Випуск 6 (2015)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Випуск 6 (2015) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 44
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЗагальні назви явищ погоди за диференційними ознаками у говірках Центрального Поділля(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Іщенко, Л. Р.У статті висвітлено системний опис загальних назв погодних явищ в говірках Центрального Поділля. Проаналізовано репертуар репрезентантів у межах сем, їхню семантичну вмотивованість та різноманітність значень, зв’язок з говірками інших діалектних мікросистем.
- ДокументУкраїнська панегірична поезія доби Бароко в рецепції літературної медієвістики другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст.: опис – критика – популяризація(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Журавльова, Світлана СергіївнаУ статті розглядаються особливості рецепції літературною медієвістикою другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. української панегіричної поезії доби Бароко, з’ясовуються причини критичного сприйняття цього жанру. До аналізу залучаються дослідження Михайла Максимовича, Степана Голубєва, Володимира Перетця, Ореста Левицького, Кирила Студинського, Михайла Возняка, Богдана Барвінського, Сергія Маслова. Діяльність названих учених-медієвістів створила парадоксальну ситуацію: нещадна критика панегіричної творчості доби Бароко супроводжується активною її популяризацією за рахунок детального опису текстів або їх публікації.
- ДокументФункції екфрази в романі Інґрід Нолль “Röslein rot”(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Фесенко, Євгенія ВікторівнаСтаттю присвячено визначенню явища екфрази на матеріалі роману І. Нолль “Röslein rot”. Проаналізовано специфіку екфрастичних описів та їх вияви у художньому тексті. Визначаються основні ознаки екфрази та особливості її функціонування у романі.
- ДокументПроблеми перекладу просвітницьких есе і шляхи їх подолання(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Дьяченко, С. М.У статті характеризує вимоги до сучасного перекладного тексту, аналізуються стратегії і тактики, які використовує перекладач при перекладі британських просвітницьких есе (на прикладі «An Essey concerning Human Understanding» Джона Локка) на російську й українську мови, виявляються труднощі, з якими він стикається на морфологічному, лексико-семантичному та синтаксичному рівнях, і пропонуються шляхи їх подолання.
- ДокументЛексико-семантичне поле “патріот” у художній публіцистиці Лесі Українки(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Антіпов, О. С.Художня публіцистика, творена письменниками, характеризується прямим втручанням у явища життя суспільства. Вона формує громадську думку, має потужний вплив на національно-зорієнтованих особистостей. Предметом аналізу є публіцистичні статті відомої української письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст., громадського діяча, майстра журналістського слова Лесі Українки. Лексико-семантичне поле «патріот», репрезентоване у творах авторки, представлене трьома мікрополями: «патріот як такий», «псевдопатріот» та «антипатріот». Автор статті виділив лексеми, семеми й семи, які збагатили досліджуване поле.
- ДокументМотив будинку в “міському тексті” М. Хвильового та А. Дьобліна(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Богданова, Ольга ІванівнаУ статті розглядається специфіка мотиву будинку в “міському тексту” М. Хвильового та А. Дьобліна. Доводиться символічність та образність мотиву будинку в прозі М. Хвильового та романі “Берлін. Александерплатц” А. Дьобліна. Виділяються спільні та відмінні риси зображення зазначеного мотиву в прозі українського та німецького письменників.
- ДокументКультурно-этический аспект взаимодействия коммуникантов в межкультурном общении(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Фурманова, В. П.В статье рассматривается этический план межкультурного общения представителей различных лингвокультурных сообществ, сравнение ритуально-этикетных норм их поведения, которые базируются на универсальных и идеоэтнических ценностях и позволяют выработать определенный имидж поведения в коммуникации. Обращение к этике в межкульторном взаимодействии объясняется различными недоразумениями: деятельностными и ситуативными, которые возникают в процессе общения. В соответствии с этим этические характеристики коммуникантов и модели поведения, обусловленные национально культурной спецификой, весьма существенны в различных типах межличностного и делового общения и способствуют развитию поликультурной языковой личности в образовательном процессе.
- ДокументДостижения, проблемы и перспективы развития восточнославянской лингвоконцептологии(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Кравцова, Ю. В.Статья посвящена проблемам лингвоконцептологии, сформировавшейся в российской лингвистике начала XXI в. и получившей широкое распространение в украинском и белорусском языкознании. Постепенно создается ее методологическая база, категориально-терминологический аппарат, разрабатываются методики анализа и описания концептов, накапливается эмпирический материал, что требует научного осмысления и систематизации новых знаний. Важным представляется также выявление основных тенденций и прогнозирование перспектив развития лингвоконцептологических исследований.
- ДокументХарактеризованные способы глагольного действия, представленные в словообразовательном гнезде с вершиной – глаголом любить(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Афонина, Ю. Н.Актуальность исследования определяется необходимостью обобщения знаний о любви, воплощенных в знаке, посредством описания кореляции словообразовательных процессов в гнезде с вершиной любить и отражения в нем моделей сюжетно-ситуативнго действия. Цель статьи – описание структуры глагольного комплекса словообразовательного гнезда глагола любить с точки зрения воплощения в нем "когниции любви".
- ДокументО влиянии романа “Мастер и Маргарита” М. А. Булгакова на роман “Хромая судьба” А. Н. и Б. Н. Стругацких(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Суровцева, Е. В.В статье анализируется влияние романа М. А. Булгакова “Мастер и Маргарита” на роман А. Н. и Б. Н. Стругацких “Хромая судьба”. Об этом влиянии говорят и многочисленные аллюзии, и некая “дьявольщина”, и цитирование, и прямое упоминание великого писателя. Авторы “Хромой судьбы” ссылаются на “Мастера и Маргариту”, толкуя свой текст. В ряде случаев мы имеем дело с непониманием смысла созданного Булгаковым, так как Стругацкие не смогли постичь христианский смысл романа “Мастер и Маргарита”.
- ДокументФантастика в епоху постмодерну: еволюція жанру(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Єгорова, Ю. М.У статті досліджуються основні тенденції розвитку жанрових моделей наукової та сакральної фантастики в епоху постмодерну, аналізуються просторові зв’язки між ними та жанром фентезі, що дозволяє презентувати додаткові студії постмодерної літератури. Робиться спроба пояснити причини еволюції та з’ясувати резонанс названих жанрів, ставиться акцент на особливій значущості сакральної теми у фантастиці та появі нового жанру.
- ДокументГуцульська діалектна лексика прозових творів Гната Хоткевича(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Подолянчук, О. В.У статті подано класифікацію лексем прозових творів Гната Хоткевича як основу вивчення його ідіостилю, зокрема проаналізовано твори та згруповано лексеми у певні тематичні групи, що дасть змогу в подальшому визначити індивідуальний стиль письменника.
- Документ“Безгрунтянство” як екзистенціальна проблема в повісті “Без грунту” В. Домонтовича й “Еней та життя інших” Юрія Косача(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сінченко, О. Д.У статті проведено типологічний аналіз творів “Без ґрунту” В. Домонтовича й “Еней та життя інших” Ю. Косача в річищі екзистенціальної проблематики. Насамперед проаналізовано тему “безґрунтя” в усіх її модифікаціях: аксіологічних, моральних, державницьких.
- ДокументКомпозиционно-стилистические особенности пейзажной и городской лирики Алика Белогловского(Бердянский государственный педагогический университет, 2015) Насалевич, Т. В.Статья посвящена изучению композиционно-стилистических особенностей пейзажной и городской лирики Алика Белогловского. В статье рассмотрено состояние русскоязычной поэзии в современном Израиле на фоне поэзии на иврите. Проанализированы стихотворения “Город Света”, “Маалотская осень-2008”, “На карнавале”, “Казино Националь”. В ходе исследования были выявлены стилистические приемы, которые чаще всего встречаются в городской и пейзажной лирике Алика Белогловского, проанализированы виды рифм, которые использует поэт. Был рассмотрен языковой состав данных произведений. Указаны перспективы дальнейшего исследования.
- ДокументЕкзотичний простір далеких планет у дитячій науковій фантастиці (за творами Анатолія Дімарова, Кіра Буличова та Роберта Хайнлайна)(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Сосницька, Марія ОлександрівнаУ статті аналізується своєрідність екзотичного простору далеких планет у дитячих науково-фантастичних творах Анатолія Дімарова“Друга планета”, Кіра Буличова “Подорож Аліси” та Роберта Хайнлайна “Червона планета”. Розглядаються особливості хронотопу у даних дитячих науково-фантастичних творах, а також їхній взаємозв’язок з іншими жанрами.
- ДокументЖанрові модифікації різдвяної казки в новітній українській літературі для дітей: поліфонія категорії дива(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Кизилова, В. В.У статті розглянуто жанрові модифікації новорічно-різдвяної казки в українській літературі для дітей та юнацтва новітнього періоду, версії розбудови актуальних для читача різних вікових категорій тем і проблем. Акцентовано на основних прийомах дивотворення: перетворення, казковий хронотоп, мотив сну як спосіб уведення в ірреальний світ, фантастичні персонажі, персоніфіковані образи, чарівні помічники, чарівні предмети, що підпорядковані створенню особливої атмосфери, відчуття світла, радості, сподівання здійснення мрій і бажань в реальному житті.
- ДокументКазкові елементи п’єс Пилипа Капельгородського(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Школа, Валентина МиколаївнаСтаття присвячена проблемі фольклоризму творчості українського письменника 20–30-х років ХХ століття Пилипа Капельгородського. Автором досліджуються фольклорні елементи в п’єсах драматурга. Аналізуються казкові мотиви, образи, художні прийоми.
- ДокументВідображення світоглядного синкретизму в етнокультурних концептах роману-феєрії Галини Пагутяк “Зачаровані музиканти”(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Бокшань, Г. І.У запропонованій статті проаналізовано особливості відтворення християнсько міфологічного світосприймання українців в етнокультурних концептах роману-феєрії Галини Пагутяк “Зачаровані музиканти” та окреслено концептуально-образну парадигму їх духовного універсуму. В етнолінгвістичому ключі досліджено такі художні образи, як місяць, дім, камінь, світло, запах рослин. З’ясовано функцію окремих концептів акумулювати амбівалентні значення, відкриті до інтерпретації крізь призму християнської та язичницької символіки.
- ДокументПроблема дослідження класифікацій фразеологічних одиниць у лінгвістиці(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Денисова, Анжеліка СергіївнаУ статті проаналізовано різноманітні підходи до розроблення класифікацій фразеологічних одиниць. Наведено принципи класифікації сталих словосполучень, якими науковці користувалися під час їхнього розподілу; виявлено спільні і відмінні риси.
- ДокументОбраз Парижа у романі Е. Хемінгуея “Фієста” (про метаморфози святкового міста)(Бердянський державний педагогічний університет, 2015) Степанова, А. А.У статті досліджується феномен святкового міста як культурного архетипу та процес його трансформації в літературі модернізму (на матеріалі роману Е. Хемінгуея “Фієста”). В якості основи використовується виокремлена нами естетична модель міста-свята в культурологічних концепціях Й. Хейзінги та М. Бахтіна. В естетичній моделі святкового міста Хейзінги наголошується на її візуальному аспекті, в якому ключовою характеристикою образу міста є його унаочнення. Модель святкового міста у М. Бахтіна вибудовується на естетиці майданного слова та карнавальної культури. Ключовою складовою архетипу міста-свята є святкове світовідчуття як стан міської свідомості. У романі Хемінгуея аналізується процес десакралізації свята як світовідчуття в образі Парижа на рівні тексту та підтексту – святковість та веселість являє форму забуття, що приховує стан тривоги, самотності та туги.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »