Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 737
- ДокументКомпонент «Arts» у структурі STEM-технологій та його вплив на дивергентне мислення здобувачів початкової освіти(2026) Петрик, Крістіна Юріївна; Поліщук, КатеринаУ статті здійснено теоретичний аналіз проблеми розвитку креативності та пізнавальної активності здобувачів початкової освіти в контексті впровадження інноваційних технологій. Зроблено акцент на розкритті ролі та функціональному навантаженні компонента «Arts» (Мистецтво) у структурі міждисциплінарного підходу STEAM (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics). На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та нормативних документів у роботі обґрунтовується необхідність переходу від технічної моделі STEM до гуманістично орієнтованої моделі STEAM. Було з’ясовано, що виключення мистецького компонента обмежує освітній процес розвитком переважно конвергентного мислення, спрямованого на пошук єдиного правильного рішення. Натомість інтеграція «Arts» виступає головним рушієм формування дивергентного мислення – здатності до генерації великої кількості оригінальних ідей, гнучкості та варіативності поглядів.
- ДокументНейропластичність соціальної поведінки: як стрес і середовище змінюють сценарії взаємодії між людьми(Габітус, 2026) Петрик, Крістіна Юріївна; Скляр, ІринаУ статті здійснено комплексне осмислення нейропластичності соціальної поведінки як психологічного механізму, що визначає трансформацію сценаріїв міжособистісної взаємодії в умовах тривалого стресу та змінного соціального середовища. Вихід- ним положенням дослідження є розуміння стресу не лише як реакції на окремі події, а як стійкого контексту життєдіяльності, у межах якого відбувається поступова пере- будова алгоритмів соціального реагування. За таких умов змінюється не окрема поведінкова відповідь, а загальна логіка взаємодії з соціальним оточенням, що згодом призводить до звуження спектра соціальних стратегій. У роботі показано, що тривалий стрес у поєднанні з нестабільними умовами навколишнього середовища, високим рівнем соціальної невизначеності та обмеженням підтримувальних соціальних ресурсів створює передумови для закріплення спрощених, захисних сценаріїв взаємодії. Такі сценарії первинно виконують компенсаторну функцію, спрямовану на зменшення внутрішнього напруження, однак унаслідок регулярного відтворення набувають характеру відносно стійких поведінкових патернів. У цьому контексті нейропластичність розглянуто як психологічний механізм навчання соціальним відповідям, що забезпечує стабілізацію звичних моделей поведінки та знижує їх залежність від ситуативних чинників. Проаналізовано наслідки закріплення таких патернів для міжособистісної взаємодії, зокрема спрощення комунікації, зниження емпатії та жорсткішу фіксацію соціальних ролей і очікувань. Показано, що зазначені зміни впливають не лише на форму, а й на якість соціальних зв’язків, обмежуючи їхню гнучкість і здатність до адаптації в умовах додаткових соціальних навантажень. Водночас обґрунтовано амбівалентний характер нейропластичності соціальної поведінки, яка поєднує процеси стабілізації та потенціал змін. Окреслено умови, за яких можливе поступове перепрограмування закріплених сценаріїв взаємодії та відновлення адаптивної соціальної гнучкості. Отримані результати створюють підґрунтя для подальших досліджень трансформації міжособистісної взаємодії в умовах хронічного стресу.
- ДокументМетодика діагностики сформованості STEM-компетентностей майбутніх учителів інформатики у процесі професійної підготовки(Педагогічна Академія: наукові записки, 2026) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Луцюк, ТарасУ статті обґрунтовано методику діагностики сформованості STEM-компетентностей майбутніх учителів інформатики у процесі професійної підготовки з метою забезпечення об’єктивного оцінювання результатів STEM-орієнтованого навчання та підвищення якості підготовки педагогічних кадрів. Дослідження виконано в межах дисертаційної роботи, присвяченої проблемі формування STEM-компетентностей майбутніх учителів інформатики. Застосовано комплексний підхід, що включає аналіз наукових джерел, узагальнення сучасних підходів до оцінювання професійної готовності педагогів, структурно-функціональне моделювання компонентів STEM-компетентності та проєктування системи її вимірювання. Визначено компонентну структуру STEM-компетентності майбутнього вчителя інформатики як інтегративного утворення, що поєднує когнітивні, діяльнісно-практичні, інженерно-проєктувальні, цифрово-технологічні, інтегративно-аналітичні та мотиваційно-ціннісні характеристики професійної готовності. На цій основі розроблено критеріально-показниковий апарат діагностики та рівневу модель сформованості STEM-компетентностей, що дозволяє здійснювати цілісне оцінювання результатів професійної підготовки. Запропоновано комплекс методів і діагностичного інструментарію, спрямованих на виявлення знаннєвих, діяльнісних, проєктно-технологічних і рефлексивних проявів компетентності. Обґрунтовано можливості використання розробленої методики у навчальному процесі закладів вищої освіти для моніторингу рівня підготовленості майбутніх учителів інформатики та вдосконалення змісту професійної освіти. Реалізація запропонованого підходу сприятиме підвищенню об’єктивності оцінювання результатів підготовки, розвитку професійної рефлексії студентів і забезпеченню їхньої готовності до впровадження STEM-підходів у шкільній освіті. Перспективи подальших досліджень пов’язані з експериментальною перевіркою ефективності розробленої методики та її впровадженням у систему педагогічної освіти.
- ДокументТеоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до роботи у закладах освіти в період війни та післявоєнного відновлення(Інноваційна педагогіка, 2025) Петрик, Крістіна Юріївна; Синиця, Аліна Олександрівна; Гуренко, Ольга Іванівна; Школа, Ірина ВікторівнаУ статті здійснено теоретико-методичний аналіз підготовки вчителів до професійної діяльності у Новій українській школі в період післявоєнного відновлення з урахуванням сучасних соціокультурних реалій та перспектив. Розглянуто виклики, що постають перед педагогами в умовах післявоєнного відновлення, зокрема потребу в забезпеченні інклюзивного, толерантного та психоемоційного безпечного освітнього простору в умовах різноманіття. Проаналізовано ключові педагогічні підходи та методики, що сприяють формуванню готовності вчителів до роботи з учнями різного етнічного, соціального та освітнього досвіду. Визначено мету та зміст педагогічної професії, що складають переважно взаємини з людьми. Педагог як будь-який інший керівник повинен добре знати та представляти діяльність учнів, процесом розвитку яких він керує. Відмінність педагогічної професії полягає у тому, що вона за своєю природою має характер гуманістичної, колективної та творчої. Відповідно, окреслено особливості підготовки майбутніх педагогів у контексті міжкультурної комунікації, емоційної стійкості та розвитку навичок миробудування. Зроблено висновки щодо необхідності оновлення змісту педагогічної освіти в умовах післявоєнного відновлення країни. Представлено портрет сучасного вчителя, спираючись на наукові пошуки вітчизняних науковців у сфері підготовки вчителя у Новій українській школі. Майбутній учитель повинен орієнтуватися в глобальних тенденціях, бути мовно та культурно компетентним, гнучким до змін та психоемоційно стійким до викликів сьогодення. Зазначено необхідність глибокої інтеграції педагогічної освіти з практикою: запровадження дуальних форм навчання, розширення мережі шкільних хабів, участі студентів у волонтерських та інклюзивних освітніх проєктах.
- ДокументТрансформація освітньої парадигми на засадах партнерської взаємодії(Вісник науки та освіти, 2026) Петрик, Крістіна Юріївна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Коваль, Карина Валентинівна; Подзигун, Олена Анатоліївна; Ткачук, Наталія ПетрівнаУ статті проаналізовані трансформації освітньої парадигми в Україні на засадах партнерської взаємодії в контексті реалізації Концепції Нової української школи. Обґрунтовано, що сучасні суспільні виклики, зумовлені глобалізаційними процесами, цифровізацією та переосмисленням ціннісних орієнтирів освіти, актуалізують перехід від традиційної знаннєвої моделі навчання до компетентнісної, особистісно орієнтованої та діяльнісної парадигми. Доведено, що ефективність освітнього процесу залежить не лише від професійної компетентності педагогів, а й від рівня залученості та взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу, зокрема учнів, батьків, адміністрації закладів освіти та громади. На основі аналізу нормативно-правових документів, зокрема Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Концепції Нової української школи, встановлено, що педагогіка партнерства виступає системоутворювальним принципом сучасної освітньої парадигми. Визначено, що партнерська взаємодія реалізується на двох взаємопов’язаних рівнях: мікрорівні, який охоплює безпосередню педагогічну взаємодію між учителем, учнем і батьками, та макрорівні, пов’язаному з інституційними, управлінськими та соціальними аспектами функціонування освітньої системи. Акцентовано увагу на ролі педагогіки партнерства у формуванні позитивного освітнього середовища, розвитку навчальної мотивації, відповідальності та активної суб’єктної позиції здобувачів освіти. Виявлено наявність суперечностей між нормативно задекларованими принципами партнерства та практикою їх упровадження, що зумовлює потребу в подальших наукових дослідженнях, спрямованих на формування партнерської культури як важливого складника професійної компетентності педагога Нової української школи.