Переглянути
Нові надходження
- ДокументПоліфункціональність творчо-виконавської діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва(Суспільство та національні інтереси, 2026) Стратан-Артишкова, Тетяна БорисівнаУ статті здійснено аналіз наукових праць з проблеми дослідження. Зазначено, що мистецтво, як невід’ємна складова становлення духовно розвиненої особистості, має бути важливим предметом навчання і виховання у закладах загальної середньої освіти. Поліфункціональність мистецтва, спираючись на ідею гуманності, людяності, самоцінного значення особистості, її глибокої соціалізації, індивідуального світосприйняття, самовираження, само-розвитку, самотворення трансформується у творчо-виконавській діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Підкреслено, що функції мистецтва взаємозумовлені й взаємопов’язані, оскільки мистецькі твори існують як цілісне явище, виконують роль засобу спілкування, способу ціннісної орієнтації, інструменту пізнання, знаряддя практичної зміни світу, що загалом становить організовану комунікативну систему, яка функціонує як специфічний «канал зв’язку», завдяки якому здійснюється обмін думками, почуттями, прагненнями людей, відбувається зближення духу людського «Я» з позицією «художнього Я» автора, перетворення внутрішнього світу суб’єкта художнього діалогу. Узагальнено, що залучення до художнього сприйняття, інтерпретації, творчості розширює і гармонізує духовний світ особистості, узагальнює ієрархію її цінностей та сенсів, сприяє розвитку емоційно-вольової, рефлексивно-оцінювальної, інтелектуально-когнітивної, творчо-діяльнісної сфер майбутнього фахівця. Поліфункціональність творчо-виконавської діяльності забезпечує інтеграцію педагогічної, музично-виконавської, художньо-комунікативної складових професійної підготовки, охоплює світоглядну, комунікативну, культурологічну,виховну, пізнавальну, творчу, соціально-педагогічну, гедоністичну, катарсичну функції, які формують професійну компетентність, духовні якості, готовність майбутнього вчителя музичного мистецтва до практичної діяльності у закладах загальної середньої освіти.
- ДокументФеномен свободи і становлення особистісної ідентичності як чинники формування автономії у період ранньої дорослості(Наукові інновації та передові технології, 2025) Петрик, Крістіна Юріївна; Лозоватий, БогданУ статті здійснено комплексний теоретичний аналіз феномену особистісної ідентичності в період ранньої дорослості з урахуванням впливу глобальних та локальних соціальних трансформацій. Подано ретроспективний аналіз розвитку концепту ідентичності у філософській та психологічній думці – від ідей про безперервність свідомості до сучасних інтерпретацій та поглядів. Осмислено ключові функції ідентичності, зокрема інтегративну, орієнтаційну, адаптивну, комунікативну та ціннісно- смислову, як універсальні механізми забезпечення цілісності Я-образу та регуляції поведінки у мінливому середовищі. Деталізовано структуру ідентичності, що включає стійке ядро, периферійні компоненти (професійні, рольові, гендерні, етнічні), а також адаптивні механізми, які надають їй гнучкості та забезпечують узгодженість із зовнішніми умовами. Особливу увагу приділено аналізу типології ідентичності. Описано специфіку особистісної, професійної, гендерної та громадянської ідентичностей, наголошено на їх взаємозалежності та ролі у формуванні автономного функціонування особистості. Зазначено, що сформована й рефлексивно опрацьована ідентичність є не лише індикатором психічного здоров’я, а й активним чинником конструювання життєвої траєкторії, підвищення стресостійкості та здатності до адаптації.
- ДокументКомпонент «Arts» у структурі STEM-технологій та його вплив на дивергентне мислення здобувачів початкової освіти(2026) Петрик, Крістіна Юріївна; Поліщук, КатеринаУ статті здійснено теоретичний аналіз проблеми розвитку креативності та пізнавальної активності здобувачів початкової освіти в контексті впровадження інноваційних технологій. Зроблено акцент на розкритті ролі та функціональному навантаженні компонента «Arts» (Мистецтво) у структурі міждисциплінарного підходу STEAM (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics). На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та нормативних документів у роботі обґрунтовується необхідність переходу від технічної моделі STEM до гуманістично орієнтованої моделі STEAM. Було з’ясовано, що виключення мистецького компонента обмежує освітній процес розвитком переважно конвергентного мислення, спрямованого на пошук єдиного правильного рішення. Натомість інтеграція «Arts» виступає головним рушієм формування дивергентного мислення – здатності до генерації великої кількості оригінальних ідей, гнучкості та варіативності поглядів.
- ДокументНейропластичність соціальної поведінки: як стрес і середовище змінюють сценарії взаємодії між людьми(Габітус, 2026) Петрик, Крістіна Юріївна; Скляр, ІринаУ статті здійснено комплексне осмислення нейропластичності соціальної поведінки як психологічного механізму, що визначає трансформацію сценаріїв міжособистісної взаємодії в умовах тривалого стресу та змінного соціального середовища. Вихід- ним положенням дослідження є розуміння стресу не лише як реакції на окремі події, а як стійкого контексту життєдіяльності, у межах якого відбувається поступова пере- будова алгоритмів соціального реагування. За таких умов змінюється не окрема поведінкова відповідь, а загальна логіка взаємодії з соціальним оточенням, що згодом призводить до звуження спектра соціальних стратегій. У роботі показано, що тривалий стрес у поєднанні з нестабільними умовами навколишнього середовища, високим рівнем соціальної невизначеності та обмеженням підтримувальних соціальних ресурсів створює передумови для закріплення спрощених, захисних сценаріїв взаємодії. Такі сценарії первинно виконують компенсаторну функцію, спрямовану на зменшення внутрішнього напруження, однак унаслідок регулярного відтворення набувають характеру відносно стійких поведінкових патернів. У цьому контексті нейропластичність розглянуто як психологічний механізм навчання соціальним відповідям, що забезпечує стабілізацію звичних моделей поведінки та знижує їх залежність від ситуативних чинників. Проаналізовано наслідки закріплення таких патернів для міжособистісної взаємодії, зокрема спрощення комунікації, зниження емпатії та жорсткішу фіксацію соціальних ролей і очікувань. Показано, що зазначені зміни впливають не лише на форму, а й на якість соціальних зв’язків, обмежуючи їхню гнучкість і здатність до адаптації в умовах додаткових соціальних навантажень. Водночас обґрунтовано амбівалентний характер нейропластичності соціальної поведінки, яка поєднує процеси стабілізації та потенціал змін. Окреслено умови, за яких можливе поступове перепрограмування закріплених сценаріїв взаємодії та відновлення адаптивної соціальної гнучкості. Отримані результати створюють підґрунтя для подальших досліджень трансформації міжособистісної взаємодії в умовах хронічного стресу.
- ДокументМетодика діагностики сформованості STEM-компетентностей майбутніх учителів інформатики у процесі професійної підготовки(Педагогічна Академія: наукові записки, 2026) Алєксєєва, Ганна Миколаївна; Луцюк, ТарасУ статті обґрунтовано методику діагностики сформованості STEM-компетентностей майбутніх учителів інформатики у процесі професійної підготовки з метою забезпечення об’єктивного оцінювання результатів STEM-орієнтованого навчання та підвищення якості підготовки педагогічних кадрів. Дослідження виконано в межах дисертаційної роботи, присвяченої проблемі формування STEM-компетентностей майбутніх учителів інформатики. Застосовано комплексний підхід, що включає аналіз наукових джерел, узагальнення сучасних підходів до оцінювання професійної готовності педагогів, структурно-функціональне моделювання компонентів STEM-компетентності та проєктування системи її вимірювання. Визначено компонентну структуру STEM-компетентності майбутнього вчителя інформатики як інтегративного утворення, що поєднує когнітивні, діяльнісно-практичні, інженерно-проєктувальні, цифрово-технологічні, інтегративно-аналітичні та мотиваційно-ціннісні характеристики професійної готовності. На цій основі розроблено критеріально-показниковий апарат діагностики та рівневу модель сформованості STEM-компетентностей, що дозволяє здійснювати цілісне оцінювання результатів професійної підготовки. Запропоновано комплекс методів і діагностичного інструментарію, спрямованих на виявлення знаннєвих, діяльнісних, проєктно-технологічних і рефлексивних проявів компетентності. Обґрунтовано можливості використання розробленої методики у навчальному процесі закладів вищої освіти для моніторингу рівня підготовленості майбутніх учителів інформатики та вдосконалення змісту професійної освіти. Реалізація запропонованого підходу сприятиме підвищенню об’єктивності оцінювання результатів підготовки, розвитку професійної рефлексії студентів і забезпеченню їхньої готовності до впровадження STEM-підходів у шкільній освіті. Перспективи подальших досліджень пов’язані з експериментальною перевіркою ефективності розробленої методики та її впровадженням у систему педагогічної освіти.