Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 734
- ДокументТеоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до роботи у закладах освіти в період війни та післявоєнного відновлення(Інноваційна педагогіка, 2025) Петрик, Крістіна Юріївна; Синиця, Аліна Олександрівна; Гуренко, Ольга Іванівна; Школа, Ірина ВікторівнаУ статті здійснено теоретико-методичний аналіз підготовки вчителів до професійної діяльності у Новій українській школі в період післявоєнного відновлення з урахуванням сучасних соціокультурних реалій та перспектив. Розглянуто виклики, що постають перед педагогами в умовах післявоєнного відновлення, зокрема потребу в забезпеченні інклюзивного, толерантного та психоемоційного безпечного освітнього простору в умовах різноманіття. Проаналізовано ключові педагогічні підходи та методики, що сприяють формуванню готовності вчителів до роботи з учнями різного етнічного, соціального та освітнього досвіду. Визначено мету та зміст педагогічної професії, що складають переважно взаємини з людьми. Педагог як будь-який інший керівник повинен добре знати та представляти діяльність учнів, процесом розвитку яких він керує. Відмінність педагогічної професії полягає у тому, що вона за своєю природою має характер гуманістичної, колективної та творчої. Відповідно, окреслено особливості підготовки майбутніх педагогів у контексті міжкультурної комунікації, емоційної стійкості та розвитку навичок миробудування. Зроблено висновки щодо необхідності оновлення змісту педагогічної освіти в умовах післявоєнного відновлення країни. Представлено портрет сучасного вчителя, спираючись на наукові пошуки вітчизняних науковців у сфері підготовки вчителя у Новій українській школі. Майбутній учитель повинен орієнтуватися в глобальних тенденціях, бути мовно та культурно компетентним, гнучким до змін та психоемоційно стійким до викликів сьогодення. Зазначено необхідність глибокої інтеграції педагогічної освіти з практикою: запровадження дуальних форм навчання, розширення мережі шкільних хабів, участі студентів у волонтерських та інклюзивних освітніх проєктах.
- ДокументТрансформація освітньої парадигми на засадах партнерської взаємодії(Вісник науки та освіти, 2026) Петрик, Крістіна Юріївна; Лесик, Анжеліка Сергіївна; Коваль, Карина Валентинівна; Подзигун, Олена Анатоліївна; Ткачук, Наталія ПетрівнаУ статті проаналізовані трансформації освітньої парадигми в Україні на засадах партнерської взаємодії в контексті реалізації Концепції Нової української школи. Обґрунтовано, що сучасні суспільні виклики, зумовлені глобалізаційними процесами, цифровізацією та переосмисленням ціннісних орієнтирів освіти, актуалізують перехід від традиційної знаннєвої моделі навчання до компетентнісної, особистісно орієнтованої та діяльнісної парадигми. Доведено, що ефективність освітнього процесу залежить не лише від професійної компетентності педагогів, а й від рівня залученості та взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу, зокрема учнів, батьків, адміністрації закладів освіти та громади. На основі аналізу нормативно-правових документів, зокрема Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Концепції Нової української школи, встановлено, що педагогіка партнерства виступає системоутворювальним принципом сучасної освітньої парадигми. Визначено, що партнерська взаємодія реалізується на двох взаємопов’язаних рівнях: мікрорівні, який охоплює безпосередню педагогічну взаємодію між учителем, учнем і батьками, та макрорівні, пов’язаному з інституційними, управлінськими та соціальними аспектами функціонування освітньої системи. Акцентовано увагу на ролі педагогіки партнерства у формуванні позитивного освітнього середовища, розвитку навчальної мотивації, відповідальності та активної суб’єктної позиції здобувачів освіти. Виявлено наявність суперечностей між нормативно задекларованими принципами партнерства та практикою їх упровадження, що зумовлює потребу в подальших наукових дослідженнях, спрямованих на формування партнерської культури як важливого складника професійної компетентності педагога Нової української школи.
- ДокументКомунікаційні стратегії партнерської взаємодії педагогів і батьків у контексті реформування освіти(Acta Paedagogiсa Volynienses, 2025) Петрик, Крістіна Юріївна; Кононенко, МаринаУ статті висвітлено механізми формування ефективного партнерства між педагогами та батьками у контексті Нової української школи, що є ключовим чинником забезпечення високої якості освітнього процесу та всебічного розвитку здобувача освіти. Особлива увага приділяється аналізу принципів взаємодії, які забезпечують активне залучення родини до освітньої діяльності, підвищення мотивації учнів, зміцнення довіри між учасника- ми освітнього процесу та створення позитивного соціального клімату в школі. Розглянуто роль комунікаційних стратегій, зокрема регулярних консультацій, індивідуальних зустрічей з батьками, організації спільних освітніх проєктів, тематичних семінарів та інтерактивних заходів, що дозволяють враховувати індивідуальні потреби здобувачів освіти і сприяють їхньому гармонійному розвитку. Проаналізовано психологічні та педагогічні аспекти партнерства, включаючи розвиток емпатії, взаємо- поваги, довіри та спільної відповідальності за результати навчання, а також формування компетентностей, необхідних для ефективної взаємодії з батьківською спільнотою. Акцент зроблено на значенні відкритої та конструктивної комунікації між педагогами та родинами як основи для формування спільного бачення освітніх цілей і завдань, підвищення рівня соціальної інтеграції та розвитку партнерської культури в школі. Розглянуто сучасні підходи до залучення батьків у процес прийняття рішень щодо освітніх програм, методів оцінювання досягнень учнів і організації позакласної діяльності, що сприяє створенню демократичного, інтегрованого та інклюзивного освітнього середовища. На основі систематизації наукових досліджень та аналізу досвіду висвітлено рекомендації для педагогів, які дозволяють оптимізувати взаємодію з батьками, підвищити ефективність освітнього процесу, забезпечити цілісний розвиток дітей, враховуючи їхні індивідуальні, соціальні та психологічні потреби. Особлива увага приділяється інтеграції інноваційних методів навчання, розвитку емоційної компетентності школярів, формуванню позитивної мотивації до навчання та активної участі батьків у житті школи як ключового чинника сталого розвитку освітньої спільноти та підвищення якості педагогічної практики.
- ДокументПедагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів засобами STEM-технологій(Acta Paedagogiсa Volynienses, 2025) Мухіна, Тетяна ЄвгеніївнаУ статті виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів засобами STEM-технологій у процесі навчання закладів вищої освіти. Розкрито актуальність проблеми у контексті реалізації Концепції Нової української школи, яка визначає креативність як наскрізну компетентність молодших школярів. Здійснено аналіз наукових джерел з питання STEM-освіти, розвитку креативності учнів та професійної підготовки майбутніх педагогів. Встановлено, що, незважаючи на значну кількість досліджень окремих аспектів, комплексне визначення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів засобами STEM-технологій залишається недостатньо дослідженим. Визначено три взаємопов'язані педагогічні умови: створення STEM-орієнтованого освітнього середовища в процесі професійної підготовки; спрямованість освітнього процесу на практико орієнтовану інтегровану STEM-діяльність майбутніх учителів початкових класів; залучення майбутніх учителів початкових класів до рефлексивної діяльності під час їх підготовки до розвитку креативності учнів засобами STEM-технологій. Детально охарактеризовано зміст, структуру та особливості реалізації кожної педагогічної умови. Перша умова забезпечує інтеграцію матеріально-технічних, інформаційно-методичних та організаційних компонентів, формує позитивну мотивацію студентів до інноваційної педагогічної діяльності. Друга умова реалізується через творчі завдання, кейси та STEM-проєкти з використанням методів активізації креативного мислення, забезпечує формування когнітивно-діяльнісних умінь та готовності до інноваційної діяльності. Третя умова здійснюється через систему інструментів (щоденники, портфоліо, відеоаналіз, рефлексивні есе) та методів рефлексії, сприяє розвитку рефлексивно-оцінної позиції та здатності до професійного саморозвитку. Обґрунтовано системний характер виокремлених педагогічних умов, їх взаємозв’язок та синергетичний ефект у формуванні готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності учнів засобами STEM-технологій.
- ДокументPreparing Future Educators of Primary School for Implementing STEM Education Elements and the Use of Artificial Intelligence (AI) in the Field of Education(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 2025) Mukhina, Tetiana; Drokina, А.; Upatova, І.; Shanskova, Т.; Pavelko, V.; Predyk, А.Ось оригінальний текст з вашого зображення (англійською мовою): Abstract: This article examines ways of preparing future educators to work within the digital transformation context in modern schools. Our authors explore the role of STEM technology and the use of Artificial Intelligence (AI) in developing professional competencies among undergraduate education students, which are essential for working in today’s schools. The study highlights key trends in higher pedagogical education, which are emphasised through the STEM approach application. The contemporary school is viewed as a space that nurture individuals prepared to acquire an integrated knowledge system and apply it within a dynamically changing social and educational environment. The article demonstrates the effectiveness of applying the STEM approach and the use of Artificial Intelligence (AI) in primary education, which is associated with the real synergy between different fields of knowledge in the educational process. We believe that teachers can incorporate project-based learning plans into STEM lessons. Technologies as modern teaching tools expand students’ professional opportunities in the job market, guiding them towards designing and exploring scientific and technical activities. This article defines the role of the education of STEM in the modern world, emphasises the importance on preparing teaching staff for STEM implementation, and explores the significance of introducing STEM education in primary school. Modern AI capabilities in the context of primary education are analysed, including personalised learning, automated assessment, digital assistants, and intelligent decision support systems.