Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 752
- ДокументЦифрова трансформація освіти засобами «розумних» технологій: реалізація в сучасному освітньому середовищі(Педагогічна Академія: наукові записки, 2026) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Антоненко, Олександр Володимирович; Несторенко, Олександр Васильович; Горбатюк, Лариса Василівна; Койнаш, Марина ІванівнаМетою дослідження є теоретичне обґрунтування, перевірка та аналіз ефективності використання мобільного додатку «Active Arcade», який є прикладом «розумної» освітньої технології для учнів середніх класів; визначення перспектив його впровадження в умовах цифрової трансформації освіти. Застосування цього інноваційного засобу гейміфікації створить позитивні умови для підвищення рухової активності, емоційного стану школярів, мотиваційної складової займатися фізичною культурою не тільки на заняттях, але й в позаурочний час. Методи дослідження включають спостереження, теоретичного аналізу навчальної, науково-методичної, спеціальної літератури, систематизації, порівняння, узагальнення, синтезу, збору та обробки інформації, опису, а також практичний експеримент з використанням «Active Arcade» для вдосконалення навчального процесу на уроках фізичної культури 5-8 класів, що повністю відносяться до Нової української школи – ключової реформи Міністерства освіти та науки. Огляд літератури визначив основні труднощі розвитку та удосконалення освітнього механізму, а практичний експеримент – ефективність «Active Arcade» для створення сучасного уроку фізичної культури, що відповідає актуальним проблемам. Результати дослідження показали, що використання мобільного додатку «Active Arcade» (яскравого прикладу «розумних» освітніх технологій) дозволяє підвищити якість освітнього процесу на уроках фізичної культури серед учнів середніх класів в умовах Нової української школи. Застосування цієї сучасної технології сприяє благополучному перетворенню звичної обов’язкової діяльності на захоплюючу гру-випробування, завдяки чому у школярів буде формуватися стійка мотивація до руху, розвиток соціальної взаємодії та зниження гіподинамії. Висновки підкреслюють актуальність інтеграції «розумних» освітніх технологій у процес навчання учнів будь-якого шкільного віку, щоб в довгостроковій перспективі утворити стійку звичку в дитини до активного, здорового способу життя, яке зберігається і в шкільний період, і після його завершення.
- ДокументСтан сформованості м’яких навичок у майбутніх бакалаврів з професійної освіти (цифрових технологій)(Суспільство та національні інтереси, 2026) Пірковець, Сергій; Алєксєєва, Ганна МиколаївнаДослідження спрямоване на визначення стану сформованості м’яких навичок у майбутніх бакалаврів з професійної освіти (цифрових технологій) у процесі їхньої професійної підготовки. Актуальність роботи зумовлена зростанням вимог до рівня розвитку soft skills як важливої складової професійної компетентності фахівців в умовах цифрової трансформації освіти. Особливої значущості проблема набуває в умовах дистанційного та змішаного навчання, що впливають на характер міжособистісної взаємодії та формування соціально-комунікативних умінь. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні педагогічного аналізу та методів математичної статистики. Емпіричну основу становить анкетування здобувачів освіти спеціальності 015 Професійна освіта (Цифрові технології), що дозволило оцінити рівень сформованості м’яких навичок за трьома критеріями: мотиваційно-смисловим, когнітивно-операційним і рефлексивно-оцінювальним. Отримані дані було проаналізовано із застосуванням статистичних методів, що забезпечило виявлення структури навичок, їх взаємозв’язків і факторів впливу. Результати дослідження показали, що загальний рівень сформованості м’яких навичок у студентів є переважно середнім, що свідчить про наявність базових уявлень за відсутності системного розвитку. Виявлено нерівномірність сформованості окремих компонентів, а також розрив між усвідомленням значущості м’яких навичок і рівнем їх практичного застосування. Встановлено вплив освітнього середовища, інтерактивних методів навчання та практичного досвіду на рівень розвитку soft skills. Показано, що впровадження практико-орієнтованих і проєктних форм навчання сприяє підвищенню ефективності їх формування. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні підходів до інтеграції м’яких навичок у зміст професійної підготовки, що дозволяє підвищити якість освітнього процесу та адаптивність майбутніх фахівців до вимог сучасного ринку праці. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм і розроблення інструментів оцінювання сформованості soft skills. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розширенням вибірки, удосконаленням діагностичних методик і розробленням моделей розвитку м’яких навичок у цифровому освітньому середовищі.
- ДокументПрактичний досвід інтеграції пристроїв інтернету речей в екосистему розумного дому з підтримкою штучного інтелекту(Педагогічна Академія: наукові записки, 2026) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Антоненко, Олександр Володимирович; Горбатюк, Лариса Василівна; Бондаренко, Валентина МиколаївнаМетою дослідження є теоретичне обґрунтування та узагальнення практичного досвіду інтеграції пристроїв Інтернету речей у систему розумного дому з використанням програмної платформи Home Assistant та інструментів штучного інтелекту, а також визначення можливостей використання подібних технологічних рішень у професійній підготовці здобувачів освіти технічного профілю. Актуальність дослідження зумовлена швидким розвитком цифрових технологій, поширенням IoT-пристроїв та необхідністю формування у майбутніх фахівців практичних навичок інтеграції апаратно-програмних систем у сучасному цифровому середовищі. Методи дослідження включають теоретичний аналіз наукових і науково-методичних джерел з проблематики Інтернету речей, інтелектуальних середовищ та програмних платформ автоматизації, систематизацію та узагальнення отриманої інформації, а також практичну реалізацію експериментального проєкту зі створення системи розумного дому. У межах проєкту здійснено розгортання програмної платформи Home Assistant на енергоефективній обчислювальній платформі, інтеграцію IoT-пристроїв (термостатів, реле, сенсорів та побутових пристроїв), налаштування системи дистанційного моніторингу параметрів середовища та автоматизації роботи обладнання. Для підтримки процесів конфігурації та технічного аналізу використовувалися інструменти штучного інтелекту. Результати дослідження засвідчили, що поєднання IoT-пристроїв, програмних платформ автоматизації та інтелектуальних цифрових помічників дозволяє ефективно створювати інтегровані системи розумного дому з можливістю централізованого керування обладнанням, моніторингу параметрів середовища та автоматизації побутових процесів. Практичний досвід реалізації такого проєкту демонструє значний потенціал використання подібних технологій у професійній підготовці студентів, оскільки поєднує знання з електроніки, програмування, мережевих технологій і системної інтеграції. Висновки підтверджують доцільність використання практикоорієнтованих IoT-проєктів у навчальному процесі підготовки фахівців технічного профілю. Поєднання технологій Інтернету речей і систем штучного інтелекту створює нові можливості для розвитку інтелектуальних цифрових середовищ, сприяє формуванню сучасних цифрових компетентностей та підвищує ефективність підготовки майбутніх спеціалістів у сфері інформаційних технологій і автоматизованих систем.
- ДокументФормування конкурентоспроможності ЗВО України через інтеграцію в науковий дослідницький простір ЄС(Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2025) Стрільчук, Оксана Володимирівна; Сустрєтов, Анатолій Станіславович; Бачинська, Олена МиколаївнаУ процесі дослідження авторами було системно проаналізовано стратегічні вектори модернізації вищої освіти України в умовах незалежності, акцентуючи увагу на її ролі як рушійної сили суспільства. Обґрунтовано, що метою цієї трансформації є забезпечення випереджального, стійкого розвитку та інноваційного прориву країни у науково-технологічній, виробничо-економічній та соціально-гуманітарній сферах. Доведено, що це завдання є актуальним в умовах розбудови суспільства знань та вимагає тісного узгодження національних реформ із цілями та стандартами Європейського дослідницького простору (ERA). Ми виходимо з визнання, що досліджувана проблема формування між-народної конкурентоспроможності закладів вищої освіти України є багатоаспектною та інтеграційною, а її ефек-тивне вирішення неможливе без повної та системної інтеграції до ERA. Цей простір, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», визначено як ключову систему програм та політичних інструментів, що об’єднує інституційне середовище досліджень ЄС для забезпечення вільного трансферу знань та мобільності дослідників. Інтеграція дослідницької інфраструктури України до ERA є важливою складовою загальної стратегії євроінтеграції, що чітко зафіксовано в Дорожній карті європейської інтеграції України (Наказ МОН No 1501 від 11 грудня 2023 року).У процесі дослідження ми намагалися максимально повноцінно використати потенціали комплексного, струк-турно-логічного методів. Це дозволило не лише описати поточний стан інтеграційних процесів, а й виявити певні бар’єри, що гальмують повноцінну участь ЗВО у ключових європейських програмах. Здійснено систематизацію іс-торичного досвіду участі України у європейських програмах («Tempus», «Socrates»), які виступили каталізаторами первинної гармонізації освітніх стандартів, заклавши основи для подальшої інституційної готовності до входження в ERA.Дотримуючись логіки наших розмірковувань, вважаємо за необхідне перейти від констатації євроінтеграційних намірів до розробки конкретних інструментів і механізмів посилення конкурентоспроможності ЗВО.На основі отриманих висновків сформульовано комплекс практичних рекомендацій, спрямованих на інституційну трансформацію ЗВО.
- ДокументІнтеграція технологій штучного інтелекту в освітній процес як чинника формування критичного мислення здобувачів ЗВО(Вісник науки та освіти, 2025) Стрільчук, Оксана Володимирівна; Жукова, Анна Робертівна; Товма, Ігор МиколайовичУ статті авторами проаналізовано стан наукової розробки проблеми інтеграції штучного інтелекту в освітній процес, визначено сутність та структуру критичного мислення в контексті цифрової освіти. Зазначено, що тривалий технологічний прогрес, зокрема розвиток штучного інтелекту, вимагає адаптації та модернізації освітньої системи. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в умовах стрімкої діджиталізації та повсюдного впровадження технологій штучного інтелекту здатність до критичного мислення стає однією з ключових компетентностей, необхідних для успішної професійної та соціальної адаптації здобувачів закладів вищої освіти. Традиційні методи навчання, орієнтовані на репродуктивне засвоєння інформації, не в повній мірі відповідають сучасним викликам, що вимагає розробки нових підходів до освітнього процесу. Зазначено, що критичне мислення передбачає рефлексивне мислення, коли людина оцінює кілька тверджень і після роздумів доходить висновку. У статті сфокусовано увагу на доцільності інтеграції штучного інтелекту в освітній процес як на ефективному засобі, що сприяє розвитку критичного мислення. До того ж, взявши до уваги своєрідність досліджуваного конструкту, принципово важливо не лише вдосконалювати існуючі методики, а й імплементувати інноваційні підходи, які використовують потенціал ШІ для активізації пізнавальної діяльності здобувачів. На основі аналізу наукової літератури та педагогічного досвіду авторами виокремлено та обґрунтовано методичні засади використання ШІ- інструментів, які спрямовані на переведення освітнього процесу з пасивного на активний та діяльнісний. Отже, можна стверджувати, що ШІ є не просто допоміжною технологією, а потужним інструментом для формування аналітичних навичок, медіаграмотності та рефлексивного мислення. Ефективна імплементація цих підходів забезпечить якісну підготовку здобувачів освіти, здатних критично мислити, приймати обґрунтовані рішення та успішно адаптуватися до вимог інформаційного суспільства.