Перегляд за Автор "Вєнцева, Надія Олександрівна"
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАналіз бар’єрів вступу учнів з тимчасово окупованих територій до закладів вищої освіти України(Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2025) Вєнцева, Надія Олександрівна; Оверченко, Микола Володимирович; Вергун, Анна ОлександрівнаВ статті розглядається проблема бар’єрів, які виникають у учнів з тимчасово окупованих територій при вступі до закладів вищої освіти України. Актуальність дослідження обумовлена викликами, з якими стикається система вищої освіти України в умовах воєнного стану. На основі аналізу джерел було виявлено, що вчені досліджують механізми діагностики освітніх втрат в умовах війни, психологічні аспекти та питання компенсації освітніх втрат. Проте проблема особливості вступу до українських закладів освіти учнів з тимчасово окупованих територій досліджена недостатньо. В досліджені було виявлено, що основними бар’єрами, які, на думку вчителів, виникають у абітурієнтів з тимчасово окупованих територій є: 1) безпекові питання, 2) доступ до інформації, 3) технічне забезпечення освітнього процесу, 4) доступ до документообігу, 5) особливості складання національного мультидисциплінарного тесту, 6) небажання вступати до українських закладів вищої освіти, 7) фінансові можливості родин випускників, 8) освітні втрати та 9) можливості отримання пільг.
- ДокументДержавно-громадське управління освітою за часів Центральної Ради(Бердянський державний педагогічний університет, 2020) Вєнцева, Надія ОлександрівнаАвторка дослідження, ґрунтуючись на аналізі широкого кола джерел, визначає особливості формування державно-громадське управління освітою за часів Центральної Ради. У дослідженні проаналізовано архівні матеріали та виявлено значення перших всеукраїнських з’їздів вчителів як органів громадського управління освітою. Визначено роль у цьому процесі політичних, суспільних та громадських організацій, зокрема «Товариства шкільної освіти». Авторка публікації доводить, що за часів Центральної Ради в Україні було сформовано перший державний орган управління освітою – Генеральний секретаріат освіти, робота якого базувалася на принципі децентралізації управління. Основним змістом діяльності цього керівного органу стало не адміністрування, а об’єднання зусиль усіх національних культурно-просвітніх інституцій Української Народної Республіки в справі розбудови освітньої галузі. Особлива увага при цьому надавалася забезпеченню функціонування школи та створенню системи підготовки педагогічних кадрів. У дослідженні з’ясовано, що за ініціативи керівництва Генерального секретаріату освіти розроблялися й запроваджувалися основні принципи державно-громадського управління, а саме: затвердження колегіального складу органів управління на всіх рівнях його реалізації, надання земському й міському самоврядуванню широких прав щодо відкриття та завідування навчальними закладами, розширення повноважень педагогічних рад, надання навчальним закладам автономії тощо.
- ДокументМетодика викладання у ЗВО : силабус освітнього компоненту на 2023-2024 н. р.(2023) Вєнцева, Надія ОлександрівнаМетою курсу є є: формування вміння розробляти і викладати освітні курси в закладах вищої освіти, використовуючи форми, методи та види роботи, необхідні для досягнення поставлених цілей; розвиток інтересу до викладацької діяльності, спонукання майбутніх викладачів до педагогічної творчості, партнерської міжособистісної взаємодії та ділової комунікації
- ДокументМетодика національно-патріотичного виховання молоді : силабус освітнього компоненту(БДПУ, 2023) Вєнцева, Надія ОлександрівнаМетою курсу є : розвиток національно-патріотичного виховання засобами конкретних навчальних предметів, що здійснюється на різних етапах уроку з використанням сучасних адекватних виховним завданням організаційних форм, методів, прийомів і засобів
- ДокументМетодологія науково-педагогічних досліджень : силабус навчальної дисципліни(БДПУ, 2023) Вєнцева, Надія ОлександрівнаМета курсу «Методологія науково-педагогічних досліджень» полягає у розвитку інтересу до науково-педагогічних проблем у сфері освіти, формуванні умінь аналізувати, інтерпретувати науково-педагогічні явища, причинно-наслідкові зв’язки між ними на основі узагальнення і систематизації знань з освітніх/педагогічних наук; розвитку ціннісної мотивації на рівні новітніх досягнень знати концепції розвитку освіти і педагогіки, методології науково-педагогічних досліджень; формування готовності до педагогічно доцільної партнерської міжособистісної взаємодії; розвиток уміння здійснювати ділову комунікацію, зрозуміло і недвозначно доносити власні міркування, висновки та аргументацію з питань освіти і педагогіки, вести проблемно-тематичну дискусію з питань управління в освіті.
- ДокументМісія педагогічної деонтології у вихованні української еліти на початку ХХ століття(Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Вєнцева, Надія ОлександрівнаАвтор дослідження, ґрунтуючись на аналізі широкого кола джерел, визначає особливості виховання української еліти на початку ХХ століття. Необхідність виникнення нових елітних верств обґрунтовується, перш за все, вітчизняною освітою, позаяк лише вона може виховати національну еліту Автор зазначає, що в сучасній педагогічній практиці поняття “елітарна” освіта набуло великого поширення. Воно базується на введенні нових критеріїв поділу масової та елітарної освіти: масова – це програми бакалаврату, які є доступними для всіх випускників середньої школи; елітарна – магістерська програма. Публікація також розкриває концепцію педагогічної етики як науки про професійну поведінку викладача вищого навчального закладу та його обов’язки. Теоретичні основи педагогічної деонтології визначають педагогічну етику основним компонентом формування професіоналізму та компетенції сучасного викладача. Саме завдяки професійній етиці визначаються принципи універсальної моралі, що застосовуються до освітньої діяльності, яка регулює відносини людей у соціальній та професійній сфері життя, що пов'язано з об'єктивною необхідністю безперервного процесу виготовлення матеріальних та духовних цінностей. Кожна історична епоха та кожна країна мають свої етичні вимоги до педагога як особистості, що формує політичну й національну еліту суспільства. Проведене дослідження доводить, що початок ХХ століття є окремим періодом у розвитку педагогічної деонтології як засобу розвитку елітарної освіти. На цьому етапі з'являється тенденція до розвитку освіти на гуманітарних та демократичних засадах. Крім того, формувалися нові засади педагогічної етики, які вимагали від викладача досконалого володіння предметом, самовдосконалення, моральності, оптимістичності, демократичності та вимогливості.
- ДокументНові підходи до історичної освіти в умовах багатокультурного середовища : силабус освітнього компоненту на 2023-2024 н. р.(БДПУ, 2023) Вєнцева, Надія ОлександрівнаМетою курсу є : сприяння становленню полікультурної компетентності майбутніх учителів історії шляхом формування у них готовності до навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів історії в умовах багатокультурного середовища, спираючись на нові підходи до сучасної історичної освіти
- ДокументПедагогіка вищої та профільної школи : силабус освітнього компоненту на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Вєнцева, Надія ОлександрівнаМета курсу «Педагогіка вищої та профільної школи» полягає у формуванні системи теоретичних знань і практичних умінь організації освітнього процесу, професійної спрямованості й особистісної концепції викладацької діяльності у закладі вищої освіти
- ДокументПедагогіка вищої школи : силабус навчальної дисципліни(БДПУ, 2023) Вєнцева, Надія ОлександрівнаМета освітньогокомпоненту «Педагогіка вищої школи» полягає у формуванні системи теоретичних знань і практичних умінь організації освітнього процесу, професійної спрямованості й особистісної концепції викладацької діяльності у закладі вищої освіти
- ДокументПсихолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості в системі неперервної професійної освіти(Бердянськ : БДПУ, 2020) Акімова, Олена; Бєляєв, Сергій; Буянов, Павло Георгійович; Ваня, Ганна; Глазкова, Ірина Яківна; Голік, Олександр Борисович; Горбатюк, Роман; Білан, Наталія; Жигірь, Вікторія Іванівна; Жигула, Олена; Єфімова, Анастасія Ігорівна; Дніпровська, Єва; Коваль, Людмила Вікторівна; Козловський, Юрій; Кондратенко, Юлія Ігорівна; Крижко, Василь Васильович; Данилова, Наталія; Лебедик, Леся; Лісіна, Лариса Олександрівна; Бондаренко, Владислав; Краснікова, Аліна; Марченко, Олена; Андрюшина, Любов; Мойсеєнко, Раїса; Петрик, Крістіна Юріївна; Попова, Ольга Іванівна; Попова, Лариса Петрівна; Розумна, Тетяна; Сергєєва, Ірина; Стрельніков, Віктор; Хоменко, Алла; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Чередник, Лідія; Таран, Тетяна; Школа, Олександр Васильович; Юр`єва, Світлана; Яковлєва, Вікторія; Ярощук, Лілія Григорівна; Яловега, Крістіна; Вєнцева, Надія Олександрівна; Задорожна-Княгницька, Леніна; Козловська, Ірина; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Стельмах, Марина; Сергеєва, Олена; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Кортез, Хосе Італо; Андрєєв, Андрій; Тихонська, Наталія; Венгерська, Наталя; Голуб, Олена; Коваленко, Валерія; Гомонюк, Олена; Дольнікова, Любов; Житник, Ніна; Кучинова, Наталя; Іваницький, Олександр; Акєнтьєва, Наталія; Пилипенко, Людмила; Бистрова, Аліна; Качерова, Ольга Георгіївна; Кінах, Неля; Кожевникова, Алла; Куцериб, Володимир; Левко, Мар’яна; Ячменьова, Олександра; Максимчук, Борис; Максимчук, Ірина; Мороз, Юлія; Мичка-Левченко, Юлія; Нестеренко, Марина Миколаївна; Сенченко, Яна; Гавриленко, Дмитро; Нетреба, Марина; Чорна, Єлизавета; Огібалова, Олена; Петрук, Віра; Клєопа, Ірина; Пріма, Раїса; Степанюк, Алла; Тимофєєва, Ірина; Толкачова, Ганна; Хаджинова, Ірина; Чельцова, Євгенія; Щербакова, Надія Миколаївна; Перчиць, Оксана; Безкоровайна, Лариса; Венгерська, Наталя; Короленко, Карина; Голобородько, Ганна; Бурназова, Віра Володимирівна; Вітюк, Валентина; Майструк, Дар’я; Воєвутко, Наталя; Гречановська, Олена; Ліщун, Олена; Гура, Олександр; Даннік, Людмила Анатоліївна; Гапон, Людмила; Нортенко, Анастасія; Кривенко, Юлія; Савицька, Олена Станіславівна; Лупаренко, Світлана; Маковецька, Наталія; Волобуєв, Андрій; Мокляк, Володимир; Коваль, Карина Валентинів; Павлюк, Наталія; Пак, Олена; Попова, Анастасія Сергіївна; Пріма, Дмитро; Рославець, Руслана; Расторгуєва, Ірина Сергіївна; Гатілов, Альберт; Рузяк, Тетяна; Хатунцева, Світлана Миколаївна; Савін, Євген; Щербакова, Катерина Йосипівна; Макаренко, Лілія; Зінькуєва, Дарина; Кльопова, Вікторія; Дудник, Валерія; Горецька, Олена Віталіївна; Мартиненко, Олена Володимирівна; Парфілова, Світлана; Панкратова, Анастасія; Пасько, Віктор; Каковкіна, Ольга; Черезова, Ірина Олександрівна; Шатіло, Дар’я; Малюга, Оксана; Печеневська, Дар’я; Удовенко, Анна; Андрюшина, Любов; Родіна, Юлія; Валах, Юлія; Барбашова, Ірина Анатоліївна; Васейко, Юлія; Костриця-Лавринюк, Людмила; Мороз, Ксенія; Руденко, НаталіяУ збірнику вміщено доповіді учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості в системі неперервної професійної освіти» (26–27 листопада 2020 року).
- ДокументРозвиток вищої історичної педагогічної освіти України в першій половині ХХ століття(2017-05) Вєнцева, Надія ОлександрівнаУ роботі досліджено становлення й розвиток вищої історичної педагогічної освіти України (перша половина ХХ століття) як підсистеми вищої педагогічної освіти, що мала власну організацію, зміст, форми й методи з точки зору сучасних методологічних позицій, аксіологічного, парадигмального, системного, структурно-функціонального й історико-хронологічного підходів.
- ДокументСилабус навчальної дисципліни Методика викладання у ЗВО(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Вєнцева, Надія ОлександрівнаМетою курсу є : формування вміння розробляти і викладати освітні курси в закладах вищої освіти, використовуючи форми, методи та види роботи, необхідні для досягнення поставлених цілей; розвиток інтересу до викладацької діяльності, спонукання майбутніх викладачів до педагогічної творчості, партнерської міжособистісної взаємодії та ділової комунікації;
- ДокументСилабус освітнього компоненту Методика НПВ 2024-25(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Вєнцева, Надія ОлександрівнаМетою курсу «Методика національно-патріотичного виховання молоді» є : розвиток національно-патріотичного виховання засобами конкретних навчальних предметів, що здійснюється на різних етапах уроку з використанням сучасних адекватних виховним завданням організаційних форм, методів, прийомів і засобі
- ДокументСкладові авторитету керівника закладу загальної середньої освіти в сучасній Україні(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Вєнцева, Надія ОлександрівнаУ статті визначено складові авторитету керівника закладу загальної середньої освіти в сучасній Україні та виявлено особливості впливу авторитету керівника школи на ефективність управлінської діяльності. Автором застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизація, узагальнення, категоріальний та функціональний аналіз, опитування. В дослідженні, на основі аналізу літератури, уточнено поняття авторитет керівника, яке розглядається як загальноприйнятий неформальний вплив якої-небудь особи в різних сферах суспільного життя (вихованні,освіті, науці), заснований на знаннях, моральних якостях та досвіді. Доведено, що авторитет директора школи більшою мірою залежить від наявності у нього соціально-психологічних якостей (вміння вирішувати конфлікти у взаєминах вчителів; вміння виправляти помилки підлеглих у коректній формі; проявляти інтерес до життя вчителів поза роботою), яких, на думку педагогів, бракує найбільше, а найменшою мірою від професійно-ділових та адміністративно-розпорядчих якостей. Педагоги відзначили, потужний вплив суто людських якостей керівника на їх авторитет серед колег, що пояснюється, тим, що такі якості особистості, як такт і витримка, справедливість, уміння поважати людей сприяють згуртуванню членів колективу навколо свого керівника, пробудженню та підтримці у педагогів почуття поваги та довіри до нього. Що призводить до посилення позиції керівника в колективі, утвердження його авторитету, дозволяє директорові висувати свої вимоги. Виявлено, що динамічність та високий темп шкільного життя, несподіванки та невдачі викликають у педагогів високу чутливість, тому людяність у взаєминах підвищують емоційний статус колективу, його готовність працювати творчо, підтримати вимоги керівника, сприяє формуванню позитивного ставлення педагогів до своєї роботи.
- ДокументІнноваційні технології в освіті : силабус освітнього компоненту на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Вєнцева, Надія ОлександрівнаМетою курсу є надання майбутньому фахівцю вичерпної, систематизованої інформацію про сучасні інноваційні освітні технології, спираючись на сучасні засади особистісноорієнтованої освіти
- ДокументІнтеграція в дистанційному навчанні та перспективи її використання під час викладання суспільствознавчих дисциплін(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Вєнцева, Надія Олександрівна; Макаренко, Тамара Петрівна; Мирошниченко, Володимир ОлександровичУ статті визначено перспективи використання інтеграційних процесів у змісті суспільствознавчих дисциплін при дистанційному навчанні. Авторами застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення; категоріальний та функціональний аналіз, опитування. У дослідженні на основі аналізу широкого кола джерел та літератури уточнено поняття інтеграція, яке розглядається як регенерація та консолідація змісту окремих дидактичних одиниць та цілих тем різних дисциплін, суспільних та природних явищ у певну цілісність, інтеграцію фактів, узагальнення ідей, об'єднання понять, формування принципів, формулювання законів та теорій, на яких базується зміст предметних компетентностей у процесі дистанційного навчання. Доведено, що оскільки система освіти є одним із соціальних інститутів, її розвиток визначається зміною потреб суспільства, обумовленим характером і досягненнями науково-технічного та соціального прогресу. Одним із перспективних напрямів такого розвитку є використання інтеграційних процесів у змісті суспільствознавчих дисциплін при дистанційному навчанні, під час якого відбувається фундаменталізація знань, відмова від вузьких тем та перехід до універсалізації, загального сприйняття світу, посилення економічної та правової підготовки. Під інтеграцією в дистанційному навчанні розуміється складний та насичений процес формування нових предметних знань, що може реалізовуватися в діалектичний єдності з протилежно спрямованою диференціацією, яка проявляється, перш за все, у появі нових напрямів в одній і тій же освітній галузі (суспільні науки). Інтеграція змісту міждисциплінарних завдань під час викладання суспільствознавчих дисциплін дає можливість сформувати структуру дистанційного навчання, яка допомагає учню розвивати предметні компетентності, універсальні знання, можливості синтезу набутих теоретичних знань, необхідних умінь та практичних навичок.