Перегляд за Автор "Ярощук, Лілія Григорівна"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументМетодика «Перевернутий клас» як дієвий спосіб організації дистанційного та змішаного навчання під час воєнного стану(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Ярощук, Лілія Григорівна; Чорна, НаталіяСьогодення вимагає нових підходів до навчання. Через воєнний стан у багатьох закладах освіти воно здійснюється дистанційно або за змішаною формою. Організацію освітнього процесу ускладнюють технічні проблеми: відсутність електроенергії чи інтернету, наявність технічних засобів в учня тощо. З метою кращої мотивації учнів, активного залучення їх до пізнавальної діяльності та зменшення освітніх втрат через воєнний стан в освітньому процесі доречно застосувати метод «Перевернутого класу». Головною метою його є формування активного, залученого до освітнього процесу учня, який вміє думати, співпрацювати, запитувати, допомагати, просити про допомогу, дискутувати, аргументувати, аналізувати та висловлювати власну думку. У статті розглянуто теоретичні засади та методологічні особливості вказаного методу, а також описано практичний досвід застосування методу «Перевернутий клас» або «Перевернуте навчання». Переваги перевернутого класу: на урок діти приходять підготовленими; у них є можливість вивчати відеоматеріали в тому темпі, який їм підходить; в учнів є можливість зупинятися на найбільш складних для сприйняття місцях; підвищується мотивація учнів; учителю легше контролювати прогрес учнів; з’являються розширені засоби діагностики. Передумовами для виникнення технології «Перевернуте навчання» можна назвати такі основні фактори: пасивність учнів на уроці; роль учителя (як і раніше, він займає керівну провідну позицію в навчальній ситуації, і полягає, в основному, у передачі інформації, контролі знань і в утриманні дисципліни на уроці. На жаль, у сучасних умовах цього недостатньо); відсутність індивідуального підходу, орієнтація на «середнього» учня; наявність технологій і засобів ІКТ; необхідність у збільшенні класного часу для практичного закріплення отриманих знань, активізації пізнавальної діяльності учнів та актуалізації уваги на складних проблемних питаннях; учням, відсутнім через хворобу або позакласні заходи, потрібно надолужувати матеріал самостійно. Перевернута модель від учителя вимагає постійного контролю за діяльністю своїх учнів, щоб визначити, хто потребує допомоги, з чого і чому. Учителі мають бути чуйними і гнучкими, і повинні розуміти, що такий високоактивний стиль викладання ґрунтується на педагогічній майстерності. Отже, «перевернуте навчання» – нова сучасна педагогічна технологія, в основі якої лежить інша, на відміну від загальноприйнятої, організація діяльності вчителя та учнів. Роль учнів змінюється – теоретична підготовка до навчального заняття здійснюється з використанням електронних освітніх ресурсів, а безпосередньо в класі йде процес практичного закріплення отриманих знань, що дозволяє здобувачам освіти стати активними учасниками навчальної діяльності, самостійно відповідати за отримані знання, шукати практичне застосування отриманій інформації, що підвищує інтерес учнів до процесу освоєння матеріалу і формування ключових компетентностей.
- ДокументПедагогіка : силабус навчальної дисципліни на 2023-2024 навчальний рік(БДПУ, 2023) Ярощук, Лілія ГригорівнаМета та предмет курсу: предмет ‒ теоретичні засади організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти; мета ‒ формування педагогічноїкомпетентності здобувачів вищої освіти.
- ДокументПодолання гендерних стереотипів на уроках фізичної культури засобами спортивних ігор(Бердянський державний педагогічний університет, 2022) Ярощук, Лілія Григорівна; Чорний, ВолодимирУ статті проаналізовано прояви гендерних стереотипів у спорті та зазначається, що, попри деякі позитивні зміни, у педагогіці, зокрема, коли йдеться про фізичне виховання, ще відзначається односторонній підхід у статево-рольовому вихованні дітей. Навіть у нових педагогічних виданнях відмінність між статями часто зводиться тільки до фізіологічних відмінностей. Зазначено, що впровадження в середній школі вивчення спортивних ігор, зокрема баскетболу, дозволяє подолати ряд гендерних стереотипів. Проаналізовано модельний експеримент для визначення сприятливого віку початку занять баскетболом, на основі якого можна побачити, що в середній школі і хлопці, і дівчата показують однаково високі досягнення у цьому виді спорту. Така закономірність дозволяє проводити навчання базових навичок гри та безпосередньо двосторонню гру в змішаних командах. У результаті в учнів формується розуміння того, що успіх, результативність та перемога залежать від наполегливості, старанності, роботи над собою і власними навичками, а не від статі. Наголошено, що метою вивчення спортивних ігор в середній школі, зокрема баскетболу, є не підготовка професійних спортсменів, а виховання ряду корисних життєвих навичок: уміння працювати в команді, кмітливість, спритність, ініціативність, лідерські якості і, що надзвичайно важливо, подолання гендерних стереотипів щодо переваги певної статі у спорті. Отже, узагальнення результатів модельного експерименту та багаторічного практичного досвіду дають можливість стверджувати, що баскетбол є дієвим засобом подолання гендерних стереотипів на уроках фізичного виховання в середній школі.
- ДокументПрофесійна підготовка вчителя початкової школи до співпраці з батьками учнів(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2023) Щербакова, Надія Миколаївна; Ярощук, Лілія ГригорівнаРозкриваються особливості організації процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до співпраці з батьками молодших школярів. На основі аналізу сучасних досліджень з проблеми та власного досвіду розроблено структуно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до співпраці з батьками учнів. Структурними елементами моделі визначено мету, компоненти готовності, зміст освітнього процесу, організаційно-педагогічні умови, результат. Здійснено сутнісну характеристику сновних компонентів моделі та прослідковано особливості її впровадження в процес підготовки вчителів до співпраці з батьками учнів молодшого шкільного віку.
- ДокументПідготовка майбутніх педагогів у контексті впровадження Концепції Нової української школи(Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2021) Коваль, Людмила Вікторівна; Качерова, Ольга Георгіївна; Харебіна, Ольга; Нестеренко, Марина Миколаївна; Петрик, Крістіна Юріївна; Попова, Ольга Іванівна; Чемоніна, Лада В’ячеславівна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Муращенко, Вікторія; Павленко, Юлія Сергіївна; Стельмах, Марина; Ячменьова, Олександра; Подмаска, Віктор; Спіріна, Ірина; Чорна, Єлизавета; Гуркова, Тетяна; Сальнікова, Марія; Коштовна, Ганна; Замятіна, Вікторія; Коваль, Карина Валентинівна; Фатьянова, Тетяна; Шатило, Олена; Бальоха, Альона; Барбашова, Ірина Анатоліївна; Голік, Олександр Борисович; Горецька, Олена Віталіївна; Колпакчи, Олена Сергіївна; Лісіна, Лариса Олександрівна; Толмачова, Ірина; Чередник, Лідія; Черезова, Ірина Олександрівна; Щербакова, Надія Миколаївна; Ярощук, Лілія Григорівна; Голуб, Олена; Канішевська, Любов; Карпець, Надія; Кравченко, Дар’я; Ситникова, Лариса; Стахєєва, Олена; Волик, Ірина; Крячко, Марія; Шатіло, Дар’я; Григор'єва, Вікторія Вікторівна; Чернявська, Вікторія; Косенко, Павло Борисович; Беліцька, Асія; Забіяка, Владислав; Діхтеренко, Юлія; Івлєва, Олена; Мартиненко, Олена Володимирівна; Пасько, Оксана; Петруха, Надія; Рись, Анастасія; Сергієнко, Світлана; Тараненко, Юлія Петрівна; Шовкун, Анастасія; Омельченко, Анетта ІвнівнаЗбірка тез присвячена розкриттю проблем підготовки майбутніх педагогів у контексті впровадження Конценції Нової української школи.
- ДокументТеоретичні аспекти діагностики навчальних досягнень майбутніх учителів у Сполучених штатах Америки(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ярощук, Лілія ГригорівнаУ статті проаналізовано особливості діагностики навчальних досягнень майбутніх учителів у сучасній педагогіці в Сполучених Штатах Америки. Зазначено, що усні іспити в Америці не прийняті. Значне місце в процесі діагностування якісного рівня знань студентів вищих навчальних закладів США займають тести, які зорієнтовані на визначення певного рівня знань відповідної програми і опанування студентами університетів програмним матеріалом. Оцінювання якісного рівня знань студентів в університеті відбувається на основі тестів за 100-бальною системою, зокрема, кожен викладач має свої критерії оцінювання і власні вимоги до студентів, які детально відображені в робочій програмі, яка відповідає змісту і завданням програми вищого навчального закладу Діагностування якісного рівня знань студентів США відбувається переважно за допомогою комп'ютерів, а оцінки знань виставляють з найменшим приниженням гідності студентів – літерами. Після завершення навчання у ВНЗ, американські вчителі-початківці зобов’язані отримати ліцензію, пройшовши тестування з базових (basic skills), загальних (general knowledge) і предметних знань (subject matter knowledge), педагогічної компетентності (pedagogical knowledge) та педагогічної компетентності з предмета (subject-specific pedagogical knowledge). Критерії відбору студентів у вищі педагогічні заклади: надання довідки з високими балами, отриманими за здачу тестів на отримання середньої освіти SAT або ACT, складання вступного іспиту. Рейтингова система і кредитна системи – це форми контролю та можливість виміряти загальну академічну успішність студента (Grade Point Average – GPA). Сьогодні ж система освіти в США зазнає глобальних змін: йдучи за стрімким розвитком сучасних технологій, Америка готує нове покоління професійних педагогів онлайн. У статті наведено найцікавіші студентські традиції, які існували та існують і дотепер для того, аби привернути удачу на сесії. Наголошено, що заслуговують на увагу і розповіді про минуле студентське життя, нині аспірантки Бінгемтонського університету зі штату Нью-Йорк. Отже, діагностика навчальних досягнень майбутніх учителів у США зосереджує увагу викладача не на оцінці, вираженій у балах, а на потребі індивідуального підходу до кожного студента, розумінні труднощів при засвоєнні навчального матеріалу і застосуванні його на практиці.