Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 749
- ДокументФормування конкурентоспроможності ЗВО України через інтеграцію в науковий дослідницький простір ЄС(Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2025) Стрільчук, Оксана Володимирівна; Сустрєтов, Анатолій Станіславович; Бачинська, Олена МиколаївнаУ процесі дослідження авторами було системно проаналізовано стратегічні вектори модернізації вищої освіти України в умовах незалежності, акцентуючи увагу на її ролі як рушійної сили суспільства. Обґрунтовано, що метою цієї трансформації є забезпечення випереджального, стійкого розвитку та інноваційного прориву країни у науково-технологічній, виробничо-економічній та соціально-гуманітарній сферах. Доведено, що це завдання є актуальним в умовах розбудови суспільства знань та вимагає тісного узгодження національних реформ із цілями та стандартами Європейського дослідницького простору (ERA). Ми виходимо з визнання, що досліджувана проблема формування між-народної конкурентоспроможності закладів вищої освіти України є багатоаспектною та інтеграційною, а її ефек-тивне вирішення неможливе без повної та системної інтеграції до ERA. Цей простір, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», визначено як ключову систему програм та політичних інструментів, що об’єднує інституційне середовище досліджень ЄС для забезпечення вільного трансферу знань та мобільності дослідників. Інтеграція дослідницької інфраструктури України до ERA є важливою складовою загальної стратегії євроінтеграції, що чітко зафіксовано в Дорожній карті європейської інтеграції України (Наказ МОН No 1501 від 11 грудня 2023 року).У процесі дослідження ми намагалися максимально повноцінно використати потенціали комплексного, струк-турно-логічного методів. Це дозволило не лише описати поточний стан інтеграційних процесів, а й виявити певні бар’єри, що гальмують повноцінну участь ЗВО у ключових європейських програмах. Здійснено систематизацію іс-торичного досвіду участі України у європейських програмах («Tempus», «Socrates»), які виступили каталізаторами первинної гармонізації освітніх стандартів, заклавши основи для подальшої інституційної готовності до входження в ERA.Дотримуючись логіки наших розмірковувань, вважаємо за необхідне перейти від констатації євроінтеграційних намірів до розробки конкретних інструментів і механізмів посилення конкурентоспроможності ЗВО.На основі отриманих висновків сформульовано комплекс практичних рекомендацій, спрямованих на інституційну трансформацію ЗВО.
- ДокументІнтеграція технологій штучного інтелекту в освітній процес як чинника формування критичного мислення здобувачів ЗВО(Вісник науки та освіти, 2025) Стрільчук, Оксана Володимирівна; Жукова, Анна Робертівна; Товма, Ігор МиколайовичУ статті авторами проаналізовано стан наукової розробки проблеми інтеграції штучного інтелекту в освітній процес, визначено сутність та структуру критичного мислення в контексті цифрової освіти. Зазначено, що тривалий технологічний прогрес, зокрема розвиток штучного інтелекту, вимагає адаптації та модернізації освітньої системи. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в умовах стрімкої діджиталізації та повсюдного впровадження технологій штучного інтелекту здатність до критичного мислення стає однією з ключових компетентностей, необхідних для успішної професійної та соціальної адаптації здобувачів закладів вищої освіти. Традиційні методи навчання, орієнтовані на репродуктивне засвоєння інформації, не в повній мірі відповідають сучасним викликам, що вимагає розробки нових підходів до освітнього процесу. Зазначено, що критичне мислення передбачає рефлексивне мислення, коли людина оцінює кілька тверджень і після роздумів доходить висновку. У статті сфокусовано увагу на доцільності інтеграції штучного інтелекту в освітній процес як на ефективному засобі, що сприяє розвитку критичного мислення. До того ж, взявши до уваги своєрідність досліджуваного конструкту, принципово важливо не лише вдосконалювати існуючі методики, а й імплементувати інноваційні підходи, які використовують потенціал ШІ для активізації пізнавальної діяльності здобувачів. На основі аналізу наукової літератури та педагогічного досвіду авторами виокремлено та обґрунтовано методичні засади використання ШІ- інструментів, які спрямовані на переведення освітнього процесу з пасивного на активний та діяльнісний. Отже, можна стверджувати, що ШІ є не просто допоміжною технологією, а потужним інструментом для формування аналітичних навичок, медіаграмотності та рефлексивного мислення. Ефективна імплементація цих підходів забезпечить якісну підготовку здобувачів освіти, здатних критично мислити, приймати обґрунтовані рішення та успішно адаптуватися до вимог інформаційного суспільства.
- ДокументУправління міжособистісними конфліктами в органах влади як психологічний чинник ефективності державного управління(Актуальні питання в сучасній науці, 2025) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Сердюк, Наталія Іванівна; Черезова, Ірина Олександрівна; Федорик, Вікторія ВолодимирівнаЕфективне функціонування системи публічного управління в умовах зростаючої складності міжособистісної взаємодії потребує запровадження нових інструментів підтримки організаційної стабільності. Особливу актуальність набуває проблема врегулювання міжособистісних конфліктів, які, виникаючи у процесі службової діяльності, істотно впливають на психологічний клімат, якість комунікації та ефективність прийняття управлінських рішень. Зростання навантаження на державних службовців, невизначеність управлінських інструкцій, низький рівень емоційної регуляції та комунікативної гнучкості посилюють напруженість у внутрішньо колективних відносинах, що потребує системного психологічного супроводу. У статті проаналізовано основні чинники конфліктної взаємодії в органах публічної влади та обґрунтовано доцільність упровадження спеціальних тренінгових програм, спрямованих на підвищення конфліктологічної культури службовців. Представлено результати емпіричного дослідження, проведеного серед працівників судової адміністрації, та доведено ефективність реалізованої авторської програми, що включала розвиток когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів готовності до конструктивного вирішення конфліктів. Важливим елементом програми стало практичне моделювання типових ситуацій управлінської взаємодії з елементами емоційної напруги. Участь у тренінгу сприяла не лише зміні ставлення до конфліктів як до загроз, а й формуванню усвідомленого підходу до їх розв'язання. Отримані результати мають потенціал для масштабування в системі підготовки й підвищення кваліфікації кадрів державної служби.
- ДокументОсобливості прояву резильєнтності у дружин військовослужбовців в умовах війни(Перспективи та інновації науки, 2025) Черезова, Ірина Олександрівна; Сердюк, Наталія Іванівна; Федорик, Вікторія ВолодимирівнаУ статті авторами проаналізовані поняття «резильєнтність», визначені найбільш поширені й системні проблеми дружин військовослужбовців. Зазначено, що війна кардинально змінює життя не лише військовослужбовців, а й їхніх родин, особливо дружин, на чиї плечі лягає тягар очікування, страху за життя близької людини, а також необхідність самостійно вирішувати повсякденні проблеми, виховувати дітей та підтримувати сімейний устрій в умовах невизначеності. У таких обставинах резильєнтність виступає як ключовий фактор психологічного благополуччя й адаптації. У рамках дослідження резильєнтності серед 18 дружин військовослужбовців Національної гвардії України було проведено комплексне опитування. Метою було вивчити їхню здатність адаптуватися до складних життєвих обставин, відновлюватися після стресу та зберігати психічне благополуччя. Для цього були використані такі методики як Шкала резильєнтності Коннора-Девідсона (CD-RISC-10), Тест життєстійкості С. Мадді, Методика Н. Холла для діагностики емоційного інтелекту, Методика «Індикатор копінг-стратегій» (ICS) Д. Амірхана для виявлення домінуючих стратегій подолання стресу, таких як вирішення проблем, пошук соціальної підтримки та уникнення. Цей вибір методик забезпечує всебічне вивчення резильєнтності, враховуючи її когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти, що дозволяє ефективно проводити психологічне консультування і розробляти тренінгові програми. Результати дослідження матимуть значну практичну цінність для психологів, соціальних працівників, військових капеланів та представників державних і громадських організацій, які працюють з родинами військовослужбовців. Отримані дані можуть бути використані для створення цільових інтервенцій, тренінгів та груп підтримки, спрямованих на підвищення резильєнтності, розвиток адаптивних копінг-стратегій і зміцнення психологічного здоров'я дружин військовослужбовців в умовах сьогодення.
- ДокументХудожньо-творча комунікація в системі професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва(Наукові записки, 2025) Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Бузова, Олена ДмитрівнаУ статті здійснено аналіз наукової літератури, з’ясовано зміст і сутність художньо-творчої комунікації майбутнього викладача музичного мистецтва, визначено її значущість у професійній підготовці майбутнього викладача мистецтва. Зазначено, що вища мистецько-педагогічна освіта передбачає становлення духовних та інтелектуальних рис особистості, оволодіння майбутнім фахівцем найновішими досягненнями наук і практики, ґрунтовне і фундаментальне засвоєння систематизованих знань, спроможність самостійно, відповідально, творчо виконувати професійні функції, завдання й обов’язки, розвивати досягнення науки, техніки і культури, формувати духовну особистість учня, його інтелектуальні, моральні якості, творчу індивідуальність, потребу і здатність до саморозвитку та самореалізації у професії. Підкреслено, що у змісті професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва особливе значення має фахова підготовка майбутнього викладача. Як система психолого-педагогічних, культурологічних, музично-теоретичних, музично-історичних, музично-інструментальних, вокально-хорових, практично-методичних, науково-дослідних дисциплін, фахова підготовка спрямована на оволодіння здобувачами вищої освіти ґрунтовними знаннями, художньо-інтерпретаційним досвідом, сценічно-виконавськими вміннями, їх трансформацією в освітню та соціокультурну практику. Узагальнено, що проблема художньо-творчої комунікації складає сенс мистецької освіти, передбачає вияв творчого потенціалу кожного студента, залучення до самостійно-пошукової діяльності, власної творчості, співтворчості, сприяє якісному перетворенню майбутнім учителем свого внутрішнього світу, формуванню його ціннісного світогляду, авторської спроможності, що приводить до принципово нового внутрішнього стану майбутнього фахівця, його способу життєдіяльності та життєтворчості, здатності до самотворення, саморозвитку, самореалізації у професії.