2019
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2019 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 125
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументСенсовизначальні принципи фізичної культури в Новій українській школі(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Кушнірюк, Сергій Георгійович; Кравченко, Людмила Миколаївна; Коновальська, Людмила ОлександрівнаЗміна соціальних цінностей і пріоритетів, що відбувається в суспільстві, докорінне та системне реформування загальної середньої освіти, побудова Нової української школи актуалізують необхідність здійснення трансформації моделей поведінки й соціального мислення у сфері освіти, переносу акцентів з авторитарних педагогічних методик на ціннісні методологічні платформи педагогіки партнерства. Педагогічна освіта в Україні повинна стати креативною, гуманістичною, людино- і культуро творчою. Нині гуманітарна складова недостатньо повно представлена в науковій освітянській літературі, чітко не сформульовані сенсовизначальні принципи, на яких повинна будуватись науково-методична і соціальна база педагогічної освіти в сфері фізичної культури й здоров’я людини. Метою роботи є дослідження й визначення основних сенсовизначальних принципів фізичної культури в Новій українській школі та окреслення можливих шляхів реалізації даних принципів в умовах трансформації системи освіти всіх рівнів. У статті показано, що результатом освіти в галузі фізичної культури та здоров’я людини має бути формування в учнів стійкої мотивації, здатності і бажання дотримуватися здорового способу життя, ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку на засадах педагогіки партнерства. Визначені ціннісні методологічні платформи педагогіки партнерства спираються на спілкування, взаємодію та співпрацю між учителем, учнем і батьками з метою побудови життєвої здоров’язбережувальної та освітньої траєкторії дитини. Зміст освіти в галузі фізичної культури і здоров’я людини базується на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві, відображає соціальний досвід матеріальних і духовних цінностей, створених людиною в процесі суспільно-історичної практики. З’ясовано, що формування єдиного європейського освітнього простору висуває певні вимоги не тільки до науково-освітнього потенціалу, але й до педагогічної майстерності, особистих й соціально-поведінкових якостей, іміджу педагогічних кадрів. У роботі досліджені сенсовизначальні принципи фізичної культури в Новій українській школі й робиться висновок, що фізична культура має стати основою для втілення нового способу життя, подальшого розвитку української нації. Підкреслюється велике значення для покращення освіти в галузі фізичної культури і здоров’я людини міжуніверситетських, регіональних і міжнародних контактів як викладачів, так і студентів, регулярний обмін досвідом на семінарах, конференціях і симпозіумах, мобільність студентів, аспірантів, викладачів, виконання ними спільних проектів, науково-дослідних програм.
- ДокументВиховання національно-патріотичних почуттів старших дошкільників засобами музично-мовленнєвої діяльності(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Тесленко, СвітланаУ статті висвітлюється проблема національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. Під національно-патріотичним вихованням дітей старшого дошкільного віку розуміємо інтегративну якість суб’єкта, що передбачає емоційно-позитивне ставлення до себе як особистості та до Батьківщини, діяльнісне, відповідальне, свідоме ставлення до свого рідного краю, прагнення оволодіти мовою як найголовнішою цінністю свого народу, здатність усвідомлювати себе частиною українського народу. На етапі дошкільного дитинства провідну роль відіграє емоційний компонент, оскільки саме емоції головним чином регулюють поведінку дитини та впливають на формування інтелектуальної сфери. На нашу думку, значну роль у вихованні національно-патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку відіграє музично-мовленнєва діяльність, адже музика насамперед спрямована на внутрішній емоційний досвід дитини, виконує пізнавальну роль. У статті описано сутність методики виховання національно-патріотичних почуттів старших дошкільників у музично-мовленнєвій діяльності, яка реалізовувалась поетапно згідно з трьома компонентами (когнітивний, який передбачав обізнаність дитини з піснями різних жанрів, музичними інструментами, композиторами, авторами пісень, традиціями й обрядами, пов’язаними з піснями; емоційний, спрямований на розвиток почуттів дитини; і продуктивно-діяльнісний, що передбачав бажання дитини брати участь у музично-дидактичних іграх, музичних розвагах, квестах, складати розповіді, казки).
- ДокументТеоретичні аспекти формування поведінкового компонента готовності старшого дошкільника до навчання в школі(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Курчатова, АнжелікаУ статті розкрито проблему готовності дітей до навчання у школі в різні історичні періоди. Доведено, що педагогічні явища та факти детермінуються конкретними суспільно-історичними обставинами та умовами, які визначають їх сутнісний і змістовий аспекти; суспільну, інституційну й особистісну доцільність. З огляду на предмет дослідження, схарактеризовано поняття “готовність до навчання в школі”, “підготовленість”, “поведінковий компонент готовності дитини до навчання в школі”. Проаналізовано ступінь дослідженості проблеми та наукові розвідки науковців, у яких висвітлено підготовку дітей до школи крізь призму суспільного замовлення в різні історичні періоди розвитку дошкільної педагогіки. У дослідженні доведено, що процес формування поведінкового компонента готовності старшого дошкільника до школи є змінним, історичним. Подано визначення та охарактеризовано компонент поведінкової готовності дітей до шкільного навчання. Описано особливості формування поведінкового компонента готовності дітей дошкільного віку до навчання у школі.
- ДокументОсобливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до реалізації освітньої програми в умовах Нової української школи(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Самсутіна, Наталя МихайлівнаУ статті визначено особливості Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти, зокрема фізкультурної освітньої галузі; визначено її мету, яка полягає у формуванні в учнів стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму. Одним з пріоритетних напрямків Плану дій з упровадження Нової української школи визначено розвиток людських ресурсів, що передбачає підготовку вчителів. Наукова стаття розкриває особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до реалізації освітньої програми в умовах Нової української школи у процесі вивчення таких професійно орієнтованих дисциплін, як “Професійна діяльність у сфері фізичного виховання”, “Професійна майстерність”, зміст яких спрямовано на формування загальних та фахових компетентностей, необхідних для реалізації програми фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів. Окреслено мету, завдання вивчення навчальних дисциплін, основні результати навчання та зміст загальних і фахових компетентностей майбутніх учителів фізичної культури згідно з вимогами освітньо-професійної програми “Фізична культура”, серед яких здатність здійснювати пошук, аналіз і оцінку інформації, необхідної для постановки і вирішення професійних завдань, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій; знання особливостей професійної діяльності; загальних основ та складових професійної майстерності учителя фізичної культури; здатність застосовувати сучасні методи й освітні технології навчання у фізичному вихованні; здійснювати об’єктивний контроль і оцінювання рівня навчальних досягнень учнів; здатність формувати в учнів предметні компетентності з фізичного виховання, медико-біологічних та психологічних основ, технологій розвитку рухових умінь і навичок та фізичних якостей, санітарно-гігієнічних основ діяльності у сфері фізичного виховання тощо.
- ДокументФізико-технічне моделювання у формуванні практико-орієнтованих знань(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Косогов, Іван ГеоргійовичСтаття присвячена проблемі формування практико-орієнтованих знань з фізики учнів старшої школи шляхом залучення до фізико-технічного моделювання. Обґрунтовується залежність рівня вмінь учнів застосовувати теоретичні знання з фізики в практичній діяльності від вмінь моделювати технічні об’єкти та технологічні процеси. У статті визначено та проаналізовано функції та вплив технічної творчості на формування знань з фізики і вмінь їх застосовувати в повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. Виявлено та розглянуто дидактичні цілі техніної творчості учнів старших класів у формуванні міцних знань з фізики та вмінь застосовувати їх у різноманітних життєвих ситуаціях. Розробка та використання в освітньому процесі з фізики системи завдань з практичним змістом дає можливість частково вирішити проблему розвитку інтересу учнів до фізико-технічних знань, формування навичок їх застосування в житті. Звертається увага на необхідність використання творчих завдань технічного змісту, спрямованих на формування навичок застосовувати знання з фізики у побуті, поясненні природних явищ. Досліджено рівень здатності учнів до технічного мислення та рівень готовності до фізико-технічного моделювання. Пропонується концепція конструювання структури та змісту курсу фізики, який спрямований на вдосконалення методики формування практико-орієнтовних знань на основі фізичного моделювання технічних об’єктів.
- ДокументПроблема формування готовності до самовдосконалення у майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів під час клінічної практики(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Хатунцева, Світлана Миколаївна; Кара, Світлана ІванівнаУ статі зазначено, що клінічна практика є частиною освітньо-професійної підготовки здобувачів вищої освіти, яка забезпечує системність і послідовність розвитку практичних умінь і навичок та сприяє формуванню готовності в майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів до самовдосконалення. Розкрито особливості організації та змісту клінічної практики майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів у процесі професійної підготовки. Здійснено аналіз науково-теоретичного підґрунтя проблеми формування в майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів готовності до самовдосконалення під час клінічної практики. Окреслено мету, основні форми організації практичної діяльності здобувачів вищої освіти, завдання та зміст клінічної практики майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів. Зазначено, що клінічна практика є засобом забезпечення ефективності та якості підготовки майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів та одним із інструментів формування готовності до професійного самовдосконалення і включає три етапи. Зауважено, що практика доповнює та поглиблює теоретичну підготовку здобувачів вищої освіти, створює умови для формування компетентностей, якими повинен оволодіти здобувач – майбутній фахівець у галузі охорони здоров’я. Обґрунтовано, що готовність до самовдосконалення є, з одного боку, складним, динамічним утворенням особистості майбутнього фізичного терапевта, ерготерапевта, з іншого, – результатом його підготовки на засадах як теоретичних знань про сутність, структуру, зміст самовдосконалення, так і його особистісних якостей та практичної діяльності. З’ясовано, що особливості організації та змісту клінічної практики майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів у процесі професійної підготовки полягають у тому, що її практичний складник має бути зорієнтована на особистість здобувача вищої освіти та поєднувати навчально-методичну, аналітико-пошукову, науково-дослідну діяльність. Важливою теоретичною засадою забезпечення ефективної професійної підготовки майбутнього фізичного терапевта, ерготерапевта під час клінічної практики постає визнання здобувача вищої освіти як суб’єкта навчальної діяльності, здатного до самоосвіти, самовиховання та саморозвитку в процесі індивідуалізації його професійної підготовки за умови формування потреби в самовдосконаленні. Виокремлено умови формування в майбутнього фізичного терапевта та ерготерапевта готовності до самовдосконалення під час клінічної практики.
- ДокументПроблеми підготовки компетентного вчителя фізики в рамках реалізації проєкту “Нова українська школа”(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шут, Микола; Благодаренко, ЛюдмилаСтаття присвячена дослідженню проблем, які призвели до кризової ситуації в природничій освіті взагалі та підготовці вчителів фізики зокрема. Акцентовано на тому, що для нашої країни шкідливою стала тенденція до збільшення гуманітарної складової в системі освіти. На основі аналізу результатів вступних кампаній останніх років констатовано, що нині є яскраво вираженим перекіс у бік спеціальностей гуманітарного та суспільного спрямування. Висловлено і обґрунтовано думку з приводу того, що Міністерству освіти і науки України слід переглянути підходи до планування державного замовлення, яке має формуватися з урахуванням потреб галузей виробництва та балансу трудових ресурсів, а не попиту абітурієнтів. Наголошено, що відновлення і поповнення науково-технічного потенціалу України слід починати з приділення першочергової уваги підготовці вчителів фізики і виправленню ситуації з набором на спеціальність “Середня освіта (фізика)”, оскільки в іншому випадку у найближчому майбутньому компетентних вчителів в закладах середньої освіти не залишиться. Висловлено заклопотаність з приводу того, що за таких умов неможливо буде забезпечити профільне навчання, а це призведе до подальшого занепаду фізичної та фізико-технічної освіти, і у підсумку – до інтелектуального виродження нашого народу. Запропоновано першочергові заходи з покращення стану підготовки вчителя фізики в Україні та підвищення її престижності, серед яких виділено такі, як відродження роботи фізико-математичних педагогічних класів при закладах педагогічної вищої освіти, удосконалення і розширення для учнів таких класів і шкіл системи пільг та заохочень при вступі, відновлення цільового набору студентів на спеціальність “Середня освіта (фізика)”. Зазначено, що для підготовки висококомпетентних українських вчителів фізики, які будуть здатні реалізувати проект “Нова українська школа”, необхідний час та комплекс заходів, які можна здійснити лише спільними зусиллями всієї педагогічної спільноти.
- ДокументПроблема прикладної спрямованості навчання хімії в системі шкільної освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Валюк, ВікторіяДосліджено, що прикладна спрямованість навчання хімії здійснюється в рамках інваріантної і варіативної складових змісту освіти та реалізується на уроках, факультативних та позаурочних заняттях, через інтеграцію хімії з іншими шкільними дисциплінами природничого циклу. Обґрунтовано, що прикладна спрямованість змісту курсу хімії може бути реалізована за допомогою різних способів: включення в зміст навчального матеріалу прикладних знань; наповнення прикладною інформацією текстів хімічних розрахункових задач і інструкцій по виконанню практичних робіт; використання хімічного експерименту, орієнтованого на практику; здійснення інтеграції хімії з іншими шкільними дисциплінами природничого циклу; реалізація діяльнісного підходу до навчання. Прикладні знання виступають як засіб підвищення мотивації навчання і більш міцного засвоєння хімічних знань. Їх велика дидактична цінність полягає і в тому, що вони сприяють засвоєнню наукових знань. Способами включення прикладних знань у процес навчання хімії є: супровід учнів, що навчаються за програмою, доповненнями, в яких розкривається значення речовин, закономірностей та явищ у природі; включення в зміст уроків, на яких розкриваються питання прикладного характеру; розробка сюжетних уроків, що містять систему проблемних завдань, змістовно пов’язаних практичною діяльністю людини; включення прикладної інформації в текстову частину розрахункових хімічних задач, в інструкції з виконання практичних робіт; в зміст екскурсій та інших позаурочних занять. Доведено, що реалізація прикладної спрямованості навчання хімії особливо перспективна в позаурочній роботі. Однією з прийнятних форм організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на розвиток умінь застосовувати отримані знання і здійснення діяльнісного підходу до навчання, визначається навчальна експедиція. Проведення навчальних експедицій передбачає таку організацію освітнього процесу, при якій учні, використовуючи отримані на уроках хімії, біології, географії знання про методи дослідження об’єктів природи, можуть самостійно проводити польові дослідження з вивчення екологічного стану компонентів навколишнього природного середовища. Дослідницька робота, що проводиться в рамках навчальної експедиції, виступає однією з активних форм здійснення допрофільної підготовки з хімії учнів основної школи.
- ДокументОлімпіада з фізики як індикатор готовності абітурієнтів до навчання в університеті(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Подласов, Сергій; Матвійчук, Олексій; Долянівська, ОльгаУ статті представлений аналіз результатів олімпіади з фізики для вступників та зроблені висновки відносно готовності їх до навчання в університеті. У Київському політехнічному інституті Ігоря Сікорського олімпіади з фізики проводяться з 2017 року і проходять у два етапи. Перший етап заочний – це тестування в режимі віддаленого доступу. Учасники, які набрали не менше 75% від максимально можливих балів, можуть узяти участь в очному етапі. Онлайн-тест складається з 20 завдань: 11 закритої форми та 9 відкритої. Статистичний аналіз результатів показав досить високий рівень внутрішньої узгодженості тесту та широкий діапазон логітів рівня складності завдань. Це дозволяє адекватно зробити висновки про рівень підготовленості учасників. Серед завдань заочного туру найпростішими були стандартні задачі базового рівня на розпізнавання явищ та прямі обчислення за відомими формулами. Результати олімпіади дозволяють зробити висновок про суттєву неоднорідність рівня підготовки вступників з фізики. Онлайн-тур показав, що не всі учасники готові навчатися у вищих технічних навчальних закладах, 30 -40% з них не мають достатніх знань за програмою фізики ЗЗСО. Це означає, що в разі зарахування на навчання за результатами ЗНО вони не зможуть опанувати курс фізики, не будуть розуміти фізичні процеси та математичний апарат, який їх описує, а, отже, будуть відраховані за результатами першої екзаменаційної сесії. Виконання завдань відкритого типу під час онлайн-олімпіади, що є досить простими, не можуть бути свідченням готовності учасників вирішувати задачі, що відрізняються від стандартних. Можливо, це наслідок недостатньої уваги до фізичних завдань у школі і не готовності учнів до виконання операцій мислення.
- ДокументЗмістова характеристика поняття фахова компетентність(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Нагорна, НаталіяУ статті проаналізовано наукові джерела щодо трактування термінів "компетенція" та "компетентність" у теорії освіти. Обґрунтовано результати аналізу різних підходів зарубіжних і вітчизняних дослідників до тлумачення понять "компетенція", "компетентність" та "фахова компетентність". Відповідно до нормативних документів на сьогодні існує потреба запровадження компетентнісного підходу в сферу освіти, новітніх методів і технологій навчання, інноваційних підходів до підготовки майбутніх фахівців не просто як набору знань, вмінь і навичок, а й сукупності компетентностей та здібностей випускника реалізовувати новітні робочі завдання. Ураховуючи зростання попиту на молодих компетентних фахівців на сучасному ринку праці, більшість науковців наголошує на необхідності їх підготовки на основі компетентнісного підходу. Проєктно-технологічна компетентність розвивається в об'єктно-трансформаційному проєктуванні та технологічній діяльності. Власне тому основним стрижнем сучасного трудового навчання в основній школі є конструкторсько-технологічна діяльність як універсальний метод пізнання та перетворення дійсності: від думки до її реалізації. У процесі цієї роботи формується творче мислення учнів, їх вміння вирішувати задачі в різних сферах діяльності. Ключовим навчальним продуктом будь-якого учня в процесі трудового навчання є розвинена конструкторська та технологічна компетентність – свідоме володіння методами і технологіями проєктно-технологічної діяльності для ефективного вирішення завдання (створення та виготовлення об'єкту праці).
- ДокументВплив колискових пісень на мовленнєвий розвиток дітей(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Бабич, Наталія; Тичина, КатеринаУ статті здійснено аналіз впливу колискової пісні на розвиток дітей. Розглянуто теоретичні, методологічні засади та історію дослідження колискової пісні, визначено функціональну значущість для онтогенезу дитини. Окремо розглянуто дослідження науковців різних галузей щодо впливу колискових пісень та їхнє місце в мовленнєвому розвитку дитини. Дослідники колискової пісні так чи інакше зазначали її велике значення для сну та засинання дитини, яка має провести велику внутрішню роботу щодо впорядкування своїх майбутніх уявлень про світ та їхнє мовленнєве оформлення під час спілкування з дорослими та однолітками. Це відбувається за допомогою цілого арсеналу традиційних мовних засобів – фонетичних, словотвірних, лексичних, граматичних, основи яких закладено в колискових піснях. Авторами статті досліджено вплив колискової пісні на мовлення дітей та проаналізовано залежність розвитку мовлення в дітей через призму їх використання батьками під час сну та засинання у віці до одного року. Констатовано тісний взаємозв’язок між невикористанням батьками колискових пісень у віці немовляти та наявністю тяжких порушень мовлення у дітей дошкільного віку. Особливо перспективним з цього погляду авторам видається використання спеціально підібраних колискових пісень у логопедичній практиці у вигляді комплексного поєднання слова, ритму і руху.
- ДокументАналіз змістового та нормативного складників робочих програм навчальної дисципліни “Історія педагогіки” в сучасних закладах вищої освіти України(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Нагрибельний, ЯрославУ статті проаналізовано змістові та нормативні складники робочих програм навчальної дисципліни “Історія педагогіки” в закладах вищої освіти; схарактеризовано такі структурні компоненти, як пояснювальна записка, навчально-тематичний план, теоретичний матеріал до вивчення дисципліни, питання для самоконтролю, список рекомендованої літератури; виокремлено змістові аспекти аналізованих робочих програм навчальної дисципліни, їх відповідність сучасним запитам, потребам і соціальним викликам, зокрема: спрямованість процесу навчання історії педагогіки на розвиток особистісних якостей та професійної майстерності майбутніх фахівців, формування світогляду майбутніх спеціалістів, здатності до аналізу, порівняння певних педагогічних явищ в їх історичній ретроспективі, вироблення у майбутніх фахівців стійких умінь критично й креативно використовувати історико-педагогічну спадщину в майбутній професійній діяльності, визначати закономірності й тенденції в розвитку педагогічної науки. З’ясовано, що нині у зв’язку з автономізацією закладів вищої освіти, сучасним оновленням змісту освіти, укладанням освітньо-професійних програм самими закладами немає одностайності в кількості годин, відведених на опанування навчальної дисципліни “Історія педагогіки”. Актуалізовано проблему розроблення уніфікованого змісту робочих програм навчальної дисципліни з урахуванням сучасного соціально-політичного контексту, особистісного потенціалу студентів, зорієнтованості процесу навчання історії педагогіки на розвиток особистісних якостей та професійної майстерності майбутніх фахівців.
- ДокументДидактичні системи інтелектуальних інформаційних технологій навчання(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Меняйленко, Олександр; Шевчук, ОлегНа основі аналізу дидактичної взаємодії у педагогічних системах та класифікації дидактичних систем (ДС), виокремлено основні групи ДС, які використовуються у інтелектуальних інформаційних системах навчання: 1)режим передачі знань – кібернетичні ДС; 2)режим застосування інформаційних систем: змішані односуб’єктні ДС; змішані двосуб’єктні ДС; змішані багатосуб’єктні розподілені ДС; гібридні трисуб’єктні ДС; гібридні полісуб’єктні ДС; гібридні багатосуб’єктні розподілені ДС. Показано, що це потребує розробки нових педагогічних підходів та системи принципів, на основі яких необхідно вести проектування, розробку та використання педагогічних систем, які засновані на інтелектуальних, експертних та експертних навчаючих системах.
- ДокументСамостійна робота майбутніх інженерів(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Гуляєва, Людмила; Гуляєва, ТетянаУ статті звертається увага на те, що організація освітнього процесу з фізики для майбутніх інженерів – складний та багатогранний процес. Він спрямований на формування фундаментальних системних теоретичних знань та практичних умінь, навичок майбутніх інженерів як бази для усвідомлення, засвоєння технічних та спеціальних дисциплін інженерної спеціальності, а також готовності та здатності застосування фундаментальних ЗУН у фаховій діяльності. Вектор дидактичного забезпечення освітнього процесу спрямований на оновлення процесуальної та змістовної складових щодо організації та здійснення самостійної роботи майбутніх інженерів згідно стандарту вищої освіти України для першого (бакалаврського) рівня. В статті окреслені деякі шляхи організації самостійної робота майбутніх фахівців з фізики в галузі знань 13 – Механічна інженерія, спеціальності 136 – “Металургія”. Акцентується увага на тому, що усвідомлена підготовки майбутніх інженерів до лабораторних робіт підпорядковується досягненню результату освітньої діяльності студента – очікуваних програмних результатів навчання майбутніх інженерів. На прикладі механізму з фрикційним кінематичним зв’язком під час теоретичної підготовки до експериментального дослідження основного закону динаміки обертального руху показані певні кроки щодо досягнення очікуваних програмних результатів навчання майбутніх інженерів, наприклад, ПР01 “концептуальні знання і розуміння фундаментальних наук, що лежать в основі відповідної спеціалізації металургії, на рівні, необхідному для досягнення інших результатів освітньої програми”.
- ДокументЕсе в початковій школі: композиційні особливості, методика написання(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Греб, Марія Михайлівна; Грона, НаталіяСтаттю присвячено формуванню текстотворчих умінь учнів молодшого шкільного віку. Автори доводять, що серед ключових компетентностей, які мають набути школярі під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти, провідною є компетентність спілкування, яку ефективно формуємо в ході текстотворчої діяльності, зокрема, створення есе. Текстотворчі вміння є найважливішими за своєю значущістю в системі загальнонавчальних умінь, оскільки є базовими для багатьох із них. У статті наведено зразки есе, створені учнями 4 класу. Це дає можливість переконатися, що залучаючи школярів до написання есе, учитель розвиває їхнє самостійне мислення, навчає чітко й грамотно формулювати власні думки, структурувати інформацію, установлювати причиново-наслідкові зв’язки, ілюструвати поняття відповідними прикладами, удосконалювати стиль письма. Доведено роль вчителя початкових класів, який організовує процес навчання так, щоб на кожному уроці української мови викликати, підтримати й розвинути в учнів природну потребу в текстотворчій діяльності під час спілкування. Автори переконують, що есе вчить учнів правильно і яскраво висловлювати свою думку, легко й цікаво говорити як про речі наукові, так і про життєві проблеми. Учні мають можливість просто, доступно й упевнено розкривати іншим свою позицію, розповідати про те, що їх вразило. Інтеграція мови та мовлення в навчанні дає можливість учням початкових класів поступово, від класу до класу, накопичувати необхідні уявлення про мову як засіб спілкування, допомагає орієнтуватися в ситуації спілкування, обдумувати свою відповідь, коригувати її залежно від комунікативної мети, відкриває можливості для школярів спілкуватися в писемній формі, стимулює розвиток творчих здібностей, бажання створювати власні тексти, які практично є своєрідною інтеграцією всіх мовленнєвих умінь і навичок (уміння писати, читати, говорити і слухати). На матеріалі есе спостерігаємо організацію комунікативної текстової форми, яка сприяє формування вмінь чітко структурувати думку і виражати її лаконічно й чітко.
- ДокументСучасні тенденції підготовки майбутніх учителів до морального виховання учнів початкової школи(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Батарейна, ІринаРеформуванням системи освіти в Україні передбачено надання більшої свободи вчителям. Нова ук раїнська школа потребує вчителя творчого, ініціативного, демократичного, здатного до організації освітнього процесу на основі педагогіки партнерства, оволодіння новими педагогічними та інформаційними технологіями. Крім того, вчитель Нової української школи має реалізувати особистісно зорієнтовану модель освіти, засновану на ідеології дитиноцентризму, тобто максимального наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. Формування цих якостей значною мірою залежить від готовності вчителя до самовдосконалення та самовиховання. Теперішня епоха характеризується процесами становлення нової парадигми у філософії та теорії освіти. Нове світосприйняття та світовідчуття спричиняють зміну в освітніх поглядах на розвиток і формування особистості дитини, визначають можливості, завдання, мету й засоби освіти. Побудова нової освітньої моделі передбачає теоретичне переосмислення та практичну орієнтацію на новий ідеал. Випускати висококваліфікованих фахівців можна тільки за умов суворого дотримання й виконання державних стандартів освіти та нормативних документів Міністерства освіти і науки України, а також технологічного режиму побудови освітнього процесу на всіх етапах життєвого циклу від прийому студентів до закладу вищої осв іти, до їхнього випуску. Вимоги сьогодення диктують необхідність у постійному оновленні змісту освіти, у розробленні нових навчально методичних комплексів, пошуку нових інноваційних технологій як навчання, так і контролю за успішністю освітнього процесу для якісної підготовки майбутніх учителів до морального виховання учнів початкової школи. Підготовка вчителів сучасної початкової школи є однією з актуальних проблем вищої освіти в Україні. Становлення оновленої освітньої системи в Україні відбувається в умо вах прискорення глобальної інтеграції до світового товариства під впливом етнічного чинника на збереження цілісності національної державності та відновлення духовних пріоритетів суспільства.
- ДокументКомпетентнісний підхід як елемент адаптації особистості іноземного студента(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Слуцький, ЯрославУ статті проаналізовано безпосередній вплив соціального оточення на розвиток внутрішніх навичок особистості, які сприяють її формуванню як професійного елемента сучасного ринку праці. Крім того, розглянута природа особистості, що криється в комплексі певних рис іноземного студента, що використовуються при взаємодії з навколишнім середовищем, та наявності навичок міжособистісної діяльності, яка спрямована на виконання комунікативного процесу з оточуючими особистостями. У зв’язку з тим, що іноземний студент при взаємодії з оточенням перебуває під впливом культурного шоку, необхідно застосування певних підходів, які сприятимуть більш ефективній соціалізації та інтеграції до нового академічного та соціокультурного середовища. Одним з основних підходів є компетентнісний, що дозволяє сформувати такі особистісні навички, які б сприяли можливості проведення найбільш якісно вибудуваної міжособистісної та міжкультурної взаємодії. Розглянуто погляди вчених щодо терміна “компетентнісний підхід”, що дозволило прийти до власного визначення поняття як можливості індивіда використовувати набуті компетенції в практичній площині для вирішення тих чи інших проблем та питань адаптаційного характеру. Виявлено, що компетентнісний підхід надає можливість його використання не тільки в рамках освітнього процесу в університеті або коледжі (що стосується розвитку певного набору компетенцій, як в теоретичному, так і в практичному плані, а також виконання діяльності аналітичного характеру з виявлення ймовірних помилок у підготовчих програмах та подальшому їх усуненню), а й по завершенню освітнього процесу, при відборі кандидатів на певні посади. Досліджено відмінності між поняттями “компетенція” та “компетентність”, що дозволило прийти до висновку, що компетенції є елементами, які надають допомогу при проведенні діяльності певного типу, крім того, кількість таких сформованих елементів може відрізнятися від направленості та складності ймовірної діяльності. У свою чергу, компетентність представлена у якості спроможності особистості проводити управління компетенціями у процесі проведення академічної або соціокультурної діяльності.
- ДокументДо проблеми формалізації понятійного апарату гібридних дидактичних систем: інформаційний підхід(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Шевчук, ОлегУ статті проведено аналіз понятійного апарату трисуб’єктних та полісуб’єктних гібридних дидактичних систем, розроблено формалізовані дефініції багатокомпонентної розподіленої гібридної дидактичної системи та багатокомпонентного розподіленого гібридного інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, які більш повно та формалізовано відображають застосування нового класу інформаційних технологій у педагогічних системах.
- ДокументТеоретичні аспекти діагностики навчальних досягнень майбутніх учителів у Сполучених штатах Америки(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Ярощук, Лілія ГригорівнаУ статті проаналізовано особливості діагностики навчальних досягнень майбутніх учителів у сучасній педагогіці в Сполучених Штатах Америки. Зазначено, що усні іспити в Америці не прийняті. Значне місце в процесі діагностування якісного рівня знань студентів вищих навчальних закладів США займають тести, які зорієнтовані на визначення певного рівня знань відповідної програми і опанування студентами університетів програмним матеріалом. Оцінювання якісного рівня знань студентів в університеті відбувається на основі тестів за 100-бальною системою, зокрема, кожен викладач має свої критерії оцінювання і власні вимоги до студентів, які детально відображені в робочій програмі, яка відповідає змісту і завданням програми вищого навчального закладу Діагностування якісного рівня знань студентів США відбувається переважно за допомогою комп'ютерів, а оцінки знань виставляють з найменшим приниженням гідності студентів – літерами. Після завершення навчання у ВНЗ, американські вчителі-початківці зобов’язані отримати ліцензію, пройшовши тестування з базових (basic skills), загальних (general knowledge) і предметних знань (subject matter knowledge), педагогічної компетентності (pedagogical knowledge) та педагогічної компетентності з предмета (subject-specific pedagogical knowledge). Критерії відбору студентів у вищі педагогічні заклади: надання довідки з високими балами, отриманими за здачу тестів на отримання середньої освіти SAT або ACT, складання вступного іспиту. Рейтингова система і кредитна системи – це форми контролю та можливість виміряти загальну академічну успішність студента (Grade Point Average – GPA). Сьогодні ж система освіти в США зазнає глобальних змін: йдучи за стрімким розвитком сучасних технологій, Америка готує нове покоління професійних педагогів онлайн. У статті наведено найцікавіші студентські традиції, які існували та існують і дотепер для того, аби привернути удачу на сесії. Наголошено, що заслуговують на увагу і розповіді про минуле студентське життя, нині аспірантки Бінгемтонського університету зі штату Нью-Йорк. Отже, діагностика навчальних досягнень майбутніх учителів у США зосереджує увагу викладача не на оцінці, вираженій у балах, а на потребі індивідуального підходу до кожного студента, розумінні труднощів при засвоєнні навчального матеріалу і застосуванні його на практиці.
- ДокументСучасні тенденції морської галузі та роль морської освіти(Бердянський державний педагогічний університет, 2019) Волошинов, СергійУ зв’язку розвитком технологій, що здійснюють вплив на морську галузь, важливого значення набуває актуалізація морської освіти відповідно до сучасних світових тенденцій. З метою визначення вектору професійної підготовки майбутніх фахівців морського та річкового транспорту доцільним є здійснення аналізу тенденцій світової морської галузі та морських технологій. Автором було визначено проблеми морського торгівельного флоту в умовах глобалізації й постіндустріального суспільства: нестача кваліфікованих морських кадрів; приховані недоліки в організаційній, комерційній та операційній діяльності судноплавних компаній через недостатню підготовку берегового персоналу; збільшення вартості робочої сили для судновласників; зниження кваліфікації зайнятих моряків і безпеки суден. У статті подано тенденції розвитку морської індустрії, які набувають важливого значення для вдосконалення морської освіти: розвиток логістики як складової процесу виробництва і збуту товарів широкого споживання; пошук рішень з доставки всіх вантажів “від дверей до дверей” по логістичному ланцюгу з використанням наскрізних перевізних документів; будівництво хабів і берегових перевантажувальних пристроїв для виконання вантажних операцій на мега-суднах; вдосконалення ходових характеристик корпусу і гвинторулевої частини судна; розширення мережі тренінгових центрів та підвищення якості підготовки та рівня кваліфікації плавскладу; створення і розвиток інформаційних технологій, які враховують всі необхідні економічні і технічні показники, параметри і характеристики кожного судна; створення умов для безпечного судноплавства; консолідація багатонаціональних судноплавних компаній в союзи. У статті здійснено опис глобальних морських технологій, що вимагають реформування професійної освіти морських фахівців, а саме: аналіз великих даних, використання датчиків, технології “Інтернет речей”, досягнень робототехніки, комунікаційних технологій та людина-комп'ютерної взаємодії, впровадження автономних систем та концепції “розумного корабля”.