Комунікативні бар’єри підлітків із тяжкими порушеннями мовлення

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню комунікативних бар’єрів підлітків із тяжкими порушеннями мовлення. У роботі обґрунтовано актуальність проблеми в умовах повномасштабної війни, вимушеної міграції, зміни мовного й культурного середовища, зростання рівня тривожності та ризиків соціальної ізоляції підлітків із тяжкими порушеннями мовлення. У теоретичній частині проаналізовано підлітковий вік як період інтенсивного становлення комунікативної діяльності, поняття та класифікацію комунікативних бар’єрів у психолого-педагогічній літературі, а також психолого-лінгвістичні особливості підлітків із тяжкими порушеннями мовлення та специфіку їхнього міжособистісного спілкування. Комунікативні бар’єри розглянуто як багаторівневий феномен, що охоплює когнітивно-смислові, емоційно-особистісні, інтерактивно-поведінкові та соціально-стигматизаційні компоненти. Емпіричне дослідження проведено на базі Ukrainian Voices RC — Ukrainian Voices Refugee Community Centre у м. Брюссель, Королівство Бельгія. Дослідження охоплювало констатувальний, формувальний і контрольний етапи. Для досягнення мети використано теоретичні методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та систематизації наукових джерел, а також емпіричні методи: педагогічний експеримент, авторський опитувальник «Комунікативні бар’єри підлітків», шкалу загальної тривожності, опитувальник мовленнєвої тривожності, шкалу самооцінки Розенберга, анкету досвіду булінгу/стигматизації, стандартизоване спостереження, соціометричну процедуру та експертні оцінки. За результатами дослідження розроблено й апробовано корекційно-розвивальну програму, спрямовану на зменшення комунікативних бар’єрів у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення. Програма орієнтована на розвиток мовленнєвої впевненості, навичок вербальної та невербальної комунікації, подолання страху мовленнєвого висловлювання, зниження стигматизації та формування безпечного комунікативного простору. Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів логопедами, психологами, педагогами, фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів, ком’юніті-організацій і центрів підтримки українських біженців. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 133 сторінки, основний обсяг — 114 сторінок. Емпіричною базою дослідження став Ukrainian Voices RC, Ukrainian Voices Refugee Community Centre, м. Брюссель, Королівство Бельгія.