Вплив комп’ютерної захопленості на розвиток рефлективності у підлітків

Abstract

Запропонована публікація містить аналіз результатів емпіричного дослідження, проведеного серед учнів 7-го та 9-х класів однієї із загальноосвітніх шкіл Києва на предмет наявності ризику комп’ютерної залежності та його взаємозв’язок із рівнем розвитку рефлексії. В дослідженні було висунуто гіпотезу про те, що високий рівень захопленості комп’ютером гальмує розвиток рефлексії в підлітків як механізму регуляції поведінки. Дослідження охопило 48 учнів та складалося з двох послідовних етапів: вимірювання рівня захопленості комп’ютером та вимірювання рефлексії серед опитаних школярів. Результати анкетування продемонстрували достатньо високий рівень комп’ютерної та інтернет-активності учнів. Більша частина респондентів, а саме 26 осіб зазначили, що вони часто та дуже часто грають у комп’ютерні ігри. Серед зазначеної групи опитаних кількість дівчат склала шестеро осіб. Крім частоти гри у комп’ютерні ігри вказані учні продемонстрували високий рівень активності також у інших видах інтернет-практик, а саме: реєстрація у соціальних мережах та часте їх відвідування, перебування в мережі від 4-х та більше годин на добу. Аналіз ставлення учнів до низки критично-оціночних суджень, спрямованих на більш глибоку діагностику проблем, які виникають внаслідок комп’ютерної захопленості, виявив, що більшість підлітків, які проявили підвищений інтерес до комп’ютерних ігор та Інтернету, згодні з тим, що не помічають як спливає час за комп’ютером, що бажали б зменшити час перебування за комп’ютером та в Інтернеті, відчувають емоційне піднесення перед тим як зайти в мережу, мають проблеми із навчанням тощо. Друга частина дослідження була спрямована на вимірювання рівня рефлективності підлітків. Загальна кількість учнів, яка прийняла участь у цьому етапі дослідження, склала 35 осіб (лише учні 9-х класів). Як ключовий діагностичний інструментарій було використано метод діагностики рівня рефлексія за А. В. Карповим. В публікації було доведено достовірність висунутої гіпотези через наочну демонстрацію зворотного взаємозв’язку рівня розвитку рефлексивності із частотою гри у комп’ютерні ігри.