Перегляд за Автор "Богданов, Ігор Тимофійович"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЕлектротехніка : силабус навчальної дисципліни(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Богданов, Ігор ТимофійовичМета та предмет курсу: формування в здобувачів освіти сукупності знань, вмінь та уявлень про електротехніку, електротехнічні закони, методи аналізу електричних і магнітних кіл, принципи дії, конструкції, властивості, галузі використання основних електротехнічних пристроїв і вимірювальних приладів, необхідних для практичної професійної діяльності, а саме розв’язання проблем, пов’язаних з безпечною експлуатацією електроустановок відповідно до існуючих нормативних документів.
- ДокументЗасоби та методи асинхронного навчання при підготовці наноінженерів до професійної діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Ковачов, Сергій Сергійович; Сичікова, Яна Олександрівна; Попова, Анастасія Сергіївна; Богданов, Ігор ТимофійовичСтаття присвячена розгляду сучасних досягнень технологій асинхронного навчання та можливостей їх застосування при підготовці майбутніх наноінженерів до продуктивної професійної діяльності в сучасних умовах. У статті розглядається низка інноваційних технологій, включаючи онлайн-навчання, віртуальну та доповнену реальність, штучний інтелект та машинне навчання, технологію блокчейн та Інтернет речей (IoT). Метою статті є оцінка доцільності та ефективності цих технологій у активізації підготовки наноінженерів до професійної діяльності. Ми прагнули проаналізувати потенційні переваги та недоліки кожної технології та те, як їх можна інтегрувати в процес підготовки майбутніх наноінженерів для створення новітніх матеріалів подвійного призначення в умовах асинхронного навчання. Стаття також прагне надати практичні рекомендації та ідеї щодо ефективного використання асинхронного навчання у підготовці майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства особливо враховуючи нові реалії, у яких опинилася Україна. Ґрунтовний аналіз показав, що асинхронне навчання має потенціал бути ефективним і результативним засобом надання профільної освіти в галузі наноінженерії, пропонуючи гнучкість, масштабованість і здатність пристосовуватися до напружених графіків. У статті розглядається наявна література з даної теми з урахуванням останніх досягнень і сучасного стану галузі. На основі аналізу та порівняння різних джерел автори приходять до висновків про потенціал кожної технології для підтримки асинхронного навчання при підготовці наноінженерів. У статті також надано рекомендації щодо подальших досліджень у цій галузі та щодо розробки більш ефективних освітніх програм для майбутніх наноінженерів, які дозволять їм залишатися конкурентоспроможними та готовими до викликів і можливостей майбутнього.
- ДокументКонцептуальні засади підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної професійної діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Богданов, Ігор Тимофійович; Сичікова, Яна Олександрівна; Бардус, Ірина ОлександрівнаСтаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме розробленню концептуальних засад побудови відповідної методичної системи. У статті запропоновано концептуальну ідею дослідження, яка передбачає, що підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій підвищиться за умови системної філософського-природничо-математичної фундаменталізації змісту навчання, а також залучення до продуктивної діяльності із синтезу інноваційних зразків наноматеріалів на засадах дуальної освіти. У статті висвітлено концептуальні засади підготовки майбутніх фахівців у галузі нанотехнологій до продуктивної професійної діяльності. Зокрема наведено методологічні та теоретичні засади розроблення методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців до продуктивної професійної діяльності. Методологічними засадами визначено загальнонаукові методи пізнання, а також системний, компетентнісний, діяльнісний, інтегративний, прогностичний, синергетичний методологічні підходи. Теоретичними засадами обґрунтування й розроблення методичної системи визначено філософські положення теорії пізнання, загальнонаукові положення системного підходу, психологічні положення теорії особистості, теорії творчості, моделі репрезентації знань, педагогічні закони, закономірності та принципи навчання. На основі концептуальної ідеї та теоретико-методологічних засад визначено організаційно-педагогічні умови, дотримання яких при розробленні цілей, змісту, методів, засобів та форм навчання методичної системи фундаментальної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства забезпечить ефективність формування їхньої професійної компетентності виконувати продуктивну діяльність.
- ДокументПрофесійна діяльність фахівця в галузі наноматеріалознавства зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Бардус, Ірина Олександрівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Богданов, Ігор Тимофійович; Сичікова, Яна ОлександрівнаСтаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме аналізу його професійної діяльності зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників. У статті проаналізовано предмети, продукти, засоби, процеси та умови професійної діяльності фахівця з синтезу наноструктур на поверхні напівпровідників і визначено властивості вихідного та синтезованого наноматеріалу, умови, технології, засоби їх створення. Описано чинники, які пливають на характеристики наноструктур під час їх синтезу (ресурсні, технологічні), властивості вихідних та синтезованих наноматеріалів (фізичні, хімічні, біологічні, морфологічні, екологічні, механічні, технологічні, патентно-правові, економічні та функціональні). Наведено найпопулярніші методи (хімічного, електрохімічного травлення, літографії) та засоби синтезу наноструктур на поверхні напівпровідникової пластини. На основі узагальненої структури виробничого процесу визначено зміст професійної діяльності наноінженера з організації процесу виробництва наноматеріалів (виявлення кореляцій між умовами та результатом синтезу, вибір оптимальних технологічних рішень, складання методики експерименту, підготовка устаткування, зразків та засобів контролю, нагляд за плином процесів і режимів, контроль за хімічними реакціями, умовами синтезу); із реалізації технологічного процесу (проєктування майбутнього наноматеріалу, його виготовлення та вдосконалення); з управління виробничим процесом (урахування впливу чинників на характеристики, планування ресурсів, оцінка правильності вибору матеріалів, режимів, методів, а також регулювання процесу синтезу шляхом проведення аналогічних досліджень на інших зразках, аналіз впливу неврахованих раніше чинників, коректування умов синтезу, ресурсів, усунення небажаних явищ).
- ДокументПрофесійна компетентність фахівця у галузі наноматеріалознавства зі створення інноваційних наноструктур на поверхні напівпровідників(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Бардус, Ірина Олександрівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Богданов, Ігор Тимофійович; Сичікова, Яна ОлександрівнаСтаття присвячена актуальній проблемі підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до продуктивної діяльності, а саме визначенню системи його професійної компетентності зі створення наноструктур на поверхні напівпровідників. У статті на основі структури виробничого процесу із синтезу інноваційних наноструктур на поверхні напівпровідника визначено кваліфікаційні вимоги до фахівця в галузі наноматеріалознавства. Встановлено, що фахівцю в галузі наноматеріалознавства необхідно володіти проєтною, технологічною, експлуатаційною, науково-дослідною, організаційно-управлінською компетентностями. Проєктна компетентність передбачає моделювання нової наноструктури на поверхні напівпровідника для набуття ним бажаних функціональних властивостей, вибір оптимальних технологічних рішень стосовно синтезу цих наноструктур та складання методики експерименту відповідно до обраної технології. Технологічна компетентність забезпечує ефективність професійної діяльності із синтезу нової наноструктури на поверхні напівпровідника на основі обраної технології. Організаційно-управлінська компетентність дозволяє фахівцю здійснювати технічну підготовку, контроль та регулювання процесу синтезу наноструктур на поверхні напівпровідника із заданою якістю. Сформована науково-дослідна компетентність дозволяє здійснювати науковий пошук морфологічних властивостей структури наноматеріалу для надання йому необхідних функціональних властивостей, розробляти нові технології та відповідне обладнання для синтезу наноструктур на поверхні напівпровідника. У статті також описано структуру та зміст проєктної, технологічної, науково-дослідної та організаційно-управлінської компетентностей фахівців у галузі наноматеріалознавства, які є основою для розроблення фундаментальної системи їх підготовки в закладах вищої освіти.
- ДокументТеоретичні основи електротехніки : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Богданов, Ігор ТимофійовичМета та предмет курсу: формування і конкретизація знань з теоретичних основ електротехніки про фізичні явища та характер процесів у електричних колах, формування навичок та досвіду аналізу й розрахунку електричних кіл, що є необхідною базою для подальшого професійного навчання й професійної діяльності в галузі технічної експлуатації електроенергетичного обладнання та енергетиці.
- ДокументУніверситет без стін: збереження академічного потенціалу в умовах війни(ФОП Самченко А. М., 2023) Богданов, Ігор Тимофійович; Гуренко, Ольга Іванівна; Ковачов, Сергій Сергійович; Лопатіна, Ганна Олександрівна; Попова, Анастасія Сергіївна; Сичікова, Яна Олександрівна; Цибуляк, Наталя ЮріївнаМонографія досліджує вплив війни на академічний потенціал університетів України, аналізує виклики, які виникли перед університетською спільнотою в умовах окупації, та представляє стратегії відновлення наукової та освітньої діяльності. Зокрема, розглядаються питання академічної свободи, дистанційної та змішаної освіти, а також соціокультурна роль університету та його третя місія. Через детальний аналіз конкретного кейсу Бердянського Державного Педагогічного Університету, автори намагаються висвітлити ширший контекст впливу війни на вищу освіту в Україні, розкриваючи при цьому значущість академічної спільноти в перебудові суспільства. Монографія є важливим джерелом для освітян, дослідників та всіх, хто цінує нескінченний потенціал знань та освіти як засобу перебудови та прогресу.