних трактатах Іоаникія Галятовського та Теофіла Рутки. Завважмо, що Теофіл Рутка в основному повторює зауваження, висловлені раніше представниками західної церкви. Він стверджує, що українські богословсько-полемічні трактати православних письменників епохи раннього бароко характеризуються відсутністю збалансованих аргументів, містять лайку, неточні цитати зі Святого Письма та святоотецької прози, безпідставні звинувачення опонентів. Автор постійно наголошує на суперечках, які тривали всередині православ’я загалом та української церкви зокрема, й протиставляє йому монолітність західного світу, замовчуючи ті суперечки, які за десятиліття до того виникали між унійною та римо-католицькою церквами. Іоаникій Галятовський заперечує аргументи Теофіла Рутки. Автори посилаються на богословські трактати Стефана Зизанія, Мелетія Смотрицького, Петра Могили, Іпатія Потія, Лева Кревзи. Теофіл Рутка робить життя Мелетія Смотрицького одним із провідних аргументів – він інтерпретує його як приклад руху за справжню віру. Твори Петра Могили є предметом найсерйознішого обговорення. Можемо сконстатувати, що для українських православних і католицьких письменників важливим було наголосити на приналежності до давньої богословської традиції. При цьому кожна зі сторін також наголошує на своїй «споконвічній» правоті та на «споконвічних» помилках опонентів.