Переглянути
Нові надходження
- ДокументТеоретичні аспекти підготовки перекладачів у контексті сучасних освітніх викликів(Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2025) Школа, Ірина Вікторівна; Богдан, Валерій Володимирович; Полуляхов, Артем СергійовичУ статті досліджується проблема модернізації професійної підготовки перекладачів в умовах євроінтеграції України та зростаючих вимог до якості перекладацьких послуг. Особлива увага приділяється аналізу додаткових компетентностей, які стають все більш затребуваними на сучасному ринку праці, але часто залишаються поза межами традиційних освітніх програм. Метою дослідження є обґрунтування необхідності впровадження нових компонентів у систему професійної підготовки перекладачів і розробка рекомендацій щодо їх практичної реалізації. Методологія дослідження базується на комплексному аналізі сучасних вимог до професійної діяльності перекладачів, вивченні практичного досвіду фахівців галузі та систематизації існуючих підходів до підготовки перекладацьких кадрів. У результаті дослідження визначено ключові напрями вдосконалення професійної підготовки перекладачів: формування правової грамотності щодо захисту інтелектуальної власності та професійної акредитації; розвиток технологічної компетентності у використанні спеціалізованого програмного забезпечення й електронних ресурсів; розвиток соціальних навичок для ефективної командної роботи та запобігання професійному вигоранню. Наукова новизна полягає у розробці інтегрованого підходу до підготовки перекладачів, який враховує сучасні тенденції розвитку галузі та забезпечує формування професійної компетентності на основі збалансованого поєднання лінгвістичної, правової, технологічної та соціально-психологічної складових. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх безпосереднього використання для оновлення освітніх програм підготовки перекладачів, розробки нових навчальних дисциплін і вдосконалення методики професійної підготовки фахівців перекладацької галузі.
- ДокументЦифрові технології як інструмент підвищення якості вищої освіти(Суспільство та національні інтереси, 2025) Пшенична, Наталя Сергіївна; Куявець, Дмитро; Карлінська, Яніна; Литвиненко, Сергій; Чернякова, ЖаннаУ статті було здійснено аналіз процесу цифрової трансформації вищої освіти як багатовимірного явища, що супроводжувалося як численними перевагами, так і низкою системних викликів. Було окреслено, що цифровізація відкрила нові можливості для модернізації освітнього середовища, сприяла впровадженню інноваційних форм навчання, підвищенню індивідуалізації освітніх траєкторій, а також дала змогу розширити доступ до якісної освіти для широких верств населення, зокрема осіб, які проживають у віддалених регіонах. Таким чином, цифрові технології створили потенціал для підвищення якості вищої освіти шляхом оновлення методик викладання, посилення практичної спрямованості освітнього процесу, забезпечення оперативного зворотного зв’язку та впровадження більш гнучких моделей управління освітнім середовищем. Також виявлено низку обмежень і загроз, що ускладнили повноцінне використання потенціалу цифрових інструментів. Зокрема, було проаналізовано такі ключові проблеми, як технічна нерівність між освітніми закладами, нерівний доступ до цифрової інфраструктури, недостатній рівень цифрової грамотності викладачів і студентів, опір інституційним змінам із боку традиційних структур, етичні та правові ризики у сфері захисту персональних даних, а також труднощі у забезпеченні академічної доброчесності в онлайн-форматах. Висвітлено проблему поверхневої інтеграції цифрових рішень у педагогічні практики, що унеможливило досягнення очікуваного якісного зрушення в змісті та методах навчання. Констатовано, що для досягнення сталого підвищення якості вищої освіти за умов цифрової трансформації необхідно поєднати технологічні інновації з педагогічною доцільністю, розвинути цифрову компетентність усіх учасників освітнього процесу, забезпечити рівний доступ до ресурсів і створити інституційні механізми підтримки змін. Запропоновано трактувати цифровізацію не лише як технічну модернізацію, а як комплексну стратегію розвитку вищої освіти, що має бути спрямованою на її системне вдосконалення, з урахуванням соціального, етичного та правового контекстів.
- ДокументОцінка впливу ШІ-сторітелінгу на засвоєння історичних знань(Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», 2025) Демещик, Олена; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Горбатюк, Лариса ВасилівнаУ статті досліджується педагогічний потенціал ШІ-генерованих мультимодальних наративів як інноваційного інструменту для викладання історії Голодомору 1932–1933 рр. у середній школі. У контексті цифрової трансформації освіти в Україні, що передбачає впровадження гібридних форм навчання та розвиток цифрових компетентностей, актуальним є використання генеративних моделей штучного інтелекту для створення навчальних історій. Такі наративи сприяють формуванню історичної свідомості учнів, що є важливим для національної пам’яті. Метою дослідження є оцінка впливу мультимодальних ШІ-наративів, зокрема казок із аудіосупроводом, на засвоєння історичних знань, емоційне залучення та формування історичної емпатії учнів. Емпіричне дослідження, проведене серед учнів 8 класу (n=26) комунального закладу освіти «Гімназія №1 м. Приморська», включало опитування за чотирма критеріями: історична достовірність, емоційна залученість, адаптація до віку, педагогічна ефективність. Результати засвідчили високий рівень засвоєння матеріалу (84,6–100%) та емоційного залучення (76,9–84,6%), що підтверджує здатність ШІ-наративів формувати історичне мислення та емпатію. Дослідження підкреслює необхідність адаптації ШІ-матеріалів до навчальних стандартів для забезпечення їхньої дидактичної цінності. Запропоновано методичні рекомендації щодо верифікації історичної точності та оптимального використання мультимодальних форматів. Отримані результати сприяють розвитку сучасних освітніх практик, спрямованих на інтеграцію ШІ в гуманітарну освіту. Матеріали статті можуть бути застосовані вчителями історії, методистами та викладачами цифрових технологій для інтеграції ШІ-інструментів у навчальний процес. Генеративний сторітелінг із ШІ є ефективним засобом для передачі знань, розвитку критичного мислення та історичної пам’яті учнів.
- ДокументTranslation of subtitles: neurolinguistic and cognitive aspects(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 2025) Novytska, Oksana; Romanchuk, Hlib; Vorobets, Oleksii; Zhornokui, Uliana; Slyvka, Liubov; Bohdan, ValeriiThe study examines academic research on the use of augmented reality technology in STEM education from 2020 to 2024. The data obtained from the Google Scholar database was analysed using the content analysis method. The results highlight augmented reality’s increasing interest in STEM education, particularly its ability to enhance students’ motivation and academic success.
- ДокументІнтеграція критичного мислення в steam-освіту через проєктне навчання(Актуальні питання у сучасній науці, 2025) Пірковець, Сергій; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Семененко, АнастасіяСучасна освіта потребує нових підходів до формування компетентностей учнів, здатних відповідати викликам інформаційного суспільства. Особливу актуальність набуває інтеграція критичного мислення в STEAM-освіту, яка поєднує науку, технології, інженерію, мистецтво та математику, оскільки ця навичка дозволяє аналізувати інформацію, знаходити інноваційні рішення та адаптуватися до швидкозмінних умов. Недостатня увага до розвитку критичного мислення в традиційних методах навчання та обмежена підготовка вчителів до впровадження міждисциплінарних підходів ускладнюють підготовку учнів до реальних життєвих завдань. Проєктне навчання, як один із таких підходів, створює умови для активного залучення учнів до вирішення практичних задач, сприяючи розвитку аналітичних і творчих навичок. У статті досліджено потенціал методу проєктного навчання для розвитку критичного мислення в STEAM-освіті та обґрунтовано його ефективність у формуванні аналітичних, творчих і комунікативних навичок. Проаналізовано особливості організації проєктної діяльності, приклади STEAM-проєктів, таких як проєкт «Розумний дім», що передбачає розробку енергоефективного макета з використанням Arduino, де учні аналізують енергоспоживання, обґрунтовують вибір матеріалів і презентують результати. Цей процес вимагає аналізу даних, оцінки альтернативних рішень і прогнозування наслідків, що розвиває аналітичні та рефлексивні навички. Працюючи в групах, учні обмінюються ідеями, аргументують пропозиції щодо дизайну чи функціональності системи, що сприяє розвитку логічного мислення та вміння оцінювати різні перспективи. Запропоновані рекомендації, такі як організація тренінгів для вчителів і створення мережі STEAM-центрів, спрямовані на подолання викликів, пов’язаних із недостатньою підготовкою педагогів і обмеженими ресурсами. Отримані висновки мають значення для вдосконалення освітнього процесу та можуть бути застосовані в системі підготовки вчителів і розробки навчальних програм.