Переглянути
Нові надходження
- ДокументФормування відкритого освітнього середовища з використанням технологій штучного інтелекту: аналіз та класифікація(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024-06) Круглик, Владислав; Осадчий, Вячеслав; Павленко, Лілія Василівна; Симоненко, СвітланаУ статті досліджено можливості використання технологій штучного інтелекту для формування відкритого освітнього середовища. Проаналізовано конкретні інструменти та сервіси штучного інтелекту для застосування в освітньому процесі.Автори класифікували засоби штучного інтелекту за їхньою функціональністю у таких ключових сферах, як навчання, викладання, оцінювання, адміністрування. Серед проаналізованих інструментів: Knewton, ALEKS, DreamBox, Edmodo, Grammarly, Speechify, Synthesia, ChatGPT та інші.Зроблено висновок про те, що технології штучного інтелекту дають змогу створити відкрите освітнє середовище з персоналізованим, адаптивним навчанням, автоматизованим оцінюванням, ефективним керуванням. Детально розглянуто типові способи використання штучного інтелекту в освіті для навчання (призначення персоналізованих завдань, забезпечення інтерактивного діалогу, аналіз навчальної діяльності студентів), викладання (підвищення адаптивності методів навчання, розвиток професійної компетентності викладачів), оцінювання (автоматизація процесів контролю знань, прогнозування успішності студентів, створення засобів оцінювання), адміністрування (аналіз освітніх даних, прийняття обґрунтованих управлінських рішень). kubg.edu.ua Здійснено систематизацію методів застосування проаналізованих інструментів штучного інтелекту в контексті проєктування відкритого освітнього середовища з урахуванням чотирьох ключових освітніх сфер. Окреслено перспективні напрями та виклики впровадження штучного інтелекту в освітній процес. Водночас необхідно враховувати потенційні ризики та етичні питання щодо впровадження штучного інтелекту в освіту. Для подальших досліджень запропоновано практичну апробацію підходів, аналіз економічних аспектів, вивчення галузевих особливостей застосування штучного інтелекту. Результати дослідження є цінними для визначення оптимальних стратегій інтеграції штучного інтелекту в освітнє середовище з метою підвищення якості освіти та забезпечення інноваційного розвитку галузі.
- ДокументІнструментарій цифрових технологій в системі аналізу впливу stem-освіти на психічний розвиток молодших школярів в умовах воєнного часу(Молодь і ринок ; Дрогобич : Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2024) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Черезова, Ірина Олександрівна; Горецька, Олена Віталіївна; Сердюк, Наталія Іванівна; Крючкова, Юлія ВячеславівнаСтаття аналізує використання інструментарію цифрових технологій для вивчення психологічного впливу STEM-освіти на психічний розвиток учнів початкової школи в умовах воєнного стану в Україні. В ході дослідження застосовано різноманітні цифрові інструменти, зокрема онлайн-опитування та аналітичні платформи, для збору даних про мотивацію, самооцінку, рівень стресу та соціально-психологічну підтримку учнів. Теоретичний аналіз і емпіричні дані підтвердили значний позитивний вплив STEM-освіти на наукове мислення та практичні навички учнів, їх інтерес до навчання і розвиток критичного мислення. Особлива увага у дослідженні приділяється аналізу гендерних та вікових відмінностей у відповідях учнів, що вказує на необхідність адаптації освітніх методик для врахування цих розбіжностей. Зокрема, результати опитувальника STEM-Kids Motivation Survey підтвердили високий загальний інтерес до STEM-дисциплін, хоча дівчата та хлопці проявляють інтерес до різних аспектів цих наук. Також використання "Шкали навчального стресу для дітей" показало, що молодші учні переживають менший стрес порівняно з учнями старших класів, що може бути зумовлено більшими академічними викликами для останніх. Дослідження підтверджує важливість психологічної підтримки та необхідність розробки спеціалізованих програм для підвищення самооцінки учнів, зокрема серед дівчат і старших учнів. Висновки дослідження також акцентують на значущості соціальної підтримки та вказують на потребу гендерно та віково специфічних інтервенцій, що враховують індивідуальні особливості учнів, особливо в умовах воєнного часу. Ці дані відкривають шлях для подальшого розширення використання цифрових технологій у процесі оптимізації навчання та психологічної адаптації учнів у складних умовах.
- ДокументКонструктивний діалог в інтернеті та розвиток навичок критичного мислення і відповідального висловлювання думок(ScienceRise: Pedagogical Education, 2023) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Щетиніна, Ольга СергіївнаThis article is dedicated to the importance of adhering to netiquette rules on the Internet, which are critical for ensuring safety, respect, and effectiveness in online communication. It explores the key aspects of network etiquette that should be considered by both adults and children in their daily interactions online. The author emphasizes the necessity to remember that behind every message is a real person, therefore empathy and politeness should be the foundation of virtual communication. The article also highlights the importance of avoiding conflicts, understanding and forgiving others' mistakes, emphasizing the significance of a tolerant attitude towards the shortcomings of interlocutors. Furthermore, it focuses on the necessity of respecting the time and opportunities of other network participants, as well as the importance of correct information formatting and adherence to copyright laws. The author reminds of the importance of ensuring safety online, especially when it comes to sharing personal information. This article aims to describe and analyze effective methods and rules of online communication, particularly in the realm of distance learning during wartime and the pandemic in Ukraine. It concentrates on examining the challenges faced by students, teachers, and educators who encounter displacement and instability, and how these circumstances affect communication methods on the Internet. The article serves as a vital resource for understanding and practicing netiquette rules that promote positive and safe online communication.
- ДокументPeculiarities of the Universities’ Management Located on Frontline Territories(Development Service Industry Management, 2024-05) Azhazha, Maryna; Peliova, Jana; Несторенко, Тетяна Петрівна; Kaplunovska, Alla; Кravchyk, YuriiThe article analyzes the peculiarities of the management of universities (including displaced ones) located on the frontline territories, in the conditions of the war between Russia and Ukraine. It has been found that universities in these regions face unique challenges that require adaptation and the development of new management strategies, such as ensuring physical security, psychological support, infrastructure restoration, providing access to communications, quality educational services, hybrid learning models, scientific activities, financing and adaptation to new conditions. It is justified that the research is determined by the need for prompt response to security threats, ensuring the continuity of the educational process, infrastructure restoration, personnel support, international cooperation, development of innovative solutions, and socio-economic stability of the regions. The analysis and systematization of specific aspects of the management of higher education institutions operating in the frontline territories aimed at identifying key challenges and developing effective strategies for overcoming them was carried out. It has been proven that university management includes normative-procedural, structural-functional, and strategic-organizational processes. Peculiarities of the processes of implementation of innovative educational activities and conducting scientific research in universities located in the frontline territories were studied. Synergistic, systemic, statistical, comparative, and functional methods were used for the research. It is found that the synergistic method integrates various management components such as organizational, financial, personnel, and infrastructure management to create a holistic picture of wartime management. The system method allows you to consider the university as a whole system interacting with the environment, using interviews, discussions, surveys, and statistical analysis to collect data. The statistical method evaluates the impact of various factors on university management through quantitative data using means, medians, variances, regression models, and statistical tests. The comparative method analyzes and compares management practices, identifying the best of them to improve efficiency. The functional method assesses the effectiveness of key management functions such as planning, organization, resource allocation, communication, and control. It was found that the methodology for researching the peculiarities of the management of universities in the frontline territories involves a comprehensive approach, which includes the collection of primary and secondary data, qualitative and quantitative analysis, the development of recommendations and their validation, which provides a deep understanding of the problem and the development of effective strategies for the support and development of universities in war conditions.
- ДокументСучасна система оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти України та Німеччини(Івано-Франківськ : Гельветика, 2024) Петрик, Крістіна Юріївна; Малиш, Яна ВікторівнаМета статті – проаналізувати й порівняти сучасні системи оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти в Україні та Німеччині. Для досягнення поставленої мети використано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури – для визначення теоретичних засад мовленнєвої компетентності; систематизація – з метою опису, класифікації систем оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти в Україні та Німеччині; порівняння – з метою порівняння систем оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти обох країн; узагальнення – з метою підведення підсумків і виявлення перспектив для подальшого дослідження. Результати дослідження показали різницю в підходах до оцінювання мовленнєвої компетентності в обох країнах, відзначивши схожість у використанні комунікативних методів і важливість адаптації оціночних практик до соціокультурного контексту. У статті представлено детальний порівняльний аналіз системи оцінювання мовленнєвої компетентності здобувачів початкової освіти в Україні та Німеччині. Конкретизовано зміст поняття «мовленнєва компетентність» і зазначено її види (аудіювання, говоріння, читання, письмо), уточнено мету уроків української мови та літератури в початковій школі (Україна) і уроків німецької мови в початковій школі (Німеччина); описано форми оцінювання знань здобувачів початкової освіти та наведено приклади дієвих інструментів формувального оцінювання і взаємодії вчителя й учнів, що активно використовуються на сучасних уроках в початковій школі; акцентовано увагу на важливості використання листків самооцінювання та взаємооцінювання; розглянуто вимоги до норм оцінювання грамотності молодших школярів обох країн і зазначено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1–4-х класів з розвитку усного та писемного мовлення. Наголошено на тому, що провідне й визначальне місце у формуванні особистості молодшого школяра має проблема об’єктивного оцінювання його знань. Висновки свідчать про необхідність подальшого дослідження окресленого питання й обміну досвідом з країнами ЄС з метою вдосконалення системи оцінювання мовленнєвої компетентності учнів початкової освіти та підвищення ефективності навчання.