Перегляд за Автор "Лиденкова, Ольга"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Мотив абсолютной власти в современной исторической прозе Беларуси и Британии
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Лиденкова, Ольга
    Історична проза на цьому етапі є одним з найбільш популярних і затребуваних жанрів як серед критиків, так і серед читачів, і представлена все зростаючою кількістю дуже різнопланових як в типологічному, так і в художньому відношенні творів. Одночасно серйозні позитивні зміни відбуваються в сприйнятті жанру критиками і літературознавцями. У зв'язку з цим актуальним є компаративне дослідження текстів білоруських і британських авторів з метою виявлення як загальних, так і специфічних для окремих літератур тенденцій розвитку жанру, що відбиває сучасні пошуки в області художньої форми. Одним з важливих аспектів подібного дослідження є вивчення універсальних для жaнра тим і мотивів, одним з найбільш значимих з яких є мотив влади, що недивно, оскільки саме ієрархія пронизує усе суспільство, об'єднує його. У цій статті уперше проводиться комплексне компаративне дослідження мотиву влади в історичних творах британських і білоруських авторів. На матеріалі творів Х. Мэнтел, П. О'Брайана, П. Баркер, Л. Рублевской, А. Аркуша, В. Орлова, К. Тарасова і багатьох інших цей мотив розглядається в одному зі своїх головних проявів, а саме абсолютній владі. Досліджуються концепції "золотого століття" і "ідеального государя", простежується шлях особових трансформацій героїв. Окрема увага приділяється варіантам деконструкции героизированных образів правителів минулого і темі "маленької людини", роль якої стає усе більш значимою для сучасних авторів. Виявляється зв'язок мотиву влади з різноманітними художніми проявами історичної травми в творах, що вивчаються, що, зокрема, проявляється в складній взаємодії понять "власть" – "свобода" Авторські трактовки теми влади яскраво виявляють зростання у творах ролі ідеологічного, аксіологічного, філософського компонента на сучасному етапі розвитку жанру, що нерідко виражається засобами притчової образності, умовно-символічним прийомам, вільному обігу з категорією часу.