Випуск 6 (2015)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/3381

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 44

Казкові елементи п’єс Пилипа Капельгородського
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Школа, Валентина Миколаївна
Стаття присвячена проблемі фольклоризму творчості українського письменника 20–30-х років ХХ століття Пилипа Капельгородського. Автором досліджуються фольклорні елементи в п’єсах драматурга. Аналізуються казкові мотиви, образи, художні прийоми.
Відображення світоглядного синкретизму в етнокультурних концептах роману-феєрії Галини Пагутяк “Зачаровані музиканти”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Бокшань, Г. І.
У запропонованій статті проаналізовано особливості відтворення християнсько міфологічного світосприймання українців в етнокультурних концептах роману-феєрії Галини Пагутяк “Зачаровані музиканти” та окреслено концептуально-образну парадигму їх духовного універсуму. В етнолінгвістичому ключі досліджено такі художні образи, як місяць, дім, камінь, світло, запах рослин. З’ясовано функцію окремих концептів акумулювати амбівалентні значення, відкриті до інтерпретації крізь призму християнської та язичницької символіки.
Проблема дослідження класифікацій фразеологічних одиниць у лінгвістиці
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Денисова, Анжеліка Сергіївна
У статті проаналізовано різноманітні підходи до розроблення класифікацій фразеологічних одиниць. Наведено принципи класифікації сталих словосполучень, якими науковці користувалися під час їхнього розподілу; виявлено спільні і відмінні риси.
Образ Парижа у романі Е. Хемінгуея “Фієста” (про метаморфози святкового міста)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Степанова, А. А.
У статті досліджується феномен святкового міста як культурного архетипу та процес його трансформації в літературі модернізму (на матеріалі роману Е. Хемінгуея “Фієста”). В якості основи використовується виокремлена нами естетична модель міста-свята в культурологічних концепціях Й. Хейзінги та М. Бахтіна. В естетичній моделі святкового міста Хейзінги наголошується на її візуальному аспекті, в якому ключовою характеристикою образу міста є його унаочнення. Модель святкового міста у М. Бахтіна вибудовується на естетиці майданного слова та карнавальної культури. Ключовою складовою архетипу міста-свята є святкове світовідчуття як стан міської свідомості. У романі Хемінгуея аналізується процес десакралізації свята як світовідчуття в образі Парижа на рівні тексту та підтексту – святковість та веселість являє форму забуття, що приховує стан тривоги, самотності та туги.
Angel of the mist – елементи готичного в романі Карлоса Руїса Сафона “The shadow of the wind”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Мунтян, А. О.; Шпак, І. В.
У статті автори роблять спробу дослідити деякі особливості проявів “готичного” в романі “Тінь вітру” іспанського автора Карлоса Руіса Сафона. В ході дослідження автори говорять про те, що готичному роману притаманна атмосфера жаху та невідомого; сюжет роману ґрунтується на таємниці; герої роману потрапляють у вир почуттів. Жах є суто індивідуально первинною емоцією, а готичний роман є відродженням емоції в її чистому виді, емоції, яку автори готичних романів відображають на тлі, або радше у рамках певних архітектурних, або природних елементів, наприклад, на тлі похмурого маєтку. Автори статті доходять висновку, що роман “Тінь вітру” не є стовідсотково готичним романом, а радше романом, що поєднує в собі декілька літературних традицій; йому властиві елементи детективу, соціального та готичного романів. Проте “готична” лінія є детально розробленою, автор бере до уваги архітектуру, атрибутику та колорит властивий готичним романам, створює атмосферу таємниці та жаху, залучає читача у світ таємного та незрозумілого пересічному обивателю.
Інтерпретація теми безумства у творах М. В. Гоголя та Анхеля де Куатьє
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Васильєва, Анастасія Миколаївна
Аналізуються особливості інтерпретації теми безумства в творах ХІХ та ХХІ століть і проводиться порівняльний аналіз безумних персонажів творів. Підтверджується розуміння безумства як виходу душі за межі норми, яке неприйнятне героям як насильство над власним “я”. У роботах знаходимо медично точне зображення процесу божевілля головних герїв із соціальним мотивуванням.
У дзеркалі художньої танатології. Рецензія на монографію Н. Панової “Дискурс самоубийства в украинской, русской и английской прозе конца XIX – начала XX века” (Бердянск : Издатель Ткачук О. В., 2015. – 420 c.)
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Астаф'єв, О. Г.
Самогубство – важлива філософська проблема, серйозний симптом соціальної нестійкості особистості і всього суспільства в цілому. Про смерть і самогубство у літературі, у різних її стильових системах, написано чимало. Наприклад, І.Смирнов про письменників-реалістів пише так: смерть кваліфікують вони як відсутність життя; незважаючи на всю тривіальність цього судження, вона призводить до ряду висновків, важливих для трактування реалістичного світогляду, згідно з яким умерти – значить згубити сенс свого існування, втратити свою функцію у соціальному механізмі. Отже, реалістичний герой здатний розкрити загадку смерті, просто кажучи, перестаючи дотримуватися життєвого розпорядку (“Смерть Івана Ілліча” Толстого). Наталя Панова у своїй монографії якраз намагається осягнути всю багатоаспектність проблеми суїциду та найбільш ефективних шляхів боротьби з цим явищем. Особливої уваги, вважає вона, потребує вивчення обставин, що ведуть до таких трагічних наслідків. Світоглядна актуальність суїцидальної тематики має безпосереднє відношення до питання про сенс буття особистості перед обличчям смерті. На сьогодні відчутна тенденція, згідно з якою тема смерті й самогубства перестає бути філософською. Відповідь на метафізичне питання про смерть може бути тільки метафізичною. Саме тому вивчення проблеми самогубства з точки зору підстав людського буття є надзвичайно актуальною. Наталія Панова розглядає суїцид як важливий компонент художньої картини світу, що багато говорить про сучасну стосовно суїцидента цивілізацію. Своєю концептуальною, ґрунтовною і глибоко аналітичною роботою Наталя Панова уводить нас у проблему “Осені Середньовіччя” (Ґейзінга), у царину дискусій філософів, літературознавців, психологів, релігіє знавців про суїцид як історико культурний феномен антропології і художньої літератури.
Художня своєрідність “внутрішнього світу” п’єс Юри Зойфера
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Лучик, О. І.
Дана стаття присвячена аналізу драматургії Юри Зойфера, а саме “внутрішнього світу п’єс”, який характеризується бінарністю, що стає складним, комплексним різнорівневим прийомом та поєднує соціально забарвлені протистояння у системі персонажів і топосів; протиставлення частин з різною модальністю, тобто історичних хронотопів. Протиставлення може визначати і композицію творів. Час у п’єсах переважно підкорений руху героя. Конфлікти є зовнішніми, а герої втілюють широке світове суспільство як у географічному, так і в соціальному планах.
Інтертекстуальність та інтермедіальність як засоби організації читацького сприймання творів збірки В. Даниленка “Сон із дзьоба стрижа”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Вещикова, О. С.
Статтю присвячено аналізові творів збірки В. Даниленка “Сон із дьзоба стрижа” крізь призму інтертекстуальності й інтермедіальності як ознак інтелектуального дискурсу. Запропоновано термін “інтермедіатема”, розглянуто функції інтертекстем та інтермедіатем в організації процесу читацького сприймання. Доведено, що реалізація авторської інтенції на інтертекстуальній основі є наративною стратегією і передбачає належний рівень інтелектуального й культурного розвитку читача.
Лінгвокультурологічний підхід до визначення концепту як засобу реалізації етнічної свідомості та фольклорних реалій
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Василькова, І. О.
У статті досліджується обґрунтованість лінгвокультурологічного підходу до визначення концепту в галузі лінгвокульторології та його прояв в етнічній свідомості й фольклорних реаліях. Важливо зазначити, що кожний макрокомпонент в структурі культурного концепту відображає певну галузь лінгвокультурного суспільства, що створила цей компонент і, як наслідок, став складовою частиною культурного концепту.
Григір Тютюнник: “у пошуках батька”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Пархета, Я. В.
У статті досліджуються окремі аспекти психічного буття Гр. Тютюнника та форми їхньої художньої реалізації. Основна увага зосереджена на переживаннях письменника через утрату батька. Автобіографія, спогади рідних і близьких прозаїка сприяють увиразненню особливостей психосвіту Гр. Тютюнника у період дитинства. З’ясовано, що відсутність батька та недостатня увага матері до сина у ранньому віці сприяли розвитку Едіпового комплексу. Це, у свою чергу, спровокувало прояв ніжності до батька і ворожості до матері. Здійснюється спроба визначити особливості формування ідилічного образу батька та його художнього втілення в мегатексті митця.
Дія комунікативного кодексу в англійському інтерв’ю
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Козлова, О. С.
Головна увага у статті приділяється принципам спілкування (Кооперації та Ввічливості) в англомовному інтерв’ю. Досліджуються комунікативна поведінка та мовленнєва компетенція інтерв’юера та респондента, а також їх реакція на дотримання чи порушення Комунікативного кодексу.
Кривавий водевіль на палубі: формула історичного детективу в романі Ірен Роздобудько “Подвійна гра в чотири руки”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Філоненко, Софія Олегівна
У статті розглядається новий роман сучасної української письменниці Ірен Роздобудько “Подвійна гра в чотири руки”. Проаналізовано жанровий різновид історичного детективу, елементи стилю ретро, кінематографічність та театральність твору (вплив водевілю).
Моральный кодекс институтки в “Очерках институтской жизни былого времени” Анны Энгельгардт
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Станчевская, Т. С.
В статье рассматриваются приемы изображения морально-этических ценностей институток в “Очерках былого времени” Анны Энгельгардт. Основное внимание уделяется анализу средств создания этической картины институтского образа жизни, формирования внутреннего мира институтки, ее эмоциональной и интеллектуальной сферы.
Полилингвальные тексты в обучении многоязычию
(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Сорокина, Е. И.
В настоящей статье предпринята попытка поиска новой эффективной интенсивной методики обучения нескольким иностранным языкам с опорой на уже имеющийся лингвистический и учебный опыт учащихся. В статье описывается опытное обучение использования системы полилингвальных текстов при обучении третьему иностранному языку в условиях учебного многоязычия. Определяются цели и задачи обучения третьему иностранному языку, выявляется специфика обучения многоязычию в лингвистическом вузе, дается определение понятию полилингвального текста, подробно описывается процесс и представляются результаты опытного обучения.
Загальні назви явищ погоди за диференційними ознаками у говірках Центрального Поділля
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Іщенко, Л. Р.
У статті висвітлено системний опис загальних назв погодних явищ в говірках Центрального Поділля. Проаналізовано репертуар репрезентантів у межах сем, їхню семантичну вмотивованість та різноманітність значень, зв’язок з говірками інших діалектних мікросистем.
Українська панегірична поезія доби Бароко в рецепції літературної медієвістики другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст.: опис – критика – популяризація
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Журавльова, Світлана Сергіївна
У статті розглядаються особливості рецепції літературною медієвістикою другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. української панегіричної поезії доби Бароко, з’ясовуються причини критичного сприйняття цього жанру. До аналізу залучаються дослідження Михайла Максимовича, Степана Голубєва, Володимира Перетця, Ореста Левицького, Кирила Студинського, Михайла Возняка, Богдана Барвінського, Сергія Маслова. Діяльність названих учених-медієвістів створила парадоксальну ситуацію: нещадна критика панегіричної творчості доби Бароко супроводжується активною її популяризацією за рахунок детального опису текстів або їх публікації.
Функції екфрази в романі Інґрід Нолль “Röslein rot”
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Фесенко, Євгенія Вікторівна
Статтю присвячено визначенню явища екфрази на матеріалі роману І. Нолль “Röslein rot”. Проаналізовано специфіку екфрастичних описів та їх вияви у художньому тексті. Визначаються основні ознаки екфрази та особливості її функціонування у романі.
Проблеми перекладу просвітницьких есе і шляхи їх подолання
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Дьяченко, С. М.
У статті характеризує вимоги до сучасного перекладного тексту, аналізуються стратегії і тактики, які використовує перекладач при перекладі британських просвітницьких есе (на прикладі «An Essey concerning Human Understanding» Джона Локка) на російську й українську мови, виявляються труднощі, з якими він стикається на морфологічному, лексико-семантичному та синтаксичному рівнях, і пропонуються шляхи їх подолання.
Лексико-семантичне поле “патріот” у художній публіцистиці Лесі Українки
(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Антіпов, О. С.
Художня публіцистика, творена письменниками, характеризується прямим втручанням у явища життя суспільства. Вона формує громадську думку, має потужний вплив на національно-зорієнтованих особистостей. Предметом аналізу є публіцистичні статті відомої української письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст., громадського діяча, майстра журналістського слова Лесі Українки. Лексико-семантичне поле «патріот», репрезентоване у творах авторки, представлене трьома мікрополями: «патріот як такий», «псевдопатріот» та «антипатріот». Автор статті виділив лексеми, семеми й семи, які збагатили досліджуване поле.

Переглянути

Перегляд Випуск 6 (2015) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування