Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 35
- ДокументПоліжанровість сучасного детективу (на матеріалі роману А. Переса-Реверте “Фламандська дошка”)(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Гура, Наталя; Лисак, ЮліяСтаття присвячена дослідженню жанрової трансформації детективного роману епохи постмодернізму. Продовжуючи традицію поєднання масової та елітарної прози, роман А. Переса-Реверте "Фламандська дошка” став одним з перших арт-детективів, характерною рисою яких є детективна історія навколо визначних імен світу мистецтва та їх творів. Традиційна детективна сюжетна схема твору розширюється та ускладнюється за рахунок синтезу елементів історичного та містичного романів, включення мистецтвознавчого та конспірологічного дискурсів та використання постмодерністської техніки.
- ДокументФрейм авантюризму в романі Люко Дашвар “Биті є. Гоцик. Книга 3”(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Кулакевич, ЛюдмилаДосліджено художню інтерпретацію фрейму авантюризму в романі Люко Дашвар "Биті є. Гоцик. Книга 3”. Його ключовим компонентом є концепт дупи як позбавлених сенсу, але небезпечних вчинків. Дупоцентризм героя трактуємо як його перебування під владою тіньових якостей і прагнень. Структуротвірним елементом роману є мотив мандрів, якому підпорядковано мотив блудного сина і мотив синього птаха. Авантюрна подорож по Єврозоні символізує і занурення героя в підсвідомість, відкривання власних архетипних сутностей. Це така собі психотерапевтична сесія, що допомогла героєві прискорено подорослішати.
- ДокументМандри душі: земний і потойбічний світ у проповідях Кирила Транквіліона Ставровецького(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Турчина, ТетянаНа матеріалі проповідей зі збірника "Євангеліє учительне” (1619) розкриваються погляди Кирила Транквіліона Ставровецького на земний і потойбічний шлях людської душі. Гіпотеза "мандрів душі” ґрунтується на смисловій єдності земного, реального, і божественного, невидимого, світів у християнській есхатології. Земний шлях сповнений страждань: його проповідник змальовує через образи зруйнованого Єрихону і Вавилону, а також життя як бурхливого моря, де панують страх і стогнання. Посмертна дорога - амбівалентна: у ній і радість праведників від єднання з Богом в Небесному Єрусалимі, і пекельні муки грішників в картинах Страшного Суду.
- ДокументЧудесні видіння у богородичних оповіданнях Іоаникія Галятовського, Афанасія Кальнофойського і Димитрія Туптала(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Дубина, ОльгаСтаттю присвячено дослідженню основних характеристик і функцій видінь в українських богородичних оповіданнях XVII ст. Спираючись на святописемну традицію, вчення Східних Отців й особливості барокового світосприйняття, встановлено пов’язаність видіння як особливого способу бачити із чудом і символом. З’ясовано, що чудесні візії в обраних для аналізу текстах визначаються короткотривалістю, химерністю, спорідненістю зі сном, синестезійністю й емблематичністю. За таких умов видіння ототожнюються з чудом, засвідчують присутність божественної благодаті, виконують функції знамень, стають внутрішніми осяяннями, що слугують духовним орієнтиром і настановою для читача. Особливу увагу у статті приділено богородичній образності змальованих Іоаникієм Галятовським, Афанасієм Кальнофойським і Димитрієм Тупталом візій.
- ДокументНезавершена подорож вигаданими світами (на основі роману “Ночі в цирку” Анджели Картер)(Бердянський державний педагогічний університет, 2016) Клос, ОксанаСтаття присвячена аналізу елементів жанру пікарески в романі А. Картер "Ночі в цирку”. Основна увага зосереджується на реінтерпретації жанру письменницею з точки зору постмодерністської парадигми. Зокрема, в статті розглядаються характерні "інваріантні” ознаки пікарески модифіковані А. Картер. Особлива увага приділяється аналізу образу героя-шахрая як втілення маргінального "іншого” у ворожому нормативному суспільстві. Обґрунтовується думка про безпосередній зв'язок між географічною й метафоричною подорожжю героя-шахрая. Значна увага акцентується на аналізі реалістичного та фантазійного зображення фікціональних світів.