Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 640
- ДокументПедагогічний потенціал генеративного сторітелінгу із застосуванням штучного інтелекту в навчанні історії як засіб цифрової трансформації освітнього процесу(Вісник науки та освіти. Серія: Педагогіка, 2025) Демещик, Олена; Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Хоменко, Віктор Віталійович; Хоменко, Світлана ВалеріївнаУ статті досліджується педагогічний потенціал генеративного сторітелінгу із застосуванням штучного інтелекту як інноваційного інструменту цифрової трансформації навчального процесу з історії у середній школі. У контексті сучасної освітньої реальності України, що характеризується впровадженням дистанційного та гібридного навчання, а також потребою в розвитку цифрової компетентності як учнів, так і вчителів, актуальним стає використання генеративних моделей ШІ для створення навчальних наративів. Метою дослідження є вивчення впливу формулювання запитів до моделей ШІ на якість історичних наративів, а також аналіз символіки, образності й моральних акцентів, що виникають у таких історіях. Здійснено порівняльне оцінювання дев’яти історичних казок, згенерованих моделями ChatGPT, Gemini та Claude, за п’ятьма критеріями: історична точність, емоційна залученість, художня виразність, етичність, адаптація до віку учнів. Проведено емпіричне дослідження з учнями 8-го класу, яке підтвердило високий рівень засвоєння історичного матеріалу й емоційного залучення. Запропоновано педагогічно обґрунтовані підходи до оптимального формулювання запитів до ШІ, що дозволяють створювати збалансовані навчальні історії з урахуванням вікових, психологічних і дидактичних особливостей. Матеріали статті можуть бути використані викладачами сучасних інформаційних технологій, учителями історії та методистами для впровадження новітніх цифрових практик у навчальний процес. Генеративний сторітелінг із ШІ розглядається як ефективний інструмент не лише для передачі знань, а й для формування критичного мислення, історичної пам’яті та емоційної компетентності учнів.
- ДокументОрганізаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до формування STEM-компетентностей у процесі фахової підготовки(Педагогічна Академія: наукові записки, 2025) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Луцюк, ТарасУ статті досліджено організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів інформатики до формування STEM-компетентностей у процесі фахової підготовки з метою підвищення їхньої готовності до впровадження міждисциплінарних підходів у шкільній освіті. Застосовано комплексний підхід, що включає методи системного аналізу наукової літератури, компаративного аналізу педагогічних практик підготовки вчителів, а також класифікації й узагальнення ключових компонентів STEM-освіти. Особливу увагу приділено інтеграції інноваційних технологій, зокрема платформи D-ID, яка використовує штучний інтелект для створення інтерактивного освітнього контенту. Теоретично обґрунтовано потенціал міждисциплінарних проєктів, моделювання педагогічних ситуацій і партнерської взаємодії для розвитку цифрових і творчих навичок студентів. Презентація ідеї використання таких технологій відбулася під час педагогічної ради 24 березня 2025 року в Луцькому педагогічному коледжі, що підкреслило значення співпраці з освітніми закладами, як-от Луцький ліцей №23, для обміну досвідом. Запропоновані умови сприятимуть формуванню в майбутніх учителів умінь адаптувати STEM-підходи до реальних освітніх потреб. Партнерська взаємодія між педагогічними вишами та школами створює сприятливе середовище для професійного зростання студентів. Використання платформ на основі штучного інтелекту, таких як D-ID, відкриває нові можливості для створення персоналізованого освітнього контенту. Інтерактивні методи навчання, засновані на технологіях ШІ, сприятимуть підвищенню мотивації студентів до освоєння STEM-дисциплін. Така підготовка вчителів забезпечує їхню адаптацію до викликів цифрової трансформації освіти. Запропоновано методичні рекомендації щодо оновлення навчальних програм педагогічних вишів шляхом включення міждисциплінарних курсів і практичних завдань із використанням технологій штучного інтелекту. Перспективи подальших досліджень пов’язані з експериментальною апробацією запропонованих умов і масштабуванням інноваційних технологій у підготовці вчителів.
- ДокументMethodological approaches to stimulating innovative activity(Rio De Janeiro, Brazil, 2024) Lesyk, Anzhelika; Susla, Natalia; Popova, Olha; Mykhalchenko, Nataliia; Koroliuk, Svitlana; Tsyna, AndriyThe article clarifies the principles of innovation management, taking into account participatory management as a new approach to project management. Based on an assessment of the current state and trends in the country's socio-economic development in the conditions of an innovative economy, a conceptual model for the formation and assessment of socio-economic development priorities has been developed. The conceptual provisions of the new paradigm of socio-economic development are revealed and justified. A set of theoretical provisions and practical tools for assessing the impact of innovative projects has been developed. The criticality of stakeholders in the management of innovation activities has been determined and assessed. A methodology and methods have been developed for integrating the management of innovation activities into the management system. A method is proposed for taking into account the influence of mutual risks and assessing changes in the cost part of the project taking into account risks based on determining the factors of interaction of innovative projects.
- ДокументThe role ofleadership qualities of the management in preserving and ensuring the functionality of relocated Ukrainian higher education institutions during the war(Problems and Perspectives in Management, 2025) Lesyk, Anzhelika; Popova, Olha; Petryk, Kristina; Vientseva, Nadiia; Fatianova, Tetiana; Koval, Karyna; Mukhina, TetianaThe war in Ukraine has led to significant changes in the functioning of higher education institutions. Many universities from the eastern and southern regions of the country were forced to relocate to safer areas. The study examines the role of leadership qualities of the management of Ukrainian HEIs relocated due to the war on their success in functioning in the new conditions from the perspective of the academic staff. The research methods included an anonymous online questionnaire of 162 academic staff members from Berdiansk State Pedagogical University and Melitopol State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytsky. The study identified leadership qualities that HEI staff identified as key to stabilizing the institution’s operations in crisis conditions. Responsibility was named by 53.09% of respondents, and strategic thinking by 44.44%. Also, it was found that respondents, in general, positively assessed the results of leadership actions of management in difficult conditions: 29.6% rated them as “very effective” and 54.3% as “effective.” Despite the overall successful adaptation of the studied HEIs, weaknesses in management decisions were revealed, including insufficient emotional support for academic staff and the absence of developed crisis action plans. The study’s conclusions emphasize the importance of further developing professional and moral-volitional qualities of management representatives for effective HEI governance in crisis conditions. The findings may be useful in creating specialized professional development programs for HEI managers in conditions of political, economic, and other instability.
- ДокументТеоретичні аспекти формування лідерських якостей у підлітків(Перспективи та інновації науки, 2025) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Канішевська, Любов ВікторівнаУ статті розглянуто теоретичні аспекти проблеми формування лідерських якостей у підлітків. Підлітковий вік – сенситивний період до формування лідерських якостей, оскільки характеризується інтенсивним розвитком формально логічного та абстрактного мислення; посиленням інтересу до соціальних та особистісних питань; розвитком почуття дорослості; потребою у соціальному визнанні; розширенням кола спілкування з однолітками; послабленням зв’язку із дорослими та залежністю поведінки від ровесників. Здійснено контент-аналіз дефініції «лідерські якості» у вітчизняних педагогічних дослідженнях. Уточнено сутність поняття «лідерські якості» як комплексні особистісні утворення, що зумовлюють її стійку лідерську позицію й поведінку; здатність здійснювати помітний вплив на формування групових інтересів та поведінку членів групи; приймати рішення для досягнення групових цілей та брати відповідальність за власні дії та діяльність всієї групи; створювати сприятливу психологічну атмосферу в колективі. Проаналізовано погляди деяких вітчизняних дослідників щодо переліку визначення лідерських якостей дітей та молоді. Результати аналізу висновків вітчизняних вчених щодо переліку лідерських якостей, опитування підлітків і педагогів дало змогу виокремити ключові лідерські якості підлітків: комунікабельність, відповідальність, емпатія, критичність мислення, чесність, рішучість, ініціативність. Окреслено шляхи формування лідерських якостей у підлітків закладів загальної середньої освіти. Проведене дослідження не вичерпує багатогранності проблеми формування лідерських якостей у підлітків. Перспективу подальших досліджень убачаємо в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування лідерських якостей у підлітків.