Випуск 19 (2019)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/1424

Переглянути

Перегляд Випуск 19 (2019) за Автор "Глазова, Світлана"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Функційна перспектива пояснювального текстового відрізка
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Глазова, Світлана
    До проблеми пояснення та пояснювальних конструкцій різних рівнів зверталося багато вчених. Звернення саме до текстового відрізка, на рівні якого знаходить вираження пояснювальне відношення, у роботі ґрунтується на позиції, що текст з поміж синтаксичних одиниць найбільшою мірою наближений до речення, тому доцільно розглянути визначальні ознаки міжреченнєвих відношень у тексті. Такий підхід дозволив простежити у статті специфіку текстового відрізка, структурованого реченнєвим пояснювальним відношенням, зокрема роль пояснювальних засобів зв’язку в структуруванні тексту, особливості поєднуваних частин. З’ясовано особливості функціювання пояснення на рівні тексту, а саме визначено ознаки текстового відрізка як пояснювальної конструкції та частотність використання мовцями пояснення на рівні складного синтаксичного цілого, а також потенційну здатність формувати певну думку за допомогою зв’язку декількох висловлень, які розгортають, уточнюють, розвивають якийсь смисл, співвіднесеність змісту пояснювального (другого) компонента з тотожною пропозицією пояснюваного в аналізованих конструкціях. У даній статті доведено, що ознаками текстового відрізка як пояснювальної конструкції є такі формальні ознаки, як: наявність пояснюваної й пояснювальної частин текстового відрізка, які або обидва, або ж один із них можуть бути досить поширеними; наявність сполучникових засобів, які сигналізують про характер відношення компонентів; закритість структури. А здатність пояснення функціювати на рівні складніших синтаксичних утворень – текстів різних функціональних стилів (художньому, публіцистичному, науковому, розмовному мовленні) – відкриває перед автором широкі можливості до деталізованого мовного подання інформації із якнайбільшим урахуванням потреб слухача та його фонових знань на шляху до порозуміння.