Життєстійкість особистості в контексті ресурсоорієнтованих практик психосоціальної підтрмки

Abstract

У кваліфікаційній роботі розкрито історичні витоки формування поняття життєстійкості у вітчизняній і зарубіжній науковій думці; схарактеризовано міждисциплінарні підходи до вивчення життєстійкості як інтегративного феномену; проаналізовано роль категорії «життєстійкість» у сучасних державних стратегіях, пов’язаних із підтримкою ментального здоров’я; визначено резільєнс - інструменти для діагностики життєстійкості; розроблено програму ресурсоорієнтованих практик для розвитку життєстійкості.