Статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 586
  • Документ
    Інтерактивні онлайн-ресурси як засіб підвищення мотивації здобувачів початкової освіти до вивчення математики
    (2025) Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Кононенко, Марина Олегівна
    Сучасний процес навчання потребує інноваційних підходів до підвищення мотивації здобувачів початкової освіти у процесі вивчення математики. Інтерактивні онлайн-ресурси є одним із ефективних засобів, які сприяють зацікавленості молодших школярів, оскільки вони дозволяють створити динамічне та захоплююче освітнє середовище. У статті здійснено теоретичний аналіз доцільності використання інтерактивних онлайн-ресурсів як засобу стимулювання мотивації здобувачів початкової освіти до вивчення математики. Зокрема, розкрито особливості формування мотивації учнів, а також визначено фактори, що впливають на її розвиток (особистісні характеристики здобувачів освіти, сімейне середовище та методи навчання). Окреслено основні аспекти використання інтерактивних онлайн-інструментів у початковій математичній освіті та визначено їхній вплив на формування мотиваційної сфери молодших школярів. Особлива увага приділяється гейміфікації, індивідуалізації навчання та інтерактивним елементам, які сприяють кращому засвоєнню матеріалу. Представлено детальний огляд інтерактивних онлайн-ресурсів, таких як LogicLike, Matific та Matika.in. Висвітлено результати апробації системи вправ, що містить завдання різних типів із зазначених платформ («Логіка», «3D-мислення», «Склянки», «Хробак», «Автобус», «Лабіринт» та ін.). Експериментально доведено, що використання запропонованих інтерактивних онлайн-інструментів є ефективним засобом підвищення мотивації здобувачів початкової освіти до вивчення математики. Визначено, що інтерактивні онлайн-ресурси надають вчителям потужні інструменти для моніторингу прогресу учнів та диференціації навчання, що дозволяє створити більш персоналізовану освітню траєкторію для кожного молодшого школяра.
  • Документ
    Розвиток творчого мислення здобувачів початкової освіти на уроках математики як важлива складова освітнього лідерства
    (2024) Мухіна, Тетяна Євгеніївна; Чмельова, Наталія Вадимівна
    У статті розкрито проблему розвитку творчого мислення здобувачів початкової освіти у процесі вивчення математики, що є важливою складовою сучасного освітнього лідерства. Акцентовано увагу на тому, що в умовах стрімких змін та викликів, з якими стикається сучасна система освіти, необхідним стає формування у молодших школярів здатності до нестандартного мислення, креативного підходу до розв’язання задач та розвитку навичок, які сприяють їх подальшому успішному життю та освітній діяльності. Наголошено, що саме урок математики є ефективним інструментом для розвитку творчого мислення, оскільки вони дозволяють інтегрувати різноманітні методи і прийоми, які стимулюють активну розумову діяльність учнів. Особлива увага приділяється впровадженню авторської системи вправ, яка спрямована на активізацію творчих здібностей молодших школярів. Зокрема, розглядається використання розминки «Три хвилини на творчість» та завдання творчого характеру, засновані на різних методах (метод емоційного стимулювання, що поєднується з вербальними методами для розвитку мотивації пошуку нового; методи, які стимулюють пізнавальні запитання здобувачів початкової освіти та сприяють розвитку їхнього творчого мислення; методи, що стимулюють ініціативу учнів, що є важливим компонентом для їх самостійного розвитку та навчання). Результати дослідження підтверджують ефективність запропонованої системи вправ, що сприяє розвитку творчого мислення учнів початкової школи на уроках математики. Автори роблять висновок, що розвиток творчого мислення є ключовим фактором у формуванні освітнього лідерства, яке в подальшому забезпечує учням можливість бути конкурентоспроможними та успішними в різних сферах життя.
  • Документ
    Проблема розвитку початкової освіти у науковій спадщині академіка Олександри Савченко: від витоків до сучасності
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Мухіна, Тетяна Євгеніївна
    У статті висвітлено результати дослідження щодо особистого внеску відомої української вченої Олександри Яківни Савченко в проблему модернізації початкової освіти в Україні в різні історичні періоди. Зокрема авторка класифікувала їх наступним чином: трансформація початкової освіти в Україні першого десятиліття її незалежності (потреба у формуванні нової освітньої політики, адаптації до змінених соціально-економічних умов, збереженні та розвитку національно-культурних цінностей); оновлення початкової освіти з впровадженням особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів до навчання (спрямованість на розвиток творчих здібностей, самостійності та взаємодопомоги учнів, формування їх ключових і предметних компетентностей); реформування початкової освіти в умовах Нової української школи (реалізація ідей дитиноцентризму, партнерства, інноваційності та інклюзивності). Основну увагу в дослідженні спрямовано на виявлення ключових ідей та концептуальних засад щодо модернізації початкової освіти, а також їх актуальність та значущість для сучасного освітнього процесу. Визначено та обґрунтовано, що наукова спадщина академіка О. Савченко має теоретичне та практичне значення для розвитку національної освіти, зокрема початкової. Акцентовано увагу на тому, що вчена О. Савченко була ідейною натхненницею компетентнісної початкової освіти, розробницею системи ключових компетентностей, а також прихильницею дитиноцентризму, педагогіки партнерства, інноваційності та інклюзивності в освіті, що є міцним підґрунтям ідей Нової української школи. Отже, результати дослідження дозволяють стверджувати, що наукова спадщина академіка Олександри Савченко є невичерпним джерелом натхнення та орієнтиром для сучасних педагогів, які прагнуть до постійного вдосконалення.
  • Документ
    Теоретичні засади формування рефлексивно прогностичної компетентності у майбутніх бакалаврів з географії вітчизняний та закордонний досвід
    («Перспективи та інновації науки», 2025) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Коваль, Карина Валентинівна
    У статті розглядається проблема формування рефлексивно прогностичної компетентності у майбутніх бакалаврів з географії як одного з ключових завдань сучасної вищої освіти. Визначено, що географія як інтегрована наука вимагає від фахівців гнучкого мислення, аналітичних здібностей, уміння адаптуватися до змінних умов середовища, критично осмислювати інформацію та прогнозувати розвиток складних процесів. У контексті глобальних викликів та швидких змін у соціальній, політичній, економічній та екологічній сферах, особлива увага приділяється розвитку у студентів здатності до критичного мислення, комплексного аналізу ситуацій, прогнозування майбутніх змін і прийняття обґрунтованих рішень. Проаналізовано вітчизняний та міжнародний досвід щодо формування цієї компетентності, зокрема акцент зроблено на інтеграцію інноваційних педагогічних технологій, таких як проблемно орієнтоване навчання, проєктна діяльність, моделювання, використання геоінформаційних систем (ГІС) і цифрових платформ. Визначено, що студентоцентричний підхід, створення рефлексивного освітнього середовища та залучення студентів до групової роботи й аналізу кейсів сприяють розвитку рефлексивно-прогностичних умінь. Визначено, що в Україні існує потреба в оновленні змісту освітніх програм, які переважно зосереджені на передачі знань, без належної уваги до розвитку навичок аналізу, прогнозування та стратегічного мислення. Стаття підкреслює необхідність комплексного підходу до формування рефлексивно-прогностичної компетентності, що поєднує теоретичні знання, практичний досвід і використання сучасних технологій. Врахування міжнародного досвіду та адаптація кращих освітніх практик до українських реалій сприятимуть підвищенню якості підготовки конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно реагувати на глобальні й локальні виклики.
  • Документ
    Формування рефлексивної та прогностичної компетентностей здобувачів вищої освіти у контексті змішаного навчання
    («Вісник науки та освіти», 2024) Лесик, Анжеліка Сергіївна; Попова, Ольга Іванівна
    У статті розглядається формування рефлексивної та прог-ностичної компетентностей здобувачів вищої освіти в умовах змішаного навчання. Акцент зроблено на актуальності компетентнісного підходу в сучасній системі освіти, що сприяє розвитку професійних якостей, необхідних для успішної адаптації до динамічних умов ринку праці. Рефлексивна компетентність визначається як здатність до критичного аналізу, самооцінки та адаптації, що забезпечує професійне самовдоскона-лення та ефективність діяльності. Прогностична компетентність розгля-дається як інтегративна здатність передбачати результати діяльності та аналізувати можливі наслідки, що підвищує гнучкість і адаптивність фахівців.Описано переваги змішаного навчання, яке поєднує традиційні та цифрові методи, створюючи оптимальні умови для розвитку зазначених компетентностей. Наведено педагогічні підходи та методи, які сприяють формуванню рефлексивної та прогностичної компетентностей, серед яких: рефлексивні есе, кейс-методи, моделювання ситуацій, проєктні завдання, інтерактивні онлайн-платформи та аналіз даних. Зазначено, що ці компетентності є ключовими для формування професійної готовності та розвитку сучасних фахівців, здатних до самоаналізу, критичного мислення і прийняття обґрунтованих рішень.Поєднання традиційних методів із цифровими технологіями зміша-ного навчання надає здобувачам можливість не лише засвоювати нові знання, але й удосконалювати навички самоаналізу та прогнозування. В умовах змішаного навчання вони мають більше можливостей для самос-тійної роботи, що сприяє розвитку особистісної відповідальності за нав-чальні результати. Це підвищує рівень їхньої підготовленості до вирішення складних завдань у професійній сфері.Водночас інтерактивність і гнучкість змішаного навчання дозволяють забезпечити регулярний зворотний зв’язок та обмін думками, щодопомагає майбутнім фахівцям краще оцінювати свої досягнення та планувати подальші кроки.Результати дослідження підкреслюють важливість змішаного навчання в підготовці здобувачів вищої освіти до професійних викликів, що забезпечує їхню здатність працювати в умовах невизначеності та швидких змін.