Випуск 6 (2015)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3381

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 44

Характеризованные способы глагольного действия, представленные в словообразовательном гнезде с вершиной – глаголом любить
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Афонина, Ю. Н.
Актуальность исследования определяется необходимостью обобщения знаний о любви, воплощенных в знаке, посредством описания кореляции словообразовательных процессов в гнезде с вершиной любить и отражения в нем моделей сюжетно-ситуативнго действия. Цель статьи – описание структуры глагольного комплекса словообразовательного гнезда глагола любить с точки зрения воплощения в нем "когниции любви".
О влиянии романа “Мастер и Маргарита” М. А. Булгакова на роман “Хромая судьба” А. Н. и Б. Н. Стругацких
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Суровцева, Е. В.
В статье анализируется влияние романа М. А. Булгакова “Мастер и Маргарита” на роман А. Н. и Б. Н. Стругацких “Хромая судьба”. Об этом влиянии говорят и многочисленные аллюзии, и некая “дьявольщина”, и цитирование, и прямое упоминание великого писателя. Авторы “Хромой судьбы” ссылаются на “Мастера и Маргариту”, толкуя свой текст. В ряде случаев мы имеем дело с непониманием смысла созданного Булгаковым, так как Стругацкие не смогли постичь христианский смысл романа “Мастер и Маргарита”.
Самоубийство в прозе В. Стефаника и Т. Гарди
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Панова, Наталья Юрьевна
Статья посвящена проблеме самоубийства в художественной литературе. Искупление грехов это одна из распространенных причин самоубийства. По законам православной церкви самоубийство это самым страшным грех. В соответствии с канонами православной церкви, самоубийство убивает душу и лишает ее возможности находиться в вечном блаженстве. Совершив преступление, человек совершает самоубийство, как бы расплачиваясь за свой грех, т.е. чтобы скрыть меньший грех, человек совершает более тяжкий. Так в произведениях В. Стефаника и Т. Гарди герои совершают суицидальные попытки и законченные самоубийства из-за чувства вины, а также по причине искупления грехов.
Молитва у проповідях Лазаря Барановича
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Матушек, О. Ю.
Стаття присвячена вивченню функцій молитви в проповідях архієпископа Лазаря Барановича. Автор приходить до висновку, що молитва для Барановича – один з найулюбленіших жанрів, який дозволяв йому та його слухачам / читачам показати інтенції на Богоспілкування і висловити подяку, каяття, надію на спасіння душ. Лазар Баранович змінював техніки текстопородження протягом життя. З часом його казаннявтрачали наративний елемент і набували рис молитви.
Українська панегірична поезія доби Бароко в рецепції літературної медієвістики другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст.: опис – критика – популяризація
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Журавльова, Світлана Сергіївна
У статті розглядаються особливості рецепції літературною медієвістикою другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. української панегіричної поезії доби Бароко, з’ясовуються причини критичного сприйняття цього жанру. До аналізу залучаються дослідження Михайла Максимовича, Степана Голубєва, Володимира Перетця, Ореста Левицького, Кирила Студинського, Михайла Возняка, Богдана Барвінського, Сергія Маслова. Діяльність названих учених-медієвістів створила парадоксальну ситуацію: нещадна критика панегіричної творчості доби Бароко супроводжується активною її популяризацією за рахунок детального опису текстів або їх публікації.
Проблема національної ідентичності в оповіданнях Лахірі Джумпи
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Варикаша, Марта Миколаївна
У статті розглядаються оповідання, які увійшли в першу частину збірника “На новій землі” Джумпи Лахірі. Аналізуються особливості зображення життя емігрантів індійського походження у Сполучених штатах Америки, а також проблеми національної ідентичності, яка визначається як амбівалентна, тобто двоїста, для більшості персонажів оповідань американської письменниці. Піднімається питання мімікрії в умовах еміграції з урахуванням специфіки жіночого досвіду. Особлива увага приділяється рисам автобіографізму в малій прозі Джумпи Лахірі й особливостям її стилю.
Жанрові модифікації різдвяної казки в новітній українській літературі для дітей: поліфонія категорії дива
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Кизилова, В. В.
У статті розглянуто жанрові модифікації новорічно-різдвяної казки в українській літературі для дітей та юнацтва новітнього періоду, версії розбудови актуальних для читача різних вікових категорій тем і проблем. Акцентовано на основних прийомах дивотворення: перетворення, казковий хронотоп, мотив сну як спосіб уведення в ірреальний світ, фантастичні персонажі, персоніфіковані образи, чарівні помічники, чарівні предмети, що підпорядковані створенню особливої атмосфери, відчуття світла, радості, сподівання здійснення мрій і бажань в реальному житті.
“Безгрунтянство” як екзистенціальна проблема в повісті “Без грунту” В. Домонтовича й “Еней та життя інших” Юрія Косача
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сінченко, О. Д.
У статті проведено типологічний аналіз творів “Без ґрунту” В. Домонтовича й “Еней та життя інших” Ю. Косача в річищі екзистенціальної проблематики. Насамперед проаналізовано тему “безґрунтя” в усіх її модифікаціях: аксіологічних, моральних, державницьких.
Казкові елементи п’єс Пилипа Капельгородського
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Школа, Валентина Миколаївна
Стаття присвячена проблемі фольклоризму творчості українського письменника 20–30-х років ХХ століття Пилипа Капельгородського. Автором досліджуються фольклорні елементи в п’єсах драматурга. Аналізуються казкові мотиви, образи, художні прийоми.
Функції екфрази в романі Інґрід Нолль “Röslein rot”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Фесенко, Євгенія Вікторівна
Статтю присвячено визначенню явища екфрази на матеріалі роману І. Нолль “Röslein rot”. Проаналізовано специфіку екфрастичних описів та їх вияви у художньому тексті. Визначаються основні ознаки екфрази та особливості її функціонування у романі.
Літературознавча рецепція творчості Івана Білика
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Хорольська, Тетяна Володимирівна
У статті проаналізовано науково-критичну літературу, присвячену життю та творчості Івана Білика, окреслено місце письменника в українській літературі другої половини ХХ століття та стан вивчення літературного доробку митця.
Фантастика в епоху постмодерну: еволюція жанру
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Єгорова, Ю. М.
У статті досліджуються основні тенденції розвитку жанрових моделей наукової та сакральної фантастики в епоху постмодерну, аналізуються просторові зв’язки між ними та жанром фентезі, що дозволяє презентувати додаткові студії постмодерної літератури. Робиться спроба пояснити причини еволюції та з’ясувати резонанс названих жанрів, ставиться акцент на особливій значущості сакральної теми у фантастиці та появі нового жанру.
Библейские мотивы в творчестве Иосифа Бродского (на материале стихотворений сборника “Остановка в пустыне”)
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Андросов, В. А.
В статье рассматриваются особенности функционирования формально-содержательных заимствований из Священного Писания в произведениях раннего периода творчества И. Бродского. Автор прослеживает механизмы вовлечения и способы представления библейских мотивов в стихотворениях сборника “Остановка в пустыне” на фоне религиозно-философских поисков представителей западноевропейского барокко и поэтов русского Серебряного века. На основе итогов предпринятого исследования делается вывод о преемственности поэзии И. Бродского в рамках культурно-исторической традиции, устанавливается ее роль и место в литературном процессе второй половины ХХ века.
Образ Парижа у романі Е. Хемінгуея “Фієста” (про метаморфози святкового міста)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Степанова, А. А.
У статті досліджується феномен святкового міста як культурного архетипу та процес його трансформації в літературі модернізму (на матеріалі роману Е. Хемінгуея “Фієста”). В якості основи використовується виокремлена нами естетична модель міста-свята в культурологічних концепціях Й. Хейзінги та М. Бахтіна. В естетичній моделі святкового міста Хейзінги наголошується на її візуальному аспекті, в якому ключовою характеристикою образу міста є його унаочнення. Модель святкового міста у М. Бахтіна вибудовується на естетиці майданного слова та карнавальної культури. Ключовою складовою архетипу міста-свята є святкове світовідчуття як стан міської свідомості. У романі Хемінгуея аналізується процес десакралізації свята як світовідчуття в образі Парижа на рівні тексту та підтексту – святковість та веселість являє форму забуття, що приховує стан тривоги, самотності та туги.
Інтертекстуальність та інтермедіальність як засоби організації читацького сприймання творів збірки В. Даниленка “Сон із дзьоба стрижа”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Вещикова, О. С.
Статтю присвячено аналізові творів збірки В. Даниленка “Сон із дьзоба стрижа” крізь призму інтертекстуальності й інтермедіальності як ознак інтелектуального дискурсу. Запропоновано термін “інтермедіатема”, розглянуто функції інтертекстем та інтермедіатем в організації процесу читацького сприймання. Доведено, що реалізація авторської інтенції на інтертекстуальній основі є наративною стратегією і передбачає належний рівень інтелектуального й культурного розвитку читача.
Композиционно-стилистические особенности пейзажной и городской лирики Алика Белогловского
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Насалевич, Т. В.
Статья посвящена изучению композиционно-стилистических особенностей пейзажной и городской лирики Алика Белогловского. В статье рассмотрено состояние русскоязычной поэзии в современном Израиле на фоне поэзии на иврите. Проанализированы стихотворения “Город Света”, “Маалотская осень-2008”, “На карнавале”, “Казино Националь”. В ходе исследования были выявлены стилистические приемы, которые чаще всего встречаются в городской и пейзажной лирике Алика Белогловского, проанализированы виды рифм, которые использует поэт. Был рассмотрен языковой состав данных произведений. Указаны перспективы дальнейшего исследования.
Відображення світоглядного синкретизму в етнокультурних концептах роману-феєрії Галини Пагутяк “Зачаровані музиканти”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Бокшань, Г. І.
У запропонованій статті проаналізовано особливості відтворення християнсько міфологічного світосприймання українців в етнокультурних концептах роману-феєрії Галини Пагутяк “Зачаровані музиканти” та окреслено концептуально-образну парадигму їх духовного універсуму. В етнолінгвістичому ключі досліджено такі художні образи, як місяць, дім, камінь, світло, запах рослин. З’ясовано функцію окремих концептів акумулювати амбівалентні значення, відкриті до інтерпретації крізь призму християнської та язичницької символіки.
Angel of the mist – елементи готичного в романі Карлоса Руїса Сафона “The shadow of the wind”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Мунтян, А. О.; Шпак, І. В.
У статті автори роблять спробу дослідити деякі особливості проявів “готичного” в романі “Тінь вітру” іспанського автора Карлоса Руіса Сафона. В ході дослідження автори говорять про те, що готичному роману притаманна атмосфера жаху та невідомого; сюжет роману ґрунтується на таємниці; герої роману потрапляють у вир почуттів. Жах є суто індивідуально первинною емоцією, а готичний роман є відродженням емоції в її чистому виді, емоції, яку автори готичних романів відображають на тлі, або радше у рамках певних архітектурних, або природних елементів, наприклад, на тлі похмурого маєтку. Автори статті доходять висновку, що роман “Тінь вітру” не є стовідсотково готичним романом, а радше романом, що поєднує в собі декілька літературних традицій; йому властиві елементи детективу, соціального та готичного романів. Проте “готична” лінія є детально розробленою, автор бере до уваги архітектуру, атрибутику та колорит властивий готичним романам, створює атмосферу таємниці та жаху, залучає читача у світ таємного та незрозумілого пересічному обивателю.
Екзотичний простір далеких планет у дитячій науковій фантастиці (за творами Анатолія Дімарова, Кіра Буличова та Роберта Хайнлайна)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сосницька, Марія Олександрівна
У статті аналізується своєрідність екзотичного простору далеких планет у дитячих науково-фантастичних творах Анатолія Дімарова“Друга планета”, Кіра Буличова “Подорож Аліси” та Роберта Хайнлайна “Червона планета”. Розглядаються особливості хронотопу у даних дитячих науково-фантастичних творах, а також їхній взаємозв’язок з іншими жанрами.
Григір Тютюнник: “у пошуках батька”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Пархета, Я. В.
У статті досліджуються окремі аспекти психічного буття Гр. Тютюнника та форми їхньої художньої реалізації. Основна увага зосереджена на переживаннях письменника через утрату батька. Автобіографія, спогади рідних і близьких прозаїка сприяють увиразненню особливостей психосвіту Гр. Тютюнника у період дитинства. З’ясовано, що відсутність батька та недостатня увага матері до сина у ранньому віці сприяли розвитку Едіпового комплексу. Це, у свою чергу, спровокувало прояв ніжності до батька і ворожості до матері. Здійснюється спроба визначити особливості формування ідилічного образу батька та його художнього втілення в мегатексті митця.

Переглянути

Перегляд Випуск 6 (2015) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування