Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 726
- ДокументГейміфікація як педагогічний інструмент розвитку цифрових навичок здобувачів професійної освіти(Zeszyty Naukowe WST, 2025) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Матвійчук-Юдіна, Олена; Койнаш, МаринаМетою статті є обґрунтування педагогічного потенціалу гейміфікації у розвитку цифрової компетентності здобувачів професійної освіти та опис моделі навчального модуля, створеної на основі ігрових механік, адаптивних траєкторій і практикоорієнтованих завдань. Актуальність дослідження зумовлена потребою модернізації змісту професійної підготовки в умовах цифрової трансформації та переходу до змішаних і дистанційних форматів навчання. Методи дослідження включають аналітичний огляд наукових джерел, аналіз сучасних практик цифрового навчання, вивчення підходів до впровадження гейміфікованих елементів у професійну підготовку, а також проєктування навчального модуля з урахуванням принципів адаптивності, доступності, мотиваційної підтримки та професійної релевантності. Особливу увагу приділено роботі з відкритими цифровими сервісами, що забезпечують можливість використання розробленого рішення у ресурсно обмежених умовах освітніх закладів. Результатом роботи стала структурована модель гейміфікованого модуля для розвитку цифрових навичок, реалізована з використанням середовищ Google Classroom, Trello, Padlet, Canva та сервісів інтерактивного тестування. Модуль передбачає поетапне формування компетентностей — від первинної діагностики до створення власного цифрового продукту та рефлексії, — а гейміфікаційні елементи виступають засобами підтримки автономії, командної взаємодії та відчуття поступу. Запропоноване рішення забезпечує доступність, мотиваційність і практичну спрямованість навчання, сприяє розвитку цифрової грамотності, комунікаційних навичок і здатності працювати в сучасному інформаційному середовищі. Висновки підтверджують доцільність інтеграції гейміфікаційних механік у професійну підготовку здобувачів освіти та демонструють потенціал розробленого модуля як інструмента підвищення включеності, самоорганізації та цифрової компетентності студентів.
- ДокументВплив спільнотної ідентифікації на проекологічну поведінку українців в умовах війни(Scientific Studios on Social and Political Psychology, 2023) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаВ статті розглядається зміни екологічної поведінки українців під впливом воєнних дій. Одним з ключових предикторів таких змін виступають особливості спільнотної ідентифікації українців в умовах загрози. Ключовим критерієм проекологічної поведінки розглядалася екологічна відповідальність українців. Дослідження передбачало кілька етапів якісного та кількісного збору даних. В процесі аналізу даних було застосовано та якісні методи як контент та тематичний аналіз наративів. Кількісний аналіз даних здійснювався із використанням регресійного аналізу, багатофакторного дисперсійного аналізу, кореляційного аналізу. Було виділено такі компоненти екологічної відповідальності як діяльнісний, емоційний та ціннісний. На етапі кількісного збору даних було зафіксовано роль громадянської, територіальної та професійної ідентичності як предикторів до зростання екологічної відповідальності українців. Загалом було інтерпретовано зростання ролі громадянської ідентичності як консолідуючого чинника для становлення інтегрованої ідентичності, що здатна протистояти загрозам в тому числі екологічним. Посилення емоційного компоненту впливає на відчуття екологічної загрози на суб’єктному рівні та сприяє усвідомленню необхідності збереження екологічного добробуту держави. Посилення прояву європейської ідентичності позитивно впливає на інтеграцію проекологічних європейських цінностей. Виявлення взаємодії професійної та громадянської ідентичностей може виступати індикатором стратегічної значимості України як середовища для роботи та особистої реалізації.
- ДокументТериторіальна ідентифікація громади як передумова розвитку екологічної свідомості(Габітус, 2022) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаСтаття представляє собою теоретичний огляд проблеми локальних ідентичностей та їх рівня екологічної свідомості в залежності від критеріїв територіальної ідентифікації. Наведено визначення екологічної свідомості та перелічено її основні складові. Виділено територіальний та територіально-мотиваційний критерії ідентифікації. Територіальний критерій включає ідентифікацію за політико-адміністративною та ландшафтно-географічною ознаками. Первинною з ознак територіальної ідентифікації для особистості виступає та, яка несе більшу цінність. Теоретично обґрунтовано велике значення природно-географічного критерію для українців та вказано його стрімку трансформацію через індустріалізацію внаслідок якої Україна перетворилася на країну з поганою екологічною ситуацією. В межах територіально-мотиваційного критерію місцевість може розглядатися як ресурс або як цінність. Локальна ідентичність, яка концентрується навколо природних ресурсів території, як правило, характеризується антропоцентричним типом екологічної свідомості деструктивного характеру. Агресивне сільське господарство, незаконний видобуток корисних копалин, забруднення навколишнього середовища означені як жорсткий вплив на екологію. В межах антропоцентричного типу виділено м’яку форму впливу на природу через рекреаційну діяльність, яка має помірно-деструктивні риси. В основі обидвох форм екологічної свідомості лежить маскулінність ідентичності чоловічого типу. Обґрунтовано, що представники екоцентричного типу свідомості в своїй основі опираються на нематеріальні ресурси. Територія проживання розглядається ними як цінність, що супроводжується значними емоційними зв’язками та вкоріненністю. Характер екологічної поведінки визначається особливостями місця проживання (природоохоронні зони або зони високого екологічного забруднення).
- ДокументСоціально-психологічні аспекти зміни екологічної свідомості українських громадян в умовах війни(Проблеми гуманітарних наук, 2024) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаУ статті представлені результати дослідження соціально-психологічних аспектів ставлення українців до екології під час війни. Дослідження проводилося з жовтня 2022 року по травень 2023 року та охопило у загальній кількості 1766 респондентів віком від 18 до 70 років обох статей. Мета статті – дослідити та висвітлити основні зміни екологічної свідомості українців; проаналізувати вплив множинних спільнотних ідентичностей на стан екологічної свідомості українців. У дослідженні використовувалися такі методи, як якісний збір даних, та два кількісних опитування, в основу яких лягли виокремлені на попередньому етапі індикатори. Науковою новизною статті виступило вивчення екологічних наслідків війни у соціально-психологічному контексті. Аналіз результатів дозволив дійти таких висновків: з’ясовано, що значення екології для українців в умовах війни зросло для більш ніж половини опитаних, проте реальні дії для покращення довкілля реалізовують лише чверть опитаних; вищий рівень екологічної свідомості мають респонденти з високими проявами таких спільнотних ідентичностей, як громадянська, місцева, професійна. Респонденти з низькими проявами вказаних ідентичностей схильні менше турбуватися про українське довкілля. З огляду на це посилення ролі громадянської ідентичності може виступати інтегруючим чинником активації інших форм спільнотної ідентифікації українців у напрямі зростання екологічної свідомості та екологічної відповідальності. Досліджено феномен екологічного горя, в основі якого лежать ресурсні втрати та який виявився найбільш значущим індикатором екологічної свідомості. Соціально-психологічний аспект спільного переживання в майбутньому також може активізувати зростання екологічної свідомості українців. Перспектива подальших досліджень передбачає вивчення впливу зазначених тенденцій на динаміку конкретних дій українців у напрямі покращення екологічного становища держави.
- ДокументДослідження форм та прояву проекологічної поведінки українців під час війни(Габітус, 2023) Стрільчук, Оксана ВолодимирівнаМета статті – дослідити стан екологічної відповідальності та прояви екологічної поведінки українців під час війни. Війна в Україні призвела до значних екологічних втрат, які загрожують в майбутньому національній безпеці держави через негативний вплив на економіку. Дослідження проводилося на двох вибірках респондентів. В основу опитувальників були закладені попередньо виявлені індикатори проявів екологічної відповідальності, які включають емоційні переживання з приводу значного ураження природних ресурсів, їх цінності та готовності до проекологічних дій. Проведене дослідження продемонструвало готовність українців до реалізації проекологічних форм поведінки та може слугувати підґрунтям для подальших рекомендацій з приводу формування екологічної політики.