Перегляд за Автор "Стрільчук, Оксана Володимирівна"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВплив комп’ютерної захопленості на розвиток рефлективності у підлітків(Психологічні перспективи, 2015) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаЗапропонована публікація містить аналіз результатів емпіричного дослідження, проведеного серед учнів 7-го та 9-х класів однієї із загальноосвітніх шкіл Києва на предмет наявності ризику комп’ютерної залежності та його взаємозв’язок із рівнем розвитку рефлексії. В дослідженні було висунуто гіпотезу про те, що високий рівень захопленості комп’ютером гальмує розвиток рефлексії в підлітків як механізму регуляції поведінки. Дослідження охопило 48 учнів та складалося з двох послідовних етапів: вимірювання рівня захопленості комп’ютером та вимірювання рефлексії серед опитаних школярів. Результати анкетування продемонстрували достатньо високий рівень комп’ютерної та інтернет-активності учнів. Більша частина респондентів, а саме 26 осіб зазначили, що вони часто та дуже часто грають у комп’ютерні ігри. Серед зазначеної групи опитаних кількість дівчат склала шестеро осіб. Крім частоти гри у комп’ютерні ігри вказані учні продемонстрували високий рівень активності також у інших видах інтернет-практик, а саме: реєстрація у соціальних мережах та часте їх відвідування, перебування в мережі від 4-х та більше годин на добу. Аналіз ставлення учнів до низки критично-оціночних суджень, спрямованих на більш глибоку діагностику проблем, які виникають внаслідок комп’ютерної захопленості, виявив, що більшість підлітків, які проявили підвищений інтерес до комп’ютерних ігор та Інтернету, згодні з тим, що не помічають як спливає час за комп’ютером, що бажали б зменшити час перебування за комп’ютером та в Інтернеті, відчувають емоційне піднесення перед тим як зайти в мережу, мають проблеми із навчанням тощо. Друга частина дослідження була спрямована на вимірювання рівня рефлективності підлітків. Загальна кількість учнів, яка прийняла участь у цьому етапі дослідження, склала 35 осіб (лише учні 9-х класів). Як ключовий діагностичний інструментарій було використано метод діагностики рівня рефлексія за А. В. Карповим. В публікації було доведено достовірність висунутої гіпотези через наочну демонстрацію зворотного взаємозв’язку рівня розвитку рефлексивності із частотою гри у комп’ютерні ігри.
- ДокументМожливості формування медіакультури в підлітків з інтернет-захопленістю(Науковий вісник Херсонського державного університету, 2018) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаСтаття присвячена опису змісту та процедури тренінгу формування соціально-психологічних механізмів медіакультури підлітків з інтернет-захопленістю. Представлені основні підходи до проблеми медіаосвіти в Україні. Обґрунтовується хід дослідження та актуальність запропонованих методів. Викладено основний зміст тренінгу та результати оцінки його ефективності для підлітків.
- ДокументНові педагогічні виміри професійного розвитку майбутніх учителів: сучасні реалії та виклики(Бердянський державний педагогічний університет, 2024-11) Чемоніна, Лада В'ячеславівна; Бородін, Олексій; Верьовка, Наталя; Войтко, Єва; Сергієнко, Наталія; Яковенко, Георгій; Коробов, Михайло; Коробова, Ольга; Мачинська, Наталія; Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Попова, Ольга Іванівна; Рудчик, Ольга; Гогоц, Дарина; Горбань, Катерина; Грунтківський, Анатолій; Завгородня, Наталя; Кочерга, Євгенія Володимирівна; Мельник, Ольга; Некіга, Лариса; Сапранкова, Катерина; Співак, Любов Миколаївна; Стрільчук, Оксана Володимирівна; Черезова, Ірина Олександрівна; Боршош, Євгенія; Бублікова, Софія; Головата, Ксенія; Голубовська, Ірина; Горяніна, Вероніка; Демещик, Олена; Дорошенко, Данііл; Дьоріна, Ангеліна; Жижема, Анастасія; Захарчук, Аліна; Захарчук, Марина; Кандибка, Анжеліка; Нестеренко, Марина Миколаївна; Кобець, Аліна; Козлова, Катерина; Коваль, Карина Валентинівна; Кириленко, Олександра; Коркошко, Вадим; Красовська, Валентина; Куза, Андріан; Куза, Андріан; Кульбач, Лариса; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Лопан, Сергій; Лупир, Діана; Максютенко, Діана; Малиш, Яна; Пальчикова, Олександра; Мосюк, Дарія; Павленко, Олена; Петрик, Крістіна Юріївна; Поліщук, Катерина; Поліщук, Катерина; Пушкар, Надія; Рубцова, Ангеліна; Сапранкова, Катерина; Скорих, Ксенія; Соколенко, Анастасія; Стефанишин, Тетяна; Ткаченко, Марина; Фатьянова, Тетяна Олександрівна; Федорченко, Анастасія; Чернецова, Валерія; Чмельова, Наталія; Швед, Ольга; Швидка, Людмила; Шило, Анжела; Ярема, Олена; Алієва, Емілія; Барболін, Микола; Бузова, Олена Дмитрівна; Григорович, Ольга; Грищенко, Любов; Землякова, Настасія; Ісланкіна, Євгенія; Ковалевська, Світлана; Костєвіч, Сергій; Михайлишин, Оксана; Некіга, Лариса; Очеретенко, Поліна; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Панченко, Дар’я; Пивоваров, Сергій, Григор'єва Вікторія; Проценко, Дарина; Сидорук, Антон; Фімушкін, Владислав; Хомишак, Юлія; Шпирко, Сніжана; Крижко, Василь Васильович; Федорик, Вікторія Володимирівна; Буткова, Ольга; Недзведовська, Ольга; Крючкова, Юлія Вячеславівна; Романова, Оксана; Васьків, Сільвія; Підгурська, Валентина; Качерова, Ольга Георгіївна; Омельченко, Анетта Іванівна; Перетяга, Людмила; Кіт, Галина; Малінка, ОленаУ збірнику вміщено матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, що відбулася на базі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету. Конференцію було присвячено актуальним питанням здійснення освітнього процесу в умовах зміненої реальності. Матеріали конференції стануть у нагоді майбутнім педагогам та вчителям початкової школи.
- ДокументОбґрунтування процедури розробки авторського опитувальника «Дослідження соціально-психологічних механізмів формування медіакультури»(Теорія і практика сучасної психології, 2019) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаСтаття присвячена опису та обґрунтуванню процедури розроблення авторського опитувальника дослідження соціально-психологічних механізмів формування медіакультури підлітків із інтернет-захопленості. Окреслено проблематику вивчення медіакультури, перелічено основні методи діагностики медіакультури та медіаграмотності. Роз’яснено ключову дослідницьку мету необхідності розроблення такого типу методичного інструментарію. В публікації описано послідовні етапи розроблення опитувальника, який включає такі кроки, як: 1) теоретичний аналіз методик і концептуальних підходів, де досліджується дія виділених нами соціально-психологічних механізмів, 2) відбір критеріїв прийнятних для дослідження соціально-психологічних механізмів формування інтернет-медіакультури, 3) добір лексичних одиниць для конструювання тверджень авторського опитувальника на основі обраних критеріїв. Обґрунтовано процедуру теоретичної валідності інструментарію, роз’яснено його практичну ефективність. Описано концептуальну модель складників медіакультури та груп соціально-психологічних механізмів, що забезпечують її функціонування. Із використанням методу фокус груп емпірично виділено індикатори, на основі аналізу яких виявлено групи механізмів формування інтернет-медіакультури підлітка. Представлено перелік продуктивних груп механізмів, які вказують на високий рівень розвитку медіакультури та означуються нами як виявлені змінні. До їхнього числа було віднесено такі механізми, як рефлексія, критичне сприйняття, автономізація. Групу механізмів непродуктивного спрямування, які вказують на низький рівень медіакультури підлітка та означуються нами як запропоновані змінні, склали рефлекторність (автоматизм), імпульсивність, зараження, навіювання, наслідування, мережева ідентифікація, мережева інтеріоризація. Здійснено детальний опис операціоналізації змінних, який передбачає підбір адекватних лексичних одиниць на основі аналогії з існуючими методами діагностики та теоретичними дослідницькими концепціями. Подано процедуру апробації опитувальника, яка пройшла за участі 103 учнів однієї із ЗОШ м. Києва віком 11–15 років. Описано результати факторного аналізу та надано характеристику 11 утвореним факторам. Здійснено перевірку внутрішньої та ретестової надійності опитувальника. Наведено повний перелік тверджень опитувальника відповідно до закладених у діагностичному інструменті шкал.
- ДокументПсихологія соціального впливу: силабус навчальної дисципліни 2024-2025 навчальний рік(Бердянський державний педагогічний університет, 2025) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаМетою курсу є надати розуміння психології емоцій, їх впливу на повсякденне життя особистості та поведінкові реакції. Розвинути навички емоційної стійкості, навчити учасників ефективно управляти стресом, підтримувати емоційний баланс та розвивати адаптивність у складних життєвих ситуаціях
- ДокументТрансформація інтернету: від патологічного потягу до соціальної необхідності(Інститут соціальної та політичної психології АПН України, 2013) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаВ статті здійснено аналіз трансформацій інтернет-практик з моменту появи досліджень про них, а також зміни підходів до вивчення Інтернету у світі та в Україні зокрема за останні 10 років. Проведено огляд динаміки поширення мережі Інтернет в Україні протягом цього періоду, наведено дані про зростання кількості користувачів інтернету з 2011 по 2013 роки. Висвітлено та проаналізовано зміни підходів до вивчення поняття комп’ютерної залежності з моменту появи перших визначень цього феномена в середині 1990-х років у США. Наведено класифікацію існуючих на сьогодні онлайнових ігор, привернуто увагу до темпів їх розвитку та вдосконалення. Описано та проаналізовано зміни у віртуальному та соціальному середовищі особистості, які сталися внаслідок появи соціальних мереж; зокрема зазначено, що соціальні мережі поставили під загрозу безпеку сучасного підлітка, який, сприймаючи їх як інструмент власної самоідентифікації та популяризації, будь-що прагне висвітлити своє особисте життя через публічне розміщення фото та інших даних про себе в інтернеті. Розглянуто феномен YouTube і його вплив на соціокультурні та моральні цінності сучасного підлітка. Висвітлено зміни у формуванні образу “Я” в інтернеті, а також динамічність розвитку способів комунікації в інтернеті завдяки постійному вдосконаленню комп’ютерних технологій. Виділено та систематизовано основні напрямки трансформаційних процесів у мережі, без урахування яких неможливе розроблення будь-яких медіаосвітніх програм, форм та методів роботи з підлітковим учнівським колективом.
- ДокументЯкісне дослідження типів інтернет-медіакультури підлітків та соціально-психологічні механізми їх формування(Теорія і практика сучасної психології, 2019) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаСтаття присвячена опису й аналізу якісного дослідження типів медіакультури підлітка та соціально-психологічних механізмів їх формування. У публікації обґрунтовується процедура проведення такого дослідження та його необхідність у контексті вивчення підліткової інтернет-медіакультури. Основний завданням вбачається виявлення реальних стратегій формування інтернет-медіакультури на основі вивчення різноманітних форм активності підлітків у Мережі. У межах дослідження проведено інтерв’ю із 30-ма учнями загальноосвітніх шкіл віком 12–15 років. Якісні дані оброблялися із застосуванням аналітичного підходу, що передбачав кодування та подальшу класифікацію даних, а також пошукової стратегії як методу формування теоретичних моделей медіакультури. Аналіз результатів дослідження продемонстрував існування таких типів медіакультури підлітка, як пасивне, активне й усвідомлене споживання та творення. За їхнім значенням ми розподілили досліджувані механізми на первинні та вторинні. У процесі формування медіакультури найбільш чітко виражений механізм ідентифікації. У разі споживання він виступає в ролі вторинного: в інтернеті я споживаю те, із чим я себе ідентифікую (через автономізацію або наслідування когось). У разі творення – первинного: я ідентифікую себе в інтернеті через взаємодію (наслідую когось (щось) або автономізую себе). Мережева ідентифікація в інтернеті може мати як абстрактний, так і прикладний характер. Усі описані нами типи медіакультури підлітка, крім пасивного споживання, характеризуються цілісною структурую, яка концентрується навколо стрижневого механізму. Лише пасивному споживанню властива мозаїчна та фрагментарна структура. Отже, попри поширене уявлення про інтернет-медіакультуру підлітка як спонтанне та хаотичне утворення, здебільшого їй притаманні конкретні стратегії формування, що виявляється в дії механізму ідентифікації з певними віртуальними інтересами (у разі переважання сприйняття) або певним віртуальним образом (у разі переважання типу творення).