Перегляд за Автор "Короткий, Олексій Вікторович"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументОдеський тюремний замок в контексті розбудови мережі місць ув’язнення в українських губерніях в першій половині ХІХ ст.(Knowledge, Education, Law, Management, 2023) Короткий, Олексій ВікторовичУ статті досліджено хід та особливості побудови Одеського тюремного замку. Розглянуто процес затвердження проєктної документації та складнощі, які виникали в місцевої адміністрації на шляху до виділен ня необхідних коштів. Проаналізовано подальшу добудову всередені установи, яка відбувалась в першій поло вині ХІХ ст. Будівництво в’язниці в Одесі розглянуто в контексті поширення Українськими губерніями мережі кам’яних тюремних замків, які в досліджуваний період замінили собою дерев’ні остроги. Встановлено, що при побудові Одеського тюремного замку виникли типові для імперії проблеми, такі як нестача коштів в місцевому бюджеті, малі асигнації та складнощі в пошуку підрядників. Зроблено висновок, що причиною цього була від сутність системної політики в справі реорганізації місць ув’язнення. Затримка в модернізації тюрем призводила до гальмування всієї реформи.
- ДокументТрансформація тюремного досвіду в Російській імперії в першій третині ХІХ ст. на прикладі Херсонської губернії(Zaporizhzhia Historical Review, 2022) Короткий, Олексій ВікторовичПроаналізовано трансформацію тюремного досвіду в першій третині ХІХ ст. в Херсонській губернії, в зв’язку тюремною реформою та рядом нововведень в пенітенціарну справу, які відбулись після 1819 р. Простежено розвиток законодавства, щодо ув’язнення. Встановлено, що в Російській імперії поряд з новими філантропічними ідеями ув’язнення сформувалася й утилітарна парадигма використання в’язнів, втілена в арештантських ротах. На основі проаналізованих звітів, щодо стану в’язниць в Херсонської губернії зроблено висновок, що попри розбудову нових в’язниць тюремний досвід, за винятком губернських міст, в 1820-х рр. змінювався доволі повільно.
- ДокументФактори трансформації інституту ув’язнення у Російській імперії в першій половині ХІХ ст.(Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, 2023) Короткий, Олексій ВікторовичМета дослідження - визначити вплив таких соціальних процесів як ріст злочинності та волоцюжництва, жебрацтва на трансформацію карної по літики Російської імперії в першій половині ХІХ ст., зокрема їх вплив на трансфор мацію інституту ув’язнення. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного підходу або історизму. В дослідженні використано кількісні методи, історико-порівняльний метод, загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Наукова новизна. В дослідженні зроблена спроба пов’язати специфіку трансформації регулювання ув’язнення в Російській імперії з впливом соціальних факторів. Більшість досліджень як ХІХ ст., так і сучасних, визначають в якості факторів трансформації політико-правову думку епохи Просвітництва та вплив англійських філантропів, бор ців за пенітенціарні реформи. В даній роботі акцентується увага на соціальних про цесах і на тому, як вони вплинули на хід тюремних перетворень. Висновки . В першій третині ХІХ ст. в Російській імперії, внаслідок війн, послаблення державного контро лю, підвищення податків відбувся ріст злочинності та збільшились прояви мобільнос ті населення у вигляді волоцюжництва та жебрацтва. Переповнення в’язниць та об тяження інфраструктури заслання внаслідок цих процесів сприяли тому, що влада стала приділяти більше уваги проблемам, пов’язаним з карною системою. Проблема тюрем слугувала тлом, на якому відбулась побудова нових місць ув’язнення та ство рення Товариства піклувального про тюрми. Збільшення витрат на заслання, яке від булось внаслідок спроби використати це покарання для боротьби з волоцюжництвом, призвело до утворення арештантських рот цивільного відомства. Влада поступово збільшувала значення цього виду покарання, що на довгі роки загальмувало реформу за- гальнокримінальних тюрем.
- ДокументІсторико-демографічна характеристика ув'язнених Херсонської губернії першої половини ХІХ ст. (за матеріалами діловодної документації)(Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, 2022) Короткий, Олексій ВікторовичАнотація. Мета дослідження – встановити чисельність та динаміку арештантів у тюрмах Херсонської губернії першої половини ХІХ ст., проаналізувати віко вий і статевий розподіл арештантів, статевий розподіл, соціальне походження арештантів, розподіл арештантів на різні категорії в залежності від скоєних злочинів. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного підходу або історизму. В дослідженні використано кількісні методи дослідження, історико-порівняльний метод, метод інтерпретації, загальнонаукові методи аналізу та син тезу. Наукова новизна полягає в тому, що дане дослідження є першою спробою сформувати цілісне уявлення про чисельність та склад арештантів Херсонської губернії в першій половині ХІХ ст., спираючись на статистичні дані з двох найбільших міст губернії – Одеси та Херсону. В роботі вперше проаналізовано розподіл арештантів Одеського тюремного замку за віком та скоєними правопорушеннями. Отримані дані порівняно з Херсонським тюремним замком, що дозволило виявити спільні для двох міст тенденції щодо складу ув’язнених та їх кількості. В свою чергу, ці результати було розглянуто в контексті всієї Південної України та інших українських губерній в складі Російської імперії. Висновки. Встановлено, що більшість в’язнів складали чоло віки, тоді як жінок була лише п’ята частина. Основу тюремного «населення» двох головних в’язниць херсонської губернії складали особи, ув’язнені за порушення системи локалізації населення та дрібні майнові злочини – крадіжка та шахрайство. Це було типовою ситуацією для Південної України, де населення міст швидко збільшувалося та притягувало до себе нових переселенців та позначалося на кількості арештантів. Порівняння ж з іншими українськими губерніями дозволило встановити, що в відношенні до кількості містян чисельність арештантів в Одесі та Херсоні не складали виключення щодо українських губерній.