Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 635
- ДокументУправління міжособистісними конфліктами в органах публічної влади як психологічний чинник ефективності державного управління.(«Актуальні питання у сучасній науці» (Серія «Педагогіка»). Видавнича група «Наукові перспективи». Київ., 2025) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Черезова, Ірина Олександрівна; Сердюк, Наталія Іванівна; Федорик, Вікторія ВолодимирівнаЕфективне функціонування системи публічного управління в умовах зростаючої складності міжособистісної взаємодії потребує запровадження нових інструментів підтримки організаційної стабільності. Особливу актуальність набуває проблема врегулювання міжособистісних конфліктів, які, виникаючи у процесі службової діяльності, істотно впливають на психологічний клімат, якість комунікації та ефективність прийняття управлінських рішень. Зростання навантаження на державних службовців, невизначеність управлінських інструкцій, низький рівень емоційної регуляції та комунікативної гнучкості посилюють напруженість у внутрішньо колективних відносинах, що потребує системного психологічного супроводу. У статті проаналізовано основні чинники конфліктної взаємодії в органах публічної влади та обґрунтовано доцільність упровадження спеціальних тренінгових програм, спрямованих на підвищення конфліктологічної культури службовців. Представлено результати емпіричного дослідження, проведеного серед працівників судової адміністрації, та доведено ефективність реалізованої авторської програми, що включала розвиток когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів готовності до конструктивного вирішення конфліктів. Важливим елементом програми стало практичне моделювання типових ситуацій управлінської взаємодії з елементами емоційної напруги. Участь у тренінгу сприяла не лише зміні ставлення до конфліктів як до загроз, а й формуванню усвідомленого підходу до їх розв'язання. Отримані результати мають потенціал для масштабування в системі підготовки й підвищення кваліфікації кадрів державної служби.
- ДокументАналіз бар’єрів вступу учнів з тимчасово окупованих територій до закладів вищої освіти України(Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2025) Вєнцева, Надія Олександрівна; Оверченко, Микола Володимирович; Вергун, Анна ОлександрівнаВ статті розглядається проблема бар’єрів, які виникають у учнів з тимчасово окупованих територій при вступі до закладів вищої освіти України. Актуальність дослідження обумовлена викликами, з якими стикається система вищої освіти України в умовах воєнного стану. На основі аналізу джерел було виявлено, що вчені досліджують механізми діагностики освітніх втрат в умовах війни, психологічні аспекти та питання компенсації освітніх втрат. Проте проблема особливості вступу до українських закладів освіти учнів з тимчасово окупованих територій досліджена недостатньо. В досліджені було виявлено, що основними бар’єрами, які, на думку вчителів, виникають у абітурієнтів з тимчасово окупованих територій є: 1) безпекові питання, 2) доступ до інформації, 3) технічне забезпечення освітнього процесу, 4) доступ до документообігу, 5) особливості складання національного мультидисциплінарного тесту, 6) небажання вступати до українських закладів вищої освіти, 7) фінансові можливості родин випускників, 8) освітні втрати та 9) можливості отримання пільг.
- ДокументІнтеграція цифрових технологій в систему фахової онлайн-підготовки майбутніх психологів до кризового втручання(Педагогічна Академія: наукові записки, 2025) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Черезова, Ірина Олександрівна; Кравченко, Наталія Володимирівна; Горбатюк, Лариса Василівна; Медведенко, Валентина МиколаївнаМетою статті є обґрунтування доцільності інтеграції цифрових технологій в процес фахової підготовки майбутніх психологів до надання допомоги в кризових ситуаціях, зокрема в умовах війни, соціальної нестабільності та зростання психологічних викликів. У статті проаналізовано сучасні вимоги до професійної діяльності психолога в дистанційному форматі, визначено ключові компетентності, необхідні для ефективного кризового втручання, та охарактеризовано цифрові інструменти, які доцільно застосовувати у процесі навчання. Інноваційність дослідження полягає в поєднанні теоретичного аналізу та емпіричних даних, отриманих у ході дослідження рівнів емпатії, стресостійкості, комунікативних, організаторських здібностей та здатності до прийняття рішень у майбутніх психологів. Практична значущість роботи полягає в окресленні підходів до вдосконалення освітніх програм шляхом упровадження інтерактивних і цифрових методів підготовки, що відповідають сучасним умовам професійної діяльності. Методами дослідження стали аналіз наукових джерел, психодіагностичне тестування та узагальнення емпіричних результатів, отриманих серед студентів спеціальності «Психологія» під час воєнного стану в Україні. Особливу увагу приділено ролі цифрових платформ, онлайн-консультування та інструментів для візуалізації й самодіагностики. Результати дослідження підтверджують, що впровадження цифрових технологій у систему фахової онлайн-підготовки створює умови для розвитку у студентів ключових професійних компетентностей, необхідних для кризового втручання. Зокрема, використання онлайн-платформ, цифрових інструментів психодіагностики, візуалізації та інтерактивного навчання сприяє адаптації освітнього процесу до реалій воєнного часу, дистанційного формату та психологічних викликів сучасності. Виявлені переваги цифрового середовища дозволяють сформувати готовність до психологічної підтримки незалежно від територіального положення та контексту проблеми, що підвищує якість фахової підготовки майбутніх психологів до роботи в умовах невизначеності та стресу.
- ДокументДослідження рівня предметної компетентності вчителів інтегрованих курсів природничої освітньої галузі(Вісник післядипломної освіти, 2023) Кочерга, Євгенія Володимирівна; Кірман, Вадим Кімович; Романець, Олена Анатоліївна; Чаус, Ганна ГригорівнаУ статті розглядається проблема готовності вчителів до викладання інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в рамках Нової української школи. Наведено результати визначення рівня предметної компетентності вчителів за біологічним, фізичним та хімічним компонентами. Дослідження проведене серед вчителів Дніпропетровської області, які викладають інтегровані курси природничої освітньої галузі у 5–6 класах. Питання біологічного, фізичного та хімічного компонентів укладені відповідно до вимог з базових знань, які визначені у Державному стандарті базової середньої освіти та які відображені в модельних програмах Нової української школи. Аналіз результатів дослідження вказує на недостатній рівень предметної компетентності вчителів за певними компонентами (біологічним, фізичним і хімічним) інтегрованих курсів природничої освітньої галузі. За біологічним компонентом більше 45 % респондентів не змогли набрати більше 80 % балів, які ми визначаємо в якості допустимого порогу готовності. За хімічним компонентом понад 80 % завдань виконало трохи більше 40 % респондентів, максимальний бал не отримав жодний з респондентів, понад 20 % респондентів отримали результат, що не перевищує 50 %, що можна вважати незадовільним. За фізичним компонентом результат понад 80 % набрало не більше 8 % респондентів, водночас понад 37 % не змогли пройти 50 % межу. Результати дослідження є підґрунтям для визначення необхідності створення освітніх програм курсів підвищення кваліфікації для підготовки відповідних спеціалістів. Уважаємо за необхідне вводити вузькопредметні (фізика, хімія, біологія) курси підвищення кваліфікації для вчителів, які мають викладати інтегровані курси природничої освітньої галузі. Це є актуальним питанням, оскільки заклади вищої освіти найближчим часом не зможуть забезпечити потреби у вчителях, які зможуть викладати інтегровані курси природничої освітньої галузі.
- ДокументФормування критичного мислення молодших школярів засобами медіаосвіти(Вісник науки та освіти, 2025) Фатьянова, Тетяна ОлександрівнаУ статті досліджується роль медіаосвіти у формуванні критичного мислення здобувачів початкової школи в контексті сучасних освітніх трансформацій, зумовлених вимогами інформаційного суспільства та положеннями Концепції Нової української школи. Зазначається, що молодші школярі є активними споживачами медіаконтенту, однак часто не володіють достатніми навичками критичного аналізу отримуваної інформації, що підвищує їхню вразливість до маніпулятивних впливів. Автори акцентують на необхідності розробки ефективних методик медіаосвіти, які враховували б вікові особливості та пізнавальні можливості молодших школярів. Проведено аналіз сучасних наукових підходів до визначення понять «критичне мислення» та «медіаграмотність», розглянуто педагогічні умови та інноваційні методики їх інтеграції у початкову школу. Особлива увага приділена використанню інтерактивних навчальних ігор як ефективного інструмента розвитку аналітичних і рефлексивних навичок. Подано приклади практичних ігрових завдань («Правда чи фейк?», «Редактор новин», «Медіа детективи» тощо), що сприяють формуванню здатності учнів критично осмислювати інформацію, розпізнавати фейковий контент та аргументовано висловлювати власну думку. У статті обґрунтовано доцільність створення медіаосвітнього середовища, підготовки педагогів та інтеграції медіаосвітніх технологій у навчальні дисципліни. Дослідження підтверджує ефективність впровадження медіаосвіти як засобу розвитку критичного мислення та формування свідомого, відповідального ставлення до інформаційного простору в здобувачів початкової освіти.