Перегляд за Автор "Харлан, Ольга"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Хресні та перехресні дороги Наталії Кобринської : рецензія на монографію Алли Швець «Жінка з хистом Пріадни»: життєвий світ Наталії Кобринської у генераційному, світоглядному і творчому вимірах” (Львів, 2018)
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Харлан, Ольга
    Наталія Кобринська, незважаючи на присутність її постаті й творчості в багатьох сучасних дослідників, залишається далекою й невідомою. Монографія Алли Швець стає своєрідним телескопам, що дає можливість наблизити цю зірку вкраїнської літератури, докладно розглянути складні життєві дороги, окреслити топографію художнього простору. У вступних заувагах авторка визначає два аспекти своєї наукової розвідки. Перший – “…спроба показати Кобринську в її різнобічній людській сутності, на матеріалі мемуаристики, автонаративу та епістолярію реконструювати її життя у складній внутрішній діалектиці, у діалозі зі самою собою та зі своїм оточенням…” [с. 6], другий – дослідження художньої прози як “унікального феномену творчого духа” [с. 10]. Тому “монографія передусім має на меті створення синтетичної інтелектуальної біографії Кобринської, конкретної локальної історії у світлі її різновекторних життєтворчих опцій – психодуховної, соціальної, контактологічної, – із залученням до наукового обігу невідомого дотепер епістолярію письменниці та спогадів сучасників; з іншого боку – передбачає комплексне осмислення та відповідне структурування творчої спадщини Кобринської з погляду її естетико-стильової, жанрової, ідейно-тематичної еволюції, в контексті історико-літературного процесу, з’ясування різних світоглядних чинників, що впливали на формування творчої індивідуальності письменниці”. Творча еволюції, проблематика, поетика художньої прози Наталії Кобринської досліджується у четвертому розділі. Традиційно спочатку звертається увага на літературно-критичне осмислення прози досліджуваної письменниці (і тут Алла Швець знову постає як літературознавець досвідчений і скрупульозний, який не оминає жодної згадки про об’єкт її аналізу). Далі звертається увага на феміністичну белетристику, що посідала важливе місце у творчому доробку Кобринської, окремо аналізуються твори, в яких соціальні питання розглядалися поруч із естетичними й психологічними, досліджується модернізм письменниці в літературно-критичному дискурсі fin de siѐcle. У модерністському контексті з’ясовується наявність містицизму та психологізму в прозі авторки. Збірка “Казки” (1904) досліджується з погляду творчої генези та проблем рецепції, а також звертається увага на поєднання в ній сакрального і профанного. У “смеркальному” періоді акцентується на автонаративному контексті прози, а також особистому досвіді війни. Концептуальне комплексне літературознавче дослідження, запропоноване Аллою Швець, розкриває важливу й складну постать Наталії Кобринської в різних контекстах – суспільних і літературних. Залучення невідомих раніше архівних джерел, маловідомих публікації перших десятиріч ХХ ст. створюють інтелектуальне тло, що презентує яскраві сторінки життя української еліти. Використання таких методів дослідження як біографічний, психоаналітичний, порівняльно-історичний, типологічний, просопографічний, а також методи герменевтики та рецептивної естетики, дали можливість всебічно проаналізувати художній набуток письменниці, не оминувши її життєвих доріг.