Перегляд за Автор "Школа, Ірина"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Імпресіоністична естетика роману В. Вулф “Хвилі” в контексті теорії інтермедіальності
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2018) Школа, Ірина
    Стаття привертає увагу до аналізу інтермедіальних аспектів роману В. Вулф “Хвилі”, зокрема наголошує на тісному взаємозв’язку літературного тексту з естетикою імпресіонізму. При цьому дослідника цікавлять не особливості нарації названого твору чи специфіка розгортання подій, а живописне слово, майстерне володіння британською авторкою технікою іншого виду мистецтва, що стало джерелом оновлення літературних прийомів. В. Вулф узяла на озброєння досягнення відомих майстрів пензля і перетворила візуальний образ на полотно літературного тексту. Взаємодія літератури й живопису простежується й на рівні мікро- і макросмислів. Під макро- розуміється спільність світоглядних установок, близькість філософських концепцій, підходів до розуміння буття й інтерпретації явищ навколишньої дійсності, а саме осягнення законів об’єктивного світу крізь призму світу суб’єктивних вражень. Мікросмислові зв’язки полягають у відтворенні малярської техніки імпресіоністів при створенні візуальних образів, застосуванні алюзії на цей мистецький напрям, запозиченні живописних прийомів, щоправда адаптованих до особливостей літературного мистецтва, та рамкових ефектів. На рівні форми взаємодія простежується також на рівні жанрової номінації (пейзаж, портрет, зроблені в імпресіоністичному стилі). Якщо вийти за межі суто імпресіонізму, інтермедіальна взаємодія живопису й літератури є у творі на рівні іменування. Авторка широко застосовує лексику зі сфери живопису (полотно, мазки, штрихи, назви кольорів тощо) і таким чином вводить читача у світ іншого мистецтва. Симбіоз живопису й літератури в романі В. Вулф, з одного боку, розкриває специфіку художнього мислення письменника, в основі якого лежить розуміння мистецтва як джерела творчості, а з другого – вказує на характер і зміст художнього діалогу як результату “зустрічі культур”. Використання живописної техніки допомагає авторці відобразити плинність життя, передати об’єм, форму, тактильні властивості предметів та об’єктів, так що в уяві читача виникає тривимірне зображення.