Перегляд за Автор "Козинець, Олександр"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументКлатеринг та заїкання: диференційні ознаки(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Козинець, Олександр; Корнєв, СергійСтаття присвячена дослідженню клатерингу та його відмінностей від заїкання. Донедавна клатеринг розглядали як прояв неврозоподібного заїкання. Навіть сьогодні клатеринг вважається маловивченим порушенням та є предметом міжнародних наукових дискусій. У публікації окреслено історію вивчення клатерингу, типові ознаки, причини, мовленнєва й немовленнєва симптоматика порушення. Подано типи клатерингу, описано відмінності клатерингу та заїкання. Окреслені способи діагностики цього мовленнєвого порушення та базові напрямки корекційної роботи. Зараз тривають інтенсивні дослідження в галузі диференційного вивчення розладів темпу, ритму та плавності мовлення несудомного та судомного характеру. Потребує подальшого дослідження вивчення розладів плавності мовлення несудомного типу. У вітчизняній логопедії до розладів темпу, ритму та плавності мовлення зазвичай відносять такі порушення, як тахілалія, брадилалія та заїкання. За кордоном до порушень темпо-ритмічної організації мовлення зазвичай відносять ще й клатеринг. У розумінні механізму цього мовленнєвого порушення також багато «білих плям». Вважається, що клатеринг є частиною загальної дезорганізації психомоторного розвитку – рухової активності, поведінкової сфери, мовленнєвої комунікації. Це свідчить про порушення діяльності стріопалідарної системи та регулювального впливу кіркових відділів ЦНС. Його найчастіше діагностують у хлопчиків у віці 7– 8 років, іноді в кількох поколінь однієї родини. Якщо порушення виявлено досить рано, мовленнєвий прогноз загалом сприятливий. Корекційна робота при клатерингові ведеться логопедом за кількома напрямками: нормалізація темпу мовлення, поліпшення мовленнєвих навичок та вдосконалення артикуляційної моторики. Оскільки клатеринг є комунікативним порушенням, це негативно впливає на якість спілкування з оточенням, успішність осіб із клатерингом у навчанні, вибір професії. Людина з клатерингом не може в момент мовлення визначити на слух, правильно вона говорить чи ні, тому і діти, і дорослі не усвідомлюють своє мовленнєве порушення, що ускладнює діагностику.
- ДокументОсобливості формування статево-гендерної ідентичності у дітей з порушеннями психофізичного розвитку(Бердянський державний педагогічний університет, 2021) Глушенко, Катерина; Козинець, ОлександрНаукова стаття присвячена дослідженню особливостей протікання психосексуального розвитку в дітей з психофізичними порушеннями з акцентом на формуванні статево-гендерної ідентичності в осіб із сенсорними та мовленнєвими порушеннями. У публікації розглядаються поняття «стать», «статева свідомість», «психосексуальний розвиток». В аспекті статевого виховання та сексуальної просвіти дітей та молоді з інвалідністю йдеться про три головні спектри, які обумовлюють психосексуальний розвиток особистості: статеву самосвідомість (усвідомлення власної статевої приналежності і статі оточуючих); становлення статеворольової поведінки (формування стереотипу адекватної статевої ролі, відповідного психофізіологічним і соматичним ознаками дитини); психосексуальна орієнтація. Як один із «помічників» для батьків у питанні психосексуального виховання дітей та підлітків згадується брошура про правила спідньої білизни («правила трусиків»), розроблена Радою Європи. Брошура містить поради для батьків і вихователів про те, як пояснити дитині, що таке інтимні частини тіла. Також у науковій статті йде мова про актуальність проблеми уникання батьками тем статевого виховання з дітьми з особливими освітніми потребами. Окреслена чотирьохкомпонентна модель сучасного бачення статевої та гендерної ідентичності людини. Наприкінці в статті описані специфічні бар’єри, характерні для дітей з порушеннями розвитку, які їм доводиться долати в період свого психосексуального розвитку. Представлені результати опитування К. О. Глушенко батьків дітей з порушеннями психофізичного розвитку, які відображають ставлення родин до суперечливих питань сексуальної просвіти.
- ДокументПсихофізіологічні та соціолінгвістичні фактори заїкання(Бердянський державний педагогічний університет, 2024) Козинець, Олександр; Корнєв, СергійСтаття присвячена дослідженню періодів інтенсивного формування мовлення, для яких характерна поява фізіологічних ітерацій у дітей із заїканням. Мета статті – описати й виділити фактори ризику, яку сприяють появі заїкання: особливості фізіологічного й мовленнєвого дихання, яке часто є поверховим чи змінним у ситуації стресу; супутні рухи, які часто мають насильницький характер, а часом і ускладнюють стан дітей із заїканням; мовленнєві хитрощі: при хроніфікації заїкання практично всі діти з цим порушенням використовують у мовленні одноманітні, багаторазово повторювальні протягом висловлювання лексеми; особливості центральної нервової системи (нерідко в людей із заїканням спостерігається органічне ураження мозку резидуального характеру, яке виникає у внутрішньоутробному пренатальному чи постнатальному періодах розвитку); особливості формування функціональної асиметрії мозку: відомо чимало спостережень, які свідчать про тісний зв’язок заїкання з ліворукістю; нейрофізіологічні реакції: усне мовлення підлітків та дорослих із заїканням зазвичай супроводжується вегетативними реакціями. Наукова новизна полягає в тому, що в статті описана роль гормонів, які виникають в дітей із заїканням під час комунікації. Зокрема, занепокоєння чи страх призводять до викиду гормонів стресу: кортизолу, адреналіну та норадреналіну. Особливості впливу цих гормонів на організм та їхній взаємозв’язок із заїканням представлено вперше у вітчизняній логопедії. Також описаний психічний бік мовлення, який у період активного формування мовлення випереджає можливості моторної реалізації мовленнєвого висловлювання і який зазвичай є причиною ітерацій. Адже, поряд із наявністю високого ступеня мовленнєвої мотивації, у дітей із заїканням є виражена несформованість внутрішньомовленнєвого програмування. Тому й виникає потреба ознайомити батьків та вчителів, які виховують або навчають дітей із порушеннями темпо-ритмічної організації мовлення, з психолінгвістичними та психосоціальними факторами ризику, які підвищують судомну готовність у дітей групи ризику та сприяють проявам та хроніфікації заїкання.
- ДокументСоціально-освітні домінанти професійної підгтовки фахівців соціальної сфери та інклюзивної освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Бабич, Павло; Голова, Наталія; Кашуба, Людмила; Кляп, Маріана; Кучерак, Ірина; Панасюк, Єва; Потапюк, Лілія; Скірко, Ганна; Хлєбік, Світлана; Шкода, Альона; Цибуляк, Наталя Юріївна; Василенко, Олена; Єськова, Тетяна Леонідівна; Шипка, Олександра; Гринців, Мар'яна; Баранник, Лілія; Попова, Анастасія Сергіївна; Гордєєва, Тетяна; Ілішова, Ольга Миколаївна; Локарєва, Галина; Новгородський, Руслан; Озерян, Катерина; Бондаревська, Ксенія; Житнік, Тетяна; Заяць, Елла; Петровська, Катерина Володимирівна; Котикова, Олена; Кузьміна, Марія; Попович, Василь; Мороз-Рекотова, Леся Вікторівна; Семеняко, Юлія Борисівна; Янковська, Світлана; Бриндіков, Юрій; Вішталюк, Валерія; Савельчук, Ірина; Захарова, Наталя Миколаївна; Тургенєва, Анастасія Олександрівна; Коліник, Таіса; Лютий, Вадим; Лях, Тетяна; Сапіга, Світлана; Скубиш, Оксана; Шаумян, Олена; Смоляна, Світлана; Марціноваська, Ірина; Чернета, Світлана; Майборода, Вікторія; Ванєєва, Марія; Кривошеєва, Ольга; Данильчук, Лариса; Градусова, Марія; Козинець, Олександр; Кобильченко, Вадим; Омельченко, Ірина; Костюк, Аліна; Ніколенко, Людмила; Могильова, Ольга; Борисова, Юлія; Степанюк, Вікторія; Чопік, Олена; Докучина, Тетяна; Донченко, Ольга Сергіївна; Кот, Надія Андріївна; Литвиченко, Дарина Сергіївна; Мацейко, Наталія Володимирівна; Метицька, Віолетта; Туболець, Ірина; Романовська, Людмила; Супрун, Дар'яДо збірника увійшли матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції «Соціально-освітні домінанти професійної підготовки фахівців соціальної сфери та інклюзивної освіти», які виявляють та обґрунтовують тенденції підвищення ефективності підготовки фахівців соціальної сфери та інклюзивної освіти. Матеріали збірника будуть корисними для дослідників, науковців, аспірантів, пошукачів, викладачів, здобувачів.